Особливості розвитку павутинного кліща та виноградної щитівки на південному березі

Малих М. В., аспірант,
Якушина Н.А., д.с.-г.н., професор, учений секретар інституту, завідувач відділу, відділ захисту і фізіології рослин
Національний інститут винограду і вина «Магарач»

ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ КЛІЩІВ САДОВОГО ТА ВИНОГРАДНОГО КЛІЩІВ НА ПІВДЕННОМУ БЕРЕГУ КРИМУ ЗАЛЕЖНО ВІД МЕТЕОРОЛОГІЧНИХ УМОВ

Протягом 2006-2009 рр. на промисловому винограднику Південного берега Криму (ЮК) спостерігалося пригнічення домінантного фітофага садового павутинного кліща (Schizotetranychuspruni Oud.) в умовах підвищення середньодобової температури та зниження відносної вологості повітря. Літня депресія садового павутинного кліща в 2007 році в умовах сухого і жаркого літа збіглася з масовим розмноженням виноградного жука Brevipalpus legist McG.

вступ.

У виноградних агроценозах, де, як правило, вирощують монокультуру і застосовують обприскування пестицидами, спостерігається зменшення видового різноманіття кліщів і домінування одного-двох видів. Водночас збільшується чисельність фітофагів, які є шкідниками сільського господарства [1, 2]. Розвиток рослиноїдних кліщів характеризується багаторічною динамікою та сезонною біоциклічністю, що частково зумовлено змінами метеорологічних показників, зокрема температури та вологості повітря [2-4]. У 2007 р. посушливе літо спровокувало інтенсивний розвиток туркестанського та бояришникового кліщів у садах передгірного Криму [5].  Садовий павутинний кліщ Schizotetranychus pruni Oud. (Tetranychidae) і виноградний жук Brevipalpus lewisi (Tenuipalpidae) є спеціалізованими шкідниками рослин винограду, що характеризуються різною стійкістю до змін температури і вологості повітря. На думку Н.І. Мальченкова та Ц.І. Чубінішвілі [2], температурний режим, за якого можливий нормальний розвиток павутинного кліща, знаходиться в межах 19–25°С. При підвищенні середньодобової температури повітря до 25°С, а максимальної до 34,0°С і відносної вологості повітря менше 50% спостерігається пригнічення чисельності садового павутинного кліща. Масовий розвиток і збільшення чисельності садового павутинного кліща відзначається при середньодобовій температурі 16,0-22,2°С і відносній вологості повітря 74,0-79,3% [2]. Спекотна і суха погода сприяє масовому розмноженню виноградної щитівки, більш ксерофільного виду [4]. Так, оптимальна вологість повітря для масового розвитку виноградної щитівки становить 62%. Активізація життєдіяльності виноградної щитівки та садового павутинного кліща починається при середньодобовій температурі +9-10 і +7-9°С відповідно [2].

Матеріали та методи дослідження.

Дослідження проводили протягом чотирьох сезонів вирощування винограду з 2006 по 2009 рр. (з середини травня до кінця вересня) на промисловому винограднику ДП «Радгосп-завод «Лівадія» (м. Ялта, ЮБК) на сорті Мускат білий та на домішках інших сортів. Дослідження проводили на фоні застосування фунгіцидних обприскувань проти оїдіуму та гнильців. Акарицидні обприскування не проводили. Для вивчення динаміки чисельності кліщів проводили збір листків (не менше 30 штук на пробу) кожні 20 днів під час маршрутних обстежень згідно з методичними вказівками [6, 7]. Видову діагностику та підрахунок кліщів проводили в лабораторних умовах за допомогою мікроскопів Мікмед-2 та МБС-10. Для ідентифікації видів кліщів використовували методи ідентифікації [4, 8]. Російські назви кліщів подано згідно з визначенням [4]. Для відображення метеорологічних умов (температура повітря, відносна вологість повітря), що характеризують роки досліджень, розраховано середні пентадні показники (рис. 1-4).

Результати та обговорення.

Рис.1. Метеорологічні умови вегетаційного періоду рослин винограду на південному березі 2006 р. (метеостанція Ялта).

Рис. 2. Метеорологічні умови періоду вегетації рослин винограду на ПБ у 2007 р. (Ялтинська метеостанція).

