Товарів: 0
На суму: 0 грн
Ганіч В.А., Красохіна С.І.
Всеросійський науково-дослідний інститут виноградарства і виноробства ім. Я.І. Потапенко, Новочеркаськ Ростовської обл
Ступінь і характер ураження кущів низькими зимовими температурами залежить від генетичної морозостійкості сорту, умов вирощування куща в попередньому році, інтенсивності і тривалості впливу морозів на рослини, стану насаджень. Особливо важливі в цьому випадку ступінь ураження рослин грибковими захворюваннями, вік кущів і місце розташування ділянки. Сильні тривалі морози, що пройшли по всій країні в січні 2006 року, коли температура повітря опустилася в північних районах виноградарства до -32-35 °C, а в південних до -28-30 °C, призвели до серйозних пошкоджень, а в деяких господарствах і до повної загибелі надземної частини неукритих кущів винограду. Це повною мірою стосується як промислових виноградників, так і присадибних, присадибних і садових ділянок.
У ВНІІВіВ ім. Я.І. Неукриті виноградники Потапенка цієї зими значно постраждали. З великої кількості зимостійких сортів міжвидового походження відмінні результати по перезимівлі показав білий технічний сорт Кристал угорської селекції (розпустилося більше 60% бутонів). Але найкращі результати спостерігаються у групи сортів балтійської селекції та селекції США, отриманих за участю виду Vitis labrusca L. Виноград цього виду є найвідомішим і поширеним американським сортом винограду, який першим з усіх американських видів був завезений до Європи. Має високу морозостійкість (до –32–35°С), мілдью, сіру гниль, оїдіум і дає високу врожайність цілком задовільної якості; хороша регенеративна здатність, що важливо в зоні ризикованого виноградарства.
Вік спостережуваних кущів 3-4 роки. Виноградна культура щеплена, неукривна, неполивна. Підщепа – Кобер 5ББ. Схема посадки 3 х 0,75 м. Формування віялоподібний стандарт стандартної висоти 50-70 см. Доглядові та захисні заходи проводяться за технологією, загальноприйнятою в північній промисловій зоні виноградарства Російської Федерації.
Агробіологічні дослідження, проведені в травні 2006 р., показали, що більшість інтродукційних сортів винограду, отриманих за участю виду Vitis labrusca L., не тільки добре перенесли тривалі заморозки, але й зберегли врожай. Наприклад, минулорічні молоді щеплення, зроблені окуліруванням з пробудженням вічка на висоті стовбура 40-50 см, благополучно перезимували на шпалері абсолютно без укриття на зиму і навіть дали урожай: Ліберті - 87,5% розпустилися бруньок, Делавер - 75%, Данге - 70%, з них 84,6 плодоносних пагонів; 33 і 50% відповідно, що свідчить про високу потенційну морозостійкість і врожайність досліджуваних сортів.
Найкращі результати отримали такі сорти (за методикою М.А. Лазаревського):
З них сорти Конкорд Сідліс, Сімоне, Ельвіра, Фредонія мали 100% плодоношення пагонів, а коефіцієнт плодоношення коливався від 1,9 (сорт Сімоне) до 3,9 (сорт Ельвіра). Решта сортів мали відсоток плодоношення пагонів від 25 % у сорту Раса до 95,2 % у сорту Лусайл і коефіцієнт плодоношення від 0,3 до 2,2 відповідно.
Слід зазначити, що на час агробіологічних обстежень (середина травня) лише досліджувані сорти та гібриди з виноградом Амур мали пагони довжиною 15-20 см; у інших неукритих сортів пагони були 3-4 см, або сплячі бруньки зі старої деревини тільки починали розпускатися.
Вивчення агробіологічних показників дозволило зробити такі висновки:
- Досліджувані сорти показали високу генетичну морозо- і зимостійкість та потенційну врожайність.
- Ці сорти можуть бути цінним селекційним матеріалом, перспективним для використання в схрещуванні для отримання високопродуктивних гібридних форм з підвищеною зимостійкістю та стійкістю до грибкових захворювань.
- Морозостійкі сорти, отримані за участю виду Vitis labrusca L., особливо дуже ранніх і ранньостиглих, можна рекомендувати для просування в більш північні, нетрадиційні регіони культури винограду.
