Можливість отримання безнасінного винограду з використанням регуляторів росту в умовах Нижнього Дону

С.І.Красохіна ГНУ ВНІІВіВ ім. Я.І. Потапенка Російська сільськогосподарська академія
Розглянуто проблему отримання безнасінних ягід з великоплідних столових насіннєвих сортів винограду з функціонально жіночим типом квітки. Дослідження проводили на чотирьох нових морозо- і хворобостійких сортах селекції ВНІІВіВ ім. Я.І. Потапенко.
Виноградарство — перша галузь сільськогосподарського виробництва, в якій знайшли широке практичне застосування біологічно активні речовини (регулятори росту, зокрема гіберелін). Висока і надзвичайно різнобічна фізіологічна активність гібереліну, і в першу чергу така дія, як індукція партенокарпії у винограду, послужила основою для його застосування на безнасінних сортах винограду з метою покращення запилення та підвищення врожайності. Водночас відомо, що обробка насіння сортів гібереліном у багатьох випадках не дає очікуваних результатів.
У зв'язку з розробкою останнім часом значної кількості регуляторів росту різної етіології науково-дослідними установами проводяться роботи з їх використання, оптимізації доз і співвідношень регуляторів росту, а також термінів і кратності обробок. Дослідження проводять не тільки на безнасінних, а й на столових і технічних сортах винограду, що відрізняються за характером утворення плодів. Виноград без кісточок є чудовою сировиною для виробництва соків і натуральних білих вин.
Останнім часом в Англії, Болгарії, Іспанії, Голландії, США, а також у Росії спостерігається певний інтерес до безнасінного винограду для споживання у свіжому вигляді. Відомо, що покупця в першу чергу цікавить розмір ягід, розмір грона, колір – тобто товарний вигляд. Виноград без кісточок також є дуже бажаною ознакою для споживачів. Функція без кісточок особливо важлива для дитячого харчування, оскільки це позбавляє від необхідності видаляти кісточки з винограду перед тим, як давати його дитині.
В даний час селекційним методом ще не отримано безнасінних сортів з ягодами більше 6 г. Найбільша ягідна форма - Гібрид В1-4 болгарської селекції - має масу ягоди 5,4 г. Тому реальною можливістю отримати безнасінні ягоди масою 6-8 г є розробка спеціальної технології обробки столових сортів із функціонально жіночим типом квітки, які за своєю природою схильні до утворення певного відсотка безнасінних ягід у гроні.
Обробка суцвіть регуляторами росту дозволяє в багатьох випадках поліпшити товарний вигляд грон за рахунок зменшення горошин і вирівнювання ягід за розміром; для сортів з функціонально жіночим типом квітки це дуже важливо. Також застосування регуляторів росту часто призводить до підвищення врожайності, збільшення масової концентрації цукрів і зниження кислотності ягідного соку.
Відсутність в асортименті Російської Федерації стійких великоягідних (з масою ягоди більше 6 г) безнасінних сортів винограду зумовило необхідність проведення нами роботи з вивчення можливості отримання безнасінних ягід масою 6-8 г з великоплідних насіннєвих сортів з функціонально жіночим типом квітки з використанням певних регуляторів росту.
Важливим моментом нашої роботи є вивчення можливості отримання 100% безнасінних ягід шляхом обробки регуляторами росту різних механізмів дії нових міжвидових стійких крупноягодних сортів і гібридних форм винограду селекції ВНІІВіВ ім. Я.І. Потапенка з функціонально жіночим типом квітки, оптимізацією термінів обробки та концентрації препарату.
Дослідження проводились у 2001-2003 роках. на виноградниках дослідного поля ВНІІВіВ ім. Я.І. Потапенко. Нами були досліджені три сорти, виведені ВНІІВіВ ім. Я.І. Потапенко: Талісман, Вікторія, Ред Делайт і сорт (спільна селекція з Виноградна Еліт ОВ, Запоріжжя, Україна) Подарунок Запоріжжю (всі з функціонально жіночим типом квітки). Досліджувані сорти відзначаються високою зимостійкістю, продуктивністю, високими товарними та смаковими якостями (табл. 1). Схема садіння досліджуваних сортів 3 х 0,75 м. Побудова двоплечовий кордон стандартної висоти 80-100 см і віяловий стандарт. Виноградники богарні, вирощуються в щепленій неукривній культурі, підщепа Берландьєрі х Ріпарія Кобер 5ВВ. Технологія вирощування виноградників є загальноприйнятою для північної зони промислового виноградарства Російської Федерації. Вік кущів 6 років.
Використовували препарати гіберелін (50, 100 та 150 мг/л), гіберсиб (400 та 600 мг/л), «Зав’язь» 200 мг/л, партенокарпін 100 мл/л. Як варіант контролю – необроблені суцвіття. Обробку проводили на початку цвітіння.
Дія регуляторів росту по-різному впливала на кожен сорт; 100% ягід без кісточок отримати не вдалося ні в одному варіанті. В основному підтверджено раніше відомі дані про те, що лише гіберелін діє як стимулятор утворення партенокарпічних ягід у більшості сортів із функціонально жіночим типом квітки (табл. 2).
Таблиця 1 – Господарсько цінні ознаки досліджуваних сортів у середньому за 2001-2003 рр.

