Інше - Виноград посадковий матеріал (саджанці) - ГОСТ Р 53025-2008

Публікується в ознайомлювальних цілях, дата введення в Росії - 1 січня 2010 року.

ФЕДЕРАЛЬНЕ АГЕНТСТВО З ТЕХНІЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ І МЕТРОЛОГІЇ
НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ
ГОСТ Р53025-2008

ПОСАДКОВИЙ МАТЕРІАЛ ВИНОГРАДУ
(САДЖАНЦІ)
Технічні характеристики

Передмова

Цілі і принципи стандартизації в Російській Федерації встановлені Федеральним законом від 27 грудня 2002 р. № 184-ФЗ «Про технічне регулювання», а правилами застосування національних стандартів Російської Федерації є ГОСТ Р 1.0-2004 «Стандартизація в Російській Федерації. Основні положення»

Інформація про стандарт
1 РОЗРОБЛЕНО Відкритим акціонерним товариством «Науково-дослідний інститут стандартизації та сертифікації агропромислової продукції» (ВАТ «НІІССагропродукт»)
2 ВНЕСЕНО Технічним комітетом стандартизації ТК 433 «Виноград»
3 ЗАТВЕРДЖЕНО ТА ВВВ В ДІЮ Наказом Федерального агентства з технічного регулювання і метрології від 08.12.2008 № 362-ст
4 ПРЕДСТАВЛЕНО ВПЕРШЕ

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ
ГОСТ Р 53025—2008 РОСІЙСЬКА ФЕДЕРАЦІЯ
ПОСАДКОВИЙ МАТЕРІАЛ ВИНОГРАДУ (САДЖАНЦІ) Технічні характеристики
Саджанці винограду. Технічні характеристики
Дата впровадження: 2010—01—01

1 Область застосування

Цей стандарт поширюється на однорічні та дворічні щеплені та укорінені саджанці сортів підщеп і прищеп, призначених для садіння виноградників.

2 Нормативні посилання

У цьому стандарті використовуються нормативні посилання на такі стандарти: ГОСТ Р 52681—2006 Виноградарство. Терміни та визначення ГОСТ 166-89 Штангенциркуль. Технічні характеристики
ГОСТ 427-75 Лінійки вимірювальні металеві. Технічні характеристики
ГОСТ 10131-93 Ящики з дерева і деревних матеріалів для продуктів харчової промисловості, сільського господарства і сірників. Технічні характеристики
ГОСТ 11354-93 Ящики багаторазові з дерева і деревних матеріалів для продуктів харчової промисловості і сільського господарства. Технічні характеристики
ГОСТ 14192—96 Маркування вантажу

Примітка - При використанні даного стандарту доцільно перевіряти дійсність еталонних стандартів в загальнодоступній інформаційній системі - на офіційному веб-сайті Федерального агентства з технічного регулювання і метрології в мережі Інтернет або за щорічно опублікованим інформаційним покажчиком «Національні стандарти», який публікується станом на 1 січня поточного року, і за відповідними щомісячними інформаційними покажчиками, що публікуються в поточному році. Якщо замінюється (змінюється) еталонний стандарт, то при використанні цього стандарту слід керуватися стандартом, що замінює (змінюється). Якщо посилальний стандарт скасовується без заміни, то положення, у якому зроблено посилання на нього, застосовується в частині, яка не впливає на це посилання.

3 Терміни та визначення

У цьому стандарті використовуються терміни згідно з ГОСТ Р 52681, а також такі терміни з відповідними визначеннями:
3.1 оригінальні саджанці: Саджанці, вироблені оригінатором сорту або уповноваженою ним особою з живців біологічної категорії Оригінал, вільні від основних вірусних хвороб і призначені для висаджування маточників винограду біологічної категорії Еліта.
3.2 елітні саджанці: Саджанці, які виробляються з живців біологічної категорії «Еліта», вільних від основних вірусних хвороб і призначені для висаджування маточників винограду біологічної категорії «Репродуктивна».
3.3 репродуктивні саджанці: Саджанці, вироблені з живців біологічної категорії Репродуктивні, вільні від основних вірусних хвороб і призначені для посадки виробничих виноградників.

