Товарів: 0
На суму: 0 грн
МІНІСТЕРСТВО СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА ТА ПРОДОВОЛЬЧЕННЯ
РОСІЙСЬКА ФЕДЕРАЦІЯ
КУБАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кафедра виноградарства
Краснодар - 1996 рік
УДК 634.84(083.71/74)
Методичний посібник підготували:
І. завідувач кафедри виноградарства, д.б.н.,
Академік АН республіки КримЛ. П. ТРОШИНта зав.лабораторією
ампелографії Інституту винограду і вина «Магарач» Укр
Академія сільськогосподарських наук, к.с.-г.н.,
ст.н.сЛ. І. ФРОЛОВА
Посібник розглянуто та схвалено методичною комісією факультету садівництва і виноградарства (протокол No 14 від 26.06.1996 р.).
Рецензент: доцент кафедри виноградарства Кубанського державного аграрного університету, кандидат сільськогосподарських наук, лауреат Державної премії Росії РАДЧЕВСЬКИЙ П. П.
ПРО РОЗДІЛ
ЗАГАЛЬНІ ПОНЯТТЯ…….. … . . . . . . . . . . 3
КЛАСИФІКАЦІЯ… ….. … . . . . . . . . . . 7
ОРГАНИ ВИНОГРАДУ.
Втеча……………. . . . . . . . .. 11
Листок…….. ….. … . . . . . . . . . . 11
Ягода……. ….. … . . . . . . . . . . 12
Купа…… ….. … . . . . . . . . . . 14
Квітка…… ….. … . . . . . . . . . . 14
Насіння……. ….. … . . . . . . . . . . 15
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……….. 16
ЗАГАЛЬНІ ПОНЯТТЯ
Ампелографія — наука про сорти і види винограду, яка вивчає їх, встановлює походження, дає наукову класифікацію, описує зовнішні та біологічні особливості сортів, визначає їх господарську цінність і вимоги до умов вирощування.
Загальна ампелографія. Включає систематику, класифікацію, походження сортів винограду, методи ампелографічного дослідження та порівняльної ампелографії.
Ампелографія приватна. Вивчає окремі сорти, проводить їх ботанічний опис, агробіологічну та господарсько-технологічну характеристику та методи визначення.
Ампелографічний опис сорту. Характеристика основних ознак і властивостей сорту винограду на основі їх вивчення за єдиним планом і методикою.
Ампелометрія — розділ ампелографії, що включає спеціальні вимірювання кількісних показників досліджуваних частин рослини винограду та її сортових ознак з наступним визначенням ступеня їх варіювання на основі використання біометричних методів.
Ампелотерапія (лікування виноградом) - це використання свіжого винограду і виноградного соку для лікування різних захворювань.
Ампелоценоз — штучно створене співтовариство рослин винограду будь-якого сорту або групи сортів, розташоване в оптимальних або задовільних для його зростання екологічних умовах.
Апробація — визначення агротехнічного стану і сортового складу виноградників з метою встановлення придатності відповідних генотипів (сортів, форм або клонів) винограду для заготівлі живців.
Банк даних генофонду винограду - зібрана та зосереджена інформація про наявність цінних біологічних і господарських ознак і властивостей у генотипів винограду.
Біотип винограду — проміжна таксономічна одиниця між сортом і клоном, що представляє собою групу фенотипово схожих організмів, які мають близький генотип і ростуть у певному мікробіотопі.
Відомість винограду — фенотипова зміна особини винограду, що виникає при відтворенні будь-якого генотипу і характеризується наявністю модифікаційних або генетичних відмінностей від інших особин популяції.
Автохтонний виноград — місцевий виноград регіону, регіону, країни або регіону, який походить від дикорослих видів або їх форм, що росли на даній території.
Умовно місцевий виноград — це місцевий виноград, завезений колоністами в давнину.
Генеалогія сорту винограду — сукупність відомостей про походження сорту винограду.
