Отримання щеплених живців і вирощування з них саджанців при відновленні кущів

ОТРИМАННЯ ЩЕПНИХ ЧЕРПІВ ТА ВИРОЩУВАННЯ З НИХ САДЖАНЦІВ ПРИ ВІДНОВЛЕННІ КУЩІВ ВИНОГРАДУ
Хісамутдінов А.Ф., кандидат с.-г.
ГНУ ВНІІВіВ ім. Я.І. Потапенко, Новочеркаськ

Отримано експериментальні дані щодо впливу режимів живцювання методом стикового окулірування без пробудження ока на ступінь відновлення та подальше плодоношення кущів винограду. Встановлено можливість одночасного виробництва щеплених живців.

Актуальність і мета дослідження

В даний час методи реконструкції вирішують дві основні проблеми - усунення зрідженості і випадання насаджень, а також омолодження або відновлення кущів і окремих його частин. У плодоносних виноградниках з різних причин деякі кущі випадають, і, як правило, чим вони старше, тим більше відсоток втрат. Тому проріджування наразі є однією з основних причин високої собівартості вирощеної продукції. Ремонт дозволяє тривалий час підтримувати посадки в хорошому стані.
Великий інтерес представляє перещеплення дорослих кущів з метою заміни сорту або омолодження структури куща без втрати врожаю. Цей спосіб омолодження, на нашу думку, потребує подальшого вивчення та вдосконалення щодо різноманітних умов вирощування винограду та систем управління ними. Тому метою наших досліджень було визначення ефективних способів і режимів перещеплення кущів винограду без зниження врожайності насаджень. Одним із завдань таких досліджень було раціоналізувати використання методу перещеплення кущів методом стикового окулірування без пробудження ока при відновленні насаджень винограду.

Методи дослідження

Дослідні насадження розташовані на дослідному полі інституту. Об’єктом дослідження була реакція рослин винограду на застосування до них різних способів і режимів перещеплення. Виноградники закладені в 1986 році сортом Муромець насадковим способом щеплення за схемою 3,5 х 1,5 м, підщепа Кобер 5ББ. Формування двоплечовий горизонтальний кордон, висота стовбура 100 см. Перещеплення проводили сортом Баклановський. Усі обліки та спостереження проводили на одних і тих же кущах за загальноприйнятою методикою.
Таблиця 1 – Схема режимів повторної вакцинації

Результати досліджень

У цьому досліді живцювання проводили по 1-2 зелених пагони підщепи шляхом окулірування встик без пробудження вічка на висоті 20-30 см від поверхні ґрунту. Крім щеплення, необхідного для відновлення прищепної частини кущів, подібні окулірування проводили також на відростку лози підщепи через кожні 45-50 см для отримання щеплених живців. Догляд за всіма щепленнями проводився згідно загальноприйнятих рекомендацій.
З таблиці 2 видно, що майже у всіх випадках приживлюваність окулірувань становила 100%. Однак слід зазначити, що при такому способі живцювання повного відновлення прищепної частини кущів не відбувається, оскільки щеплені вічка починають рости лише в наступну вегетацію. Наявність або відсутність старої надземної частини істотно не впливала на приживлюваність щеп.
Таблиця 2 – Приживлюваність бруньок відновлення

З таблиці 3 видно, що в усіх випадках приживлюваність бруньок уздовж продовження лози досить висока. У середньому по 1 варіанту він склав 91,3%, по 2 варіанту – 94,7%, по 3 варіанту – 87,3%. Дещо низький рівень виживаності в останньому варіанті слід пояснити радше втручанням випадкових факторів, ніж якоюсь закономірністю.
Таблиця 3 - Приживлюваність окулірування на щеплених живцях

Більшу кількість щеплених живців, звичайно, одержували в першому варіанті, де не залишали стару надземну частину і при щепленні на двох пагонах підщепи. Слід сказати, що при залишенні однієї підщепи відмічено жирування окремих щеплених живців, особливо тих, що прилягають до основи куща.
У варіантах 2 і 3 жирування живців не спостерігалося, що зумовлено наявністю старої надземної частини та рівномірним розподілом поживних речовин. Однак саме через це вихід щеплених живців з куща в цілому був меншим.
Після зимового зберігання живці сортували, візуально відбраковуючи неякісні, і в кожному підваріанті відбирали по 50 шт. Потім вони осліпили його й помістили у школу відкритого грунту, замульчованого чорною пластиковою плівкою. Крім запланованих за схемою досліду варіантів, з метою уточнення технології вирощування саджанців з таких щеплених живців було сформовано декілька інших. Це щеплені живці з не знятою протягом року щеплення захисною поліетиленовою плівкою (4), щеплені живці без парафінування перед посадкою (5) і щеплені живці з пробудженими вічками щеплення (6). Результати наведені в таблиці 4.
Таблиця 4 – Приживлюваність і розвиток щеплених живців

З наведених даних видно, що в запланованих варіантах досліду врожайність розсади висока, а в додаткових варіантах цей показник значно нижчий. У випадку з плівкою це пов’язано в першу чергу з тим, що її залишення призводить до поганого визрівання місця щеплення і до пошкоджень під час зимового зберігання. Наступний варіант дозволяв сподіватися, що для якісного зрощення і дозрівання місця щеплення не потрібно парафінування. Однак наші очікування не виправдалися, оскільки щеплений вічко ще цвіте, але при цьому відбувається інтенсивне випаровування вологи через кінцеву частину живця, що призводить до висихання місця щеплення. Найгірше приживалися живці з пробудженими щепленими вічками. Це призвело до поганого дозрівання місця зрощення та загибелі під час зимового зберігання.
Чим менше приживлюваність живців, тим більше площа живлення і кращі умови вирощування. Тому такі саджанці мали вищі темпи росту. Проте всі саджанці були високої якості.

Висновки
Таким чином, за умовами проведеної роботи можна зробити наступні попередні висновки.
1. Наявність або відсутність старої надземної частини не робить суттєвого впливу на приживлюваність щеп, зроблених стиковим окуліруванням без пробудження вічка.
2. При проведенні окулірування без пробудження вічок, спрямованого на відновлення або створення прищепної частини кущів, окулірування можна проводити на продовженні вегетативної частини підщепи з метою отримання щеплених живців. Приживлюваність таких вічок становить близько 100%, а вихід першокласної розсади зі зграї - від 40 до 60%.
3. Восени захисну плівку з щеплень потрібно зняти, а при посадці в шкілку живці обов’язково промазати воском.