Морфометрична характеристика дикорослих форм винограду в природних умовах вирощування Кабардино-Балкарської Республіки

УДК 634.8

Д.Я. Фісун, М.З. Качесокова ФДВО вищої професійної освіти ім. В.М. Кокова «Кабардино-Балкарська державна сільськогосподарська академія», м. Нальчик

Встановлено, що найбільша поширеність диких форм винограду (Vitis vinifera L) спостерігається на заплавних землях у степовій зоні Кабардино-Балкарії. Морфологічні характеристики надземних частин свідчать про їх походження від культурних сортів.

Серед дикорослих плодово-ягідних рослин природних заростей виноград не згадувався у вітчизняній літературі до шістдесятих-сімдесятих років минулого століття [1, 2]. У працях лісовпорядних експедицій різних років не згадується [3]. Експедиційні дослідження, проведені в 1984 році на Кабардино-Балкарській зональній дослідній станції садівництва в рамках тематики, визначеної Держкомнауки СРСР для вивчення ресурсів схилових земель, придатних для забудови садів і виноградників, вперше вказують на наявність природних лісових біоценозів на узліссях, а в деяких випадках і під пологом рослин винограду. [4].
У зв'язку з активною роботою з відновлення виноградарства в республіці значний інтерес представляє вивчення дикорослих форм, поширених в різних природно-екологічних нішах. Відповідні дослідження ми проводили в серпні 2006 і 2007 рр. на заплавах річок Терек, Малки, Баксан і Уруха, а також по узліссях в районі с. Верхній Курп, В. Акбаш, Лескен і Ерокко. Заплавні землі розташовані у висотній зоні 250-350 м над рівнем моря і складені переважно алювіально-лучними ґрунтами, в профілі яких, як правило, на глибині понад 40 см залягає шар мулистих відкладів потужністю 10-30 см. Окраїни біля лісів названих сіл знаходяться у висотній зоні 350-420 м над рівнем моря. і вкриті темно-сірими лісовими ґрунтами та чорноземами вилуженими. Ілювіальний горизонт цих ґрунтів залягає на глибині 55-65 см і має потужність до 40 см. Як правило, цей горизонт містить більший вміст доступного фосфору, ніж в орному шарі.
Роки досліджень характеризувалися значними перепадами температури повітря та кількості опадів. Так, у січні 2006 р. температура повітря опустилася до мінус 27°С, а всю зиму 2006-07 рр. було тепло з морозами до -13,2°С. За режимом опадів спостерігається їх зменшення на 30-70% порівняно з нормою за липень-жовтень 2006 року, а також з 14 травня по 2 червня та з 8 червня по 23 вересня 2007 року.
Численність винограду в природних заростях визначали за трансектами довжиною не менше 100 метрів, орієнтованими в широтному та довготному напрямках. Для кожної з виділених територій було прокладено не менше 3 взаємно перпендикулярних проходів.
На виявлених зразках винограду вимірювали товщину багаторічної, стандартної частини кущів на висоті 1 м від поверхні ґрунту, діаметр однорічної лози на рівні третього міжвузля, описували морфологію та вимірювали параметри листкових пластинок, враховували кількість грон на трьох пагонах. Через велику висоту однорічних пагонів неможливо повністю врахувати урожай, не пошкодивши всю рослину. Обліки та вимірювання протягом років досліджень проводили на одних і тих же екземплярах, ідентифікованих за типовим ростом і основними морфологічними ознаками. Вибрані модельні рослини позначаються в натуральному вигляді та підлягають обліку.
У результаті досліджень, проведених на одних і тих самих зразках, виявлено значні відмінності як у характері та ступеню розповсюдження винограду по виділених територіях, так і в морфометричних показниках надземних органів у різні роки (таблиця).

