Товарів: 0
На суму: 0 грн
УДК 634.8: 663.2: 631.95 (478)
ОПТИМІЗАЦІЯ ПАРАМЕТРІВ СЕРЕДОВИЩА ДЛЯ ВИРОБНИЦТВА ВИН З НАЗВОЮ ПОХОДЖЕННЯ В МОЛДОВІ
М.Ф. Кисть
Науково-практичний інститут садівництва, виноградарства та харчових технологій, Кишинів, Республіка Молдова, [email protected],
П.Г. Владов
Московська сільськогосподарська академія, Росія, [email protected],
CM. Кисіль
Науково-практичний інститут садівництва, виноградарства та харчових технологій, Кишинів, Республіка Молдова, [email protected]
Визначено особливості виявлення виноградно-виноробних центрів виробництва вин з найменуванням походження, зумовлених суворо обмеженими природними умовами певного району вирощування винограду. Викладено основні положення розроблених нових науково-методичних підходів до розміщення виноградників у природно-господарських зонах.
При виділенні ділянок для виробництва вин з найменуванням за походженням необхідно спиратися на матеріали, що визначають параметри екологічних ресурсів, тобто на комплексні ампелоекологічні карти. Для прийняття основних рішень проводиться еколого-економічний аналіз територій. Далі, на відведених під виноград територіях проводять аналіз з метою сортування, запасів, напрямків використання виноградно-винного виробництва. Критеріями оцінки тут служать найбільш комфортні екологічні параметри ґрунту, які найбільшою мірою відповідають екологічним вимогам сорту.
Однією з головних особливостей виробництва вин із зазначенням походження є те, що виробництво сировини визначається суворо обмеженими природними умовами певного району вирощування винограду. Отже, дослідження з виявлення потенційних виноградно-виноробних центрів виробництва вин цього типу вирізняються певними особливостями.
Першою особливістю є те, що дослідження починаються з експедиційного обстеження території сільськогосподарського угіддя. Експедиційні дослідження є однією з форм польових екологічних досліджень і являють собою маршрутні пересування по території з метою встановлення ампелоекологічних явищ, процесів і закономірностей, що змінюються в просторі, для вирішення теоретичних і практичних завдань виноградарства і виноробства, раціонального використання природних ресурсів. Ця робота виконується комплексними групами спеціалістів, здатних одночасно і комплексно вивчати стан виноградних насаджень і характер основних екологічних факторів. До складу групи повинні входити екологи, агрономи, виноградарі, ґрунтознавці, технологи виноробства та інші спеціалісти.
Маршрути експедиційних досліджень повинні проходити через основні фізико-географічні райони та басейни річок досліджуваного району. За результатами даної роботи складено загальну візуальну характеристику умов навколишнього середовища та дано характеристику стану рослин винограду. Крім того, визначаються історично сформовані традиції, наявність умов переробки винограду тощо.
Робота починається, як правило, з територій (зон), які традиційно виробляють відомі високоякісні марки вина, такі як «Пуркарг», «Романешти», «Чумай», «Онешти» та інші. Друга ознака — вибір і закладка екологічних ключів, таксація насаджень, встановлення реакції насаджень винограду на певні умови середовища.
Екологічний ключ – це ділянка землі, довжина якої по схилу дорівнює довжині ряду (100 метрів), а ширина по схилу – 25-30 м (10 рядів виноградника). Обов’язковою умовою вибору екологічного ключа є однорідність екологічних факторів ключа та решти території насадження. З метою підвищення репрезентативності екологічного ключа цю роботу також проводять на основі даних комплексної ампелоекологічної карти.
На ключі проводять оцінку насаджень за 7-бальною шкалою, проводять облік кущів і визначають реакцію рослин винограду, закладають ґрунтові розрізи або свердловини для опису ґрунтів і відбирають зразки ґрунту для лабораторного дослідження. Встановити прилади для визначення метеорологічних елементів.
Третьою особливістю досліджень з виявлення центрів виноградарства та виноробства вин із зазначенням походження є кількісна оцінка потенціалу кожного елементарного екологічного фактора, встановлення кількісних показників оптимальної екологічної ніші.
Ця робота полягає у встановленні рельєфу, ґрунтово-кліматичних характеристик насадження винограду та складання відповідних ампелоекологічних карт.