Генотип — сукупність спадкових властивостей особини, що визначає норму її реакції в різних умовах зовнішнього середовища.
Генофонд - це сукупність генотипів винограду.
Гібрид — гетерозиготний організм, отриманий шляхом схрещування генетично різних батьківських форм (видів, сортів, форм, клонів) винограду.
Природні гібриди винограду — це гетерозиготні організми винограду, отримані в результаті спонтанного або випадкового схрещування (більшість європейських культивованих сортів).
Штучні гібриди винограду – це організми, отримані шляхом цілеспрямованого схрещування з підбором батьківських пар залежно від завдань, поставлених у процесі селекції винограду.
Складні гібриди винограду — організми винограду, у створенні яких бере участь багато генотипів різних видів.
Виноградні гібриди прості - організми, отримані від схрещування двох старовинних сортів винограду.
Складні гібриди винограду — організми винограду, отримані шляхом схрещування більше двох батьківських форм одного або кількох видів.
Каталог сортів винограду — систематизований перелік генотипів, відібраних за певною ознакою з метою організації сортового фонду винограду в колекціях.
Клон — ряд поколінь спадково однорідних нащадків однієї вихідної особини, що утворився в результаті вегетативного розмноження винограду.
Клоновий відбір винограду - це комплекс методів індивідуального відбору мутантів, химер і довготривалих модифікацій.
Ампелографічна колекція — це впорядковане насадження різних генотипів винограду, призначене для вивчення та відбору найцінніших із них.
Масовий добір винограду — селекційний прийом для поліпшення ознак і властивостей культурних сортів винограду, заснований на відборі здорових і продуктивних рослин.
Метод порівняльної ампелографії полягає у встановленні достовірності сортів винограду в процесі їх ідентифікації.
Модифікації винограду - це відмінності в ступеню фенотипового прояву однієї і тієї ж ознаки під впливом зміни умов зовнішнього середовища, не пов'язані зі змінами генотипу.
Мутації бруньок винограду — це стійкі раптові генетичні зміни в окремих бруньках, які зберігаються під час вегетативного розмноження.
Виноградні омоніми — різні сорти винограду, які мають однакову назву.
Дегустаційна оцінка сортів винограду — органолептичний метод порівняльно-якісної оцінки грон і ягід різних столових і універсальних сортів.
Материнські рослини винограду — вихідні рослини будь-якого генотипу винограду, взяті за материнські для схрещування з певними батьківськими формами.
Цукристість ягід винограду є основним показником якості врожаю, що характеризує вміст цукру в соку стиглого винограду.
Цукронакопичення ягід винограду — процес накопичення цукрів у ягодах винограду у фазі їх дозрівання, що визначається генотиповими особливостями сорту: дуже високий — понад 23 г/100 см3, високий — 20-23 г/100 см3, середній — 17-20 г/100 см3, низький — 14-17 г/100 см3, дуже низький — нижче 14 г/100 см3.
Сильність пагонів винограду — сортова ознака, що виражається енергією росту пагонів протягом вегетаційного періоду.
Синоніми винограду - це різні назви одного сорту винограду.
Сорт культурного сорту — група рослин винограду, фенотипово близьких за ознаками та властивостями, однакових за походженням і культивованих з метою виробництва.
Клоновий сорт — сорт винограду, який є вегетативним нащадком одного клону.
Перспективний сорт винограду - сорт винограду, поданий на державне сортовипробування установою-виробником або інтродукований на даній території з інших регіонів і отримав позитивну оцінку за основними господарсько-біологічними показниками в результаті випробування на даній території.
Стандартний сорт винограду — найкращий районований у даній зоні сорт, який включається до всіх видів сортовипробування або дослідів як стандарт (контроль).
Безнасінні сорти винограду — це особлива група сортів винограду, в ягодах яких повністю відсутні насіння або присутні лише їх зачатки (зачатки).