Рис. 3. Метеорологічні умови періоду вегетації рослин винограду на ЮБК у 2008 р. (Ялтинська метеостанція).

Встановлено, що акарофауна вегетативної частини рослин винограду досліджуваного виноградника включає 14 видів кліщів з 13 родів, 8 родин. Серед них домінуючим видом є фітофаг-шкідник сільського господарства садовий павутинний кліщ Schizotetranychus pruni Oud. (Tetranychidae). В агрокомплексі його частка становить 62-82% від загальної кількості кліщів інших видів. Виноградний жук Brevipalpus lewisi (Tenuipalpidae) є другорядним видом, який становить до 10% від загальної популяції кліщів.
Погодні умови в період досліджень були неоднаково сприятливими для розвитку як садового павутинного кліща, так і виноградної щитівки. Залежно від погодних умов в окремі роки помітно відрізнялися терміни настання продромальної фази (підготовка до масового розвитку популяції), еруптивного (зростання чисельності кліщів) і градаційного максимуму (досягнення максимальної чисельності), а також кризи (різке зниження чисельності) розвитку популяції кліщів. На думку М.С. Константинова, у південних регіонах України, зокрема Одеській області, еруптивна фаза охоплює червень-липень, фаза максимальної чисельності припадає на середину серпня, а криза – на середину вересня [9]. Подібні результати ми отримали в 2009 р. В інші роки, за нашими спостереженнями, на Південному березі Криму еруптивна фаза розвитку садового павутинного кліща починається в травні, а максимальна чисельність кліща припадає на другу половину травня (2006, 2007, 2008 рр.). У травні 2007 р. на тлі різкого підвищення середньодобової температури повітря при відносній вологості повітря 70 % почалося стрімке зростання чисельності кліщів, у зв’язку з чим градаційний максимум відзначався дещо раніше (на початку травня) порівняно з іншими роками досліджень. Кризова фаза розвитку популяції кліщів спостерігалася вже в другій половині липня.
Переважаючі погодні умови, а саме: посушливий квітень (1,7 мм опадів при середньобагаторічній 29,8 мм), а потім дощі в травні (80,4 мм проти 30,3 мм), не були сприятливими для розвитку садового павутинного кліща, тому збільшення їх чисельності почалося лише в липні. Еруптивна фаза була подовжена. Максимум градації припадав на середину серпня. У 2006 р. максимальна чисельність кліщів також відзначена в серпні, під час другого, літнього, піку розвитку популяції. За результатами наших досліджень найбільш сприятливі погодні умови для розвитку садового павутинного кліща були в 2006 р. Середньодобова температура і відносна вологість повітря в червні-серпні становили 21,2-25,3 °С і 63-52% відповідно, що сприяло масовому розмноженню популяції садового павутинного кліща і збільшенню трьох піків максимальної чисельності (весна, літо, осінь), порівняно з наступні роки (мал. 5). Відомо, що за сприятливих умов у розвитку садового павутинного кліща спостерігаються 2-3 основні піки зростання чисельності [2, 10].
У 2008-2009 рр. показники температури і відносної вологості повітря протягом вегетаційного періоду були близькі до середньобагаторічних, за винятком ранньовесняного періоду 2009 р., який характеризувався сухим квітнем і дощовим травнем, тому збільшення чисельності садового павутинного кліща почалося пізніше. Починаючи з червня поточного року погодні умови були сприятливими для розвитку кліща (температура до 25 °C, відносна вологість повітря 58-70%), про що свідчить поступове збільшення його чисельності до середини серпня (рис. 4, 5).
Вегетаційний період 2007 р. на Південному березі Криму характеризувався надзвичайною посушливістю та високими середньодобовими температурами порівняно з 2006 р. та середньобагаторічними показниками. Так, максимальна середньодобова температура в серпні 2007 року досягала +36°С. З початку липня середні декадні температури перевищували +25°C (рис. 2). Середньомісячна відносна вологість повітря у червні-серпні коливалася в межах 58-64%. Розвиток садового павутинного кліща характеризувався швидким наростанням весняного піку максимальної чисельності з перевищенням ВПВ (14,2 екз./лист) у середині травня.

Рис. 4. Метеорологічні умови періоду вегетації рослин винограду на ЮБК у 2009 р. (Ялтинська метеостанція).

