Товарів: 0
На суму: 0 грн
Формування листкової поверхні винограду та зміни її пігментного складу залежно від умов вирощування
М.Ф. КІСІЛЬ, доктор сільськогосподарських наук, академік МАВВ
НПІ садівництва, виноградарства та харчових технологій Молдови
Ключові слова: листкова поверхня, хлорофіл, пігменти, фотосинтез, водно-харчовий режим, рельєф, ґрунт, мікроклімат.
Ключові слова: площа листя, хлорофіл, пігменти, фотосинтез, водно-харчовий режим, рельєф, ґрунт, клімат
Основним органом рослини винограду, в якому накопичується більшість органічних сполук рослини, є лист. Цей найважливіший орган виноградної лози відрізняється здатністю синтезувати органічні речовини з неорганічних під впливом сонячної енергії. А. А. Нічипорович, Є. К. Плакіда, А. М. Вознесенський, X. Е. Тоомінг, М. Джорджеску, К. Д. Стоєв, А. Г. Амірджанов, А. Г. Жакоте та ін., І. Н. Міхалаке, М.Ф. Кісіль [1] та інші дослідники відзначають, що для отримання високих урожаїв необхідно сформувати оптимальний за розмірами фотосинтетичний апарат. У своїх дослідженнях А. Г. Амірджанов і М. Ф. Кісіль [2] дійшли висновку, що для отримання 100 цнт врожаю при цукристості соку ягід 17-18 % необхідно мати близько 10-15 тис. м2 листової поверхні на 1 га. Листя, як фокус, відображає навколишнє виноградну лозу або середовище, що впливає на неї (екологічні та агротехнічні фактори). Від цього в кінцевому підсумку залежить врожай і його якість, що є основною метою при вирощуванні винограду.
Таким чином, у житті виноградного куща лист відіграє одну з головних ролей, і вивчення закономірностей його формування в різних умовах вирощування дозволить більш повно виявити адаптивну реакцію того чи іншого сорту до умов зовнішнього середовища.
Для проведення досліджень було проведено серію стаціонарних польових дослідів у мікрорайоні «Кетроси» Новоаненського району Молдови. На дослідних ділянках вивчали основні закономірності поведінки рослин винограду в залежності від екологічних умов, що склалися в конкретних біотопах. Лабораторні аналізи проводилися у відділі екології та розміщення виноградників Національного інституту виноградарства і виноробства Молдови.
На всіх дослідних площах кущі формували у вигляді двостороннього горизонтального кордону з висотою стовбура 90-100 см за схемою садіння 2,75 х 1,25 м на підщепі Ріпарія х Рупестріс 101-14.
Таблиця 1
Розташування схилу | Кількість листя на кущі | Площа 1 листа, см2 | Площа листя, м2 | |
з 1 куща | від 1 га | |||
Піно Грі. Клон R6 | ||||
Верхня частина | 701.2 | 68.3 | 4.79 | 13 934 |
Нижня частина | 791.3 | 79.1 | 5.45 | 15 854 |
Піно франк. Клон R4 | ||||
Верхня частина | 761.1 | 73.1 | 5.56 | 16174 |
Нижня частина | 833.2 | 79.9 | 6.66 | 19,373 |
У наших дослідженнях (табл. 1, середні дані за 2009-2011 рр., СВК «Кетроси») вивчення характеру розвитку листкової поверхні дослідних клонових сортів винограду показало, що залежно від місця зростання змінюється кількість листків на кущі, площа одного листка або листкової пластинки, а також загальна площа листків на кущі та на 1 га. Слід зазначити, що площа одного листка досліджуваних клонових сортів більша в нижній частині схилу, ніж у верхній: для клону R4 сорту Піно Фран вона становить 79,9 і 73,1 см2 відповідно, а для клону R6 сорту Піно Грі площа одного листка коливається в межах 79,1 (у нижній частині схилу) та 68,3 см2 (у верхній частині). Площа листя на 1 га клону R4 Піно Фран становить 19373 (у нижній частині схилу) - 16174 м2 (у верхній частині). Подібно змінюється поверхня листя клону Піно Грі R6, але розміри трохи поступаються клону Піно Фран R4 (15 854 і 13 934 м2).
