Продуктивність реформованих рослин сорту Кристал

Продуктивність реформованих рослин сорту Кристал Нижнього Дону
С. Н. ГУСЕІНОВ, доктор сільськогосподарських наук, професор; С. В. МАЙБОРОДІН, аспірант
Всеросійський науково-дослідний інститут виноградарства і виноробства ім. Ю. І. Потапенка
Ключові слова: сорт Кристал, спосіб господарювання, навантаження, урожайність, урожайність, ефективність
Ключові слова: кристал класу А, спосіб навантаження, урожайність, продуктивність, ефективність

Відбувся у 80-х роках минулого століття перехід до більш продуктивних технологій вирощування винограду сприяв різкому підвищенню продуктивності насаджень і продуктивності праці працівників, а також економічної ефективності виноградарства, оскільки вони відповідали вимогам індустріальних технологій і дозволяли механізувати більшість операцій на виноградниках, у тому числі і збирання врожаю. При цьому більш повно враховувалися біологічні особливості сортів, природно-кліматичні умови районів, способи вирощування, напрямки використання культури тощо [1-3]. Одночасно науково-дослідними установами проводилась робота з удосконалення методів ведення виноградників з урахуванням умов вирощування та напряму використання культури.
Більшість дослідників відзначає, що при вирощуванні високостандартних насаджень знижуються витрати праці і собівартість продукції (на 40%), підвищується продуктивність рослин і продуктивність праці (на 12-15%), а також рентабельність (у 2,5-3 рази) [4].
Підвищення врожайності насаджень на середньо- та високостандартних формах кущів винограду порівняно з низькостандартними формами відбулося за рахунок збільшення чистої продуктивності фотосинтезу листкового апарату та зниження енергетичних витрат на підтримання життєво важливих структур рослини.
Проте, незважаючи на високу ефективність застосовуваних на сьогодні промислових технологій вирощування виноградників без укриття, вони, однак, не повністю реалізують потенціал умов вирощування та біологічні особливості вирощуваних сортів винограду щодо продуктивності та якості ягід. Вважається, що пошук і розробку нових технологій вирощування винограду доцільно здійснювати в кількох напрямках. Вони повинні забезпечувати вирощування більшої кількості плодоносних пагонів на одиниці площі та їх раціональне розміщення по відношенню до сонячної радіації, що падає на землю і, виходячи з цього, підвищення ефективності фазованої решітки. З точки зору використання ПАР найбільш раціональним розміщенням листкового апарату є система наведення, яка забезпечує суцільний листовий полог над поверхнею ґрунту. До них відносяться системи з горизонтальним розміщенням листкового пологу (пергола, регіна, сухожилля та ін.) і системи зростів, які раніше застосовувалися в південних районах нашої країни, а також різноманітні системи з похилим розміщенням листко-стеблового апарату (двоплощинна шпалера, дугово-войшна, чашоподібна та ін.) [5]. На думку багатьох науковців, вони дають змогу підвищити ефективність ПАР у 1,5-2 рази порівняно з традиційними методами, тим самим збільшивши врожайність насаджень у 2 і більше разів і покращивши якість одержуваної продукції, особливо столового винограду. За даними численних досліджень, сприятливі умови для реалізації потенціалу середовища вирощування створюються в насадженнях, які вирощуються як на спеціальних шпалерах з відносно розрідженою посадкою, так і при густій ​​посадці невеликими чашоподібними кущами без шпалери або на спрощеній однодротяній шпалері.
Багато вчених у своїх працях повідомляють про високу ефективність безґратчастих систем наведення. Такі системи господарювання передбачають переважно ущільнені насадження з відповідними невеликими чашоподібними стандартними формами кущів, відносно низькі навантаження на окрему рослину та високі норми навантаження на одиницю площі. Різні модифікації цих систем в даний час зустрічаються в багатьох виноградарських регіонах світу.
Мета досліджень – вивчити характер росту, розвитку та плодоношення сорту Кристал за різних схем садіння та норм навантаження кущів пагонами у щеплених інтенсивних виноградниках.

