Експорт та імпорт вин США 2008-2011

Б. Литвак, Каліфорнійський інститут вина Л. Галлагера

У квітні 2012 року каліфорнійська компанія TradeData&Analysis опублікувала великий аналітичний огляд американського винного експорту та імпорту іноземних вин в країну в 2011-2008 роках. За даними опитування, експорт американських вин до 139 країн світу в 2011 р. зріс до 44,57 млн ​​дал на загальну суму 1,393 млрд дол і в порівнянні з 2010 і 2008 рр. збільшився на 21,7 і 38,3% відповідно (табл. 1).
Найбільше американських вин у 2011 році було експортовано до Великобританії, Канади, Італії, Японії, Німеччини, Гонконгу, Китаю, Данії, Польщі та Бельгії – 82,5% від загального експорту вин США (табл. 2). Експорт бутильованих столових вин і наливних столових виноматеріалів, в основному з Каліфорнії, зріс до 82,2%, але бутильованих десертних вин і наливних десертних виноматеріалів знизився до 5,5%. Середня ціна 1 літра всіх експортованих вин і розливних виноматеріалів за рік зросла з 2,72 до 3,13 дол. Звертає на себе увагу значне зростання загальної вартості експорту вина до Канади ($347,8 млн), в основному за рахунок запитів винного бізнесу країни на постачання більш дорогих бутильованих вин і розливних виноматеріалів. У цю категорію винних замовлень також входить постійно зростаючий після скасування акцизу на вино в 2008 році Гонконг (3 місце в загальній вартості експорту американських вин), який, крім успішного локального продажу вин, почав активно реекспортувати їх в Китай та інші країни Азії. Крім того, непередбачуване перетворення Великобританії з багаторічного 1-го на 2-е місце в загальній вартості американського винного експорту пов'язане зі збільшенням замовлень на постачання більш дешевих столових вин і сипучих виноматеріалів.

Цікавий факт: Італія імпортувала значні обсяги розливних виноматеріалів і бутильованих вин з них з Каліфорнії, успішно продавала їх у ряді країн ЄС, але особливо активно була у Великобританії.

Таблиця 1

Примітка. Відповідно до прийнятої в країні класифікації, до шампанських (ігристих) вин належать вина з тиском понад 3 атм при температурі 20 °С; для шипучих вин - ігристі з тиском менше 1 атм при температурі 20 °С; для ферментних напоїв - виноградне сусло, вакуумне сусло, сидр, фруктові, рисові, медові вина, саке, а також кілька рідкісних європейських і азіатських напоїв.

Таблиця 2

Згідно з оглядом, Росія посідає 21 місце в експорті каліфорнійських вин і виноматеріалів наливом (0,39 млн дал) на загальну суму $8,61 млн при середній ціні $2,20 за 1 л.

Таблиця 3

Таблиця 4

Імпорт вин і виноматеріалів наливом з 80 країн (табл. 3) зріс за рік на 18,7% (105,91 млн дал), тобто на загальну суму 13,8% (4957 млн ​​дол.). Дивно, що зростання імпорту США в 2011 році відбулося в усіх категоріях вин, включаючи шампанське (ігристе) вина (25,6%), шипучі вина (451,4), столові вина в пляшках і наливні столові вина (6,8), десертні вина в пляшках і наливні десертні вина (5,0), вермут в пляшках і наливні (3,2) і ферментні напої. (24,4%). Особливо слід зазначити, що в загальному обсязі імпорту вин кількість вин столових у пляшках та столових виноматеріалів наливом зросла до 83,9%, а їх загальна вартість – до 73,7%. Середня ціна 1 літра всіх категорій вин, розливних виноматеріалів і ферментних напоїв зросла за рік на 21 цент.
Лідерами імпорту вин і виноматеріалів до США у 2011 р. були Італія, Франція, Австралія, Аргентина, Чилі, Іспанія, Нова Зеландія, Німеччина, Португалія та ПАР (93,8% від загального обсягу та 96,3% від їх загальної вартості, табл. 4). З решти 70 країн світу імпорт був порівняно невеликим (6,52 млн дал вин і розливних виноматеріалів на загальну суму 184 млн дол.). Закупівельні ціни на розливні столові виноматеріали досягали 0,87 дол./л (Аргентина), 1,03 (Австралія), 0,84 (Чилі), 2,87 (Нова Зеландія), 1,87 (Італія), 0,86 (Іспанія), 2,79 (Франція) і 0,94 дол./л (ПАР).

Експорт сільськогосподарської продукції США протягом багатьох років значно перевищував імпорт країни. Не випадково сприятливе сальдо цієї торгівлі на користь США в 2011 р. досягло 37,4 млрд дол., але воно могло бути значно вищим, якби імпорт алкогольних напоїв у країну скоротився, що було б неправильним рішенням. Дефіцит імпорту-експорту алкогольних напоїв збільшився в 2011 році до $11,327 млрд, у тому числі $3,563 млрд (вино), $3,207 (пиво) і $4,557 млрд (алкоголь). Існує ряд обставин, які надовго загальмували розвиток експорту американських алкогольних напоїв. Ці проблеми спочатку виникли в результаті Закону про заборону 1920-1932 років. і за інерцією проіснували ще щонайменше 50 років. Американські вина вперше були експортовані на відносно невелику суму в 25 мільйонів доларів США в 1984 році, і знадобилося ще 25 років, щоб досягти суми в 1 мільярд доларів. За прогнозами, тільки після 2020 року цей дисбаланс експорту-імпорту в торгівлі вином скоротиться на $1 млрд, або максимум на $1,5 млрд.
Слід зазначити, що деякі особливості торгівлі винами та іншими алкогольними напоями пов'язані зі специфікою виноробного бізнесу та запитами споживачів. У Сполучених Штатах живуть емігранти з багатьох країн світу, які часто вважають за краще залишатися вірними винам свого минулого життя. Наприклад, остання хвиля радянських емігрантів відкрила неймовірну кількість продуктових магазинів у багатьох містах США, де були звичні для них продукти та вина з колишніх радянських республік. Необхідно відзначити наявну і зрозумілу цікавість до рідкісних і відомих вин Франції, Іспанії та Італії, а також до раніше маловідомих вин інших країн. Через ці обставини позитивне сальдо США в торгівлі вином у 2011 році збереглося лише з 96 країнами на загальну суму 1,124 млрд доларів, негативне сальдо з 43 країнами зросло до 4,688 млрд доларів, а загальний дисбаланс склав 3,563 млрд доларів.
Мабуть, важливим і позитивним фактором слід визнати ставлення федерального уряду та урядів штатів, які усвідомили необхідність скасування безглуздих і часто шкідливих заборон на продаж алкогольних напоїв, які іноді існували ще з часів сухого закону. Ці нововведення сприяли відкритості американського ринку та скасуванню штучних перешкод для імпорту та експорту вин для всіх країн світу, але особливо для країн-членів СОТ. Слід також зазначити, що в США донині збереглися досить низькі і раціональні податки на столові вина міцністю до 14% і навіть понад 14%, прийняті в минулому столітті, трохи підвищивши для десертних вин. Щонайменше в 40 штатах державні податки на вино дуже скромні, і всі спроби їх підвищити закінчуються поразкою на виборах. Дуже важливим для винного бізнесу стало рішення вчених, лікарів і дієтологів включити помірне споживання вина з їжею (дві склянки для чоловіків і один келих для жінок) в рекомендації щодо здорового харчування для американських громадян.

Є всі підстави вірити в майбутній успіх міжнародної торгівлі вином, який значною мірою залежить від розробки переконливих доказів користі для здоров’я від помірного споживання вина.