Товарів: 0
На суму: 0 грн
В.А. Волинкін, доктор с.-г. наук, головний науковий співробітник відділу селекції, генетики винограду та ампелографії,
А.А. Полулях, кандидат с.-г. наук, провідний науковий співробітник відділу селекції, генетики винограду та ампелографії Національного інституту винограду і вина «Магарач»
БІОЛОГІЧНА ТА ГОСПОДАРСЬКА ХАРАКТЕРИСТИКА МІСЦЕВИХ СОРТІВ ВИНОГРАДУ АБХАЗІЇ, ПРЕДСТАВЛЕНИХ В АМПЕЛОГРАФІЧНІЙ КОЛЕКЦІЇ НІВІВ «МАГАРАЧ»
В результаті вивчення місцевих сортів винограду Абхазії, яка є одним з визнаних центрів зародження виноградної культури, були виділені перспективні технічні сорти з темними ягодами - Авасірхва і Качічі. Отримані результати дають підстави рекомендувати їх для використання в селекційних програмах як джерела високої врожайності та стійкості до збудників грибкових захворювань винограду.
Ключові слова: сортовий зразок винограду, технічний сорт винограду, сорти винограду Абхазії.
Світова ампелографічна колекція НІВіВ «Магарач», одна з найстаріших колекцій Європи, містить 3462 сорти винограду. Приблизно половину від загального числа сортів складають місцеві сорти і форми винограду з різних виноградарських регіонів світу і різних центрів походження виноградної культури. Спадкова основа цінних ознак, які несуть в собі місцеві сорти, є невичерпним джерелом сировини для створення нових поколінь сортів винограду. Тому знання морфобіологічних, господарсько-цінних ознак місцевих сортів і форм дає змогу глибоко проаналізувати дані про генофонд винограду та розробити нові підходи до його використання в селекційних програмах, наукових дослідженнях, зробити найбільш правильний вибір сортів для відновлення промислових насаджень винограду [1].
Одним з визнаних центрів походження виноградної культури є Абхазія. Сприятливі географічні та кліматичні умови сприяли поширенню тут диких форм винограду задовго до появи людини. Початок вирощування винограду на землі Абхазії відноситься до бронзового століття, а вино почали виготовляти за кілька тисячоліть до нашої ери [2]. В ампелографічної колекції НІВіВ «Магарач» зберігається 12 місцевих сортів винограду Абхазії. Метою роботи було вивчення морфобіологічних і господарсько-цінних ознак місцевих сортів винограду Абхазії.
Місце дослідження – ампелографічна колекція НІВіВ “Магарач”, яка розташована в Західному передгірно-приморському природному виноробному районі АР Крим, в с. Віліно Бахчисарайського району (33±38'E і 44±52'N). Кліматичні умови дозволяють вирощувати виноград усіх термінів дозрівання без укриття кущів на зиму. Середньорічна кількість опадів 495 мм, середньорічна температура повітря 10,3°С, сума активних температур 3440°С. Ампелографічна колекція була заснована в 1978-1988 роках. за схемою 3,0 х 1,5 м. Кущі формують на одноплощинні шпалери з висотою стовбура 70-75 см віялово. Підщепа - Berlandieri x Riparia Kober 5BB. Кожен сорт у колекції представлений десятьма рослинами.
Об’єктом дослідження є 12 місцевих сортів винограду Абхазії з ампелографічної колекції НІВіВ «Магарач», а також контрольні сорти, занесені до Реєстру сортів України: Ркацителі, Каберне Совіньйон і Шабаш.
У роботі були використані такі методи:
У статті наведено дані по вивченню господарсько-цінних ознак місцевих сортів винограду Абхазії за період 2001-2012 рр.
Результати досліджень.Виноградарство і виноробство на Чорноморському узбережжі Кавказу, в тому числі в Абхазії, були дуже розвинені до появи філоксери і грибкових захворювань. Тут у великій кількості ріс дикий лісовий виноград. Природні умови сприяли природному морфогенезу і сприяли мінливості дикого винограду, що дало матеріал для штучного відбору. Наявність перехідних форм від типово дикого до культурного винограду, на думку проф. Негруля А.М., дає підстави виділяти цей регіон як один із центрів зародження культури винограду [9]. Місцевий сорт винограду Абхазії відноситься до категорії винних сортів еколого-географічної групи Чорноморського басейну - В.в. конвар. Pontica Negr.