Об'єктом дослідження є сорт Кристал, щеплений на підщепу Кобер 5ББ, висаджену в Аксайському районі Ростовської області навесні 2006 року за схемою 3,0 х 0,5-0,7-1,5 м. Експериментальні насадження з різними формами кущів і способами господарювання створювали шляхом переформування 5-річних безформних кущів з використанням структурних частин рослини (рукавів, стрілок, верхівок і порослевих пагонів тощо). Причому цю роботу проводили паралельно на винограднику з двома схемами садіння кущів (3х0,5-0,7 і 3х1,5 м). За характером розвитку кущів на дослідній ділянці та методикою формування рослин їх можна віднести до вікової групи 3-річних виноградників. Ми вивчали різні способи ведення виноградників, зокрема схеми посадки, способи формування та обрізки кущів тощо.
Постановку польового досліду та статистичну обробку експериментальних даних проводили згідно з методикою польового досліду Б. А. Доспєхова (1968).
Обговорення результатів дослідження. У заходах підвищення продуктивності вирощуваних сортів винограду першочергове значення надається технологіям вирощування, у тому числі способам утримання, формування та обрізки кущів винограду, адаптованих до певних умов вирощування. У винограднику, який вступав у плодоношення, дослідження передбачали створення різноманітних схем насадження з традиційною та ущільненою схемою посадки кущів.
У результаті досліджень встановлено, що розширене обрізування лоз у період формування рослин на великих формах кущів призвело до обмеження можливостей вибору лоз для врожаю поточного року, а на відносно менших кущах з компактною схемою посадки їх формування, як правило, завершується на другому вегетаційному періоді. Тому в цих умовах при обрізку дорослих кущів розширюється діапазон вибору лози для врожаю поточного року, що суттєво впливає на плодоносність пагонів. У зв’язку з цим найбільший вплив на ефективність виробництва сорту винограду Кристал мав спосіб утримання та формування рослин. Цей вплив відобразився насамперед на потужності форми відносно навантаження кущів вічками та пагонами. Наприклад, на кущах невеликої чашоподібної форми ріжки з плодовими ланками розташовані радіально навколо голови куща, що збільшує простір крони куща, в якому розташовані плодові лози, і тому, незважаючи на підвищене навантаження вічок і зелених пагонів таких насаджень, загущення крони (при правильному формуванні) не спостерігається.
Встановлено, що найвищі параметри кущового навантаження досягалися в насадженнях дрібними чашоподібними кущами зі схемою посадки 3 х 0,5 м (6600 кущів на 1 га). При збільшенні відстані між кущами до 1,5 м (або в 3 рази) норма навантаження зменшувалася в 1,5 і 2 рази. Це пов'язано з тим, що зменшення кількості рослин на одиниці площі призводить до збільшення їх розміру, понад оптимального для даного способу господарювання. Внаслідок цього у винограднику посилюються ростові процеси, що призводять до змикання крони в межкроновому просторі куща, обмеженого дрібною чашоподібною формою і, як наслідок, до надмірного потовщення пагонів і листкового апарату, а також до зниження плодоносності пагонів і фотосинтетичної активності рослин.
У високостандартних системах господарювання навантаження кущів пагонами було в межах, рекомендованих для даного типу та віку насаджень (30-40 тис./га). За показниками родючості можна виділити варіанти дослідів із формуванням кущів Y-подібно та зигзагоподібно. Хоча за цими показниками вони поступалися одностандартним кущам з дрібною чашею зі схемою посадки 3 х 0,5 м (див. таблицю).
Загалом, розглядаючи показники продуктивності сорту Кристал у різних видах дослідів, слід зазначити, що на ці показники суттєво впливали способи утримання та формування рослин. Так, найвищу продуктивність (15,4 т/га) спостерігали у посадках з одностандартною чашею на спрощеній однодротяній шпалері зі схемою посадки 3х0,5 м. Збільшення відстані між кущами до 1,5 м без зміни структури кущів призвело до зниження врожайності з 15,4 до 9,2 т/га, або в 1,7 раза.
У всіх варіантах досліду в цій віковій групі рослин продуктивнішими були кущі з розрідженою посадкою, а продуктивність насаджень, навпаки, з густою схемою посадки. Відзначено суттєві переваги насаджень із швидко сформованими кущами (у 2-3 вегетаційному періоді).
Так, урожайність у варіанті досліду з невеликою чашею на спрощеній однодротяній шпалері за обох схем садіння кущів була в межах 11,5-15,4 т/га (суттєво вище, ніж, наприклад, у варіантах досліду з високостандартними формами кущів – 5,6-5,7 т/га).
Важливою умовою отримання високих і стабільних урожаїв є встановлення оптимальної кількості пагонів на одиниці площі для конкретних умов вирощування винограду. Норма навантаження кущів пагонами дозволяє підтримувати узгодженість розвитку вегетативної маси і врожайності в межах певних параметрів з урахуванням біологічних особливостей сортів і напряму використання культури.
У дослідженнях, присвячених встановленню раціонального навантаження кущів на виноградниках з невеликими чашоподібними кущами, сорт Кристал мав найкраще поєднання величини врожаю та якості ягід при нормі навантаження 87-93 тис. пагонів на 1 га, або 13-14 пагонів на кущ.
Достовірних відмінностей показників якості врожаю між дослідними варіантами не встановлено. Слід зазначити, що сорт Кристал має дуже хорошу цукронакопичувальну здатність. Навіть у дослідних варіантах із максимальною врожайністю (15,4 т/га) цукристість ягідного соку істотно не зменшувалася.
Висновки. Оптимальне співвідношення врожайності кущів винограду та якості врожаю сорту Кристал за результатами досліджень 2011 р. відзначено при використанні невеликих чашоподібних кущів із схемою посадки 3х0,5 м, висотою штамба 90-100 см та вирощуванні їх на спрощеній однодротяній шпалері з навантаженням 13-14 пагонів на одну. кущ.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