Товарів: 0
На суму: 0 грн
Оцінюючи морозонебезпечність території щодо винограду, необхідно враховувати, що для морозостійких сортів межа зони неукривного виноградарства за несприятливих умов осіннього періоду проходить по ізолінії абсолютної температури повітря -21 °С (з вірогідністю не менше 20%), а за сприятливих умов осіннього загартовування лози – по ізолінії -23 °C. Для слабоморозостійких сортів винограду - по ізолінії -18 і -20°С. Між ізолінією -21...-23 °С і -18...-20 °С знаходиться умовно-захисна зона.
В умовно-захищеній зоні при несприятливих осінніх умовах для загартування лоз всі сорти винограду необхідно підгортати. У цьому випадку особливо ефективними є агрометеорологічні рекомендації щодо укриття винограду з урахуванням мікрокліматичних особливостей місцевості, які мають значний вплив на розподіл мінімальних температур.
Сповільнюючий вплив моря, за даними [115, 117], різко зменшується з віддаленням від узбережжя; її реальний вплив обмежується першими 5 км і зникає на відстані 20 км. Зігріваюча дія великих озер і незамерзаючих річок поширюється не далі 1-2 км від берега, а малих озер - до кількох сотень метрів.
У рельєфі з відносним перепадом висот не більше 20—50 м вершини і верхів'я схилу тепліші приблизно на 2 °С, широкі долини — на 2 °С, замкнуті вузькі долини — на 3—4 °С холодніше горизонтальної рівнинної місцевості. Врахування мікрокліматичних особливостей території, де ймовірність небезпечних заморозків низька, дає можливість дещо розширити зону неукривного виноградарства на ділянках водойм і на схилах, що забезпечують хороший дренаж холодного повітря.
Питання укривати чи не укривати виноград на зиму можна вирішити лише за умови точного прогнозу абсолютного мінімуму температури повітря на зиму, але, на жаль, наразі такого прогнозу немає. Проведені дослідження агрометеорологічних умов перезимівлі винограду та оцінка морозонебезпечності території дають змогу за несприятливих умов дозрівання винограду вже в листопаді давати рекомендації щодо доцільності укриття винограду в умовно-захищеній зоні.
Прогноз-рекомендація складається таким чином. Якщо в жовтні спостерігається холодна погода, сума температур повітря нижче 10 °C (за максимальним термометром) за місяць становить 50-60 °C, що сприяє виходу бруньок зі стану глибокого спокою і поганому визріванню лози, то виноградники необхідно вкривати або підгортати не тільки на традиційно захищених ділянках, а й на умовно захищених, оскільки виноград взимку буде сильно пошкоджений мороз —18...—21 °C. Особливо несприятливі для перезимівлі винограду ранні осінні заморозки, які пошкоджують листковий апарат. Відсоток ураження бруньок неукритого винограду такими заморозками можна визначити з точністю ± 10 % без огляду та відростання за графіком на рис. 1.1 за даними про абсолютний мінімум температури та суму Tmax< 10 °C за жовтень. За сприятливих погодних умов восени відсоток пошкодження бруньок винограду можна визначити за абсолютними мінімумами температур повітря за допомогою рівнянь (1.1) і (1.2),
У разі сприятливої осені в умовно-захищеній зоні можна рекомендувати не вкривати морозостійкі сорти, оскільки при хорошому дозріванні лози і загартуванні виноград витримує зниження температури до -22...-23 °С, а ймовірність таких температур у цій зоні невисока. У сприятливі роки краще висаджувати слабоморозостійкі сорти, щеплені виноградники і особливо виноградники, розташовані в низинних місцях.
У такі роки обласні організації Держгідромету повинні надавати працівникам сільського господарства агрометеорологічну інформацію щодо підготовки винограду до перезимівлі. Сертифікат оцінює погодні умови жовтня: якщо вдень температура повітря близько 20 °C і вище, то умови для дозрівання лози відмінні; при температурі близько 15 °С умови задовільні.
Слід мати на увазі, що сильна грунтова посуха також не сприятлива для дозрівання лози. У листопаді-грудні загартовуванню винограду сприяє поступове зниження температури повітря від 10 до -5 °С без тривалих відлиг. Перед грізними заморозками зміцнення лози оцінюють за кількістю днів з температурою повітря нижче 5°С. Для гарного загартовування кількість днів з температурою нижче 5°С перед грізними заморозками має бути не менше 10-15. Слід враховувати, що умови загартовування особливо важливі для слабоморозостійких сортів, оскільки зв'язок між пошкодженням і загартовуванням (див. табл. 1.2) досить високий. Така агрометеорологічна інформація допоможе господарствам своєчасно підготуватися та щорічно проводити агротехнічні заходи щодо захисту винограду від заморозків.