Абхазькі сорти, що ростуть в ампелографічної колекції НІВіВ «Магарач», також в основному винного сорту (за винятком столового сорту Ачкікіж). Ці сорти характеризуються морфобіологічними ознаками еколого-географічної групи Чорноморського басейну, а саме: ягоди середнього розміру, округлі або злегка овальні; гроно середнє, конічне і циліндроконічне, різної щільності; лист великий і середнього розміру, округлої форми, трилопатевий, злегка розсічений, з сильним павутинистим або щетинисто-павутинистим опушенням на нижній поверхні; сила росту велика і перевищує середню (табл. 1). Більшість сортів, в силу тривалої історії походження та культивування, мають багато синонімів, наприклад, для сорту Авасірхва синоніми Аосірхваж, Ажип, Аусірхва, Авасірхважиж, Ауасархва, для сорту Качічі - Качічіж, Ажкачіч, Каджидж, Качіч та ін.
На основі дослідження проходження основних фаз вегетаційного періоду 12 місцевих сортів винограду Абхазії встановлено, що у 11 сортів тривалість періоду «початок розпускання бруньок - промислова стиглість» (ІРП-ПЗ) становить 169-180 днів. Промислова стиглість в умовах ампелографічної колекції НІВіВ «Магарач» настає в другій-третій декадах жовтня. Виняток становить технічний сорт з білими ягодами Хуналіж, тривалість періоду НРП-ПЗ у якого становить 152 дні (табл. 2), дозріває в середині вересня. Пізній термін дозрівання ягід є характерною особливістю абхазьких сортів винограду, що пояснюється їх походженням. Абхазія розташована в зоні вологого субтропічного клімату. Температурні умови Абхазії не характеризуються різкими перепадами як взимку, так і в період вегетації, що дуже благотворно позначається на рості і розвитку рослини [10]. Завдяки тривалій і теплій осені абхазькі сорти винограду дозрівають пізно; раніше збирати врожай починали пізньої осені. Звідси і назва листопада в абхазькій мові - жтаарамза - «місяць збору винограду» [11].
Характеристика продуктивності місцевих сортів винограду Абхазії.Важливим показником для порівняння врожайності сортів є кількість вічок на кущі. У середньому навантаження на один кущ досліджуваних сортів за агротехнікою, прийнятою в даному регіоні виноградарства, становить 35-40 бруньок, умови для відносно теплої зими в досліджуваних 2007-2009 роках. забезпечили їх хороше збереження. Відсоток розвинутих пагонів становив 75,9-89,9. У контрольних сортів виявлено 81,5-89,1% розвинених пагонів (табл. 2).
Таблиця 1
Характеристика морфобіологічних ознак місцевих сортів винограду Абхазії з ампелографічної колекції НІВіВ «Магарач»
Різноманітність | Синоніми | Еколого-географічна група | Тип квітки | Ягода: розмір, форма, колір | Гроно: розмір, форма, щільність | Лист: розмір, форма, розтин | Опушення нижньої поверхні листка | Період дозрівання | Напрям використання |
Авасірхва | Аосірхваж, Ажип, Аусірхва, Авасірхважиж, Ауасархва | В.в. конвар. orientalis subconvar. caspica negr. | двостатеві | середні, овально-круглі, жовто-зелені | середні, циліндричні, середньої щільності | середні, округлі, трилопатеві, злегка розсічені | щетинистий, слабкий | пізно | вина, столові вина |
Агбіж | Абкурзен | конвар. Pontica Negr. | двостатеві | середній, круглий, чорний, злегка рожевий сік | середні, конічні, середньощільні та щільні | середні, округлі, трилопатеві, злегка розсічені | павутинний, густий | пізно | вина, ординарні столові та купажні вина місцевого сорту |