Вмирають сорти винограду — це сорти винограду з темно-синім, темно-червоним, фіолетовим та іншим забарвленням шкірки ягід, у яких клітини м'якоті також забарвлені через наявність у них антоціанів.
Сортові групи винограду — це сорти винограду, які виникли внаслідок мутації бруньок і відрізняються невеликою кількістю ознак (кольором ягід, наявністю мускатного аромату тощо).
Сорт-популяція винограду - сорти винограду, отримані в результаті вегетативного розмноження рослин одного сорту, які протягом багатьох поколінь зберегли притаманні їм ознаки та властивості.
Сорти винограду - це досить схожі сорти винограду, отримані з насіння одного предка і відрізняються багатьма ознаками.
Фенотип — сукупність ознак і властивостей особини, визначених генотипом під впливом умов середовища.
Форма форма — одна з внутрішньовидових категорій у систематиці винограду.
Форми винограду бувають дикі і проміжні. Форми винограду, що виникли в процесі природної гібридизації диких і одомашнених форм.
Дикі форми винограду - культурний виноград, т. зв. народної селекції, яка зазвичай має двостатевий тип квітки і ягоди різної форми.
Виноградні химери — виноградні рослини (кущі), що мають тканини та окремі клітини з різною спадковістю.
Чистота сорту - це відношення кількості кущів основного сорту до кількості всіх кущів у даному винограднику чи виноградній школі, виражене у відсотках.
Епохи (періоди) дозрівання винограду — це умовний поділ фази дозрівання винограду на окремі проміжки, кожен з яких об'єднує сорти, близькі за календарними термінами до настання повної стиглості.
КЛАСИФІКАЦІЯ
Класифікація сортів винограду - опис і групування сортів винограду за різними ознаками, засновані на походженні, розповсюдженні та морфобіологічних ознаках.
Таксономічні категорії винограду — узагальнені поняття, що використовуються в систематиці для позначення таксонів. Родина винограду включає таксономічні категорії: рід, підрід, вид, підвид, група, підгрупа, сорт тощо - 14 таксонів на рівні роду, близько 1000 таксонів на рівні виду.
Рід виноград — основна надвидова таксономічна категорія, що об'єднує види винограду подібного походження.
Підрід винограду — допоміжна таксономічна категорія між видом і родом, що об'єднує особливо близькі види винограду.
Вид винограду — основна таксономічна категорія, що представляє собою групу особин або популяцій, які вільно схрещуються між собою з утворенням плідного потомства і характеризуються спільною генетичною конституцією, морфофізіологічною схожістю, єдністю походження та географічною визначеністю.
Підвид винограду — таксономічна категорія, що представляє групу вільно схрещуваних особин або популяцій, які характеризуються однією або декількома спадковими ознаками.
Еколого-географічна група сортів винограду конвар. - систематична одиниця класифікації євразійських видів винограду. За основу взято походження, поширення, морфологічні ознаки та біологічні властивості винограду.
Технологічна класифікація сортів винограду — це групування сортів винограду за ознаками та властивостями з урахуванням різноманітності одержуваної продукції.
Родина Vitaceae Juss. (виноград, виноград) – сукупність родів (14) рослин винограду, що мають спільне походження.
Ампелоциссус Ampelocissus Planch. - рід сімейства Виноградні, що об'єднує близько 90 видів.
Ампелопсис Ampelopsis Milch. (виноградник) — рід родини Виноградні, що об'єднує 23 види.
Vitis Vitis (Tournef.) L. — рід родини Виноградні, що включає близько 70 видів північноамериканського, східноазійського та євразійського походження.
Парфеноциссус Parthenocissus Planch. (дівочий виноград) — рід родини Виноградні, що включає 19 видів.
Pterisanthes Blume — рід родини Виноградні, що включає 20 видів.
Птероциссус Pterocissus Urb. et Ex. - монотипний рід родини Виноградні, що включає один вид.
Rhoicissus Planch. - рід сімейства виноградних, що включає 12 видів.
