Фізіологія винограду, Стоєв - Деякі аспекти проблеми програмування врожайності винограду.

Сторінка 1 із 6

А. Г. Амірджанов
ДЕЯКІ АСПЕКТИ ПРОБЛЕМИ ПРОГРАМУВАННЯ УРОЖАЙНОСТІ ВИНОГРАДУ
«Якщо аналітична фізіологія виявилася такою плідною, то чи могла б синтетична фізіологія виникнути поряд з нею чи на її хвилі?»
К. А. Тімірязєва. Улюблені соч., 3, 1949, стор. 397.

ВСТУП

Синтетичний напрям у фітофізіології сформувався в останні роки на основі уявлення про рослини, організми і ценози як про цілісних системах (Калмиков, 1969; Сетров, 1971). У рослинництві цей напрямок став методологічною основою розробки принципово нових підходів до підвищення продуктивності сільськогосподарських культур – отримання планових урожаїв за заздалегідь спланованими оптимальними схемами чи програмами.
Під програмуванням урожайності розуміють розробку комплексу взаємопов'язаних заходів, своєчасне і якісне виконання яких забезпечує одержання заздалегідь розрахованого рівня якісного врожаю (Шатилов, 1973). Завданням програмування є оптимізація основних факторів життєдіяльності рослин в агрофітоценозах. Суть принципу оптимізації полягає в пошуку і виборі найбільш вигідного варіанту кількісного і якісного поєднання умов зовнішнього середовища, який в кожному окремому випадку забезпечує найбільшу, економічно доцільну продуктивність вирощуваної культури (Клімов та ін., 1971). Кінцевою метою оптимізації є пошук і досягнення в конкретних умовах біологічної стелі врожайності конкретної сільськогосподарської культури при раціональному використанні природних, трудових та інших ресурсів.
Біологічною основою методу програмування врожайності є закономірності фотосинтетичної діяльності рослин в агрофітоценозах. Ценоз як єдина фотосинтетична система пов'язує всі фактори і процеси продуктивності в єдину динамічну систему, робота якої підпорядкована головному завданню - використанню енергії сонячного випромінювання з найвищою ефективністю.
Програмоване збирання врожаю є складною та багатогранною проблемою. У його розробці беруть участь селекціонери, фізіологи, агрохіміки, фізики, кліматологи, математики та ін. Загальні принципи програмованого виробництва врожаю сільськогосподарських рослин, а також результати досліджень у цьому напрямі викладені в ряді робіт (Ничипорович, 1970, 1977; Шатілов, 1973, 1977; Росс, 1970; Клімов та ін., 1971; Савицький, 1967; Шарифуллін, 1973; Лисогоров, Сухоруков, 1973, Шульгин, 1973; Устенко, 1975; Чирков, 1974; Каюмов, 1977; Бондаренко та ін., 1975; Добрева, Стоєв, 1977; Амірджанов, 1971, 1976 та ін.).
Дослідження програмування врожайності в даний час проводяться переважно на однорічних польових культурах. І хоча загальні принципи програмування поширюються на всі сільськогосподарські рослини, конкретизувати їх необхідно по відношенню до окремих культур. Це стосується, зокрема, фізіологічних аспектів програмування врожайності винограду, деякі з яких обговорюються в цьому розділі.

СОНЯЧНА РАДІАЦІЯ ТА ОЦІНКА РІВНЯ ЇЇ ВИКОРИСТАННЯ ВИНОГРАДНИКОМ

Потенціал фотосинтетичної продуктивності території визначається кількістю енергії фотосинтетично активної радіації (ФАР), отриманої протягом вегетаційного періоду1 — видимої сонячної радіації з довжиною хвилі 380–710 нм (Tooming and Gulyaev, 1967). Інтегруючим показником продуктивності фітоценозу є коефіцієнт енерговикористання падаючої ФАР (ηf). Визначення фактичного рівня ефективності PAR (ηf факт.) виноградника в конкретній зоні є необхідним початковим етапом роботи з програмування врожайності. У подальшому з’ясовуються причини розбіжності між теоретично можливими (ηf макс.) і фактичними показниками ефективності ФАР та намічаються шляхи зменшення цього розриву з метою підвищення врожайності з урахуванням конкретних умов.
За критерій урожайності прийняті такі рівні ηf max: у зонах повного зволоження, а також у посівах із зрошенням — 4-5 %, у зонах обмеженого водопостачання — 3-4 %, у зонах недостатнього зволоження — 1-2 %, у сухих зонах — 0,7-1,0 % (Ничипорович, 1966).