Ажапш |
| конвар. Pontica Negr. | жіноча | середній, круглий, рожевий | середній, конічний, лопатевий, середньої щільності | великі, округлі, трилопатеві, злегка розсічені | щетинистий, густий; павутинний, слабкий | пізно | вина, вина столові, місцеві сорти |
Ажижква-ква |
| конвар. Pontica Negr. | двостатеві | середні, округлі, жовто-зелені | середні, конічні, щільні | великі, округлі, п'ятилопатеві, злегка розсічені | щетинистий, павутиний, слабкий | пізно | вина, вина столові, виноматеріали коньячні, місцевого значення |
Ажкапш |
| конвар. Pontica Negr. | жіноча | великий, овальний, чорний | середні, конічні, щільні і пухкі | великі, округлі, трилопатеві, злегка розсічені | щетинистий, павутинний, щільний | пізно | вина, вина столові, виноматеріали коньячні |
Ацісіж |
| конвар. Pontica Negr. | жіноча | маленькі, круглі, коричнево-блакитні | середні, конічні, пухкі | великі, округлі, трилопатеві, злегка розсічені | фетр | дуже пізно | вина, вина столові, місцеві |
Ацліж |
| конвар. | жіноча | середні, округлі, чорні, сік сильно забарвлений | середні, конічні, гіллясті, пухкі | великі, округлі або серцеподібні, цілі або злегка розсічені | павутинний, слабкий | дуже пізно | вина, вина столові, виноматеріали коньячні, місцевого значення |
Ачкикіж | Ачкік, Цхенісдзудзу абхазурі, Ачкірк, Аацкік та ін. | конвар. Pontica Negr. | двостатеві | великі, овальні, рожеві, сортові слабкі | великі, циліндричні, середньої щільності | середні, округлі, трилопатеві, злегка розсічені | щетинистий, павутинний, щільний | пізно | стіл, свіжі на місці |
Ашугаж | Атпіж, Атвіж, Атпюж | конвар. Pontica Negr. | двостатеві | середній, круглий, чорний, соковито-рожевий | середні, циліндричні, крилаті, щільні | середні, округлі, трилопатеві, злегка розсічені | щетинистий щільний і павутинний середній | пізно | вина, столові вина |
Качічі | Кацидж, Азкачич, Каджидж, Качіч та ін. | конвар. Pontica Negr. | двостатеві | середні, приплюснуті, темно-сині | середні, конічні, лопатеві, середньої щільності і пухкі | великі, округлі, три-, п'ятилопатеві, майже суцільні | повсть, товст | дуже пізно | вина, червоні столові вина |
Lacayage |
| конвар. Pontica Negr. | жіноча | середній, круглий, темно-синій, злегка забарвлений сік | тонкий, конічний, щільний | великі, округлі, п'ятилопатеві, злегка розсічені | щетинистий, павутиний, слабкий | дуже пізно | вина, вина столові, виноматеріали коньячні |
Гуналіз |
| конвар. Pontica Negr. | двостатеві | середні, округлі, жовто-зелені | середні, циліндрично-конічні, щільні | середні, округлі, трилопатеві, злегка розсічені або цілокраї | павутинний, слабкий | ранньо-середній | вина, вина столові, місцеві сорти |
Найвищу врожайність з куща (4,2–6,3 кг), яка перевищувала контрольний сорт Каберне Совіньйон (4,1 кг), відмічено в групі технічних сортів з кольоровими ягодами: Качічі, Ажкапш, Лакаяж, Ашугаж, Ацліж і Ацисіж. У групі білоягідних технічних сортів Авасірхва, Ажижк-ваква, Хуналіж і Ажапш урожайність з куща становила 4,3-6,2 кг і не перевищувала контрольний сорт Ркацителі (6,2 кг). У той час як столовий сорт Ачкиж за врожайністю перевищував контрольний сорт Шабаш, урожайність з куща цих сортів становила 5,7 і 4,8 кг відповідно.
