Поведінка нових технічних сортів і форм винограду в умовах Задонья

УДК 634.8:636.12
ПОВЕДІНКА НОВИХ ТЕХНІЧНИХ СОРТІВ ТА ФОРМ ВИНОГРАДУ В УМОВАХ РІДОНСЬКОГО ОБЛАСТІ
Ю Н. Хімічев
ТОВ «Южно-Цимлянское» Мартиновський район, Ростовська область, Росія А.Н. Майстренко
Державна наукова установа Всеросійський науково-дослідний інститут виноградарства і виноробства ім. Я.І. Російська сільськогосподарська академія імені Потапенка, Новочеркаськ, Росія
Наведено результати дослідження зразків технічних білих і червоних сортів в умовах Задон'я, визначено найбільш перспективні за комплексом біологічних і господарсько-цінних ознак.
Реалізація селекційних програм зі створення сортів з використанням міжвидових гібридів дозволить розширити ареал промислового вирощування винограду до його крайніх північних районів, зменшити використання фунгіцидів, зменшити хімічне забруднення навколишнього середовища.
Оскільки в сортименті винограду РФ ще мало сортів, що володіють комплексом господарсько-цінних ознак у поєднанні з високою якістю вина, сортовивчення нових технічних сортів винограду залишається актуальним. В умовах Задон'я вперше вивчаються нові міжвидові гібриди та елітні форми винограду для подальшого впровадження в сортимент господарств і передачі на Державне сортовипробування.
Роботи проводилися на території ТОВ «Южно-Цимлянское» в Мартинівському районі Ростовської області, розташованому на степовому масиві Задонській області. Досліджено 10 нових сортів, селекціонованих ДУ ВНІІВіВ ім. Я.І. Потапенка в неукривній, щепленій культурі без поливу, висаджували за схемою 3×1,5 м.
Температура повітря взимку 2007-2008 рр. короткочасно знизилася до мінус 27°С. В цілому сорти показали досить високий рівень морозостійкості. Тепла погода в березні і квітні призвела до того, що виноградна лоза рано розпустила бутони. У різних різновидах він спостерігався з 11 по 28 квітня, що на 5-10 днів раніше середнього статистичного часу, визначеного за багаторічними даними. Відсоток розкриття бруньок коливався від 75% у гібридної форми Вечірній до 100% у сортів Платовський і Північний Сапераві в залежності від сортових особливостей і загального стану рослини перед зимівлею.
Усі досліджувані сорти показали високий відсоток плодоношення пагонів (80 - 100%). Водночас дуже високий коефіцієнт плодоношення мали Шатен (2,5), Сапераві Північний (2,0), Денисовський (2,0), Універсал (1,9), Кристал (1,8) (табл. 1). Початок цвітіння у більшості сортів відбувся в характерний для них час. Фаза цвітіння одного сорту тривала від 6 до 10 днів. Загалом цвітіння винограду, відповідно до генетичних особливостей, починалося 1 червня (Денисовський) і тривало до 9 червня (Атлант Дона). Цвітіння проходило за оптимальних погодних умов, температура повітря не перевищувала 26°С, що сприяло нормальному запиленню та формуванню зав’язі.
Температура повітря у червні та липні відповідала середньобагаторічній, що сприяло дозріванню ягід у нормальні терміни. Строки дозрівання ягід залежали від генетичних особливостей зразків сорту, ступеня ураження хворобами та шкідниками, навантаження врожаєм.
Агробіологічні показники технічних сортів, 2008.
Таблиця 1

У ранньостиглих сортів технологічна стиглість настала із запізненням на 7-10 днів через відсутність тепла в травні-червні. Сорти від середнього до дуже пізнього терміну дозрівання встигли досягти суми активних температур і дозріли в звичні терміни завдяки теплим осіннім місяцям. Першим почав дозрівати сорт Платовський – 13 липня відмічено початок розм’якшення ягід, а технологічна стиглість – 16 серпня, потім сорт Кристал – 18 серпня. Сума активних температур за урожайний період коливалася від 2386 °С (Платовський) до 3328 °С (Мускат Аксайський), що близько до багаторічна середня.
Дуже великі грона (середня маса 498 г) отримані від гібридної форми Атлант Дона. Аксайський мускат мав досить великі грона - 380 г. Середня маса грона контрольних сортів була меншою і становила 80 г – Сапераві північний, 95 г – Біанка, 168 г – Кристал. Дуже високу врожайність пагонів – більше 300 г – показали: Мускат Аксай, Станичний, Денисівський, Універсал, Браун, Атлант Дона, Кристал.
З досліджених нових сортів найнижчу пагонопродуктивність спостерігав сорт Вечірній – 196 г, що, однак, вище контрольних сортів Північний Сапераві та Біанка.
За фактичною врожайністю з одного куща виділялися сорти Мускат Аксайський – 10,1 кг або 337 ц/га, Платовський 12 кг або 267 ц/га, Станичний – 6,4 кг або 213 ц/га, а також показали високу продуктивність форми: Атлант Дона, Універсал – 200 ц/га. Із червоних сортів найбільшу врожайність мали Браун – 6,2 ц або 206 ц/га, Денисівський – 14 ц або 311 ц/га. Нижчу врожайність порівняно з контрольним сортом Сапераві північний відмічено у червоних сортів Вечірній та Августа (табл. 2).
Таблиця 2
Урожайність технічних сортів, 2008р

* - Контрольний сорт
Погодні умови осінньо-зимового періоду, тепла та волога весна сприяли збереженню та розвитку найбільш шкідливих грибкових хвороб та шкідників винограду. На початку літа спостерігався досить сильний розвиток чорної плямистості, антракнозу, мілдью та оїдіуму. Однак на виноградниках з високим агрофоном для придушення грибкової інфекції було достатньо чотирьох профілактичних обприскувань.
Візуально не уражені хворобами та шкідниками вегетативних і генеративних органів сорти: Атлант Дона, Кристал, Платовський, Станичний, Шатень, Вечірній.
Усі досліджувані сорти перероблено на кондиційні сорти з підвищеним вмістом цукру. Високу кислотність мали сортові зразки Універсал, Станичний, Атлант Дона, Вечірній, Шатень, Сапераві північний. Вихід соку при ручному віджимі для більшості сортів був вище 70%, за винятком Вечірнього (66,9%) і Атлант Дона (68,6%). Найбільший вихід соку був у сортів: Кристал – 77,9 % та Станичний – 77,4 %.
Таким чином, за агробіологічними показниками більшість нових сортів перевершували контрольні. За комплексом показників попередньо можна рекомендувати для промислового впровадження в господарстві білі сорти Платовський, Мускат Аксайський, Станичний і червоні сорти Денисівський. У 2008 році в рамках впровадження нових сортів у виробництво створено виробничі майданчики сортів Платовський і Денисовський площею 10 га кожна.

За матеріалами Міжнародної науково-практичної конференції «Науково-прикладні аспекти розвитку виноградарства і виноробства на сучасному етапі» - Новочеркаськ, ВНИИВиВ ім. Я.І. Потапенко, 2009