Рис. 5. Сезонна динаміка чисельності садового павутинного кліща в промисловому винограднику на Південному березі (ДП «Радгосп-завод Лівадія», м. Ялта, сорт Мускат білий, 2006-2009 рр.).

Зростанню чисельності кліщів передувало підвищення температури повітря до 22°С та відносної вологості повітря в межах 63-72% (при мінімальній кількості опадів – 6,0 мм, на відміну від середньобагаторічної – 30,3 мм). Різке зниження вологості (до 50%) і подальші коливання в межах 50-63% на фоні високих температур повітря з червня до початку серпня сприяли ранній кризі розвитку популяції кліщів і відсутності другого, літнього піку чисельності (рис. 6). У цей час на тлі пригнічення садового павутинного кліща відмічено масовий розвиток популяції виноградного щитівки, який раніше не збирався. У фазу максимуму градації (середина серпня) щільність населення цього виду становила 13,3 особин/лист. Розвиток плоскокрила мав вогнищевий характер, охоплюючи кілька сусідніх кущів. Високу чисельність плоскокрилих ми відзначали на інших промислових і присадибних виноградниках Південного берега, а також на промисловому винограднику Південно-Східного Криму.


Рис. 6. Сезонна динаміка чисельності садового павутинного кліща та виноградної мокриці в промисловому винограднику Південного берега (ДП «Радгосп-завод Лівадія», м. Ялта, сорт Мускат білий, 2007 р.).

Плоский жук пошкоджує листя і гребінці, викликаючи некроз і висихання ягід. Так, під час депресії домінантного фітофага – садового павутинного кліща, за наявності сприятливих умов для його розвитку з’явився інший вид. У наступні роки (2008-2009) погодні умови не характеризувалися посушливістю та високими температурами повітря. За таких умов плоскокрилець зустрічався в низькій чисельності – 0,1-0,6 екз./листок. Проте відмічено, що для виноградного хруща в основному характерне збільшення чисельності в кінці вегетації (серпень-вересень).
Таким чином, залежно від погодних умов вегетаційного періоду в агрокомплексі може відбуватися зміна домінуючого фітофага, що зумовлено різними екологічними умовами, характерними для окремих видів. В умовах посушливого літа з високою середньодобовою температурою повітря виноградна щитівка може інтенсивно розмножуватися на відміну від садового павутинного кліща. У зв'язку з тим, що розвиток популяції садового павутинного кліща в другій половині вегетації часто пригнічується, доцільно проводити одноразове весняне обприскування або обприскування на початку літа, коли популяція кліща збільшується. У той же час за відсутності акарицидних обприскувань можливий масовий розвиток виноградної мокриці. Тому система захисту виноградних насаджень від шкідників повинна включати ретельний фітосанітарний моніторинг чисельності фітофагів протягом вегетаційного періоду, особливо за умов різких змін клімату.

Висновки.

Акарофауна вегетативної частини рослин винограду досліджуваного промислового виноградника Південного берега Криму включає 14 видів кліщів з 13 родів, 8 родин. Домінуючим фітофагом є садовий павутинний кліщ.

Розвиток кліщів-фітофагів у досліджуваному промисловому винограднику характеризується сезонною та багаторічною динамікою, що визначається біологічними особливостями виду та погодними умовами. Підвищення середньодобової температури повітря (до +36°С) при відносній вологості повітря 58-64% (мінімальна середньодобова – до 34%) у другій половині вегетації 2007 р. спричинило пригнічення популяції садового павутинного кліща і водночас сприяло масовому розвитку популяції виноградного щитівки (до 13,3 екз./лист) – більш ксерофільного. видів порівняно з садовим павутинним кліщем.

В умовах Південного берега Криму еруптивна фаза розвитку популяції садового павутинного кліща, як правило, короткочасна і починається в травні. Фаза максимуму градації починається з другої половини до кінця травня. Розвиток садового павутинного кліща характеризується одним піком чисельності. У 2006 році було відзначено три піки, що значною мірою пов'язано з погодними умовами, сприятливими для розвитку кліщів.

Фітосанітарний моніторинг чисельності кліщів-фітофагів дає змогу визначити необхідність проведення захисних заходів та оптимальні строки обприскування.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Кузнєцов Н.Н., Силаков В.В. Наукові основи розробки та досвід впровадження біологічного методу боротьби з кліщами на виноградниках. – Ялта : Адоніс, 2001. – 16 с.

