Товарів: 0
На суму: 0 грн
Т.Н. ВОРОБЙОВА, А.Н. МАКЄЄВА, А.А. ВОЛКОВА Північно-Кавказьке зональне дослідження садівництва і виноградарства
Інтенсифікація вирощування винограду посилює техногенний вплив на об’єкти довкілля, що, у свою чергу, призводить до небажаних наслідків для еколого-токсикологічного стану ампелоекосистем.
Недостатньо екологічно вивірений техногенний вплив дестабілізує процеси природного перетворення речовин і формування енергетичних потоків у ґрунтово-біотичному комплексі насаджень винограду. У зв’язку з цим у методичних підходах до вивчення та вирішення проблем удосконалення агротехнологій на фоні необхідного екологічного нормування використання пестицидів у виноградарстві основним науковим інструментом є еколого-токсикологічний моніторинг виноградників та виробленої з них харчової продукції.
Такий контроль дозволяє оперативно відслідковувати динаміку вмісту токсичних залишків у ґрунті та інших об’єктах навколишнього середовища, їх перехід у рослини, накопичення та вміст у харчових продуктах. Спочатку він використовується при дослідженнях агроекосистем протягом тривалого періоду в різних агрокліматичних зонах вирощування винограду.
Необхідність контролю доведена практикою широкого та шкідливого для навколишнього середовища використання ДДТ, ГХЦГ, метафосу, солі 2,4-D-аміну та інших високотоксичних хімічних речовин, залишки яких мігрують в екосистемах виноградників та інших агроландшафтів донині.
Удосконалений в СКЗНИИСиВ методичний підхід до комплексного вивчення наслідків пестицидів на виноградниках ряду господарств півдня Кубані дозволив:
визначити ступінь та рівень забруднення насаджень винограду первинною (фоновою) та вторинною (сезонною) продукцією сільського господарства;
визначити як фонові хлорорганічні (ізомери ГХЦГ, ДДТ та його метаболіти) та фосфорорганічні (метафос, данадим, золон, хлорпірифос) забруднювачі рослин;
виявити ділянки виноградників із фоновим забрудненням токсичними залишками в надлишкових кількостях.
Моніторингові дослідження також виявляють вторинне забруднення ґрунтів ампелоекосистеми сезонними пестицидами, у тому числі стійкими та кумулятивними.
Протягом останніх 10 років щорічно проводять обробку виноградників пестицидами різних груп хімічних сполук (хлор- і фосфорорганічні пестициди, піретроїди, бензимідазоли, триазоли, металаксили, мідьвмісні препарати та ін.).
За даними еколого-токсикологічного моніторингу виноградників, оброблених пестицидами, встановлено перевищення забруднення ґрунту на окремих ділянках хлорними (у 1,6 раза) та фосфорорганічними (2,5) пестицидами, піретроїдами (3,5) та триазолами (1,7 раза) порівняно з ГДК.
За тривалий період моніторингових досліджень також виявлено перевищення пестицидів як фонового, так і сезонного характеру у винограді (ізомери ГХДГ, метаболіти ДДТ, Золон, Данадим, Децис, Фалькон, хлорпірифос, Байлетон, Сапрол та ін.) (див. графік).
Проби ґрунту для лабораторних аналізів відбирали через 7-10 місяців. після обробки виноградників пестицидами в нормі 0,9 кг/га (золон); 0,8 (данадим); 0,075 (байлетон); 0,015 (децис), 0,276 (фалькон) і 0,036 кг/га (фастак). Вміст токсикантів у ягодах винограду визначали через 40, 25, 30, 30, 40 і 30 днів відповідно після кожної обробки.
Як свідчать результати досліджень, вирішення проблеми забезпечення якості та харчової безпеки промислової продукції тісно пов’язане з необхідністю зменшення забруднення винограду під час хімічних обробок та збереження природної родючості ґрунту, яка знижується внаслідок токсичності його біоти залишками застосованих пестицидів.
Встановлено також здатність деяких пестицидів за певних умов накопичуватися в грунтових горизонтах і перетворюватися в більш токсичні сполуки (метаболіти), ніж ті, що використовуються для збільшення прибутку виробництва шляхом збереження врожаю.
Відомо, що якість продукції виноградарської та виноробної промисловості, оцінена за показниками харчової безпеки, майже повністю залежить від токсикологічних характеристик винограду. Її відповідність сучасним гігієнічним нормам є запорукою виробництва високоякісної продукції та її конкурентоспроможності на споживчому ринку.
В даний час оцінка якості столових і технічних сортів проводиться за показниками безпеки відповідно до вимог СанПіН 2.3.2.1078-01, які нормують вміст 4 сполук важких металів (кадмію, свинцю, As і ртуті), гексахлорциклогексану та його ізомерів, ДДТ і метаболітів, залишків усіх пестицидів, якими обробляли виноградники під час поточний сезон.
Основним фактором, який потенційно зумовлює екологічну та токсикологічну небезпеку погіршення якості вирощуваного винограду, є багаторазове інтенсивне використання пестицидів.
Водночас, поряд із поточними (сезонними) хімічними обробками виноградної лози, наступним за небезпекою джерелом пестицидного забруднення продукції є ґрунт під виноградом, який раніше накопичував різні ксенобіотики.
За результатами багаторічної експериментальної роботи як у столовому винограді, так і у виноградній сировині для його промислової переробки виявлено різноманітні агрохімікати, які широко застосовувалися в минулому на виноградниках.