Четвертою ознакою дослідження є визначення рівня ймовірності якісного відтворення високоякісної сировини для вин із зазначенням походження.
У світовій практиці прийнято, що плантації винограду, призначені для виробництва цих вин, повинні щорічно відтворювати якісний і здоровий виноград. Рівень ймовірності відтворення врожаю по роках повинен бути не менше 85%. Ця мета досягається шляхом ретельного встановлення потенційних можливостей екологічних ділянок, їх мінливості по роках і резервних меж для формування якісного врожаю.
П’ята особливість полягає в тому, що обов’язковою умовою вибору центрів виробництва вин із зазначенням походження є підготовка картографічного матеріалу досліджуваної території та виділення виділених перспективних мікрозон для виробництва вин із зазначенням походження.
За результатами постійних ампелоекологічних досліджень ґрунтових умов, рельєфу і клімату складено:
Крім того, проводиться еколого-економічний аналіз використання земельних відведень. На основі проведених досліджень за комплексною ампелоекологічною картою виділено найбільш перспективні екологічні території, що дають високоякісну продукцію, та проведено їх розмежування, тобто визначено межі поширення. Ця умова є обов'язковою, тому що згідно з «Положенням про виробництво виноградних вин із зазначенням походження в умовах Молдови», ці вина виготовляються з винограду із суворо регламентованої зони вирощування.
Поряд з проведенням екологічних досліджень велика роль у виробництві вин із зазначенням походження відводиться високому технологічному забезпеченню процесу переробки винограду.
Таким чином, виявлення нових центрів виноградарства та виноробства вин із зазначенням походження є комплексним, багатогранним процесом оцінки природних умов, сортименту винограду та технологічних можливостей території.
У Молдові накопичено певний досвід розміщення виноградників у природно-господарських зонах. Однак помилки в проектуванні виноградників спричиняють зниження їх урожайності, недоброякісну продукцію, загибель насаджень або скорочення тривалості життя рослин та інші негативні явища, викликані несприятливою екологічною обстановкою і завдають великого економічного збитку галузі. Тому вирішення проблеми розміщення виноградників у республіці вимагало розробки нових науково-методичних підходів, основними положеннями яких є:
Різноманітність і просторова мінливість різноманітних екологічних факторів відомі давно; їх досліджували різні вчені, але, як правило, кожен фактор окремо. Спільне вивчення факторів вимагало системного підходу з використанням єдиних методів; кожен елементарний фактор досліджується кількісно; калібрування показників здійснюється на основі екологічної біоіндикації сортів винограду; враховує технологію його вирощування, співмірність екологічних і виробничих питань.
Найважливішим при визначенні екологічних ресурсів для виноградарства є рельєф. Для вивчення рельєфу в ампелоекологічних цілях використовують топографічні карти. На їх основі складаються ампелоекологічні карти рельєфу, розділи яких відрізняються характером рельєфу як чинника екології винограду: експозицією схилів, їх крутизною та протяжністю, що визначає характер освоєння території, прийомами агротехніки, меліорації, удобрення та захисту.
Молдова розташована на північному кордоні європейського промислового виноградарства. Тому теплові ресурси є лімітуючими для нормального розвитку і дозрівання якісного врожаю винограду. Нестача тепла в період вегетації є причиною неповного дозрівання виноградної лози. Низькі температури взимку і навесні-восени часто призводять до ураження вічок, однорічної деревини і навіть повної загибелі кущів.
Тепловий режим винограду визначається двома важливими умовами - теплозабезпеченістю і морозонебезпекою. При розміщенні виноградників необхідно враховувати мінливість теплового режиму. Його зміни викликані низкою факторів, головним з яких є рельєф, який перерозподіляє кліматичні ресурси. Гідротермічні чинники і сонячна радіація змінюються в просторі в залежності від абсолютної і відносної висоти місцевості, експозиції, крутизни і довжини схилів, врахування яких дає можливість прогнозувати тепловий режим території, визначати можливість вирощування винограду в цілому, утримання укритого або неукривного врожаю, а також групи сортів винограду за термінами достигання і морозостійкістю.