Мальченкова Н.І., Чубінішвілі Т.І. Агрокомплекс виноградної лози // За ред. П.Х. Кіскіна. – Кишинів : Штіінца, 1980. – 104 с.

Чаусов В.Д. Біологічна характеристика основних шкідників винограду та вдосконалення системи захисних заходів у західній передгірно-прибережній зоні Криму: Дис. на посаду вченого ст.н.с. сільськогосподарських наук. – Ялта, 1999. – 172 с.

Кліщі - шкідники винограду і заходи боротьби з ними. – Сімферополь : Таврія, 1975. – 17 с.

Баликіна Є.Б., Ягодинська Л.П., Титаренко С.Л. Біологічні основи регулювання чисельності павутинного кліща в яблуневих садах Криму: Інф.кул. ВПРС МОББ. – Київ, 2009. – 39. – С.30-32.

Методичні рекомендації щодо агротехнічних досліджень у виноградарстві України. – Ялта : ІВіВ «Магарач», 2004. – 264 с.

Методи випробування та відстоювання пестицидів // С.О. Трібель, Д.Д. Цигарьова, М.П. Секун О.О., Іваненко та ін./ За ред. проф. С.О.Трібель. – К.:Світ, 2001. – 428 с.

Митрофанов В.І., Стрункова З.І. Ключ до плоских кліщів. – Душанбе : Доніш, 1979. – 148 с.

Константинова М.С. Агрофауна виноградної лози півдня України // Виноградарство і виноградарство. Міжгалузевий тематичний науковий збірник, 41. – Одеса: Друк, 2004. – С. 66-74.

Чичинадзе Ж.А., Якушина Н.А., Скориков А.С. та ін. Шкідники, хвороби та бур'яни виноградників. – К., 1995. – 304 с.

Ще почитати:

Міжнародні відносини о найменуванні шампанського та хереса

В чому різниця між шампанським, просеко та ігристим вином?

Отримання червоних ігристих вин пляшковим способом з винограду перспективних сортів

Ігристі вина

Токайські вина

У нашому блозі «Приватна Марка» багато цікавого контенту: новинки ринку виноробства, крафтові рецепти наших технологів, влоги на різні теми. Дистиляція, крафтові винокурні, виробництво крафтового сидру, крафтовий квас, рецептура сидру, виробництво крафтових напоїв за нашими рецептами, виробництво спирту в промислових масштабах. Це та багато іншого цікавого у блозі «Приватна Марка Україна» та мережі магазинів «Винороб».

Наприклад, ви вирішили відкрити сироварню, ковбасний цех або почати пекти крафтовий хліб — welcome! Ми завжди допоможемо: надамо рецептуру, забезпечимо всі витратні матеріали, відправимо нашого технолога, складемо технологічну карту, встановимо все обладнання, сертифікуємо виробництво, відкриємо для вас завод з нуля, виноробні, цехи, виноградники, налагодимо готовий продукт із виходом на ринок. Ми — компанія повного циклу: маємо багато представництв по всьому світу. Потрібна склотара, склобанки, медичний посуд, лабораторний посуд чи лабораторне обладнання — звертайтеся! У наших складах понад 900 тис. найменувань товарів та обладнання. Звертайтеся, не вагайтеся! Не важливо, де ви знаходитесь — у СНД, Європі, Америці чи Азії: ми маємо великий досвід. Privatna Marka йде в ногу з технологіями та інноваціями. Ми 20 років на ринку та відправили понад 1 млн посилок своїм клієнтам. Втілили багато креативних проєктів. Відкрили низку підприємств харчової промисловості, а також у непродовольчій та продовольчій групах технічних виробів. Втілили 147 комерційних проєктів у країнах СНД. Виробляємо 70 видів продукції власного виробництва в Україні, Німеччині та Китаї. У блозі ще більше цікавого та корисного.

Консультації за тел. +380 (67) 440-70-90
https://privatnamarka.com/
https://www.instagram.com/privatnamarka?igsh=MWt0NzNxbHJrbXh4ZQ==\
https://www.facebook.com/Privatnamarka
https://youtube.com/@privatnamarkacom?si=P5RH_spetEP3x_RQ\