Тетрастигма Mig. - рід сімейства Виноградні, що об'єднує близько 120 видів.
Циссус Cissus L. — найпоширеніший рід сімейства виноградних, який включає 319 видів.
Cyphostemma Planch. - рід сімейства Виноградні, що об'єднує близько 230 видів.
Мускадінія Планч. - підрід роду Vitis, включає два види.
Euvitis Euvitis Planch. - основний підрід роду Vitis, що об'єднує майже всі його види (68).
Munsoniana Vitis Munsoniana Simps. - вид роду Vitis (підрід Muscadinia).
Круглолиста Vitis rotundifolia Michx. - вид роду Vitis (підрід Muscadinia).
Виноград євразійський Vitis vinifera L. — вид роду Vitis, який включає майже всі культивовані сорти, ягоди яких використовують у свіжому вигляді або для переробки.
Виноград дикий лісовий (ssp. silvestris Gmel.) — підвид євразійського виду винограду.
Виноград культурний (ssp. sativa D.S.) — підвид євразійського виду винограду.
Група західноєвропейських сортів винограду (convar. occidentalis Neqr.), поширених у Франції (максимум), Німеччині, Іспанії, Португалії, Італії, Австрії. За фенотипічними ознаками найбільш близький до дикого винограду Центральної Європи.
Група східних сортів (convar. orientalis Neqr.). Походить з дикого винограду з районів, прилеглих до південної частини Каспійського моря.
Група сортів винограду Чорноморського басейну (convar. pontica Neqr.). Основний ареал походження - західна частина Грузії (стародавня Колхіда) і Мала Азія. Поширений в Грузії (найбільша кількість), на Північному Кавказі, в Ростовській області, Криму, Молдові, Румунії, Угорщині, Югославії, Болгарії, Греції, Туреччині.
Група східно-середземноморських сортів винограду (convar. orientali-mediterraneae Gram.). Відноситься до культурного винограду. Відрізняється тривалим вегетаційним періодом, нестійкістю до морозів, хвороб і філоксери, мускатним присмаком ягід або відмінною якістю винограду.
Група північноафриканських сортів винограду (convar. boreali-africana Gram.). Відноситься до культурного винограду. Характеризується тривалим вегетаційним періодом, пізнім розпусканням бруньок, дуже пізнім опаданням листя, сильною ураженням грибковими захворюваннями, філоксерою та морозами.
Американський вид винограду — види винограду роду Vitis північноамериканського походження.
Лабруска Vitis labrusca L. (лисиця) — один із найпоширеніших видів американської групи.
Berlandieri Vitis berlandieri Planch., Riparia Vitis riparia Michx., Rupestris Vitis rupestris Scheele — види, що належать до американської групи генотипів.
Східноазіатський вид винограду - група видів роду Vitis східноазіатського походження, поширена в горах, уздовж річок і морських берегів Кореї, Японії, Китаю та інших країн Східної Азії, в лісах російського Далекого Сходу.
Виноград амурський, виноград уссурійський Vitis amurensis Rupr. - східноазіатський вид роду Vitis.
Столові сорти винограду — це сорти, які вирощуються для споживання у свіжому вигляді.
Столові сорти винограду - це сорти, які вживаються в свіжому вигляді, а також використовуються для приготування вин і різних видів консервів.
Технічні сорти винограду — сорти, призначені для приготування соків, напоїв, компотів, маринадів, концентратів, вин, бренді, а також для виробництва сушеного винограду (родзинок, кишмишу, смородини).
Ультраранні сорти винограду — це сорти винограду, фази розвитку яких тривають від початку розпускання бруньок до повної стиглості ягід до 105 днів при сумарних активних температурах менше 22 000 С.
Дуже ранні сорти винограду - це сорти винограду, тривалість фаз розвитку яких від початку розпускання бруньок до повної стиглості ягід становить 105-115 днів при сумарних активних температурах 2200-24000 С.
