Товарів: 0
На суму: 0 грн
УДК 634.8:551.5
І. Р. Толоков, Л. П. Токарєва Державна наукова установа «Всеросійський науково-дослідний інститут виноградарства і виноробства ім. Л. І. Потапенка».Російська сільськогосподарська академія, Новочеркаськ
Розглянуто методичні питання щодо використання стандартної метеорологічної інформації для оцінки зонального екологічного потенціалу умов дозрівання винограду. Переваги тієї чи іншої зони визначають підходи до вдосконалення асортименту та адаптації технологій вирощування.
Удосконалення технології вирощування винограду та районування сортименту пов'язано з якнайповнішим використанням ресурсів клімату. Регулярні метеорологічні спостереження в російській зоні виноградарства почалися трохи більше ста років тому, а в багатьох районах значно пізніше. Стандартний набір вимірювань характеризує хід температур повітря, мінімальну і максимальну температури, добову кількість опадів, наявність несприятливих метеорологічних факторів. Існують менш репрезентативні серії спостережень температури ґрунту і ще більш рідкісні актинометричні спостереження. При оцінці потенціалу агрокліматичних ресурсів для виноградарства використовуються суми активних температур, характеристики повторюваності мінімальних і максимальних значень, забезпеченість опадами, оцінки глибини промерзання, повторюваності заморозків, суховіїв, граду та утворення роси.
Для зональної адаптації культури винограду та формування районів виробництва високоякісної виноробної продукції необхідна диференційована оцінка умов вирощування за забезпеченістю тепловими ресурсами, вологістю ґрунту та умовами формування необхідних ягідних умов винограду.
Не зупиняючись на особливостях теплового режиму та вологозабезпеченості ґрунту протягом вегетаційного періоду рослини винограду, розглянемо можливості оцінки регіонів за умовами дозрівання ягід та досягнення найкращих умов для них. J. Tonietto та A. Carbonneau [1] використовують індекс свіжості, або прохолоди ночей (L'indice de fraicheur des nuits) - IF, визначений за періодом дозрівання винограду, для районування виноградарства та виноробства в глобальному масштабі. Це типова термічна змінна, яка використовується для оцінки якісних можливостей винограду в різних регіонах вирощування винограду. Індекс IF - середньомісячна мінімальна температура повітря у вересні, °С.
А. Л. Попов і Н. А. Попов [2] досліджували в умовах Молдови залежність якості ягід винограду від добового коливання температури повітря при різних експозиціях схилів. За їхніми даними, велика амплітуда коливань добових температур повітря благотворно впливає на цукронакопичення в період дозрівання винограду. За підвищених денних температур, які не перевищують оптимальних для фотосинтезу, процес цукронакопичення відбувається інтенсивніше. Вночі при низьких температурах, що не перешкоджають руху пластичних речовин, створюються сприятливі умови для дозрівання винограду.
На думку Д.І. Футра [3], цукристість ягід винограду залежить не тільки від добових амплітуд, а й від рівня температури повітря. Особливо інтенсивно цукронакопичення відбувається при температурі вдень 26 - 27 °С, а вночі не вище 17 - 19 °С.
Для більш детальної агрометеорологічної характеристики умов середовища З.А. Міщенко [4, 5] поряд зі значеннями добової температури повітря розглядає температуру дня і ночі та їх амплітуду. Класичний метод узагальнень клімату, заснований на матеріалах спостережень типової мережі метеостанцій, доповнюється відновленням відсутніх характеристик на основі сучасних методів математичної статистики. Оскільки в Довіднику по клімату СРСР дані про параметри денного і нічного біоклімату відсутні, в ході досліджень були розроблені непрямі методи їх розрахунку.