ГОСТ Р 53025—2008

4 Класифікація

4.1 Залежно від біологічної категорії саджанці винограду поділяють на оригінальні, елітні та репродукції.
4.2 За способом виробництва та станом розсаду поділяють на:
- самоукорінені однорічні та дворічні саджанці;
- самовкорінені вегетуючі саджанці із закритою кореневою системою;
- щеплені однорічні та дворічні саджанці;
• щеплені вегетуючі саджанці із закритою кореневою системою.

5 Технічні вимоги

5.1. Для вирощування саджанців з метою посадки маточних і виробничих виноградників використовують сорти, включені до Державного реєстру селекційних досягнень, допущених до використання, затверджених у встановленому порядку [1].
5.2 Сортова чистота саджанців повинна відповідати вимогам, наведеним у таблиці 1.

Таблиця 1

Біологічна категорія розсади	Еталон сортової чистоти. %. не менше
Оригінал	100
Елітний	100
Репродуктивний	98

5.3 Якість саджанців повинна відповідати вимогам, зазначеним у таблиці 2.

Таблиця 2

Назва індикатора	Характеристика і норма розсади
	однорічний і дворічний		вегетативний
	кореневої власності	щеплений	кореневої власності	щеплений
Зовнішній вигляд	Добре розвинений, рівний, здоровий, без пошкоджень шкідниками та механічних пошкоджень
Стан однорічних пагонів	Дозрілі біля основи з добре сформованими вічками		Зелене, без засихання листя
Зрощення прищепи з підщепою	—	Повне, кругле, зрощення прищепи з підщепою, стійке до згинання	—	Повне, кругле, зрощення прищепи з підщепою, стійке до згинання
Наявність підщепи та/або коренів на прищепі	—	Не допускається	—	Не допускається
Діаметр проростків в середині міжвузля, мм, не менше	5	5	5	5
Довжина розсади, см не менше*	40	35	40	35
Довжина визрілої частини однорічного пагона, см, не менше	20	20	_	_
Довжина зеленого пагона, см не менше	_	_	8-25	8-25
Кількість листків на зеленому пагоні, шт., не менше			4	4
Кількість головних коренів, шт., не менше	3	3	3	3

 

ГОСТ Р 53025—2008

Кінець таблиці 2

Назва індикатора	Характеристика і норма розсади
	однолопатеві і дволопатеві		вегетативний
	кореневої власності	щеплений	кореневої власності	щеплений
Довжина головних коренів, не менше, см	12	12	8	8
* У регіонах з глибоким промерзанням ґрунту понад 30 см довжина самовкорінених саджанців 50 см; щеплені 45 см. Примітка. Довжина щеплених саджанців винограду не включає частину прищепи.

5.4 У роки з несприятливими для розвитку сіянців (сума активних температур повітря менше 3100 °С) умовами, коли довжина зрілого однорічного пагона менше 20 см, сіянці доцільно на другий рік залишати в школі.

6 Вимоги безпеки

6.1. Не допускається використання саджанців для садіння маточників винограду та промислових насаджень, які не пройшли фітосанітарного контролю та уражені карантинними об’єктами [2].
6.2 Ураженість і засміченість розсади шкідниками не повинна перевищувати допустимих рівнів, встановлених нормативними правовими актами Російської Федерації*.

7 Упаковка

7.1 Щеплені та самовкорінені саджанці зв'язують у пучки по 25 або 50 шт. Кожен пучок щільно обв'язують в трьох місцях матеріалом, стійким до вологи і не пошкоджує сходи.
7.2 Розсаду, призначену для транспортування на далекі відстані (понад 400 км), зв'язують по 10-20 пучків (250-500 шт.) і пакують у тюки. Максимальний розмір упаковки 100 х 100 х 50 см, вага до 50 кг.
За погодженням із споживачем допускаються інші способи пакування, що забезпечують збереження якості саджанців.
Вегетуючі саджанці винограду із закритою кореневою системою упаковують в ящики за ГОСТ 10131. ГОСТ 11354, розташовуючи тару вертикально один до одного.