Тривалий час не враховується небажаний еколого-токсикологічний вплив пестицидів на якість виноробної продукції.
Так, лише з 1988 р. до переліку токсикантів санітарно-гігієнічних регламентів контролю за їх вмістом у продуктах з винограду включено фізіологічно небезпечні хімічні сполуки ГХГ (ізомери) та ДДТ (метаболіти). Їх залишки були виявлені у винограді, зібраному з виробничих місць із підвищеним вмістом фонових пестицидів у ґрунті. У зв’язку з цим деякі із сучасних пестицидів фосфорорганічної та триазольної груп також слід включити до переліку для нормативного контролю їх вмісту у виноградній сировині. Це особливо важливо для виробничих площ виноградних насаджень, у ґрунті яких містяться залишки пестицидів, що перевищують діючі санітарно-гігієнічні норми.
Залишки пестицидів у ґрунті під виноградом на окремих виробничих ділянках у Темрюкському районі (а) та ягодах винограду (б). Дані 1995-1994 рр
Поетапний контроль за виявленням залишків пестицидів в об’єктах довкілля та продуктах харчування є важливою складовою системи ресурсозберігаючого виробництва винограду. Отримані результати (наприклад, лакмусовий індикатор для оцінки соціально-економічних ефектів) дають змогу швидко реагувати на небажані зміни екосистеми – природного середовища – рослини винограду – кінцевого продукту харчування.
Еколого-токсикологічний контроль необхідно проводити на всіх етапах вирощування та промислової переробки винограду.
Для цього в господарствах проводять повне первинне еколого-токсикологічне обстеження насаджень винограду, а за результатами лабораторних фізико-хімічних досліджень проб ґрунту складають схему-карту забруднення сільськогосподарських угідь фоновими пестицидами та іншими токсикантами.
Надалі весняно-осіннє обстеження ґрунтів проводять щосезону та уточнюють первинну еколого-токсикологічну документацію сільськогосподарських угідь.
Поряд з цим необхідно визначити залишкову кількість токсикантів у винограді з урахуванням термінів очікування пестицидів, які використовувалися протягом вегетації.
Поточний еколого-токсикологічний контроль проводять напередодні та під час збору врожаю. У цей період надзвичайно важливо знати про вміст токсичних залишків у столовому винограді, оскільки вони потрапляють до споживача безпосередньо з оброблених пестицидами ділянок. У такому винограді, особливо призначеному для медичних, оздоровчих і дитячих закладів, за санітарно-гігієнічними нормами неприпустима наявність залишків пестицидів.
Результати моніторингу залишків токсикантів в екологічних об’єктах виноградників і продукції виноробства є основою для розробки заходів щодо обмеження забруднення пестицидами, а теоретична та аналітична оцінка виявлених санітарно-гігієнічних порушень є рушієм науково обґрунтованого ресурсозберігаючого та еколого-токсикологічного вдосконалення промислового виробництва.
Ще почитати:
Міжнародні відносини о найменуванні шампанського та хереса
В чому різниця між шампанським, просеко та ігристим вином?
Отримання червоних ігристих вин пляшковим способом з винограду перспективних сортів
Ігристі вина
Токайські вина
У нашому блозі «Приватна Марка» багато цікавого контенту: новинки ринку виноробства, крафтові рецепти наших технологів, влоги на різні теми. Дистиляція, крафтові винокурні, виробництво крафтового сидру, крафтовий квас, рецептура сидру, виробництво крафтових напоїв за нашими рецептами, виробництво спирту в промислових масштабах. Це та багато іншого цікавого у блозі «Приватна Марка Україна» та мережі магазинів «Винороб».
Наприклад, ви вирішили відкрити сироварню, ковбасний цех або почати пекти крафтовий хліб — welcome! Ми завжди допоможемо: надамо рецептуру, забезпечимо всі витратні матеріали, відправимо нашого технолога, складемо технологічну карту, встановимо все обладнання, сертифікуємо виробництво, відкриємо для вас завод з нуля, виноробні, цехи, виноградники, налагодимо готовий продукт із виходом на ринок. Ми — компанія повного циклу: маємо багато представництв по всьому світу. Потрібна склотара, склобанки, медичний посуд, лабораторний посуд чи лабораторне обладнання — звертайтеся! У наших складах понад 900 тис. найменувань товарів та обладнання. Звертайтеся, не вагайтеся! Не важливо, де ви знаходитесь — у СНД, Європі, Америці чи Азії: ми маємо великий досвід. Privatna Marka йде в ногу з технологіями та інноваціями. Ми 20 років на ринку та відправили понад 1 млн посилок своїм клієнтам. Втілили багато креативних проєктів. Відкрили низку підприємств харчової промисловості, а також у непродовольчій та продовольчій групах технічних виробів. Втілили 147 комерційних проєктів у країнах СНД. Виробляємо 70 видів продукції власного виробництва в Україні, Німеччині та Китаї. У блозі ще більше цікавого та корисного.
Консультації за тел. +380 (67) 440-70-90
https://privatnamarka.com/
https://www.instagram.com/privatnamarka?igsh=MWt0NzNxbHJrbXh4ZQ==\
https://www.facebook.com/Privatnamarka
https://youtube.com/@privatnamarkacom?si=P5RH_spetEP3x_RQ\