Ранні сорти винограду - це сорти винограду, тривалість фаз розвитку яких від початку розпускання бруньок до повного дозрівання ягід становить 115-125 днів із сумою активних температур 2400-26000 С.
Ранні-середньоранні сорти винограду — це сорти винограду, фази розвитку яких від початку розпускання бруньок до повного дозрівання ягід — 125—135 днів із сумарними активними температурами 2600—27000 С.
Середні сорти винограду - це сорти винограду, фази розвитку яких від початку розпускання бруньок до повного дозрівання ягід становлять 135-140 днів із загальною активною температурою 2700-28000 С.
Середньопізні сорти винограду — це сорти винограду, фази розвитку яких від початку розпускання бруньок до повного дозрівання ягід — 140—150 днів при загальних активних температурах 2800—29000 С.
Пізні сорти винограду — це сорти винограду, фази розвитку яких від закладення бутонів до повного дозрівання ягід становлять 150-160 днів із загальною активною температурою 2900-30000 С.
Дуже пізні сорти винограду - це сорти винограду, фази розвитку яких тривають від початку розпускання бруньок до повного дозрівання ягід більше 160 днів при сумарних активних температурах 30 000 С і більше.
Пагін — осьовий орган виноградної рослини з верхівковим наростом. Складається з стеблової частини та розташованих на ній листків, бруньок і суцвіть (кистей).
Молодий пагін — пагін винограду довжиною 10-30 см.
Верхівка молодого пагона — частина пагона винограду над першим листком, що не розпустився.
Лист — бічний відросток стебла винограду, що виникає із зовнішніх клітин меристеми конуса наростання стебла у вигляді горбка і виконує функції фотосинтезу, дихання і транспірації.
Листова пластинка — найбільша плоска частина листа, в якій відбуваються всі основні фізіологічні процеси.
Головні жилки листа - це жилки, що розходяться від місця прикріплення черешка до листкової пластинки, довжина і розташування яких визначає форму і розсіченість листкової пластинки.
Центральна жилка - це середина головних жилок, яка є як би продовженням черешка і розділяє листову пластинку на дві половини, зазвичай не повністю симетричні.
Листові насічки (насічки) — це поглиблення між основними жилками листкової пластинки винограду, що розділяє її на пластинки і буває різної форми від закритих до відкритих, по глибині — від неглибоких до глибоких.
Верхні бічні надрізи (зрізи) листа. Розташований між середньою і верхньою лопатями виноградного листа.
Нижні бічні виїмки (насічки). Розташований між верхньою і нижньою лопатями виноградного листа.
Зубчастість леза — це особливий вид нерівності країв пластини виноградного листа у вигляді зубчиків різної величини та форми.
Черешок — це звужена стеблоподібна частина листка винограду, яка має листкову пластинку. Може бути довшим, коротшим або рівним середньої жилки.
Черешкова виїмка — виїмка, розташована біля основи листкової пластинки винограду між парою нижніх лопатей; він може бути закритим або відкритим різного типу.
Нижня частина вирізки - це частина вирізки, звернена до середини листа.
Шпорець — це виріст тканини виноградного листа біля основи або з боків черешкової виїмки, а також у нижній частині бічних виїмок.
Опушення пластинки - це наявність павутинистих і щетинистих волосків на листках винограду, переважно з нижнього боку.
Павутинні волоски - це відмерлі утворення на клітинах епідермісу виноградного листа, легко відриваються механічною дією і злипаються в дрібні лусочки.
Волоски виноградного листа щетинчасті - живі одноклітинні або багатоклітинні утворення; короткі, жорсткі і прямі волоски, округлі в поперечному перерізі і загострені на кінці, міцно прикріплені до клітин епідермісу.
Ягода винограду — багатонасінний, соковитий, нерозкриваючийся плід виноградної рослини.
Подушечка — розширений кінець плодоніжки, що прилягає безпосередньо до ягоди, і може мати вузькоконічну, ширококонічну або дископодібну форму.
