Товарів: 0
На суму: 0 грн
БЕЗРАСАДНІ СОРТИ ЮПІТЕР І САТУРН В УМ
НИЖНЯ ГОТОВО
У статті наведено результати чотирирічного сортовивчення безнасінних сортів винограду селекції США Юпітер і Сатурн в умовах неукривної культури.
Ключові слова: виноград, сорт, сортовивчення, безнасінність, стійкість до хвороб та морозів.
Безнасінні сорти Юпітер і Сатурн виведені в Університеті Арканзасу, США, є гібридами складного міжвидового походження, отримані за участю сортів видуVitis labruscaЛ. Ампелографическое вивчення цих сортів в основному районі колекції інституту почалося в ФГУ ВНІІВіВ ім. Ю. І. Потапенка, Новочеркаськ, Ростовська область, Росія, 2009 рік.
Дослідження проводили на щепленій безпокривній культурі, підщепі Berlandieri x Riparia Kober 5BB. Формування являє собою стандартний віяло стандартної висоти 100 см. Кількість кущів - три повтори по п'ять рослин. Схема посадки 3 х 0,75 м. Виноградники незрошувані, технологія вирощування загальноприйнята для північної зони промислового виноградарства Російської Федерації. Під час дослідження використовували загальноприйняті у виноградарстві методи [1-4].
Роки досліджень відрізнялися метеорологічними умовами. Абсолютні мінімуми температур становили: у 2011 році - мінус 20,5 °C, у 2012 році - мінус 24,0 °C, у 2013 році - мінус 18,5 °C, у 2014 році - мінус 24,6 °C. Незважаючи на те, що критичних зимових температур (мінус 25 °С і нижче) не спостерігалося, умови вегетації характеризувалися різкими температурними перепадами та іншими несприятливими факторами (ожеледь, посушливе літо тощо).
Аналізуючи зимостійкість досліджуваних сортів, можна відзначити вищу зимостійкість сорту Юпітер (табл. 1). Кількість плодоносних пагонів і коефіцієнт плодоношення обох сортів приблизно на одному рівні (високий). Як і в гібридів, отриманих за участю видVitis labruscaL., у досліджуваних сортів спостерігається досить раннє розпускання бруньок.
Термін дозрівання ягід у сорту Юпітер настає на тиждень раніше, ніж у сорту Сатурн - 101 проти 108 днів відповідно. Так, сорт Юпітер можна віднести до ультраранньостиглих сортів, а Сатурн – до дуже ранніх, хоча оригінатори декларують сорт Сатурн із середнім терміном дозрівання.
Таблиця 1
Агробіологічна характеристика сортів Юпітер і Сатурн (з 2011 по 2014 рр.)
Юпітер | Сатурн | ||||||||
2011 рік | 2012 рік | 2013 рік | 2014 рік | середній | 2011 рік | 2012 рік | 2013 рік | 2014 рік | середній |
Початок розпускання бруньок | |||||||||
02.05 | 18.04 | 20.04 | 20.04 | 22.04 | 06.05 | 20.04 | 25.04 | 22.04 | 26.04 |
Дата збору врожаю | |||||||||
03.08 | 24.07 | 05.08 | 01.08 | 01.08 | 10.08 | 01.08 | 20.08 | 15.08 | 12.08 |
Розкриття очей, % | |||||||||
78.3 | 88.6 | 92.9 | 87,0 | 86.7 | 66.7 | 70,0 | 78.1 | 50,0 | 66.2 |
Плодоносні пагони, % | |||||||||
81.3 | 96.4 | 100 | 97,0 | 93.7 | 100 | 75,0 | 96,0 | 71.4 | 85.5 |
Норма плодоношення | |||||||||
1.4 | 2.1 | 2.1 | 2.0 | 1.9 | 1.7 | 1.6 | 2.3 | 1.1 | 1.7 |
Середня маса грона, г | |||||||||
286 | 217 | 236 | 294 | 258 | 247 | 241 | 308 | 311 | 277 |
Продуктивність втечі, г | |||||||||
400 | 456 | 496 | 588 | 485 | 420 | 386 | 708 | 342 | 464 |