Вивчення потенціалу умов дозрівання винограду в різних регіонах Росії і оцінка можливостей отримання високоякісної виноробної сировини мають важливе значення для вдосконалення розміщення насаджень і формування їх сортименту. Континентальний клімат виноробних районів Росії характеризується утворенням антициклонів і нічним похолоданням території, проте в приморських районах, передгір'ях і долинах річок можливі коливання умов. Для характеристики терміну дозрівання винограду можна використовувати дані метеостанцій, опубліковані в довідковій літературі. Однак існує ряд труднощів, пов'язаних з тим, що він не дає даних про добову зміну температури повітря.
У працях З.А. Міщенко [4, 5] обґрунтовує непрямий метод розрахунку температури дня (Td) і ночі (Tn), який використовує залежність температури дня (Td) від максимальної (Tltx), а температури ночі (T„) від мінімальної температури повітря.Рівняння регресії були отримані нею на основі обробки даних понад 450 метеостанцій за 20-25 років. методологія З.А. Міщенко, в нашій роботі ми удосконалили непрямий метод розрахунку середньодобових температур дня і ночі для умов м. Новочеркаська. Для виконання цього завдання були оброблені дані метеостанції ВНІІВіВ. Я.І. Потапенка за 1998-2007 роки з серпня по вересень. Для отримання рівнянь регресії та подальшої оцінки достовірності отриманих результатів використовується пакет STATISTIKA програми.
Рівняння, отримані З.А. Міщенко, а оновлені наведено в табл. 1. З їх допомогою порівнювали добові амплітуди середніх температур повітря, отримані розрахунками, з фактичними. Як і в роботі З.А. Міщенко, рівняння регресії з великою достовірністю відображають залежність між середніми денними температурами і максимальними і середніми нічними температурами і мінімальними температурами.
Таблиця 1
Рівняння для визначення денної та нічної температур за максимальною та мінімальною температурами повітря
місяць | Рівняння регресії | |
на думку З.А. Міщенко | оновлено | |
Серпень | Tdn=0,97-Tmax-3,2 | Tdn=0,92-Tmax-0,53 |
Tn=1,04-Tmin+2,0 | Tn=0,97-Tmin+2,89 | |
вересень | Tdn=0,90-Tmax-2,0 | Tdn=0,89-Tmak-0,2 |
TN=1,01Tmin+2L | Tn=1,01Tmin+2,67 | |
Уточнення рівнянь для умов Новочеркаська стосувалося не тільки прив'язки до конкретного місця, а й торкалося методики розрахунків. Справа в тому, що, згідно з Керівництвом Гідрометслужби, термінові спостереження даються на період з 18:00 за московським часом до 18:00 наступного дня. Метеорологічна доба включає ніч і наступний за нею день, причому мінімальна і максимальна температура може бути в різні дні календаря. З фізіологічної точки зору для дозрівання винограду важливо знати, наскільки прохолодна наступна за днем ніч, протягом якої відбувався процес фотосинтезу, і наскільки ефективно продукти асиміляції надходять до репродуктивних органів. З урахуванням цих обставин ми визначили амплітуди денних і нічних температур по календарній добі. Результати розрахунку добових амплітуд середніх температур дня і ночі, отримані різними методами, наведені в табл. 2. Розрахунки, наведені в таблиці 2, за З.А. Міщенко, проводилися за нормативними даними метеостанції ВНІІВіВ, за схемою метеорологічної доби ніч-день, без коригування мінімальних і максимальних температур у випадках адвекції арктичного повітря. Для скоригованих «нових» рівнянь були взяті характеристики температури повітря для восьми періодів спостережень за схемою день-ніч однієї календарної доби. Вони також включали мінімальну та максимальну температури. Фактичну амплітуду розраховували за календарну добу.
