Товарів: 0
На суму: 0 грн
Поглинання з повітря. Майже всі необхідні поживні речовини та мікроелементи поглинаються з ґрунту корінням. Вуглець, який становить до 44,5% сухої речовини виноградного куща і водночас є основною складовою органічної речовини, надходить до винограду через продихи листя з повітря у вигляді вуглекислого газу (СО2). Всі зелені асиміляційні частини рослини здатні поглинати CO2. Таким чином, незначне збагачення повітря виноградника вуглекислим газом позитивно впливає на формування рослинної маси. Кисень і водень головним чином витягуються з ґрунту корінням у вигляді води (H2O), але також можуть поглинатися листям. Так само кисень з повітря, яким кущ потребує дихання, може поглинатися всіма частинами рослини, включаючи коріння.
Поглинання листям. Поряд із поглинанням вуглекислого газу з повітря листя через продихи можуть поглинати й інші необхідні поживні речовини та мікроелементи, але лише за умови, що ці поживні речовини надходять до листя у вигляді сольових розчинів. Виноград не може поглинати азот повітря листям.
Якщо необхідно забезпечити поживними речовинами через листя, то це можна зробити лише обприскуванням їх поживними розчинами через невеликі проміжки часу, що є неекономічним. Такий спосіб забезпечення поживними речовинами не відповідає фізіологічній будові виноградного куща та фізіологічним закономірностям. Крім того, розподіл поживних речовин, що поглинаються листям, сильно змінюється залежно від елемента. Однак такі елементи, як азот і сірка, які містяться у вигляді сполук у дощовій воді, можуть бути частково використані таким чином. Таким же чином ці можливості використовують для позакореневого підживлення рослин.
Поглинання коренями з ґрунту. Всі поживні речовини, які не можуть засвоїтися через листя, повинні витягуватися з ґрунту корінням. Вони рухаються вздовж шляхів від коренів до місць утворення та росту речовини. Таким чином, грунт виноградника можна вважати основним носієм і вмістилищем практично всіх поживних речовин куща. Чим сильніше та інтенсивніше ґрунт пронизується корінням, тим більше коріння контактує з носієм поживних речовин – ґрунтом, і тим більше зростає можливість обміну (виділення та поглинання) поживних речовин. При достатньому зволоженні ґрунту ці обмінні процеси відбуваються набагато інтенсивніше, тим більше, що багато поживних речовин спочатку повинні розчинитися у ґрунтовій воді і лише потім можуть засвоюватися корінням із цього ґрунтового розчину. Тому, коли вміст води в ґрунті зменшується або ґрунт висихає, здатність винограду засвоювати поживні речовини знижується.
Основна маса коренів винограду знаходиться на глибині 0-50 см. Крім того, якщо дозволяє ґрунт конкретного місцезростання, коріння проникає ще глибше, що має велике значення для забезпечення кущів водою в посушливий час. Однак поглинання поживних речовин відбувається переважно в ґрунтових горизонтах від 0 до 50 см; Саме тут розташована більшість всмоктувальних коренів і їх закінчень, більшість з яких здатні утворювати кореневі волоски, через які всмоктуються поживні речовини. З цієї причини особливу увагу слід приділити створенню запасу поживних речовин у самому верхньому шарі ґрунту. Щоб добре заглиблювати ґрунт корінням і змішувати насичений поживними речовинами верхній шар ґрунту з бідним на поживні речовини підґрунтям, перед посадкою кущів винограду проводять оранку на глибину 50-60 см, а при необхідності розпушують на глибину 1,0-1,5 м чизельним плугом.
Створення запасу поживних речовин у ґрунті надзвичайно різне в різних середовищах існування. Це, зокрема, залежить від того, з яких гірських порід чи геологічних утворень утворився ґрунт; наприклад, у той час як дуже багаті вапном ґрунти утворилися з вапняку-черепашника, ґрунти з первинних порід переважно бідні вапном і тому потребують вапнування. Подібні закономірності спостерігаються і щодо природного створення запасів магнію і, певною мірою, калію. Майже всі мінеральні ґрунти, незалежно від того, з яких порід вони утворилися, бідні на фосфор і азот. Далі виноградар повинен створити в грунті запас поживних речовин. Таким чином, ґрунти, які протягом багатьох років використовувалися під виноградники, в результаті регулярного внесення добрив, як правило, багатші поживними речовинами, ніж ґрунти, які вперше були виділені під цю культуру. Завчасне знання доз або кількості поживних речовин, що вносяться в грунт, має вирішальне значення для оптимального, бажаного живлення кущів; тільки воно забезпечує ефективне добриво. Добриво означає внесення тих поживних речовин для рослин, які природним чином містяться в недостатніх кількостях для забезпечення оптимального росту та бажаного врожаю ягід найвищої якості. При цьому вплив поживної речовини, внесеної під час підгодівлі, тим більше, чим менше її міститься в ґрунті і тим більше вона потрібна винограду.
Література:
Ein Lehr- und Handbuch fur Praxis und Schule
Begrundet von E. VOGT, Herausgegeben von B. GOTZ