Оцінка агрокліматичних ресурсів півдня України за вимогами винограду до тепловологісних умов показує, що достигання ранніх і середніх сортів винограду забезпечується на півдні України майже повсюдно, за винятком північних районів Одеської, Миколаївської та Запорізької областей. Пізні сорти винограду мають високу ймовірність дозрівання в Кримській і Херсонській областях, а також у південних агрокліматичних районах Одеської, Миколаївської та Запорізької областей.
Оцінка агрокліматичних ресурсів щодо різних напрямків виноробства показує, що на півдні України виробництво шампанських вин є рентабельним у всіх регіонах. Високу рентабельність мають легкі столові вина в приморських районах Криму, на півдні Херсонської та Одеської областей. Виробництво важких столових і десертних вин забезпечено лише на Південному березі Криму.
Вологозабезпеченість винограду на півдні України в період вегетації значно нижча за оптимальну. Тому врожайність винограду в богарних умовах практично в усіх регіонах забезпечується лише на рівні економічного мінімуму.
Найбільші енергетичні ресурси на півдні України спостерігаються в Західному приморському районі Криму (Стерегущий, Чорноморське, Євпаторія) та на крайньому півдні Херсонської області (Хорли). Відповідно до надходження PAR, ці території також мають найвищий потенціал урожайності винограду. Проте через низьку вологозабезпеченість тут спостерігаються найбільші втрати.
Порівняння потенційного і реального врожаю винограду на півдні України дає уявлення про ті резерви продуктивності, які не використовуються при існуючому способі вирощування культури. Одним із основних заходів, спрямованих на використання цих запасів, є підвищення вологозабезпеченості, особливо в критичні періоди формування
врожаю винограду, а також створення посадкової структури, яка могла б збільшити коефіцієнт використання падіння PAR.
При переході на інтенсивне вирощування винограду слід враховувати тепло- і вологозабезпеченість території. Для оцінки теплопостачання необхідно від фактичної багаторічної середньої суми Ta>10 відняти 200 °C і порівняти отриману різницю з агрокліматичною потребою в теплі для даного району виноробства. Для забезпечення стійких урожаїв від початку вегетації до початку дозрівання кількість опадів повинна становити 260-380 мм. При меншій кількості опадів необхідний полив. Оптимальна густота посадки в районах півдня України з сумами Ta>10 3000-4000°С в умовах сухостою становить 2,5...3,0X1,5 м; при зрошенні на відносно родючих ґрунтах вигідніші насадження 3,0...3,5x1,5 м з урахуванням інтенсивності росту куща. У зоні високоякісного виноробства високоякісні формації найбільш доцільні в районах з Ta>10 4100-4500 °C і більше.
На Південному березі Криму у зв'язку з необхідністю механізованого обробітку виноградників допустимо вирощування технічних сортів винограду, які використовуються для приготування високоякісних десертних і важких столових вин південного типу, при середньостандартному вирощуванні куща (не вище 50-60 см) і міжряддях близько 2,5 м. При постійному поливі можна збільшити міжряддя до 2,5-3,0 м.
Переведення виноградників на промислову основу в кліматичних умовах більшості регіонів нашої країни вимагає впровадження у виробництво технічних сортів винограду ранніх строків дозрівання. При ранньому дозріванні в ягодах таких сортів і на високому штамбі до збору врожаю накопичиться кількість цукру, необхідна для отримання якісних вин.
Схили південної половини горизонту зі збільшенням крутизни отримують значно більше прямої сонячної радіації, ніж горизонтальна поверхня, і забезпечують високу якість винограду. Цю особливість південних схилів необхідно використовувати у виноградарстві. На південних схилах економічно вигідно будувати лише похилі (не менше 8-12°) терасові ділянки. На південних схилах, які дають високоякісні виноматеріали, для підвищення врожайності необхідне стійке зрошення.
Очевидно, що для такої території, як Південний берег Криму, освоєння південних схилів крутизною 15-25° має відбуватися не тільки по терасовому шляху. На таких схилах для отримання високоякісної продукції при грунтовому та краплинному зрошенні можна застосовувати обробку ґрунту, яка сприятиме накопиченню вологи та запобігатиме ерозії ґрунту. До таких видів обробітку відносять обробіток ґрунту навісними копачами, канатними тяговими засобами та ін. Перспективним у цьому відношенні можна вважати новий спосіб освоєння крутих угідь, запропонований ВНІІВіВ «Магарач» [67]. Спосіб передбачає застосування суцільного мульчування ґрунту чорною поліетиленовою плівкою з улаштуванням водоутримувальних траншей і влаштування системи грунтового поливу. Цей спосіб дозволяє повністю виключити обробіток ґрунту, усунути ерозійні процеси та, оптимізувавши гідротермічний режим, покращує якість винограду та сприяє одержанню високої врожайності. Розробляючи схили під виноградну лозу на Південному березі Криму, необхідно враховувати, що в цьому унікальному районі якість має бути на першому місці.