Таблиця 2
Характеристика продуктивності місцевих сортів винограду Абхазії з ампелографічної колекції НІВіВ «Магарач»
Різноманітність | Тривалість періоду: «початок розпускання бруньок - промислова стиглість», днів | Очки на кущ, шт. | Плодоносних пагонів на кущ, % | Кількість розвинених пагонів на кущ, % | Шанси | Урожай з куща, кг | Середня маса грона, г | Вміст цукру в ягідному соку, г/дм3 | Вміст титрованих кислот у соку ягід, г/дм3 | Сила росту куща | |
плодоношення, К1 | плідність, К2 | ||||||||||
Ркацителі* | 161 | 40.3 | 96,0 | 89.1 | 1.54 | 1.62 | 6.2 | 220 | 21.0 | 7.1 | вище середнього |
Авасірхва | 170 | 36.9 | 89.2 | 89,9 | 1.48 | 1.66 | 6.2 | 136 | 19.5 | 10.1 | середній |
Ажижкваква | 187 | 38.7 | 88.9 | 86.1 | 1.10 | 1.24 | 4.5 | 150 | 19.3 | 10.1 | великий |
Гуналіз | 152 | 40.1 | 91.6 | 84.4 | 1.15 | 1.26 | 4.3 | 150 | 22.5 | 8.5 | середній |
Ажапш | 170 | 39.6 | 87,8 | 78.9 | 1.45 | 1,65 | 5.8 | 212 | 19.0 | 9.3 | великий |
Каберне Совіньон* | 166 | 33.8 | 78.1 | 81.5 | 1.34 | 1.60 | 4.1 | 115 | 19.5 | 9.1 | середній |
Ажкапш | 186 | 33.8 | 98.1 | 88.4 | 1.50 | 1.55 | 6.2 | 156 | 19.0 | 10,0 | середній |
Ацісіж | 169 | 39,0 | 87.3 | 79.9 | 1.22 | 1.36 | 4.2 | 230 | 20,0 | 8.9 | великий |
Качічі | 175 | 36.5 | 96,0 | 85.6 | 1.78 | 1.84 | 6.3 | 210 | 20.5 | 9.2 | великий |
Lacayage | 180 | 30.1 | 91.3 | 78.3 | 1.50 | 1.66 | 5.5 | 190 | 18.5 | 9.5 | середній |
Ашугаж | 180 | 32.8 | 82.9 | 83.9 | 1.22 | 1.47 | 5.0 | 120 | 19.9 | 9.2 | середній |
Ацліж | 170 | 37.1 | 90.1 | 75.9 | 1,00 | 1.12 | 4.4 | 125 | 18.0 | 10.1 | великий |
Агбіж | 180 | 34.9 | 95.9 | 83.9 | 1.73 | 1,80 | 3.9 | 120 | 19.0 | 8.5 | середній |
Шабаш* | 167 | 28.9 | 81,0 | 82.4 | 1.02 | 1.26 | 4.8 | 280 | 18.1 | 6.5 | середній |
Ачкикіж | 175 | 35,0 | 91.8 | 84.2 | 1.37 | 1.48 | 5.7 | 205 | 18.6 | 7.2 | середній |
Примітка: * - контрольні сорти.
Як відомо, урожайність визначається біологічними особливостями сорту [7] і залежить від багатьох факторів, у тому числі від здатності закладати плодові бруньки. Місцеві сорти винограду Абхазії, як і більшість сортів еколого-географічної групи Чорноморського басейну, відрізняються відносно високою врожайністю.
Кількість плодоносних пагонів на кущ у досліджуваних сортів становила 82,9-98,1 %. У контрольних сортів кількість плодоносних пагонів на кущ була такою: Ркацителі – 96,0 %, Каберне Совіньон – 78,1 %, Шабаш – 81,0 %.
Більшість місцевих сортів винограду Абхазії (Качічі, Агбіж, Ажкапш та ін.) Характеризуються розвитком 1-2 грон на плодоносному пагоні. Коефіцієнт плодоношення цих сортів К2 = 1,24-1,84. Тоді як сорт Ацліж характеризується розвитком в середньому однієї (рідше двох) кистей на плодоносний пагін (К2 = 1,12).
Сортові ознаки по масі грона у місцевих сортів винограду Абхазії виражені не дуже сильно, так як всі сорти переважно технічного характеру. У групі сортів з кольоровими ягодами (Ажкапш, Качічі, Ашугаж та ін.) середня маса грона становила від 120 до 230 г, тоді як у контрольного сорту Каберне Совіньон – 115 г. У групі винних сортів з білими ягодами Авасірхва, Ажижкваква, Хуналіж і Ажапш середня маса грона становила 136-212 г і не перевищувала контрольного сорту Ркацителі (220 г). Для столового сорту Ачкикіж середня маса грона становила 205 г, а для контрольного сорту Шабаш – 280 г.
Слід зазначити, що місцеві абхазькі сорти здатні витримувати певне навантаження врожаєм, не послаблюючи при цьому сили росту. У сортів з найбільшою врожайністю енергія росту куща була більшою або вище середньої (табл. 2).
Вміст цукру в соку ягід досліджуваних сортів невисокий і становить 18,0-20,5 г/см3. Для абхазьких сортів також характерна висока кислотність ягідного соку - 8,5-10,1 г/дм3. Оскільки це пізньостиглі сорти, то в умовах ампелографічної колекції НІВіВ «Магарач» промислова стиглість настає в жовтні, коли низькі денні температури, зниження нічних, а також різкі перепади нічних і денних температур не сприяють хорошому накопиченню цукрів і зниженню кислотності.
Так, за вивченими показниками врожайності визначено перспективними технічні сорти Авасірхва, Качичі, Ажкапш та столовий сорт Ачкікіж.