На основі вивчення зв’язку морфометричних показників рельєфу з мінливістю кліматичних параметрів, які детально викладені в «Методичних рекомендаціях щодо стану та використання карт мінімальних температур повітря у виноградарстві», складаються карти морозонебезпечності та однорідні карти мінімальних температур і суми активних температур. Ці відбори проводяться відповідно до співвідношення винограду до значення досліджуваного фактора.
Найбільш просторово мінливий екологічний фактор у вирощуванні винограду – ґрунтовий покрив. Існуючі ґрунтові карти, які сьогодні використовуються для проектування виноградників, являють собою клаптикову мозаїку контурів ґрунту, що ускладнює ідентифікацію зон для винограду. Тому виникла потреба в нових методах інтерпретації ґрунтового покриву для визначення однорідних площ виноградних насаджень. Використовуються висотно-диференційовані структури ґрунтового покриву, найважливіші для росту і розвитку виноградної рослини властивості ґрунту - гранулометричний склад, вміст активних карбонатів і запаси гумусу в метровому шарі, складаються карти ґрунтового покриву. Розрізи цих карт уніфіковані для росту та розвитку певних сортів винограду з використанням конкретних підщеп.
Шляхом картографічного синтезу наведених однофакторних ампелоекологічних карт складено комплексну ампелоекологічну карту. Вихідною картографічною основою є карта ґрунтового покриву, в легенді якої вказуються гранулометричний склад, запаси гумусу та вміст активних карбонатів у метровому шарі. На неї нанесені контури двох інших карт — мікроклімату та рельєфу, які позначаються відповідно кольором і штрихуванням.
Таким чином, комплексний підхід до оцінки екологічних ресурсів дає змогу виділити на ампелоекологічних картах контури, що відображають території, що характеризуються однорідністю літолого-геоморфологічної будови, ґрунтового покриву, кліматичних умов, придатних для вирощування на певних сортах підщеп одного або кількох сортів винограду, кожна з яких за однакових систем меліорації, агротехніки, удобрень і захисту дає однакову продукцію.
При виділенні територій для виробництва вин із зазначенням походження необхідно спиратися на матеріали, що визначають параметри природних ресурсів, тобто на комплексні ампелоекологічні карти. Для прийняття основних рішень проводиться еколого-економічний аналіз територій. Цей аналіз полягає у визначенні середньозважених бонітетів, що входять до ампелоекотопу, та їх узгодженій оцінці для вирощування різних культур: винограду, садових і польових культур. Порівняння цих оцінок дає змогу вибрати найбільш ефективний вид землекористування та визначити доцільний варіант розміщення земель сільськогосподарського призначення з цих позицій.
Далі на територіях, відведених під виноград, проводиться аналіз з метою визначення сортименту, підщеп і напрямків використання продукції виноградарства. Критеріями оцінки тут є найбільш комфортні екологічні параметри землі, які найбільше відповідають екологічним вимогам сорту.
Таким чином, знаючи площі типів угідь та використовуючи результати їх двоетапного аналізу, можна з позицій екологічних можливостей визначити обсяги виноградарства, внутрішньогалузеву спеціалізацію, тобто питому вагу столового та технічного винограду, сортимент, прищепно-підщепні поєднання.
Дослідження екологічного обґрунтування території для виробництва вин з НЧ проводяться двома шляхами:
У першому випадку здійснюється підтвердження (перевірка) наявних матеріалів екологічного обґрунтування території. Далі проводяться роботи з якісної характеристики вин і насаджень з оформленням необхідних нормативно-технічних документів, зазначених вище.
У другому випадку проводиться екологічне обґрунтування території з подальшим виготовленням необхідних картографічних матеріалів морозоопасності, теплозабезпеченості тощо.
Після початку плодоношення виноградників протягом не менше 3 років проводять дослідження продуктивних характеристик кущів винограду (врожайність, агротехнічні та агрохімічні особливості вирощування, щорічне відтворення якісного врожаю та ін.).
Після завершення досліджень складається науково-технічна документація з рекомендаціями щодо напрямків використання врожаю винограду.
За матеріалами Міжнародної науково-практичної конференції «Науково-прикладні аспекти розвитку виноградарства і виноробства на сучасному етапі» - Новочеркаськ, ВНИИВиВ ім. Я.І. Потапенко, 2009
