Зимостійкість винограду - Морозостійкість органів і тканин винограду

Найбільш чутливі до заморозків трав'янисті зелені пагони, для яких небезпечні навіть нетривалі заморозки в 2-3°. Найбільш нестійкими є верхні, недорозвинені листки; гинуть при температурі -1°. При -1,5° відмирає все листя і значна частина молодого пагона, а часто і весь пагін.
Бруньки, що не розпустилися навесні, витримують короткочасні морози від -3 до -4°. Морозом пошкоджуються бруньки перед розпусканням і ті, що вже розпустилися — 1,1°. На початку осені вічка на добре визрілих, але незагартованих пагонах пошкоджуються раптовими заморозками 5-6°. Більш тривалі заморозки до -6-7° в цей час можуть пошкодити не тільки центральні, а й бруньки заміщення. Тому дуже важливо підготувати живці для розмноження до заморозків.
У зимові місяці бруньки винограду на пагонах, тканини яких зазнали процесів зміцнення, без помітних пошкоджень витримують морози від -15-17° до -35-40° в залежності від морозостійкості сорту та умов вирощування. Так, у сортів виду Amurensis вони витримують морози до -40°; у сортів американських видів - до -35°; у європейсько-азіатських, відносно морозостійких сортів, до 22°, а при температурі -23-24° пошкоджуються на 60-70%. При зниженні температури нижче 24° кущі всіх європейських сортів сильно пошкоджуються, відмирають майже всі зимуючі бруньки, а при температурі від -25 до -32° можуть повністю загинути однорічні та багаторічні гілки. Бруньки на пасинках зазвичай більш морозостійкі, ніж на головних пагонах.
У добре визрілих пагонів в першу чергу пошкоджуються серцевина і діафрагма вузлів. Корна частина пагонів менш морозостійка, ніж деревина.
Найбільш морозостійкою тканиною в холодну пору року є камбій, але в момент відновлення ростової активності він втрачає стійкість і досить легко пошкоджується пізніми зимовими заморозками і весняними заморозками.
Коріння винограду менш морозостійкі, ніж надземні органи. Для коренів європейських сортів температура 5-6° – критична. Коріння американських видів більш стійкі і витримують морози при температурі ґрунту залежно від сорту від -8 до -11-12°.
Низька морозостійкість коренів порівняно з надземною частиною куща пояснюється тим, що в умовах ґрунту з відносно високою вологістю і відсутністю зміни дня і ночі коріння не здатні до такого міцного зміцнення, як надземні органи. Це підтверджує такий досвід. Коріння сорту Riparia Rupestris 101-14, вирощеного в звичайних умовах, гинули при заморожуванні в холодильнику при температурі -13°, а зрізи цих же коренів, але відкриті з червня до пізньої осені (кінець листопада), не уражалися навіть при температурі -17° (А. Г. Мішуренко, 1947).
На основі багаторічних спостережень у природних умовах за поведінкою коренів різних сортів винограду після суворих зим, а також безпосереднього заморожування їх у штучних умовах у холодильнику встановлено критичні температури загибелі коренів. За ступенем морозостійкості коренеплодів усі досліджувані нами сорти винограду поділяються на п’ять груп:
I - морозостійкі сорти, коріння яких загартовані взимку і не пошкоджуються при заморожуванні в холодильнику при температурі - 11°; в природних умовах не пошкоджуються навіть у найсуворіші зими; до цієї групи входять: Riparia Gloire de Montpellier (Portalis), Riparia X Rupestris 101-14, Riparia Genzeigame No. 1.