Товарів: 0
На суму: 0 грн
М. В. Волкова,
молодий науковий студент,
Якушина Н.А., доктор технічних наук, професор
Національний інститут винограду і вина «Магарач»
ОЦІНКА СТАНДАРТУ ПОПУЛЯЦІЇ ВИНОГРАДНИКОВОГО КЛІЩА ЗА ЗОВНІШНІМИ ОЗНАКАМИ ЕРІНЕУМІВ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ЗАХИСТУ ВИНОГРАДНИКІВ
ВхідФенологічний догляд за розвитком популяції виноградного кліща (Eriophyes (Colomerus) vitisPgst.) ускладнюється тим, що розвиток усіх стадій відбувається під покривом гребнів (ерінеумів), які утворюються внаслідок розростання тканини листя в місцях ураження кліщем. У момент поселення на нових листках кліщі стають сприйнятливими до впливу зовнішніх факторів, у тому числі контактних акарицидів. Тому найефективніша боротьба з виноградним кліщем безпосередньо перед часом його масової міграції та поселення на нових листках, до розвитку ерінеумів. Виявляється, що процес розвитку популяції кліщів зумовлений зміною тканини листя в населених пунктах [1]. Дегенерація життєдіяльності, огрубіння тканини та висихання сечовинок, а також збільшення колонії спонукає кліщів переходити на молодші листки [2]. Зміни сечовини супроводжуються візуальними ознаками: зміною наповнення та структури. Розвиток ерінеуму триває 25-30 днів [1]. У літературі описано 4 стадії розвитку ерінеуму [3]. Пропонується більш фрагментарна шкала змін морфологічних характеристик ерінеуму та стадій розвитку виноградного кліща, а також його природних умов, які необхідно проводити при складанні схем сухих записів для науково обробленого екологізованого винограду. Наведено шкалу, яка може бути використана як основа для застосування акарицидів проти цього шкідника, щоб дозволити захист насаджень винограду від навколишнього середовища та сприяти її ефективності та раціональності, наприклад, додатковий укус. Хімічні засоби використовуються для запобігання росту та оптимізації ліній їх застою.
Матеріали та методи.Подальші дослідження проводили на березі Південному Криму на базі товарного виноградника ДП «Лівадія» на трав’янистому ґрунті 5 вегетаційних періодів у 2006-2010 рр. вікористичними методами інокуляції бур’янових кліщів [4, 5], на сортах з опушеною та гладкою поверхнею листка (Каберне Совіньон, Мускат білий, Аліготе та ін.). Наведені в статті фотографії зроблені автором (Волкова М.В.).
За результатами слідкують.На основі великих досліджень встановлено, що за наявними ознаками ерінеумів виноградного кліща можна оцінити стадію розвитку його популяції та передати початок масової міграції та розселення на нових листках. Початок розвитку ерінеуму та особливостей біології виноградного кліща та його природних господарів:
Етап 1– поява білого опушення, як правило, на нижній поверхні молодих листків у місці ураження кліщем, а іноді й на верхній (рис. 1, 2). При зіткненні зі шкідниками, едіум, мілдью та опушення в місцях зараження кліщами не можуть бути стерті з поверхні листа. Поява ерінеумів свідчить про поширення кліщів на молодих листках і паростках.
Етап 2– місцями придавлюючи поверхню листка для створення ерінеумів і зміцнення білої поверхні (рис. 3). Ерінеуми зазвичай поодинокі, до 0,5 см в діаметрі. Дорослий кліщ, який поширився, харчується всіма істотами мертвих.
Етап 3– зміна білого кольору в сечці на палевий, світло-коричневий (рис. 4). Справді шикарно. Поодинці, ерінеуми ростуть, часто викривляючи поверхню листа з соковитим внутрішнім шаром. На цій стадії кліщі продовжують рвуться в середині сечовини і починають розмножуватися. З'являються нові покоління кліщів, які харчуються в цьому світі. Від початку розмноження кліща в середній частині сечовини до початку масового розповсюдження в старій галі для дотримання наших заходів проходить 15-20 днів. У цей час ерінеуми часто супроводжувалися гніздуванням кліщів фітосеїд, відкладанням яєць фітосеїд, стигмеїд і фітосеїд, а також конкуруючого фітофага – садового павутинного кліща. Наприкінці вегетації листя верхнього ярусу, що розростається, часто заселяють два фітофаги – виноградний і садовий павутинний (рис. 5).