1 Вегетаційний період — пора року, обмежена середньодобовою температурою повітря вище 10°С (біологічний нуль для винограду). Вегетаційний період — це час, протягом якого виноград розвивається через цикл розвитку від розкриття бруньок до опадання листя (природного або викликаного погодними умовами).

Ефективність падаючої фазованої решітки розраховується для всієї площі виноградника (включаючи міжряддя) за формулою

  • де q – теплота, що виділяється при спалюванні lg сухої речовини біомаси (кал); Δt – кількість сухої біомаси, створеної виноградником протягом часу τ (зазвичай не менше 10 днів); Qf – надходження PAR на гектар виноградника за той самий час.
    Ефективність падіння ФАР, розрахована щодо всієї площі виноградника, дає можливість оцінити вплив способу посіву (орієнтація рядків, густота посадки, система управління кущами, формування), а також сортового складу, рівня родючості ґрунту та інших факторів на продуктивність виноградника. Розрахунок ефективності ФАР можна проводити як для біологічного врожаю (Убіол - суха маса пагонів і грон), так і для його господарської частини (Ухоз - суха маса грон). Теплота згоряння пагонів і грон винограду приймається рівною в середньому 4 ккал/г сухої речовини.
    У європейській частині СРСР у зоні виноградарства (Одеса) за вегетаційний період отримують в середньому 4,4 млрд. ккал/га ФАР (Молдау та ін., 1963). Розрахунки показують, що якщо лише 1% від падіння PAR використовувати для формування органічної продукції, то Ubiol виноградника становитиме 110 ц/га. При реально існуючому співвідношенні маси грон і вегетативної маси куща (у сухій масі приблизно 1:1) і 20% вмісту сухої речовини в ягідному гомогенаті зазначеного біопрепарату урожайність сирих грон відповідає 275 цвт/га. За умови, що рівень ηф max. (2% для цієї зони, без зрошення) врожайність становила б 550 ц/га. Насправді, для сухих виноградників цієї зони врожайність 100-120 ц/га вважається високою, що відповідає ефективності ФАР 0,4-0,5% і характеризує виноградники цієї зони як агроценози низької продуктивності.
    Енергоефективність рослинного покриву (РП) як світлопоглинаючої системи оцінюється за ефективністю поглиненого ФАП. Цей коефіцієнт відображає ефективність виробничого процесу і визначається за формулою (Tooming, Callis, 1973):

  • де Pf – значення PAR, поглинене RP протягом часу τ.
    Ефективність спадаючої фазованої решітки (ηf) і ефективність поглиненої фазованої решітки пов’язані між собою співвідношенням

  • де aPf – коефіцієнт поглинання ФАР рослинами. Оскільки аПф < 1, то ηф <Аηф. Методика визначення поглиненої виноградником сонячної радіації описана в роботах Амирджанова, 1974; Амірджанова та ін., 1974).
    Величина Aηf в агроценозах коливається в широких межах залежно від виду рослини, структури ценозу та умов середовища. При програмуванні надходжень необхідно враховувати рівень Aηf, оскільки від значення цього коефіцієнта залежать інші параметри виробничого процесу, зокрема показники водоспоживання. Чим вище Aηf, тим нижче значення транспіраційних коефіцієнтів (TC) і коефіцієнтів водоспоживання (Kw). Навпаки, зі зниженням Aηf зростають значення ТК і Кв (Амирджанов, 1977).

