Агротехнічні аспекти підвищення генетичного потенціалу нових сортів винограду міжвидового походження

УДК 634.83:631.522

Ш.Н.Гусейнов, Б.В.Чигрик, Н.Г. Гордєєва ДУ ВНІІВіВ ім. Л.І. Потапенка Російська сільськогосподарська академія, Новочеркаськ

Наведено результати багаторічних досліджень підвищення генетичного потенціалу нових сортів винограду міжвидового походження агротехнічними методами.

Розвиток виноградарства, на думку багатьох вчених і практиків, пов'язано з розширенням площ під виноградниками в найбільш сприятливих екологічних зонах Російської Федерації апробованими сортами, в тому числі новими селекційними, що забезпечують виробництво продукції заданих якостей, і застосуванням більш економічних способів їх вирощування.
Відомо, що сорти винограду визначають напрямок використання врожаю в конкретних умовах навколишнього середовища, а прогресивні агротехнічні прийоми визначають його максимально можливу цінність за необхідних технологічних умов отримання ягідного соку. Тому при виведенні того чи іншого сорту винограду дуже важливо знати оптимальні параметри агротехніки догляду за виноградниками.
У наших дослідженнях, проведених у різних екологічних умовах Дону та Кубані, ми вивчали реакцію сортів міжвидового походження на різні способи догляду, формування та обрізки при безпокривному вирощуванні винограду [1,2,3].
На Дону дослідні виноградники були розміщені в сільськогосподарському підприємстві та дослідному полі інституту (м. Новочеркаськ); у виноробних господарствах «Кримське» Семикаракорського району, «Янтарне» Мартинівського району та «Ведерники» Костянтинівського району.
На Кубані досліди проводили в виноградарських господарствах Залів і Кубань Темрюкського району.
Дослідження включали різні способи утримання, формування, обрізки та норми навантаження кущів пагонами. Вивчено: схему посадки кущів, різні модифікації високостандартних формувань з вертикальним ростом і вільним розвитком пагонів, способи обрізки та норми навантаження на сортах винограду міжвидового походження: Сапераві північний, Видвіженець, Дар Магарача, Біанка, Кристал, Дунавекі Лазур, Первенець Магарача та ін.
Найбільш відповідальним етапом в організації виноградника є вибір способу утримання, формування та обрізки кущів. Ці ключові агротехнічні прийоми визначають розмір і якість урожаю винограду та економічну ефективність його виробництва.
Нині в технологіях вирощування неукривних виноградників більш привабливими залишаються способи підтримки високостандартних форм кущів із вільним розвитком пагонів у площині шпалери. Це насамперед високостандартні насадження з формуванням кущів «двостороннім горизонтальним кордоном» (за Л. Мозером) на двоярусній шпалері та «висячим кордоном» (за Макаровим-Кожуховим) на одноярусній шпалері. Такі способи господарювання забезпечують отримання стандартної врожайності в межах 12-20 т/га на щеплених виноградниках в богарних умовах [4].
У наших дослідженнях на європейсько-амурському сорті Сапераві північний в умовах Нижнього Дону цей сорт найбільш яскраво виявив свої позитивні якості у високостандартних посадках на двоярусній шпалері з вільним розвитком пагонів на шпалері (табл. 1).
З таблиці 1 видно, що найвища продуктивність сорту Сапераві північний, до 21-24 т/га, відзначена в насадженнях з висотою штамба 70-100-130 см; при подальшому збільшенні висоти стовбура до 160 см усі показники продуктивності знизилися. У такій же послідовності змінювався вміст цукру в ягідному соку.