Пупок ягоди - це залишок рильця на кінчику ягоди винограду.
Китиця ягоди — частина судинно-волокнистого пучка, що залишається на подушечці плодоніжки при її відділенні від м'якоті; Різні сорти мають різну довжину, ступінь розвитку і забарвлення.
М'якоть ягоди є основною частиною околоплодника ягоди винограду; Він може бути соковитим, м'ясистим, слизистим і щільним (хрустким).
Консистенція м'якоті - це сукупність властивостей, що характеризують щільність ягід.
Шкірка - це зовнішня частина околоплодника, що становить 12-20% маси виноградної ягоди, клітини якої містять цілий комплекс антоціанових і флавоноїдних пігментів, що зумовлюють різноманітність забарвлення ягід у різних сортів винограду.
Восковий наліт — це тонкий шар жироподібної речовини під назвою чорнослив, який покриває стебла, листя та ягоди винограду і захищає їх від механічних пошкоджень, випаровування води, ураження мікроорганізмами та несприятливих метеорологічних впливів.
Розмір ягоди є одним з основних критеріїв класифікації винограду за господарським використанням; виражається в лінійних (мм), масових (г) і об'ємних (см3) одиницях.
Довжина ягоди - це відстань від основи подушечки до найбільш виступаючої точки на кінчику виноградини.
Ширина ягоди - це відстань між сторонами виноградини в її найширшій частині.
Форма ягоди — найбільш стійка характеристика винограду; встановлюється в період дозрівання ягід і визначається співвідношенням поздовжнього і поперечного діаметрів, розташуванням розгорнутої частини, обрисами сторін і кінчика ягоди і симетричністю цих ягід.
Ягідний колір - колір ягід винограду, що спостерігається з близької відстані при денному освітленні середньої яскравості.
Зрілість ягід – це фізіологічний стан ягід винограду з певними параметрами показників якості, закладеними генетичною природою сорту в заданих умовах середовища.
Технічна стиглість ягід - це зрілість ягід винограду, при якій їх хімічний склад повністю відповідає технологічним вимогам.
Повна стиглість ягід (фізіологічна) — це стиглість ягід винограду, при якій ягоди набувають характерного сорту кольору, смаку й аромату, легко відриваються від плодоніжок, вміст цукру в соку досягає максимуму, а оболонка насіння стає дуже міцною, повністю забарвлюється в коричнево-бурий колір.
Коринка — група дрібноягідних сортів винограду.
Дрібні ягоди, горошини - розвиток дрібних виноградних ягід з околоплодника без запліднення.
Партенокарпія винограду — це розвиток ягід винограду з околоплодника.
Партенокарпічні ягоди — ягоди винограду без кісточок; значно менші за розміром, ніж ягоди з насінням.
Гроно — це сукупність плодів і ягід винограду.
Гребінь — скелет грона винограду, утворений з ніжки суцвіття та його осі з усіма розгалуженнями.
Суцвіття - складна кисть або волоть, що відноситься до складного типу суцвіть.
Квітка — орган статевого розмноження. Це видозмінений репродуктивний орган, укорочений і сильно обмежений у рості.
Чашечка — зовнішня частина подвійної оцвітини; набір чашолистків, зачатки яких у вигляді п'яти горбків закладені на зовнішній стороні квітколожки на однаковій відстані один від одного.
Тичинки квітки — спороутворювальні органи квітки винограду, які є чоловічими носіями і служать для утворення мікроспор і пилку.
Шапка (віночок) квітки — це внутрішнє коло оцвітини, що являє собою сукупність пелюсток квітки винограду.
Маточка квітки — жіночий орган квітки винограду, утворений одним або декількома плодолистками і складається із зав'язі, стрижня і рильця; Після запилення і запліднення перетворюється на плід.
Фертильність пилку — здатність зрілого пилку до запліднення.
Стерильність пилку — нездатність пилку до запліднення внаслідок порушення його розвитку, зокрема неправильного розподілу хромосом у мейозі.