Розрахункова урожайність, ц/га | |||||||||
128 | 131 | 136 | 142 | 134 | 138 | 124 | 157 | 96 | 129 |
Цукристість ягідного соку, г/100 см3 | |||||||||
23.2 | 21.5 | 23.4 | 22.6 | 22.7 | 22.9 | 22.6 | 23.7 | 23.5 | 23.2 |
Титрувана кислотність, г/дм3 | |||||||||
5.2 | 5.8 | 5.4 | 5.9 | 5.6 | 5.4 | 6.4 | 5.1 | 5.2 | 5.5 |
Від розпускання бруньок до повної стиглості ягід: кількість днів, сума температур, °С | |||||||||
93 | 98 | 108 | 104 | 101 | 96 | 104 | 118 | 116 | 109 |
Урожайність обох сортів за роки досліджень була приблизно однаковою. Вихід товарного винограду становив 70-80%. Висока цукронакопичуваність і консистенція м'якоті свідчать про перспективність обох сортів для сушіння. целюлоза
Обидва сорти не слизові, м'ясисті; під час споживання шкіра сорту Сатурна здається щільнішою, ніж у Юпітера. Характерні ізабеллові тони більш виражені в
сорти Сатурн, сорт Юпітер має більш складний аромат, фруктовий в поєднанні з легкими мускатними тонами.
Досліджувані сорти відрізнялися ступенем безнасінності (табл. 2).
Таблиця 2
Категорія безнасінних сортів Юпітер і Сатурн, середнє за 2011-2014 рр.
Різноманітність | Кількість зачатків у ягоді, шт. | Маса ягоди, г | Маса однієї насінини, мг | Категорія безнасінності | Насіннєвий індекс |
Юпітер | 1.1 | 4.2 | 8.6 | II | 488 |
Сатурн | 2.1 | 4.3 | 12.6 | III | 341 |
Урожай сорту Сатурн може довго зберігатися на кущах і кишмиш без осипання; у сорту Юпітер при перезріванні консистенція м'якоті змінюється на більш пухку і в смаку з'являється розварений відтінок, м'якоть розладнується.
Сорти відрізнялися інтенсивністю росту. Юпітер – середньорослий сорт з вертикально зростаючими пагонами, що є цінною якістю для промислового вирощування; сорт Сатурн має дуже сильний ріст куща, що дещо ускладнює догляд.
За роки досліджень сортів Юпітер і Сатурн встановлена висока стійкість до грибкових захворювань. На інфекційному фоні при двох профілактичних обприскуваннях максимальне ураження мілдью відзначено у 2013 р. на гронах сорту Сатурн (3,0 бала). За роки досліджень не було зафіксовано випадків зараження оїдіумом, антракнозом, сірою пліснявою, кустоподібним черв’яком.
Таким чином, ми вважаємо сорти Юпітер і Сатурн перспективними для широкого вирощування в неукривних культурах, у тому числі в північних промислових зонах виноградарства. Мають високу плодючість, ранньостиглість, урожайність, підвищену стійкість до несприятливих умов перезимівлі при досить високій якості врожаю. До їх безсумнівних переваг в сучасних умовах господарювання можна віднести високу екологічність, оскільки їх вирощування вимагає мінімуму хімічних заходів захисту рослин.
Використані джерела
С. І. Красохіна
Безнасінні сорти Юпітер і Сатурн в умовах Нижнього Дону
У статті наведено результати досліджень морозостійких безнасінних сортів винограду Юпітер і Сатурн, виведених у США.
Ключові слова: виноград, сорт, польове випробування сорту винограду, безнасінний, стійкість.
З матеріалів:Виноградарство та виноградарство:Міжвідомчий тематичний науковий збірник. – Одеса: ННЦ «ІВІВ ім. В. Є. Таїрова», 2015. Публікується з дозволу автора.