Таблиця 2
Порівняння непрямих методів розрахунку середньодобової амплітуди температури повітря з фактичним значенням
рік | Середньодобова амплітуда температури повітря, °С | |||||
Серпень | вересень | |||||
Фактичний | за словами Міщенка | згідно з новими рівняннями | фактичний | за словами Міщенка | згідно з новими рівняннями | |
1998 рік | 7.8 | 6.2 | 8 | 6 | 4.4 | 5.5 |
1999 рік | 6.9 | 4.7 | 6.5 | 6.1 | 3.7 | 5.2 |
2000 рік | 7.3 | 5.2 | 6.9 | 5.4 | 3 | 4.8 |
2001 рік | 7.3 | 5.7 | 7.3 | 4.9 | 3.2 | 4.4 |
2002 рік | 7 | 5.5 | 7.3 | 5.3 | 3.2 | 4.5 |
2003 рік | 6.2 | 5.5 | 5.5 | 5.5 | 2.9 | 4.9 |
2004 рік | 5.5 | 3.3 | 5 | 5.9 | 4.1 | 5.4 |
2005 рік | 5.9 | 3.5 | 5.3 | 5.8 | 3.6 | 5.2 |
2006 рік | 6.3 | 5.1 | 6.7 | 5.6 | 3.4 | 8 |
2007 рік | 6.5 | 5.6 | 7.2 | 5.3 | 3.3 | 4.8 |
Середнє | 7.8 | 5.0 | 8 | 6 | 3.5 | 5.5 |
В середньому за 10 років точність непрямого методу розрахунку за уточненими рівняннями вища, ніж за рівняннями З.А. Міщенко. Однак виграш пов'язаний не стільки з уточненням коефіцієнтів регресії, скільки з уточненням фактичних мінімумів і максимумів температури. При розрахунку амплітуд, за З.А. Міщенко, враховуючи дані про мінімум і максимум, наведені на календарну добу, відмінності в порівнянні з «новими» рівняннями несуттєві.
Висновки
1. При оцінці зональних характеристик умов дозрівання за амплітудою середньоденних і середньонічних температур використовуються непрямі методи, обґрунтовані З.А. Міщенко, забезпечити достатню точність розрахунку. За нашими оцінками, уточнення параметрів регресії на основі даних місцевих метеостанцій не дає відчутних переваг.
2. Дані метеостанцій про температуру повітря, подані за метеодні, потребують уточнення для переходу на календарні дні. Фізіологічно умови дозрівання пов'язані з температурою ночі після дня утворення продуктів фотосинтезу в листках виноградної рослини.
3. Для характеристики амплітуди температури календарної доби дані про мінімальну температуру, зазвичай спостережувану вночі, необхідно брати з метеорологічних даних наступної метеорологічної доби.
4. Для більш точної характеристики бажано виділити дні з чітко вираженою адвекцією холодного арктичного повітря, що спотворює хід добових температур, і внести необхідні поправки.
За матеріалами книги: Мобілізація та збереження генетичних ресурсів винограду, вдосконалення методів селекційного процесу : зб. наукове мистецтво./ ГНУ Всерос. НДІ виноградарства і виноробства ім. Я.І. Потапенка Російської сільськогосподарської академії. - Новочеркаськ: Вид-во ГНУ ВНІІВіВ ім. Я.І. Потапенко, 2008
Література
1. Tonietto J., Carbomieau A. Le climal mondial de la viticulture et la lisle des cepages / Associations systeme de classification climatique multicriteres (CCM) des regions a I'echelle geoviticolel. /01V група Zonage Vitivinicole. Сесія 6 мар, 2000.- 27 с.
2. Попов. О. Л. Нариси екології винограду в Молдові / А. Л. Попов. Н. А. Попова - Кишинів: Штіінца. 1983 р. - С. 39 - 55.
3. Фурса Д.І. Погода, зрошення та продуктивність винограду / Д.І. Фурса, -Л.: Гідрометеонздат, 1977. - 127 с.
4. Міщенко З.А. Добовий хід температури повітря та його агрокліматичне значення / З.А. Міщенко. - Л.: Гідрометеоіздат, 1962, - 198 с.
5. Міщенко. ЗА. Біоклімат дня і ночі / З.А. Мишенко. – Л.: Гідрометеоіздат. 1984, -280 с.
