Удобрення виноградників - Умови ефективності добрив

Рівень забезпеченості ґрунту поживними речовинами.
Для з’ясування цього питання на виноградниках проводять агрохімічне дослідження ґрунтів, за матеріалами якого складають агрохімічні картограми, які показують рівень забезпеченості кожної виноградницької ділянки рухомими формами фосфору, калію, азоту та деякими мікроелементами. При цьому ґрунти виноградників за вмістом поживних речовин зазвичай поділяють на три-п’ять груп (табл. 7).
Вміст рухомих форм азоту, фосфору і калію в ґрунті є, як буде видно з подальшого викладу, одним із показників для встановлення як потреби виноградників у добривах, так і їх доз на всіх етапах вирощування винограду: у виноградній школі, при внесенні добрив під посадку, у молодих і плодоносних насадженнях.
Роботи з агрохімічних досліджень проводяться в усіх колгоспах і радгоспах зональними агрохімічними лабораторіями, що входять до системи Держагрохімслужби, організованої в нашій країні в 1964—1965 рр. з метою забезпечення раціонального використання добрив та інших засобів хімізації в сільському господарстві.

Вологозабезпеченість і водно-повітряний режим ґрунту.Переважні площі українських виноградників розташовані в зоні недостатнього зволоження, де нестача вологи в ґрунті часто обмежує ефективність добрив. Тому в цих умовах ефективність добрив значною мірою залежить від регулювання водного режиму ґрунту. Мета такого регулювання — наблизити водний режим ґрунту до оптимального.
В умовах зрошення це регулювання здійснюється як за рахунок зменшення непродуктивного споживання води ґрунтом, так і за рахунок поливу виноградників; в посушливих умовах особливого значення набуває зменшення непродуктивного споживання води ґрунтом; її слід проводити шляхом відповідного обробітку ґрунту, знищення бур’янів у виноградниках, мульчування ґрунту.
Який рівень вологозабезпечення, який режим зволоження ґрунту слід вважати оптимальним для рослини винограду?
На виноградниках України ґрунт може перебувати в стані ППВ лише після належного поливу або після сильних опадів. Потім він починає висихати. Воно відбувається в результаті як фізичного випаровування води в атмосферу через поверхню ґрунту (це непродуктивне споживання ґрунтової вологи), так і шляхом транспірації через рослину (кущ винограду, бур’яни, сіяну траву).
У міру висихання ґрунту кількість води в ґрунті зменшується і настає момент, коли погіршуються умови водопостачання рослини винограду ґрунтовою вологою. Це відбувається, коли вологість важких суглинистих і глинистих ґрунтів падає нижче 70-75% ППВ, а в супіщаних і супіщаних — до 60-65% ППВ і менше. Отже, оптимальні умови вологозабезпечення рослини винограду, коли можна розраховувати на високу ефективність добрив, знаходяться в межах відповідно від 100 до 70-75% і від 100 до 60-65% ППВ.

Об'ємна вага (щільність) ґрунту.Раніше було показано, що при ущільненні зменшується об'єм ґрунту, зайнятий повітрям, погіршується його аерація та погіршуються умови для росту рослин. Негативний ефект ущільнення ґрунту виникає з іншої причини: ущільнення посилює зв'язування води ґрунтом і, отже, зменшує доступність ґрунтової вологи для рослини.
Як показали дослідження ВНІІВіВ «Магарач» (А. Ф. Яхонтов, 1972), в чорноземних суглинистих і глинистих грунтах сприятливі умови для розвитку кореневої системи створюються при щільності 1-1,3 г/см3. Якщо об’ємна вага збільшується до 1,4 г/см3, то аераційна пористість зменшується до 10-12%, тобто досягає критичного значення, а біологічна активність ґрунту знижується в 2-3 рази.
При більшій щільності (1,4-1,5 г/см3) у посадковому шарі аераційна пористість падає до 6-8 %; Фізичні умови для розвитку коренів тут вкрай несприятливі. Така щільність структури спостерігається в міжряддях виноградника в зоні проходу коліс трактора і сільськогосподарських машин. Тому оптимізація ґрунтових умов для рослини винограду повинна передбачати підтримку ґрунту на виноградниках у структурному та достатньо пухкому стані. Недотримання цієї умови знижує ефективність добрив.

Способи, терміни і кратність внесення добрив, Як і інші способи догляду за ґрунтом, необхідно вирішувати диференційовано для кожного масиву виноградників, враховуючи властивості різних добрив, їх взаємодію з ґрунтом, біологічні особливості виноградної рослини та розміщення її кореневої системи в ґрунті.
При цьому завдання виноградаря – забезпечити найбільш повне використання добрив рослиною: створити найкращий контакт кореневої системи з ґрунтом, насиченим добривами, не допустити вимивання їх легкорозчинних форм із кореневої зони та мінімізувати перехід добрив під впливом ґрунту у важкодоступні форми.
Азотні добрива легко розчиняються у воді, а їх нітратні форми майже не засвоюються ґрунтом. У досліді з випробування доз азотних добрив, який проводився ВНІІВіВ «Магарач» спільно з агрохімічною лабораторією радгоспу «Золота Балка» в 1961-1963 рр. на зрошуваній ділянці (ґрунт — чорнозем вилужений) азотні добрива (аміачна селітра), внесені у квітні під оранку, до кінця травня — початку червня досягли зони розміщення основної маси кореневої системи. Нітрати виявлені по всьому метру ґрунту (рис. 13).