8 Виставлення оцінок

8.1 До кожного грона прикріплюється ярлик, на якому вказується: назва ампелографічного сорту прищепи та підщепи; біологічна категорія саджанців і спосіб виробництва: кількість саджанців:
номер партії;
назва виробника; позначення цього стандарту.
8.2 Транспортне маркування пакетів здійснюється згідно з ГОСТ 14192 із зазначенням: номера партії;
адреси одержувачів; адресу відправника;
ампелографічний сорт прищепи та підщепи;
біологічну категорію розсади та спосіб одержання кількості розсади в тюках; символи цього стандарту.
8.3 На упаковках повинен бути нанесений транспортний знак «Відповідність температурному режиму».

9 Правила приймання

9.1 Саджанці винограду приймаються партіями. Партією вважається будь-яка кількість сіянців, вирощених в одному господарстві, одного ампелографічного сорту, однієї біологічної категорії та способу виробництва одного віку, щеплених на один сорт підщепи, призначених для одночасної здачі та приймання та оформлених одним документом про якість встановленої форми. Партія розсади, призначена для реалізації за межами області, краю, республіки без регіонального поділу, повинна супроводжуватися карантинним сертифікатом.
9.2  Здійснювати контроль за відповідністю якості щеплених та укорінених саджанців вимогам цього стандарту від партії до 10000 шт. сіянців, 2% сіянців відбирають із партії понад 10 тис. шт. Відбирають 1% сіянців, що складають об’єднану пробу. Для складання комбінованої проби відбирають точкові проби по 10 саджанців з різних місць партії.
Після завершення аналізу саджанці об’єднаної проби зв’язують у пучок, ущільнюють і зберігають разом із партією саджанців до її використання.
Для контролю якості вегетуючих саджанців винограду із закритою кореневою системою на відповідність вимогам цього стандарту з різних місць партії відбирають середню пробу 50 штук. від партії до 10000 штук і 0,5% - від партії понад 10000 штук.
9.3 Допускається наявність сіянців у партії, не більше: 1% - з відхиленням довжини сіянців;
1% - з розколами в місці зрощення і зламаною частиною трансплантата.
2% - при механічних пошкодженнях і відхиленнях довжини і діаметра зрілого пагона; 2% - з відхиленням в кількості і довжині коренів:
5% - уражені плямистим некрозом.
9.4 Партія вважається такою, що відповідає вимогам цього стандарту, якщо в результаті аналізів проб встановлено, що загальна кількість саджанців, які не відповідають вимогам цього стандарту, не перевищує 5 %. Якщо навіть за одним із показників кількість невідповідних сіянців перевищує 5%, партія вибраковується або підлягає пересортуванню та повторному огляду. У разі повторного підтвердження невідповідності саджанців вимогам стандарту партія вибраковується.