Таблиця 1
Вплив висоти стовбура на показники плодоносності та врожайності сорту Сапераві північний в богарних умовах Нижнього Дону.(в середньому за 3 роки)

Значний вплив на способи обрізування лоз і норму навантаження кущів пагонами мали ріст, розвиток і плодоношення нових сортів міжвидового походження Сапераві північний, Видвіженець квітковий, Кунлеан, Біанка та ін.
Цей висновок було підтверджено дослідженнями в умовах зрошення на лівому березі Дону (ПСГ «Янтарное», 1995-1997 рр.) на добре сформованих насадженнях сорту Сапераві північний. Вивчали три норми навантаження кущів пагонами 60-80-100 тис. пагонів на гектар у насадженнях з висотою штамба 130 см і обрізкою лози на 2-4 вічка. Утворення «двосторонній горизонтальний кордон» (табл. 2).
Встановлено вплив норми навантаження на показники плодоносності, урожайності та якості винограду. Найвищі значення цих показників у північного сорту Сапераві відзначені при нормі навантаження 80 тис. пагонів/га в зрошуваних умовах Лівобережжя Дону і 60 тис. пагонів/га в богарних умовах Правобережжя Дону (табл. 2 і 3).
В усіх випадках відзначено позитивний вплив короткого обрізування (на 2-3 бруньки) на стійкість зимуючих бруньок в осінньо-зимовий період (табл. 3, в середньому за 4 роки). Так, у сорту Видвіженець при обрізку лози з 2-3 бруньками внаслідок несприятливих зимових умов було пошкоджено в середньому 22 % бруньок, а з 6-7 і 8-9 бруньками відповідно 38 і 34 % (табл. 3).

Таблиця 2
Вплив норми навантаження на продуктивність сорту Сапераві північний в умовах зрошення Нижнього Дону.(в середньому за 3 роки)

Таблиця 3
Вплив норми навантаження кущів пагонами та способу обрізування лози на продуктивність зимостійких сортів винограду.(в середньому за 4 роки)

Подібна закономірність відзначена у сортів Цвєточний і Кунлеан.

Суттєвих відмінностей у показниках родючості залежно від довжини обрізки лоз не виявлено. Найбільшу чуйність на довжину обрізки лоз мав сорт Кунлеан. Збільшення довжини обрізки лоз з 2-3 бруньок до 4-5 і 6-7 вічок призвело до збільшення плодоношення на 13-15%. У сорту Цвєточний показники плодоношення кращі в дослідному варіанті з обрізанням на 2-3 і 4-5 бруньок (табл. 3).

Найбільший вплив на показники врожайності мали норма навантаження та довжина обрізки лоз. Оптимальними значеннями норми навантаження для сортів Цвєточний і Кунлеан були 60-70 тис. пагонів на гектар у дослідному варіанті. При цьому урожайність була в межах 18,6-21,7 т/га сорту Флауер, а сорту Кунлеан – 17,0-21,1 т/га. Подальше збільшення навантаження призвело до зниження врожайності та якісних характеристик ягід. Подібну закономірність ми відзначали дещо раніше у сорту Видвіженець.

Більш істотний вплив на показники врожайності надає спосіб обрізки лози. Особливо гостро на цей агротехнічний прийом відреагував сорт Видвіженець. Найбільшу врожайність і цукристість ягідного соку зафіксовано в досліді за довжини обрізки 2-3 ока (18,4 т/га) і вмісту цукру в ягідному соку 18,1 г/дм''. Збільшення довжини обрізки лоз до 4-5; 6-7 і 8-9 бруньки призвели до зниження врожаю відповідно до 15,4; 13,6 і 12,8 т/га. При цьому концентрація соку ягід також зменшувалася (табл. 3).

Коротке обрізування лоз забезпечувало інтенсивніший ріст пагонів, а це, у свою чергу, сприяло збільшенню розміру грон та інтенсивнішому накопиченню цукрів у ягодах. Дуже важливо, на наш погляд, звернути на це особливу увагу з боку фахівців, оскільки при вирощуванні цього сорту широко використовується середня і довга обрізка лоз, що часто призводить до зниження врожайності, якості ягід і морозостійкості сорту.

