Польова стійкість до мілдью та застосування мікосану для захисту пагонів винограду

А.С. Ощипок, здобувач вченого ступеня
Національний інститут винограду і вина «Магарач»

ПОЛЬОВА СТРИЙКІСТЬ СОРТІВ ВИНОГРАДУ ДО МІЛДФУ ТА МОЖЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ БІОЛОГІЧНОГО ПРЕПАРАТУ МІКОСАН У ЗАХИСТІ ШКОЛИ ВИНОГРАДУ

Показано ступінь польової стійкості листкового апарату до мілдью семи сортів винограду в умовах Правобережної Нижньодніпровської зони виноградарства України та високу ефективність застосування біопрепарату Мікосан для захисту саджанців винограду від хвороб.

Ключові слова: виноград, виноградна школа, біопрепарат Мікосан, сорти винограду, ефективність.

Продовжили вивчення можливості використання біопрепарату Мікосан Б 3% в.р.к. захисту рослин від хвороб у школі з метою зменшення забруднення навколишнього середовища (попередня публікація – [1]).
Дослідження ефективності захисту винограду від мілдью біопрепаратом Мікосан Б 3% в.р.к. (за 4 обприскування за вегетацію) порівнювали з еталонним варіантом (використання високоефективних фунгіцидів для захисту від мілдью, таких як Ридоміл Голд МЦ 68 WG, Акробат МЦ, лише 4 обприскування за вегетацію) у 2011-2013 рр.
Дослідження проводили в умовах Правобережної Нижньодніпровської зони виноградарства України – на базі агрофірми «Радгосп «Білозерський» (Херсонська обл., Білозерський р-н, с. Дніпровське). Досліджувалися саджанці винограду сучасного сортименту: Шардоне, Ркацителі, Первісток Магарача, Біанка, Восторг, Аркадія, Ізабелла.
Польові досліди з вивчення ефективності схем захисних заходів закладали відповідно до «Методичних вказівок щодо проведення державних випробувань фунгіцидів, антибіотиків і засобів захисту насіння сільськогосподарських культур» [2], «Методика випробування та обробки пестицидів» [3]. Біопрепарат Мікосан Б використовували у нормі 10 л/га.
Аналіз дослідних даних за 2011-2013 рр. дозволив встановити, що на листках вирощених сіянців винограду сорту Ізабелла (в умовах зрошення) без заходів захисту мілдью розвивалася в усі роки в слабкій мірі (розвиток хвороби коливався в межах 2,9-9,6% за три роки дослідження; середнє значення за три роки становило 6,0%). Максимальний розвиток захворювання становить 9,6%.

Таблиця 1
Розвиток мілдью при застосуванні Мікосану V у школі на сортах винограду Ізабелла та Восторг (АФ «Радгосп «Білозерський», 2011-2013 рр.)

Рослини сорту Восторг за однакових умов характеризувались як слабким розвитком мілдью (2011 р.), так і середнім (2012 р.) та сильним (2013 р.) (табл. 1). Розвиток захворювання в контрольному варіанті становив 5,4-33,8% за три роки дослідження; в середньому 17,2%. Максимальний розвиток захворювання становить 33,8%. Тобто сорт винограду Ізабелла досліджуваної зони виноградарства України характеризується стабільно високою польовою стійкістю листкового апарату до мілдью.
Сорт винограду Восторг досліджуваної зони виноградарства України характеризується нестабільним ступенем польової стійкості листкового апарату до мілдью. На початку досліджень – у 2011 році – цей сорт був віднесений до відносно стійких, але у 2013 році вже був віднесений до високочутливих. В цілому його можна віднести до середньо сприйнятливих сортів.
У сортів винограду, віднесених до категорії середньостійких до мілдью за результатами першого року дослідження, оцінка листкового апарату також змінювалася протягом трирічного дослідження. Експериментальні дані представлені в табл. 2, дозволяють зробити висновок, що сорт Аркадія на досліджуваній території проявляє стабільний середній ступінь стійкості до мілдью, оскільки ступінь розвитку хвороби на контролі коливався в межах 15,4-20,8%, в середньому за три роки цей показник становив 18,5%. Максимальний розвиток захворювання становить 20,8%.
Сорт винограду Бьянка, як і сорт Восторг, характеризується нестійким ступенем польової стійкості листового апарату до мілдью. На початку досліджень – у 2011 році – цей сорт винограду був віднесений до середньостійких, а у 2013 році вже був віднесений до високочутливих сортів винограду. Розвиток захворювання під контролем коливався в межах 16,0-31,7%, в середньому за три роки цей показник становив 22,2%. Максимальний розвиток захворювання становить 31,7%.
Сорт винограду Первенець Магарача характеризується в досліджуваній зоні виноградарства нестабільним ступенем польової стійкості листкового апарату до мілдью. На початку досліджень – у 2011 році – цей сорт був віднесений до середньостійких, а у 2012 році вже віднесений до високочутливих; за підсумками 2013 року знову можна віднести до середньо сприйнятливих. Розвиток захворювання під контролем коливався в межах 24,2-36,5%, в середньому за три роки цей показник становив 29,4%. Максимальний розвиток захворювання становить 36,5 % (табл. 3). Загалом його можна віднести до дуже чутливих сортів.
Сорти винограду Ркацителі та Шардоне характеризуються в досліджуваній зоні виноградарства стабільно низьким ступенем польової стійкості листкового апарату до мілдью. Розвиток хвороби на контролі становив 31,7-55,0% для сорту Ркацителі, в середньому за три роки 42,1%. Максимальний розвиток захворювання становить 55,0%. Розвиток хвороби на контролі становив 35,4-58,0% для сорту Ркацителі, в середньому за три роки 46,4%. Максимальний розвиток захворювання становить 58,0% (табл. 3).
Різниця — статистично значуща на рівні ймовірності 95 % — меншого розвитку хвороби в дослідних варіантах при застосуванні фунгіцидів, порівняно з використанням біопрепарату, доведена лише для сортів Ркацителі та Шардоне.

Таблиця 2
Розвиток мілдью при застосуванні Мікосану V у школі на сортах винограду Біанка та Аркадія (АФ «Радгосп «Білозерський», 2011-2013 рр.)

Таблиця 3
Розвиток мілдью при застосуванні Мікосану V у школі на сильно уражених (по листю) сортах винограду (АФ «Радгосп «Білозерський», 2011-2013 рр.)

Ефективність захисних заходів при застосуванні біопрепаратів залежить від ступеня польової витривалості сортів. Як показують наші дослідження, в середньому за три роки технічна ефективність захисних заходів на основі чотирьох обприскувань мікосаном Б становить 3% в.р.к. становила 71,7% на стійкому сорті Ізабелла, 65,2-65,5% на середньозимостійких сортах Аркадія і Восторг і 49,8-58,6% на високочутливих сортах Біанка, Первенець Магарача, Ркацителі і Шардоне (табл. 4).
Різниця — статистично значуща на рівні ймовірності 95 % — найкращого ступеня захисту від хвороби в дослідних варіантах при застосуванні фунгіцидів, порівняно з використанням біопрепарату, для сортів Ркацителі та Шардоне становить 20-23 %.
Загалом рівень захисних заходів при застосуванні біопрепарату для захисту виноградної лози від мілдью – 50% і більше – дав змогу отримати такий же високий вихід стандартних сіянців, як і при застосуванні фунгіцидів.

Таблиця 4
Технічна ефективність (%) використання Мікосану V в школі (АФ «Радгосп «Білозерський», в середньому за 2011-2013 н.р.)

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