Таблиця
Середні показники розвитку рослин винограду в природних заростях заплавних і лісових ділянок КБР

За параметрами діаметра стовбура можна судити про вік кущів. Як правило, в заплаві Тереку і Малки чагарники старші, ніж у заплаві річки. Урух і в порівнянні з узліссями нижнього гірського лісу біля сел. Erokko. У Курпському лісництві ростуть порівняно старі кущі.
У тісній кореляції з діаметром стовбура знаходиться товщина пагонів на рівні третього міжвузля (r = 0,61 + 0,17). Порівняння темпів росту пагонів на старих кущах у природних заростях на заплавних землях та на узліссях біля сіл. В. Курп при подібних показниках у культурних насадженнях середньо- та низькорослих сортів винограду (Білий час, Видвіженець, Сільванер та ін.), можна відзначити, що вони мають майже рівні значення.
Цікаві дані про зміни морфометрії листя. Якщо коливання розмірів листків можна віднести до фенотипових, то співвідношення параметрів (довжини до ширини) та їх морфологія значною мірою характеризує генотипові зміни.
За матеріалами вимірювання встановлено, що в заплаві р. Малка біля території землекористування ВАТ «Виноград» переважно утворює з подовженими листками, ширина яких перевищує довжину. У всіх інших місцях співвідношення параметрів довжини і ширини листя має «крилатий» вигляд, тобто ширина більше довжини.
На досліджуваних об'єктах опушення листків проявляється різною мірою. Зазначалося, що в заплаві р. Найбільш значний сорт винограду Малка з різним опушенням листя: від екземплярів з густим (майже повстяним) опушенням до позбавлених волосків по всій площі листової пластинки з обох сторін. В заплавних умовах річки також поширені форми з різним ступенем і характером опушення. Терек та по узліссях біля с. В. Курп. Це явище свідчить, на нашу думку, про насіннєве походження більшості екземплярів від вирощуваних у цих місцях сортів винограду.
Підтвердженням висловленої позиції є оцінка врожайності за випадковими пробами. Так, найбільша різноманітність скупчень за формою, структурою, забарвленням і масою спостерігається в заростях заплав Тереку і Малки, а також по узліссях біля Верхнього Курпу. У всіх випадках домінують форми з темно-фіолетовими ягодами, масою грона 55-118 г, переважно конічної форми, середньої щільності. У всіх форм ягоди зазвичай кулясті і злегка овальні. Вміст цукру в ягодах в умовах заплав Малки і Тереку в 2006 році досягав 23,6%, а в 2007 році – 25,3%.
На узліссях біля В.Курп цукристість за роками становила 19,7-22,4 та 20,8-25,8%. У басейні річок Урух та Лескен цукристість коливалася від 12,8-17,6% у 2006 році до 19,3-21,6% у 2007 році.
Як правило, всі ізольовані форми слабо або зовсім не уражаються грибковими хворобами і відрізняються високою морозостійкістю. Так, ні в 2006, а тим більше в 2007 році загиблих грон не виявлено. Проведені на початку квітня 2006 р. зрізи бруньок з окремих низько розташованих лоз показали, що їх збереження після січневих заморозків було на рівні 36-80%.
Проведені експедиційні дослідження свідчать про високу мінливість диких, а точніше, «диких» форм винограду в природних умовах вирощування, особливо на заплавних землях і в теплозабезпеченій зоні лісистої частини Терського масиву. Вважаємо, що подальше всебічне та більш детальне вивчення виділених форм становить значний інтерес для селекції.

За матеріалами книги: Мобілізація та збереження генетичних ресурсів винограду, вдосконалення методів селекційного процесу : зб. наукове мистецтво./ ГНУ Всерос. НДІ виноградарства і виноробства ім. Я.І. Потапенка Російської сільськогосподарської академії. - Новочеркаськ: Вид-во ГНУ ВНІІВіВ ім. Я.І. Потапенко, 2008

Література.
1. Костик П.П. Дикорослі плодові, ягідні і горіхоплідні рослини Кабардино-Балкарської АРСР і агротехнічні заходи по їх вирощуванню. Уч. Зап КБНИИ Т. 6. - Нальчик, 1950. - С. 42-49.
2. Кушхов. А. Нарис історії ботанічного вивчення Кабардино-Балкарії /А. Кушхов. - Нальчик: КБКИ, 1962. - 146 с.
3. Проект лісовпорядкування лісів КБАСРР - Воронеж: ВЛУ, 1984.
4. Каїров. А.К. Звіт про обстеження схилових земель Центральної частини Північного Кавказу на придатність їх для засадження садів і виноградників / А.К. Каїров [та ін.]. - Нальчик, КБЗОСС, 1984. - 82 с.