Товарів: 0
На суму: 0 грн
Талаш А.І.,доктор філософії сільськогосподарських наук, Державна наукова установа Північно-Кавказький зональний науково-дослідний інститут садівництва і виноградарства
ОПТИМІЗАЦІЯ ФІТОСАНІТАРНОГО СТАНУ ВИНОГРАДНИКІВ НА ОСНОВІ ОЦІНКИ УРАЖЕНОСТІ РОСЛИН НА ДОМІНУЮЧІ ШКІДЛИВІ ОБ’ЄКТИ
За ступенем шкодочинності на виноградниках Краснодарського краю виділено три групи шкідників: домінуючу, первинну і вторинну. Розроблено методичний підхід до моделювання систем захисту виноградників з різним рівнем фітосанітарного стану насаджень, що забезпечує тривалу стабілізацію продуктивності насаджень.
Для розвитку більшості патогенів і специфічних шкідників виноградної лози в останні 10-15 років склалися більш сприятливі умови. Так, за десятирічний період частота епіфітотій оїдіуму зросла від 3 до 8 разів, сірої плісняви – від 4-5 до 8 разів. Мілдью, чорна плямистість і антракноз розвиваються як епіфітотії на деяких сортах. Значно розширився ареал листової філоксери, трипсів, щитівок та інших шкідників. Для оптимального, екологічно безпечного захисту виноградників недостатньо мати загальні уявлення про видовий склад шкідників і хвороб. Необхідно чітко усвідомлювати реальну небезпеку того чи іншого шкідливого об'єкта в конкретних умовах.
В даний час близько 20 особливо небезпечних шкідників здатні повністю знищити врожай поточного року і скоротити тривалість життя виноградних насаджень в два і більше разів. При цьому витрати на проведення захисних заходів на кілограм винограду можуть відрізнятися в 2-10 разів. Підвищується ризик забруднення багаторічних насаджень токсичними залишками хімічних сполук. Це значно знижує якість винограду як цінного харчового продукту за лікувальними та поживними властивостями. У зв’язку з цим актуальність проблеми стабілізації біологічної продуктивності виноградників на основі оптимізації фітосанітарного стану насаджень є очевидною.
Мета наших досліджень – на основі моніторингу впливу шкідливих об’єктів на виноградник визначити оптимальні параметри фітосанітарного стану насаджень для отримання біологічно обумовленого стабільного високого врожаю.
При проведенні досліджень в лабораторних умовах використовувалися експедиційні маршрутні обстеження виноградників та збір біоматеріалу для визначення видового складу ентомопатосистем.
Виноград — пластична культура зі значним запасом екологічної міцності. Проте навіть в умовах найбільш сприятливої з екологічної точки зору Анапо-Таманської зони при вирощуванні винограду подальше вирощування сортів з низькою морозостійкістю та насаджень з проблемним фітосанітарним станом ставиться під питання. Відповідно до характерних особливостей стратегій біологічних видів, рослина винограду є К-стратегом і має передбачувану реакцію на навколишнє середовище. Переважна більшість шкідників і хвороб виноградної лози розвиваються як R-стратеги, і стрес у вигляді погодних аномалій менше впливає на активність їх розвитку і розмноження, тобто адаптаційна реакція шкідників є сильнішою порівняно з рослиною-господарем, що особливо чітко було зафіксовано в сувору зиму 2005-2006 рр.
Фактична шкодочинність шкідників і хвороб винограду представлена в таблиці 1
Таблиця 1
Максимально можлива шкодочинність шкідників і хвороб винограду в Краснодарському краї.