Тип квітки функціонально жіночий - нормально розвинена маточка виноградної квітки, стерильний пилок і дуже короткі тичинкові нитки.
Тип квітки функціонально чоловічий - нормально функціонуючі довгі прямі тичинки з великою кількістю фертильного пилку і повністю відсутня або редукована маточка.
Тип квітки двостатевий - нормально функціонуючі чоловічі (довгі, прямостоячі тичинки з фертильним пилком) і жіночі (маточка) органи.
Форма квітки колесоподібна. Після відпадання віночка (шапочки) тичинки відхиляються від осі квітки на 90 градусів і розташовуються в горизонтальній площині, а їх нитки порівняно трохи викривлені.
Насіння є органом розмноження і розповсюдження винограду.
Черевна сторона насінини звернена всередину ягоди і розділена на дві поздовжні половини сім’ядолею, що закінчується дзьобиком.
Спинна сторона насіння - це роздутий і округлий бік насіння, спрямований протилежно черевній стороні.
Халаза — місце проникнення судинного пучка в яйцеклітину. Розташовується у верхній третині насінини в результаті розширення борозенки, утворюючи сферичне або округле поглиблення.
Семяшов — опукла смужка на виноградній кісточці, що починається від половини кісточки, проходить по дну канавки через всю черевну сторону і закінчується на дорсальній стороні халязою.
Зрілість насіння - це закінчення формування і диференціації всіх тканин насіння, призупинення в ньому фізіологічних процесів і стан спокою зародка по відношенню до росту.
1. Енциклопедія виноградарства. — Кишинів: Ч. вид. ITU, 1986-1987. - TT. 1-3.
2. Ампелографія УРСР. Загальна та специфічна ампелографія. - М.: Пищепромиздат, 1946-1956. - TT. 1-6.
3. Ампелографія УРСР. Менш поширені сорти винограду. - М.: Пищепромиздат, 1963-1966. - TT. 1-3.
4. Ампелографія УРСР. Довідковий обсяг. - М.: Харчова промисловість, 1970. - 487 с.
5. Ампелографія УРСР. Вітчизняні сорти винограду. - М.: Легка і харчова промисловість, 1984. - 503 с.
6. Пелях М. А. Довідник виноградаря. - М.: Колос, 1982. - 318 с.
7. ДСТУ 2301-93. Виноградарство. Терміни та визначення. – К.: Держстандарт України, 1994. – 56 с.
8. Словник ботанічних термінів. – К.: Наукова думка, 1984. – 308 с.
9. Біологічний енциклопедичний словник. - М.: Радянська енциклопедія, 1989. - 864 с.
10. Морозова Г. С. Виноградарство з основами ампелографії. - М.: Агропромиздат, 1987. - 252 с.
11. Смирнов К. В., Калмикова Т. І., Морозова Г. С. Виноградарство. - М.: Агропромиздат, 1987. - 368 с.
12. Трошин Л.П., Свириденко Н.А. Стійкі сорти винограду. – Сімферополь: Таврія, 1988. – 208 с.
13. Грамотенко П. М., Трошин Л. П. Мікросистематика винограду. — Виноградарство і виноробство. - 1994. - № — С. 10-17.
14. Трошин Л. П., Грамотенко П. М. Удосконалення таксономії Vitis vinifera sativa D. C. // Vitis. Спеціальний випуск. 1990. - Geilweilerhof, Siebeldingen, FR Німеччина: Матеріали 5-го Міжнародного симпозіуму з селекції винограду, 12-16 вересня 1989. - S. 37-43.
15. Сиволап Ю . М., Балашова І. А., Трошин Л. П. Дослідження генетичного поліморфізму у винограду методом ПЛР з випадковими праймерами // VI Міжнародний симпозіум з селекції винограду. — Ялта, Крим, Україна. — 4-10 вересня 1994. — С. 68.
25.05.96 р