Етап 4– стара сережка і повне потемніння до іржаво-коричневого кольору (рис. 6). Справді менш товстий. Товщина кліща збільшується. На поверхні сечовини при 400-кратному збільшенні кількості осипаються особин. Ця стадія переносить колос до масового переселення кліща зі старої сестринки і заселення нового листка (молодшого листка зростаючого верхнього ярусу, пасинки). На цьому етапі кліщі стають легко доступними і приваблюють велику кількість людей. У великій кількості з’являються оріуси, фітоморські кліщі та стигміди, активно живляться личинки галіції.
5 етап– пух справді починає в’янути. Кліщі активно пересуваються з ериней по поверхні листа. Уникають масової міграції кліщів (рис. 7). На дні епохи помітні загибелі особин старших поколінь. У старих галах їдять їжу. Личинки хижої галиці покриті водою. Павутинні кокони розкидані по поверхні листка в справжніх серечниках.
Етап 6– повністю темно-коричневого кольору з червоною підкладкою, висохла. Тканина листка в середині ерінеума темна, некротична. Уникають розвитку сапрофітної мікобіоти та появи кліщів-міксофагів (Pronematidae, Tarsonemidae). Живих екземплярів виноградного кліща в сечовинах, як правило, немає. Хатин значно зменшується. Позбавляють галицьких коконів, з яких вилітають імаго.
У заболочених місцях прибережної смуги Криму протягом вегетаційного періоду, як правило, спостерігалося 4 основні міграції виноградних кліщів на новому листі – масове розселення кліщів і заселення відростаючих молодих листків, які призводять до закладення ерінеумів: 1) навесні – з колосу, після того, як кліщі покинули місце зимівлі (рис. 8), що свідчить про фенологічну фазу «розпускання 1-3 листків» (фаза 11-13 по шкала VSN (2001) [6]); 2). грон» (71-73 фази); 3) з другої половини серпа, у фазі «зародження ягід» (фаза 83); 4) навесні, з середини весни, у фазі «закінчення дозрівання лози і початку дозрівання листя» (фази 91-92). Необхідність і уточнення ліній літньої посадки визначають за результатами фітосанітар посадка.
У зв'язку з цим безпосередньо перед масовою міграцією шкідника при проведенні хімічних обробок виноградної лози охороняють найбільшу кількість короїдних кліщів і комів - одного з природних ворогів. Для постійного кліща необхідно ретельно підібрати акарициди, які, дотримуючись рекомендацій виробників, не можна застосовувати для розвитку короїдних комах і акарофауни.
ВИСНОВКИ
Таким чином, оптимальними лініями для проведення боротьби з кліщами під час весняно-літніх міграцій є перенесення змін у розвиток семенників, а також: повне затемнення забарвлення до іржаво-коричневого відтінку, пухнастості та сухості (4-та та 5-та стадії розвитку семенників за вказівкою шкали). Про масову міграцію кліщів можна стверджувати в першу чергу їх чисельну появу на поверхні старих еренеумів.
За результатами досліджень на затопленому березовому Криму колос весняної міграції виноградного кліща збігається з фенологічною фазою «проростання 1-3 листків на пагоні» - з колосу. Літні кочівлі збігаються з фазами «закупівлі ягід (збільшення молодих ягід, вичерпання надлишкових квот)» або «збільшення ягід до розміру однієї горошини і качана, що висить грон» (71-73 фази) – ч кінець полину, «бродіння ягід» (83 фаза) – з іншої половини. серп, «кінець визрілої лози і початок ферментація листя» (91-92 фази) – навесні, з середини весни.
ЛІТЕРАТУРА
1. Мальченкова Н.І., Чубінішвілі Т.І. Акарокомплекс виноградної лози. – Кишинів: Штіінца, 1980. – 104 с.
2. Кліщі – шкідники винограду та заходи боротьби з ними. – Сімферополь: Таврія, 1975. – 17 с.
3. Мальченкова Н.І. Виноградний кліщ – Eriophyes vitis Pgst. – Вісті АН МССР. – 1964. – № 1. – С. 23-27.
4. Кузнєцов Н.Н., Силаков В.В. Визначення хижих кліщів та їх використання в біологічній боротьбі з кліщами – шкідниками виноградної лози в Криму. – Ялта: Адоніс, 2001. – 16 с.
5. Методичні рекомендації щодо дослідження рослиноїдних кліщів. – Ялта: НБС, 1986. – 48 с.
6. Стадії росту одно- та дводольних рослин. Монографія BBCH/ За редакцією Уве
Meier/ Федеральний центр біологічних досліджень сільського та лісового господарства. 2.Видання. – 2001. – 158 крб. – Р. 91-93.