Умови природного інфекційного фону ампелографічної колекції слугували для оцінки стійкості сортів до грибних захворювань. Для цієї зони виноградарства характерні епіфітотії хвороб грибної етіології 1-2 рази на 10 років.
Таким чином, погодні умови, що склалися влітку 2001 року, сприяли епіфітотії мілдью, що послужило для оцінки стійкості до мілдью абхазьких сортів ампелографічної колекції НІВіВ «Магарач». Оцінювали ступінь ураження листя та грон мілдью (табл. 3). Найвищі показники стійкості відзначені у сортів Качічі та Авасірхва, у яких стійкість до мілдью листя становила 7 балів, ступінь стійкості до мілдью ягід – 7 та 5 балів відповідно. Середня стійкість (5 балів) до мілдью листків і грон відзначена у сортів Ажижкваква і Лакаяж, нижча за середню (3 бали) – у сортів Хуналіз і Ацисіж. Для порівняння: стійкість до листової та гронової мілдью у контрольних сортів Ркацителі, Каберне Совіньон та Шабаш становила 1 та 3 бали відповідно.
Таблиця 3
Характеристика стійкості до біотичних і абіотичних факторів середовища місцевих сортів винограду Абхазії з ампелографічної колекції НІВіВ «Магарач»
Різноманітність | Стійкість до грибних хвороб (2001-2009) | Реакція на сильні морози зими 2006 року | Посухостійкість (2007-2009) | |||||||||
до плісняви, бал | до цвілі ягід, точка | до листя оїдіум, точка | до ягідного оїдіуму, точ | до сірої гнилі ягід, заб | живих головних вушних раковин,% | живі заміщення вічка,% | регенеративна здатність куща | висихання листя | тургор ягід | |||
фруктові посилання, бал | стандарт (багаторічна деревина), точ | пагонів від місця над щепленням, точ | ||||||||||
Ркацителі* | 1 | 3 | 3 | 3 | 5 | 4 | 45 | 5 | 7 | 1 | частково | нормально |
Авасірхва | 7 | 5 | 7 | 5 | 7 | 1 | 21 | 3 | 3 | 1 | частково | середній |
Ажижкваква | 5 | 5 | 7 | 5 | 5 | 0 | 2 | 0 | 5 | 1 | частково | середній |
Гуналіз | 3 | 1 | 7 | 5 | 5 | 0 | 3 | 0 | 3 | 1 | частково | середній |
Ажапш | 1 | 1 | 5 | 3 | 3 | 0 |
| 0 | 5 | 1 | частково | середній |
Каберне Совіньон* | 1 | 3 | 3 | 3 | 5 | 2 | 25 | 3 | 3 | 1 | частково | середній |
Ажкапш | 1 | 1 | 7 | 5 | 5 | 0 | 5 | 0 | 3 | 1 | частково | середній |
Ацісіж | 3 | 3 | 5 | 3 | 5 | 0 | 7 | 0 | 5 | 1 | частково | середній |
Качічі | 7 | 7 | 7 | 5 | 7 | 0 | 1 | 0 | 1 | 1 | частково | середній |
Lacayage | 5 | 5 | 5 | 5 | 7 | 0 | 0 | 0 | 0 | 1 | частково | середній |
Ашугаж | 1 | 1 | 3 | 3 | 3 | 0 | 5 | 0 | 1 | 1 | частково | середній |
Ацліж | 1 | 1 | 3 | 3 | 5 | 0 | 9 | 0 | 5 | 1 | частково | середній |
Агбіж | 1 | 1 | 3 | 3 | 3 | 0 | 10 | 0 | 7 | 1 | частково | середній |
Шабаш* | 1 | 3 | 1 | 3 | 3 | 0 | 3 | 0 | 1 | 1 | частково | середній |
Ачкикіж | 1 | 1 | 3 | 3 | 5 | 0 | 12 | 0 | 7 | 1 | частково | середній |
Примітка: 1. * - контрольні сорти; 2. Оцінка стійкості до грибкових захворювань: 9 балів - пошкоджень не виявлено; 7 - пошкоджено до 10% тканин або органів; 5 - до 25%; 3 - близько 50%; 1 - більше 75%; 3. Оцінка регенераційної здатності куща в балах: 0 балів - квітучих пагонів не відзначено; 1 бал - близько 5% квітучих пагонів; 3 бали - до 25% квітучих пагонів; 5 балів - до 50% квітучих пагонів; 7 балів - до 75% квітучих пагонів; 9 балів - до 100% квітучих пагонів.