10 Методи контролю

10.1 Відбір проб
10.1.1 Якість сіянців визначають за зведеною пробою, яку складають із сіянців, відібраних згідно з 9.2.
10.1.2Засоби вимірювання Застосовуються такі засоби вимірювання: Лінійка по ГОСТ 427. Штангенциркуль по ГОСТ 166.
10.2Підготовка до аналізу
Перед визначенням якості проростки парафіну звільняють від парафіну, занурюючи їх у воду температурою 70 °С - 80 °С на 3-6 с.
10.3Проведення аналізу
10.3.1 Усі саджанці, відібрані згідно з 9.2, підлягають контролю якості. з яких складається об’єднана вибірка. Результати випробувань застосовуються до всієї партії.
10.3.2 Зовнішній вигляд. наявність механічних пошкоджень, а також зовнішніх ознак ураження хворобами і шкідниками перевіряють візуально.
10.3.3 Довжину сіянців, пагонів і коренів вимірюють сосновою за ГОСТ 427 з похибкою до 1 см.
10.3.4 Глибину щеплених саджанців вимірюють від п'ятки до місця зрощення, а укорінених - від п'ятки до верхівки визрілого пагона.
10.3.5 Довжину визрілого пагона вимірюють від його основи до кінця визрілої частини.
10.3.6 Довжину коренів вимірюють від п'яти саджанця.
10.3.7 Діаметр пагонів і коренів вимірюють штангенциркулем за ГОСТ 166.
10.3.8 Діаметр однопетлевого пагона вимірюють посередині першого міжвузля за найменшим діаметром. Для саджанців, вирощених з укорочених живців, діаметр пагона вимірюють посередині першого міжвузля, розташованого вище рівня передбачуваного підземного стовбура.
10.3.9 Діаметр корінців вимірюють на відстані 10 мм від п'яти. Вимірювання проводять тільки на тих коренях, які відповідають вимогам стандарту по довжині.
10.3.10 Збереженість бруньок на зрілому пагоні визначають поздовжнім розрізом кожної бруньки лезом бритви від верхівки до основи та оглядом трьох бруньок у бруньці. Повноцінним вважається вічко, яке має не менше двох живих нирок. У живої бруньки конус наростання зелений.
10.3.11 Кількість уражених хворобами сіянців визначають на вибірці 50 шт., відібраній із групи сіянців, які за зовнішнім виглядом відповідають вимогам цього стандарту.
10.3.12 Зрощення прищепи з підщепою визначають візуально шляхом кругового згинання саджанців у місці їх з’єднання.
Для перевірки якості зрощення саджанець лівою рукою тримають за підщепу нижче місця щеплення, а правою — між великим і вказівним пальцями правої руки. Потім верхівку саджанця акуратно загинають вправо і вліво по поздовжній осі. Якщо в зрощенні є дефекти, то під час такої перевірки прищепа відламується або стає видно проміжок («зіва») між підщепою та прищепою. Потім підщепа також нахиляється в різні боки. Якщо на ній є дефекти, вона ламається.
10.4 Сортова чистота - згідно [3]. [4].
10.5 За результатами аналізу з точністю до одиниці підраховують і записують кількість сіянців з відхиленнями за кожним нормованим показником і загальну кількість сіянців у зведеній пробі.
10.6Обробка результатів
Кількісний вміст сіянців, що не відповідають стандартному показникуДО, %,розраховується за формулою

K = a1/a*100,

де а1 – кількість саджанців, що не відповідають нормованому показнику, шт.; а — кількість сіянців у зведеній пробі, шт.
Розрахунки проводяться з точністю до першого знака після коми. Отримані результати порівнюють із значеннями, зазначеними в таблиці 2 і 9.3.

11 Транспортування та зберігання

11.1Транспорт
Саджанці перевозять пучками всіма видами транспорту в критих транспортних засобах згідно з правилами перевезення вантажів, що діють на даному виді транспорту. Навантаження і транспортування здійснюються при температурі зовнішнього повітря не менше 3 °С. При більш низьких температурах розсаду транспортують у холодильниках.
11.2Зберігання
11.2.1 Розсаду зберігають у спеціальних сховищах, підвалах або холодильниках.
У регіонах, де немає загрози вимерзання однорічних приростів і кореневої системи, саджанці можна зберігати в траншеях.
11.2.2 Висота штабеля розсади при зберіганні в приміщеннях з регульованою вологістю і температурою повинна бути не більше 2,0 м, а в підвалах або інших сховищах - не більше 1,5 м.
11.2.3 Температура повітря при зберіганні розсади повинна бути від 0 °С до 4 °С.
11.2.4 Відносна вологість повітря при зберіганні розсади повинна бути 80% - 85%.

ГОСТ Р 53025—2008

Бібліографія
[1]     Державний реєстр селекційних досягнень, допущених до використання (сорти рослин). М. Щорічне офіційне видання ФДУ «Державна комісія Російської Федерації з перевірки та захисту селекційних досягнень»
[2]     Перелік шкідників, збудників хвороб рослин, бур’янів, які мають карантинне значення для
Російської Федерації (затверджено Мінсільгоспом Росії 31.03.2003) [3]     Технологія виробництва безвірусного садивного матеріалу плодових, ягідних культур і винограду.
Схвалено розплідником Союзу. 1989 [4]     Інструкція з випробування та масового відбору саджанців винограду. Допущено Міністерством сільського господарства СРСР. 1977 рік
УДК 631.534.7:006.354 OKS 65.020.20 S31 OKP97 6955
Ключові слова: виноград, посадковий матеріал, саджанці, класифікація, технічні вимоги, вимоги безпеки, партія, відбір проб, контроль якості, транспортування, зберігання
редакторЛ.В. КоротниковаТехнічний редакторН.С. Гришанова
КоректорВ Д. ДульнєєваКомп'ютерна версткаІ.А. Копєйкіна