Шкідник | Сезонні втрати | Хронічні втрати | ||
Максимальна втрата врожаю поточного року, % | Знижена зимостійкість | Зменшення виробництва рослинництва | Загибель кущів | |
Антракноз | 30-60 | + | 10-50 |
|
цвіль | 60-100 | + |
|
|
Чорна пляма |
| ++ | 10-20 | <20% |
Оїдіум | 90-100 | ++ | >50 |
|
Альтернаріоз | 10-20 | +++ | 60-70 | <50% |
Сіра гниль | 80-100 | 0 | 0 | 0 |
Бактеріальний рак | 0 | +++ | + | <50% |
Евтипіоз | 0 |
| 20-70 | + |
Еска | 0 |
| 10-20 | + |
Пучкова листокрутка | 80-90 | 0 | 0 | 0 |
Трипси | 40-50 | + | 0 | 0 |
Філоксера | 0 | +++ | 80-100 | <50% |
Ми першими поділили шкідників на три категорії за їх шкідливістю: домінантні, первинні та вторинні. До домінуючих належать хвороби, які спричиняють втрати врожаю поточного року понад 50 % або загибель насаджень. Основні шкідники та хвороби здатні за певних умов знизити врожай поточного року на 11-49% і частково вплинути на формування врожаю наступного року. Незначні шкідники викликають менше 10% смертності рослин.
Домінуючими шкідливими мікроорганізмами, які найчастіше розвиваються в Краснодарському краї, є філоксера, виноградний червець, мілдью, оїдіум, чорна плямистість і сіра гниль. До основних належать антракноз, бактеріальний рак, травоїдні кліщі та трипси. До вторинних відносяться краснуха, еска, оленя та інші шкідливі об'єкти.
Проведено моделювання систем захисту виноградників від комплексу шкідників домінантної та основної категорій. У рамках цих двох категорій оптимізується фітосанітарний стан виноградників, заснований на диференційованому підході до конкретного виду шкідника або збудника.
Підходом до оптимізації фітосанітарного стану виноградників щодо шкідників є планування та проведення захисних заходів з урахуванням вихідної чисельності та віку шкідників. Наприклад, шкодочинність міхура залежить від початкової щільності популяції, терміну дозрівання врожаю, стійкості до сірої гнилі. На ранньостиглих сортах розвивається перше і друге покоління шкідника, на дуже пізніх – третє, іноді четверте покоління. Можливі втрати врожаю за відсутності заходів захисту від виноградного мочалки представлені в табл. 2.
Таблиця 2
Шкідливість виноградного мочалки, Краснодарський край, 1976-2007
Рівень заповнюваності | Втрата врожаю, % | ||
Ранньостиглі сорти | Пізньостиглі сорти | ||
стійкий до сірої гнилі | сприйнятливі до сірої гнилі | ||
Високий | >5 | 15-20 | 65,0-96,5 |
Середній | 3-5 | 5-10 | 40,3-72,0 |
Слабкий | 0 | <5 | 15,0-23,5 |
У районах вирощування ранніх сортів зі слабким заселенням виноградного мочалки немає необхідності захищати виноградники, а у більш пізніх сортів втрати врожаю 15,0-23,55 суттєві, так як при врожайності 60-100 ц/га ці втрати складають 9-23,5 ц/га, вартістю 9-23,5 тис. руб./га. Окупність захисних заходів становить 400-1000 відсотків.
При моделюванні системи захисту винограду від збудників хвороб враховують стійкість сорту, запас збудників інфекції, довгостроковий і короткостроковий прогноз погоди та фенофази розвитку рослин винограду.
Наприклад, мілдью на класичних європейських сортах у фенофазі цвітіння в дощову погоду може уражати до 100% суцвіть і листя; у фенофазі дозрівання ягід збудник уражатиме лише пасинкові листки, які за відмінного стану попередньої фітомаси не матимуть істотного впливу на якість врожаю та продуктивність насаджень у майбутньому. Однак дощова погода перед збором врожаю може завдати значної шкоди зовнішньому вигляду винограду на сприйнятливих до антракнозу сортах. Оптимізувати фітосанітарну ситуацію щодо комплексу шкідників можна лише при чіткому знанні біоекології збудників і розрахунку термінів профілактичних обробок фунгіцидами.
Висновки. Таким чином, на основі оцінки шкодочинності домінантного та основного шкідників визначено оптимальні параметри фітосанітарного стану виноградників, які дозволяють отримати стабільний біологічно обумовлений високоякісний урожай з мінімальними витратами на проведення захисних заходів.
Матеріал збірника «Оптимізація технолого-економічних параметрів структури агроценозів і регламентів вирощування плодових культур і винограду», том 2, Краснодар, ДУ СКЗНИИСиВ, 2008.