У сорту Флауер Кунлеан збільшення довжини пагонів обрізки з 2-3 до 4-5 вічок позитивно вплинуло на врожайність і якість ягід, а подальше подовження пагонів до 6-7 вічок призвело до зниження цих показників.

У безпокривному виноградарстві набула поширення сортова широкорядна культура винограду (із схемою посадки 3-3,5-4 * 2-2,5 м), яка найбільше відповідає вимогам промислових технологій [5].
Наші дослідження в цьому напрямку присвячені вивченню реакції рослин на збільшення площі живлення за рахунок розрідженої посадки кущів. У дослідах у виноробному радгоспі «Ведерники» Костянтинівського району Ростовської області на сорті Видвіженець, висадженому в 1977 році за схемою 4 * 2 м, вивчено три типи якісних формувань з вільним розвитком пагонів.
- “Двосторонній горизонтальний кордон” (за Л. Мозером) стандартної висоти 130 см на двоярусній шпалері;
- «Підвісний кордон» стандартної висоти 150 см на одноярусній шпалері;
- «Амбрелла» (парасолька) висотою стовбура 150 см на двоярусній шпалері.
Результати 4-річних досліджень наведені в табл. 4.
Проведені дослідження показали, що всі форми кущів і види насаджень, включені в дослід, як за затратами праці, так і за продуктивністю відповідали вимогам промислових технологій. Достовірних відмінностей у показниках стійкості до несприятливих зимових умов у рості та розвитку кущів, а також у продуктивності між дослідними варіантами не виявлено. Деяку перевагу у витратах праці на вирощування винограду мали якісні насадження з формуванням кущів «звисаючий кордон» на однодротяній шпалері. Загалом якісні посадки забезпечили досить високу продуктивність сорту Видвіженець в умовах вододілу Костянтинівського району (табл. 4).

Таблиця 4
Вплив способу утримання та формування кущів на продуктивність сорту Видвіженець(в середньому за 4 роки)

Значний вплив на ефективність виноградарства мають умови навколишнього середовища і, перш за все, стійкість рослин до несприятливих зимових умов.

Так, в умовах заплави річок Сіверський Дінець і Дон спостерігається періодичне сильне ураження неукритих виноградників зимовими морозами. Навіть у найбільш морозостійкого сорту Сапераві північний продуктивність насаджень з неукривними посівами різко знижується, аж до повної втрати врожаю [2,5].
Середня врожайність за 4 роки сорту Сапераві північний без покриву становила 6,4 т/га. У насадженнях з комбінованим високостандартним формуванням, з напівукриттям, урожай підвищувався на 50 % (8,8 т/га), а з повним укриттям кущів на зиму з довгоплечим формуванням на 95 % (11,1 т/га) (табл. 5).

Таблиця 5
Вплив способу утримання та формування кущів на продуктивність сорту Сапераві північний в умовах заплави річок Сіверський Дінець і Дон.(в середньому за 4 роки)