Рис. 13. Динаміка вмісту нітратів при внесенні різних доз азотних добрив у ґрунт (чорнозем вилужений):
а - без добрив (контроль):
б - N50: в - N150; г - N200; д - N250.

Причому чим більшими були дози азотних добрив, тим більшими були концентрації нітратів у ґрунті (В. А. Грамотенко, 1964). У незрошуваних районах рух азотних добрив у ґрунті залежить від кількості опадів. Посушливою весною 1965 р. деяке переміщення нітратів у кореневий шар ґрунту (чорнозем південний карбонатний, передгірське дослідне господарство ВНІІВіВ «Магарач») було виявлено лише наприкінці липня — на початку серпня (рис. 14). Значний рух нітратів по профілю ґрунту відбувся лише під впливом осінньо-зимових опадів 1965-1966 рр.; до весни 1966 р. вогнище з підвищеним вмістом нітратів знаходилося на глибині 40-100 см і трохи нижче, тобто в зоні кореневої системи рослини винограду (Р. Д. Донцова, 1965).

Рис. 14. Динаміка вмісту нітратів у чорноземі південному карбонатному:
а - без добрив (контроль); б - N2O5

Переміщення фосфору з фосфорних добрив у ґрунтах виноградників зазвичай практично відсутнє (рис. 15). Про це можна судити з результатів досліджень, проведених у Степовому дослідному господарстві ВНІІВіВ «Магарач». У цьому досліді суперфосфат додавали щорічно протягом 1962-1964 років. у дозі 100 і 300 кг Р2О5 на га. Тут з року в рік ґрунт збагачувався рухомими фосфатами, але переміщення їх по профілю ґрунту від зони внесення (35-40 см) майже не відбувалося.
Як було показано раніше, фосфорні добрива в суглинистих і глинистих ґрунтах практично не просуваються по ґрунтовому профілю. Тому на таких ґрунтах абсолютно неприпустимим є безладне внесення суперфосфату та інших фосфорних добрив – під час осінньої чи весняної оранки, під час якої їх розміщують і закріплюють в орному шарі, де майже немає коренів винограду, внаслідок чого добрива залишаються недоступними для рослини.
Лише в дуже рідкісних випадках, наприклад на сильноскелетних, кам’янистих і піщаних ґрунтах, де можливе механічне переміщення часток суперфосфату по профілю разом із ґрунтовою вологою і де хімічна здатність ґрунту виражена слабо, можна вносити фосфорні добрива врозкид під оранку.

Рис. 15. Вміст доступного фосфору в темно-каштановому слабосолонцюватому ґрунті:
а - без добрив (контроль); б - Р100; е - P300.

Тому, за дуже рідкісним винятком, фосфорні добрива необхідно вносити глибоко в зону розташування активних, поглинаючих коренів виноградної рослини. За цих умов вигідно вогнищеве внесення суперфосфату, оскільки зменшується контакт ґрунту з добривом. З цією ж метою використовують гранульований суперфосфат.

Ще почитати:

Міжнародні відносини о найменуванні шампанського та хереса

В чому різниця між шампанським, просеко та ігристим вином?

Отримання червоних ігристих вин пляшковим способом з винограду перспективних сортів

Ігристі вина

Токайські вина

У нашому блозі «Приватна Марка» багато цікавого контенту: новинки ринку виноробства, крафтові рецепти наших технологів, влоги на різні теми. Дистиляція, крафтові винокурні, виробництво крафтового сидру, крафтовий квас, рецептура сидру, виробництво крафтових напоїв за нашими рецептами, виробництво спирту в промислових масштабах. Це та багато іншого цікавого у блозі «Приватна Марка Україна» та мережі магазинів «Винороб».

Наприклад, ви вирішили відкрити сироварню, ковбасний цех або почати пекти крафтовий хліб — welcome! Ми завжди допоможемо: надамо рецептуру, забезпечимо всі витратні матеріали, відправимо нашого технолога, складемо технологічну карту, встановимо все обладнання, сертифікуємо виробництво, відкриємо для вас завод з нуля, виноробні, цехи, виноградники, налагодимо готовий продукт із виходом на ринок. Ми — компанія повного циклу: маємо багато представництв по всьому світу. Потрібна склотара, склобанки, медичний посуд, лабораторний посуд чи лабораторне обладнання — звертайтеся! У наших складах понад 900 тис. найменувань товарів та обладнання. Звертайтеся, не вагайтеся! Не важливо, де ви знаходитесь — у СНД, Європі, Америці чи Азії: ми маємо великий досвід. Privatna Marka йде в ногу з технологіями та інноваціями. Ми 20 років на ринку та відправили понад 1 млн посилок своїм клієнтам. Втілили багато креативних проєктів. Відкрили низку підприємств харчової промисловості, а також у непродовольчій та продовольчій групах технічних виробів. Втілили 147 комерційних проєктів у країнах СНД. Виробляємо 70 видів продукції власного виробництва в Україні, Німеччині та Китаї. У блозі ще більше цікавого та корисного.

Консультації за тел. +380 (67) 440-70-90
https://privatnamarka.com/
https://www.instagram.com/privatnamarka?igsh=MWt0NzNxbHJrbXh4ZQ==\
https://www.facebook.com/Privatnamarka
https://youtube.com/@privatnamarkacom?si=P5RH_spetEP3x_RQ\