    Основними органами рослин, які поглинають енергію сонячної радіації, є листя, і, природно, кількість сонячної радіації, яку поглинає ценоз, залежить від розміру поверхні листя. Кількісне вираження цієї залежності неоднакове для фітоценозів з різною будовою.
    Поглинання сонячної радіації в залежності від розміру листкової поверхні досить добре вивчено для ценозів із суцільним покривом (природні фітоценози, лісові угруповання, посіви). Значно менше вивчені агроценози з рядковою системою насадження (плодові культури, виноградники тощо). Мало вивчена також залежність фотосинтетичної активності виноградника від кількості поглиненого ФАР.
    При певній структурі виноградника, навіть якщо зберігається розмір поверхні листя, поглинання сонячної радіації в різні роки буде відрізнятися в залежності від кількості надходить радіації. Тому в роботі з програмування посівів доцільно знаходити кількісні залежності між розміром площі листя та величиною коефіцієнта поглинання (aP) – показника, відносно стабільного для даної структури ценозу. Значення aP визначається як відношення кількості радіації, поглиненої рослинами, до кількості радіації, отриманої на гектар насаджень за той самий час. При хаотичній орієнтації листя (характерна для крони винограду) значення a змінюється для різних географічних широт протягом року. У літні місяці в діапазоні від 23 до 50° пн.ш. досягає 90% при LAJ=5:6 (Калліс, 1969).
    Залежність aP=f(A) виноградника визначено для двох періодів: від початку вегетації до кінця росту пагонів, коли одночасно збільшуються площі листків і надходження радіації, і від моменту припинення росту пагонів до збирання врожаю, коли площі листків залишаються приблизно на одному рівні, а надходження радіації зменшуються. Вираз співвідношення aP\L дозволяє розрахувати поглинання радіації виноградником протягом вегетаційного періоду за даними географічних карт розподілу радіації або даних сонячної радіації, отриманих від метеостанцій. Поглинання радіації доцільно визначати за її декадними надходженнями.







    Ще почитати:

    Міжнародні відносини о найменуванні шампанського та хереса

    В чому різниця між шампанським, просеко та ігристим вином?

    Отримання червоних ігристих вин пляшковим способом з винограду перспективних сортів

    Ігристі вина

    Токайські вина

    У нашому блозі «Приватна Марка» багато цікавого контенту: новинки ринку виноробства, крафтові рецепти наших технологів, влоги на різні теми. Дистиляція, крафтові винокурні, виробництво крафтового сидру, крафтовий квас, рецептура сидру, виробництво крафтових напоїв за нашими рецептами, виробництво спирту в промислових масштабах. Це та багато іншого цікавого у блозі «Приватна Марка Україна» та мережі магазинів «Винороб».

    Наприклад, ви вирішили відкрити сироварню, ковбасний цех або почати пекти крафтовий хліб — welcome! Ми завжди допоможемо: надамо рецептуру, забезпечимо всі витратні матеріали, відправимо нашого технолога, складемо технологічну карту, встановимо все обладнання, сертифікуємо виробництво, відкриємо для вас завод з нуля, виноробні, цехи, виноградники, налагодимо готовий продукт із виходом на ринок. Ми — компанія повного циклу: маємо багато представництв по всьому світу. Потрібна склотара, склобанки, медичний посуд, лабораторний посуд чи лабораторне обладнання — звертайтеся! У наших складах понад 900 тис. найменувань товарів та обладнання. Звертайтеся, не вагайтеся! Не важливо, де ви знаходитесь — у СНД, Європі, Америці чи Азії: ми маємо великий досвід. Privatna Marka йде в ногу з технологіями та інноваціями. Ми 20 років на ринку та відправили понад 1 млн посилок своїм клієнтам. Втілили багато креативних проєктів. Відкрили низку підприємств харчової промисловості, а також у непродовольчій та продовольчій групах технічних виробів. Втілили 147 комерційних проєктів у країнах СНД. Виробляємо 70 видів продукції власного виробництва в Україні, Німеччині та Китаї. У блозі ще більше цікавого та корисного.

    Консультації за тел. +380 (67) 440-70-90
    https://privatnamarka.com/
    https://www.instagram.com/privatnamarka?igsh=MWt0NzNxbHJrbXh4ZQ==\
    https://www.facebook.com/Privatnamarka
    https://youtube.com/@privatnamarkacom?si=P5RH_spetEP3x_RQ\