У Мартинівському районі (Волгодонський № 2) Ростовської області на широкорядних посадках сорту північний Сапераві в 1974 р., розташованих на ділянці південної експозиції, отримані протилежні результати. Тут явну перевагу за продуктивністю насаджень мали неукривні варіанти дослідів із високостандартною формою кущів із вільним розвитком пагонів.
У наших дослідженнях підвищення продуктивності насаджень із високостандартними формаціями порівняно з низькостандартними відбулося за рахунок збільшення чистої продуктивності фотосинтезу та за рахунок зниження енергетичних витрат на підтримання життєво важливих структур.
Подальше підвищення продуктивності неукривних виноградників, а отже, і генетичного потенціалу нових міжвидових сортів винограду можливе шляхом створення посадкових конструкцій з більш раціональним розміщенням листо-стеблового апарату в просторі. До них відносяться різні модифікації високоякісних форм на спеціальних опорах з горизонтальним або похилим розміщенням приросту. Вони сприяють збільшенню простору крони, в якому розташований листовий апарат, і горизонтальної проекції крони, покращуючи радіаційний і світловий режим виноградника. Так, урожайність сорту Степняк у посадках із формуванням кущів «Подвійна женевська куртина» була більш ніж вдвічі вищою, ніж у високостандартних промислового типу. Важливо й те, що при такому типі посадки досягається підвищення продуктивності рослин без додаткових витрат на догляд за рослинами.
Дослідженнями встановлено, що сприятливі умови для реалізації потенціалу середовища вирощування та біологічних особливостей сортів створюються не тільки в посадках на спеціальних шпалерах з відносно розрідженим насадженням, а й у посадках з ущільненими посадками з невеликими чашоподібними стандартними кущами без шпалери або на спрощеній однодротяній шпалері.
Наприклад, середня врожайність сорту Степняк на Дону при вирощуванні за промисловою високошзамовою технологією з вільним розвитком пагонів на одно-двоярусній шпалері та схемі садіння 3 х 1,5 м становила 14-16 т/га, при вирощуванні за принципом «Подвійна женевська куртина» при схемі садіння 4 х 2 м зростала до 27-30 т/га, а при вирощування за безрешітковою системою з невеликими чашоподібними кущів із схемою посадки 3х0,5 м – 30-35 т/га [5].
Контрастні показники за характером прояву генетичного потенціалу відзначені у нових сортів винограду міжвидового походження: Біанка, Первенець Магарача, Дунавський Лазур, що проявилося в розвитку та продуктивності рослин в умовах Темрюкського району Краснодарського краю при застосуванні різних агротехнічних прийомів (форма куща, спосіб утримання, формування та обрізки, навантаження). швидкість).
Встановлено, що використання дрібних чашоподібних формувань в ущільнених насадженнях 3-3,5 * 0,7 м на спрощеній однодротяній шпалері дозволяє підвищити продуктивність насаджень на 25-30% в порівнянні з насадженнями при стандартних способах ведення виноградників.
Таким чином, одним із ефективних методів підвищення генетичного потенціалу продуктивності та якості врожаю нових сортів є використання способів утримання, формування та обрізки промислових та інтенсивних кущів винограду відповідно до їх біології та середовища вирощування з дотриманням технологічної дисципліни на всіх етапах технологічного циклу вирощування винограду.

За матеріалами видання: Мобілізація та збереження генетичних ресурсів винограду, вдосконалення методів селекційного процесу: зб. наукове мистецтво./ ГНУ Всерос. НДІ виноградарства і виноробства ім. Я.І. Потапенка Російської сільськогосподарської академії. - Новочеркаськ: Вид-во ГНУ ВНІІВіВ ім. Я.І. Потапенко, 2008

Література
І. Гусейнов, Ш.Н. Форми кущів винограду в північній зоні промислового виноградарства / Ш.Н.Гусейнов. М.Ш.Гусейнов // Виноробство і виноградарство.-2002 -№4.-С.38-41
2 Гусейнов. Ш.Н. Пошкодження неукритих виноградників на Дону взимку 1988-1999 рр. і характер їх відновлення / Ш.Н. Гусейнов //Виноград і вина Росії.- 2000-№2.-С. 3-5.
3. Гусейнов. Ш.Н. Перспективні способи вирощування промислового, інтенсивного та суперінтенсивного винограду в Росії / Ш.Н. Гусейнов, М.Ш.Гусейнов. Б. В. Чигрик // Виноград і вина Росії, - Спецвип. - 2000.- С.33-34.
4. Гусейнов Ш.Н. Сучасні агротехнічні аспекти розвитку технологій вирощування винограду в Російській Федерації / Ш.Н. Гусейнов, Б.В. Чигрик. В.Н. Гордєєв // Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. 10-11 листопада 2004 р. - Новочеркаськ. 2005.-С.39-47.
5. Єгоров. Є. Виноградарство в Росії: сьогодення і майбутнє / Є. Єгоров [та ін.]. - Махачкала: Видавництво Новий день. 2004.- 438 с