Таблиця 2 – Вплив регуляторів росту на формування безнасінних ягід та розмірні характеристики в середньому за 2001-2003 рр.

Продовження таблиці 2

З таблиці 2 видно, що найбільшу кількість безнасінних ягід було отримано при обробці сортів гібереліном у концентрації 100 мг/л. Збільшення або зменшення концентрації гібереліну в усіх досліджуваних сортах призводило до зменшення кількості безнасінних ягід у зразку.
Зменшення кількості насінин у ягоді не призвело до зменшення маси цих насінин. Навпаки, у більшості досліджуваних сортів насіння стало більшим, тому їх не можна віднести до зачатків чи навіть м’яконасінних. В отриманих ягодах без кісточок була повна відсутність навіть дрібних зачатків.
Найбільш сприйнятливими до обробки регуляторами росту виявилися сорти Талісман і Подарок Запорізький, найменшою – сорт Вікторія. Сорт Подарок Запорізький, мабуть, проявляє генетичну схильність до утворення безнасінних ягід – навіть на контрольному варіанті отримано досить великий відсоток безнасінних ягід. З усіх досліджуваних сортів у сорту Ред Восторг при обробці гібереліном порівняно з контрольним різко покращився товарний вигляд грона та зросла інтенсивність забарвлення ягід.
Порівняно з контрольним варіантом у досліджуваних сортів при обробці регуляторами росту маса ягід змінювалася незначно (найчастіше в бік зменшення), проте всі ягоди в гроні ставали вирівняними, однорідними, горбистості практично не було. Застосування гібереліну сприяло зміні розмірних характеристик ягід. Ягоди сортів Вікторія, Талісман і
Подарунок Запоріжжю став довшим і тоншим, а у сорту Червоний Восторг практично не змінилися розмірні характеристики ягід.
Регулятори росту мали великий вплив на зміну масорозмірних характеристик ягід для всіх досліджуваних варіантів, але практично не впливали на масу грона (за винятком препарату партенокарпін). Встановлено, що застосування партенокарпіну призводить до збільшення насіння в ягодах, зменшення маси грона і ягід, а також до зниження цукристості ягідного соку. Навпаки, застосування гібереліну призводить до підвищення цукристості в середньому на 2,3 г/100 см3. Решта регуляторів росту особливого впливу на накопичення цукру не чинила.
Збільшення концентрації препарату гіберсиб з 400 до 600 мг/л призвело до зменшення кількості безнасінних ягід у сортів Талісман і Вікторія. У сорту Подарок Запорізький використання гіберсибу в концентрації 600 мг/л призвело до формування 50% безнасінних ягід.
Застосування регулятора росту «Зав’язь» не призвело до утворення безнасінних ягід у жодного з досліджуваних сортів, однак застосування цього препарату є виправданим з метою вирівнювання ягід у гроні та покращення транспортабельності сорту.
Дегустаційна оцінка свіжого винограду сорту Вікторія, обробленого гібереліном у концентрації 100 мг/л, була вищою на 0,7 бала порівняно з контрольним варіантом.
При застосуванні гібереліну в будь-яких концентраціях погіршувалася транспортабельність сорту - спостерігалося часте осипання ягід у гронах і підвищення ламкості гребня. Також відзначено, що кущі, на яких суцвіття оброблені гібереліном, значно гірше переносили зимові умови порівняно з контрольними кущами. При застосуванні інших регуляторів росту такої закономірності виявлено не було.
Нашими дослідженнями встановлено, що препарат гіберсіб, рекомендований виробниками як дешевий замінник гібереліну, діє вибірково, його ефективність безпосередньо залежить від генетичних особливостей сорту, тому його не можна рекомендувати як аналог гібереліну. Препарат «Зав'язь» (діюча речовина - натрієві солі гіберелінових кислот) також не можна рекомендувати як заміну гібереліну.
Таким чином, можна сказати, що всі досліджені нами сорти в тій чи іншій мірі виявилися чуйними на обробку гібереліном у різних концентраціях. Під його впливом у гроні утворювався певний відсоток безнасінних ягід, змінювалися їх параметри, вирівнювалися ягоди, покращувався товарний вигляд. Решта регуляторів росту особливого впливу на формування безнасінних ягід не чинили, але їх застосування також призвело до покращення товарного вигляду сортів із функціонально жіночим типом квітки та зменшення кількості горошин у кисті.
Ці дослідження будуть продовжені з метою створення технології виробництва безнасінних ягід з використанням великоягідних сортів із функціонально жіночим типом квітки.

За матеріалами науково-практичної конференції «Адаптивне управління виноградарством (селекція, розсадництво, технології вирощування, виноробство)», Новочеркаськ, 19-23 квіт. 2004 рік