Так, за нашими даними, на розвиток листкового апарату суттєвий вплив мають біологічні особливості сорту (традиційні сорти Піно Фран і Піно Грі значно поступаються новим клонам за поверхнею листка – приблизно на 30%), водно-харчовий режим території, а потім інші екологічні та технологічні параметри. На ділянках із ґрунтами, які краще забезпечені продуктивною вологою та поживними речовинами, формується потужніший листковий апарат.
Як відомо, в листі винограду відбувається цілий комплекс складних фізіолого-біохімічних процесів, в результаті яких з неорганічних речовин і ФАР (фотосинтетично активного випромінювання), поглиненого листям, утворюються органічні продукти.
Таблиця 2
Час відбору проб | Фотосинтетичні пігменти, мг/г сух. в-ва | |||||||
Хлорофіл | Каротиноїди | |||||||
А | b | Сума a+b | ||||||
я топ | ДНО | зверху | ДНО | зверху | NIH I | зверху | ДНО | |
цвітіння | 5.22 | 5.75 | 2.00 | 2.10 | 7.22 | 7,85 | 2.63 | 2,98 |
Ягідний ріст | 4.30 | 4.90 | 2.10 | 2.70 | 6.40 | 7.60 | 1.91 | 1.83 |
дозрівання | 2.90 | 3.01 | 1.70 | 1.79 | 4.60 | 4.80 | 1,80 | 1.71 |
Хлорофіл служить посередником у взаємодії цих сполук з квантами. Поглинання ФАР, а отже, його використання в процесі фотосинтезу залежить від багатьох факторів, у тому числі від умов вирощування, які займають провідне місце. У зв’язку з цим ми визначали вміст пігментів у листках винограду (в зоні розташування грона). Отримані дані (табл. 2, середні дані за 2009-2011 рр.) показали, що в усіх дослідних рослинах вміст хлорофілу а вищий, ніж хлорофілу В та каротиноїдів, що узгоджується з дослідженнями інших авторів. Залежно від екологічних умов місцевості змінюється також співвідношення між хлорофілом а, b і каротиноїдами. Загалом на початку вегетації (фаза цвітіння) кількість хлорофілу а в 2 і більше разів перевищувала вміст хлорофілу b.
Найвищим вмістом хлорофілу а та b у цей період характеризувались рослини, розташовані в нижній частині схилу (5,75 та 2,10 мг/г сухої речовини відповідно), а кількість каротиноїдів становила 2,98 мг/г сухої речовини. в-ва.
У процесі фотосинтезу основну роль відіграє хлорофіл а. Хлорофіл b і каротиноїди відіграють супутню роль у реакції фотосинтезу. Їх функція пов'язана з поглинанням світла, стабілізацією фотосинтетичного апарату, накопиченням і передачею енергії хлорофілу а і утворенням грани.
У подальшому в процесі інтенсивного росту ягід і пагонів вміст пігментів загалом знижувався: у період дозрівання кількість хлорофілу а становила 2,90 (верх) і 3,01 мг/г сухого відповідно. б-ва (нижня частина схилу), а хлорофілу б - 1,70 і 1,79 мг/г сухої речовини. Вміст каротиноїдів змінювався дещо інакше: спочатку (у період цвітіння і росту ягід) він був вищим у нижній частині схилу, а в період дозрівання – навпаки.
Підсумовуючи вищесказане, можна зазначити, що протягом вегетаційного періоду концентрація пігментів у листі виноградної рослини зазнає певних змін, які значною мірою визначаються умовами вирощування.
Найбільший вміст пігментів у листках виявлено в період цвітіння і розподілявся залежно від умов дослідних ділянок. Потім, під час інтенсивного росту ягід і пагонів, вміст хлорофілу а, b і каротиноїдів зменшувався, а в період дозрівання кількість хлорофілу а зменшувалася майже в 2 рази. Вміст хлорофілу b спочатку збільшувався незначно, а у рослин, розташованих у нижній частині схилу, це підвищення було більш помітним. Проте в період дозрівання його концентрація також знижувалася, хоча більшою мірою зберігалася картина у рослин, розташованих у нижній частині схилу.
Аналізуючи отримані результати, слід зазначити, що протягом вегетаційного періоду концентрація хлорофілу а зазнає більших коливань, ніж хлорофілу b: очевидно, це пояснюється тим, що концентрація хлорофілу а значною мірою реагує на зміни умов навколишнього середовища, біологічних особливостей сорту та технології, що використовується.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