Решта абхазьких сортів - Ажапш, Ажкапш, Ашугаж та інші - показали високий ступінь ураження листя і грон мілдью.
Оцінку ступеня ураження оїдіумом абхазьких сортів проводили в умовах природного інфекційного фону в період 2001-2009 рр. Встановлено, що сорти Авасірхва, Ажижкваква, Хуналіж, Ажкапш і Качичі слабко уражаються оїдіумом. Стійкість до оїдіуму листків у цих сортів становила 7 балів, ягід – 5 балів. Сорти Ажапш і Лакаяж показали середній бал стійкості до листового оїдіуму і нижче середнього (3 бали) – стійкості ягід. В інших сортів, у тому числі контрольних, відзначено стійкість до оїдіуму на рівні нижче середнього.
Високий ступінь стійкості ягід до сірої гнилі (7 балів) показали сорти Авасірхва, Качічі та Лакаяж. Середній бал стійкості до сірої гнилі ягід відзначено також у сортів Ажижкваква, Хуналіж та ін.
Оцінка стійкості місцевих сортів винограду Абхазії до екстремальних зимових температур була проведена в 2006 році. Переважаючі в січні 2006 року погодні умови з плюсовими температурами в грудні і на початку січня з подальшим різким і тривалим зниженням середньодобової температури повітря, а також сильним північно-східним вітром і опадами у вигляді дощу посилили дію негативних температур. Тому мінімальна температура -22,5°С у поєднанні з іншими факторами та фізіологічним станом рослин призвела до загибелі значного відсотка бруньок навіть у сортів з високим ступенем морозостійкості [12]. Наприклад, у сорту Ркацителі збереження основних бруньок становило 4%, замісних — 45%; у сорту Каберне Совіньйон збереження головних вічок становило 2 %, замінних — 25 % (табл. 3). Результати мікроскопії очей аборигенних сортів Абхазії показали, що збереженість головних очей цих сортів склала 0,1%, замінних - 1-21%. Відновлення кущів більшості сортів відбулося повністю за рахунок сплячих бруньок багаторічної деревини на стовбурі куща, а сорти Качічі, Лакаяж і Ашугаж змогли відновитися лише завдяки сплячим брунькам з голови куща (місця над щепленням).
Оцінка стійкості місцевих сортів винограду Абхазії до посухи.Умови тривалої посухи в ампелографічній колекції НІВіВ «Магарач» спостерігалися протягом вегетаційних періодів 2007-2009 рр. Так, у квітні-серпні 2007 р. випало лише 36,0 мм опадів; 2008 - 87,5 мм; з квітня по вересень 2009 р. випало 67,4 мм опадів (при середньомісячній нормі 41,25 мм). Як правило, збір поливають по борознах раз на рік, у червні. Оцінка посухостійкості місцевих сортів Абхазії в умовах тривалої посухи показала, що у всіх досліджуваних сортів спостерігається часткове всихання листя - зменшення площі випаровування листового апарату як захисна реакція на нестачу вологи і зниження тургору ягід.
Підсумовуючи дослідження стійкості місцевих сортів винограду Абхазії до біотичних і абіотичних факторів зовнішнього середовища, слід зазначити, що абхазькі сорти винограду мають низьку морозостійкість і страждають від посухи. Це пояснюється тим, що генотипи абхазьких сортів сформувалися в теплому кліматі з великою кількістю опадів і високим вмістом вологи в грунті, що, як правило, сприяє розвитку грибкових захворювань. Водночас під впливом цих умов сформувалися генотипи, стійкі до підвищеної вологості та грибкових захворювань винограду. Високий рівень стійкості до грибкових захворювань показали сорти Авасірхва, Ажижкваква, Качічі та Лакаяж. Вони різко виділяються серед місцевих сортів винограду і помітно перевищують контрольні стандартні сорти Ркацителі та Каберне Совіньон.
Так, за результатами вивчення показників урожайності та стійкості до біотичних та абіотичних факторів зовнішнього середовища Авасірхва та Качічі визначено як перспективні технічні сорти з темними ягодами. Отримані результати також узгоджуються з даними авторів, які вивчали місцеві сорти в умовах Абхазії [10, 13].
Перспективні сорти Авасірхва та Качічі рекомендовано використовувати в селекційних програмах як джерела високої врожайності та стійкості до грибкових захворювань винограду.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
