Товарів: 0
На суму: 0 грн
І.Г. Матчіна, д.е.н., головний науковий співробітник відділу економіки, інтелектуальної власності та стандартизації,
Н.С. Анікіна, к.т.н., завідувач кафедри винохімії
Національний інститут винограду і вина «Магарач»
ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО СТВОРЕННЯ ЗАКОНОДАВЧОГО ПОЛЯ ДЛЯ КОМФОРТНИХ УМОВ ДЛЯ РОЗВИТКУ ВИНОГРАДУ ТА ВИНОРОБНИЦТВА
Були внесені пропозиції щодо зміни чинного законодавства щодо захисту вітчизняного виробника від надмірного імпорту, оновлення механізму підтримки виноградарства, підвищення якості продукції.
Ключові слова: імпорт виноробної продукції, шампанське, ігристе вино, коньяк, захист вітчизняного виробника.
1. Захист національного виробника. Обсяг імпорту виноградної та виноробної продукції у 2012 році порівняно з 2011 роком зріс по свіжому винограду на 12,3%; на вино виноградне (у пляшках) на 15,9%; на шампанське та вина ігристі на 7,7%; знизився для коньяку на 3,9%.
У структурі імпорту частка бутильованих вин становить 68,4%. Країни-імпортери усвідомлюють переваги експорту продукції з високим рівнем доданої вартості.
Частину імпортного споживання у 2012 році становили вина виноградні (у пляшках) – 28,8%, шампанське та ігристі вина – 12,2%, коньяк – 17,1%; 6,2% вина, понад 80% коньяків в Україні виробляється з імпортної сировини.
Імпорт вина та коньяку перевищує критичні позначки. Виникнення надлишкового імпорту готової продукції (перевищення імпорту приросту споживання) призвело до втрати вітчизняним виробником частки внутрішнього ринку (за обсягом реалізації продукції).
Це зумовлює необхідність захисту національних виробників від іноземної конкуренції через систему певних обмежень: імпортних квот.
З метою захисту внутрішнього ринку вина статтю 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР доповнити абзацом такого змісту: «У разі перевищення імпорту виноробної продукції запроваджується квотування. Перелік продукції та обсяги квотування щорічно визначаються Міністерством. аграрної політики та продовольства та затверджується Кабінетом Міністрів України».
У 2012 році експорт наливного вина склав 3767,0 тис. дал, імпорт – 782,8 тис. дал.
Масовий експорт вина перевищує імпорт. Це свідчить про достатність сировини для виробництва виноградного вина.
З метою захисту вітчизняного виробника сировини доцільно внести зміни до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР:
існує дефіцит сировини, який поповнюється за рахунок імпорту виноматеріалів, наливних вин, коньячних спиртів;
у ціновій неконкурентоспроможності вітчизняної сировини порівняно з імпортною, що зумовлено високою часткою старих насаджень винограду, розрідженістю, відсутністю інвестицій у засоби захисту рослин, добрива тощо;
у неузгодженості сортового складу насаджень винограду: недостатньо шампанських сортів (група Шардоне, Піно), червоних і автохтонних сортів.
Як загальнодержавний податок збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства (далі — збір) вперше запроваджено у квітні 1999 року Законом України № 587-XIV «Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства». Завдяки йому суб'єктами господарювання за 2000 - 2012 рр.. закладено:. 45,5 тис. га виноградників, 48,9 тис. га плодово-ягідних насаджень, з них шпалери встановлено на площі 53,1 тис. га та 31 тис. га обладнано краплинним зрошенням.
Загалом суб’єкти господарювання витратили на проведення цих робіт шляхом залучення інвестицій, кредитів банків та власних коштів – 6,6 млрд грн, з них 3,1 млрд грн (47%) відшкодовано з державного бюджету.
Державна підтримка створення виноградних насаджень на основі впровадження інтенсивних технологій вирощування дала змогу стабілізувати валові збори винограду за 2005-2012 роки. на рівні 300-520 тис. тонн, незважаючи на зменшення площ виноградників.
Відповідно до Законів України «Про Державний бюджет України» на 1999-2012 роки збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства був джерелом формування спеціального фонду Державного бюджету і спрямовувався на державну підтримку розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників і ягідників та догляд за ними (за рахунок коштів збору).
Стаття 10 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» від 6 груд.
Закон не визначає напрямок використання коштів збору. Відповідно до статті 87 Закону України «Бюджетний кодекс України» від 21 червня 2001 року № 2542-111 «Видатки, які здійснюються з Державного бюджету України», підтримка розвитку виноградарства, садівництва і хмелярства може підпадати лише під пункт 21 «інші програми виключно загальнодержавного значення».
Невизначеність щодо використання врожайних коштів на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства негативно вплинула на засадження виноградників у 2013 році, коли було закладено лише 515 га.
Незважаючи на це, статтею 10 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 6 грудня 2012 року № 5515-VI знову встановлено, що до загального фонду Державного бюджету України на 2014 рік зараховуються доходи, визначені частиною другою статті 29 Бюджетного кодексу України, а також збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства.
Збір на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства є єдиним фінансовим механізмом підтримки аграріїв, які займаються посадкою та доглядом за багаторічними насадженнями.
З метою оновлення механізму підтримки виноградарства Національний інститут винограду і вина «Магарач» підтримує позицію товаровиробників щодо внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» щодо включення до дохідної частини збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства та видатків на розвиток хмелярства, посадку молодих садів, виноградників і ягідників. піклуватися про них (при за рахунок коштів збору) до видаткової частини спеціального фонду державного бюджету.
Для вирішення цієї проблеми необхідно внести зміни до Закону України «Про Державний бюджет на 2014 рік»:
Крім того, в частині сплати збору на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства необхідно привести норми Закону України «Бюджетний кодекс України» від 08.07.2010 № 2456-VI у відповідність до Закону України «Податковий кодекс України» від 02.12.2010 № 2755-VI.
Пунктом 9.1.15 статті 9 частини першої Податкового кодексу України збір віднесено до загальнодержавних податків. Однак у Бюджетному кодексі України такого збору немає. Враховуючи, що збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства є фінансовою складовою Державного бюджету України, необхідно внести відповідні зміни до Бюджетного кодексу України.
До Закону України «Бюджетний кодекс України» від 08.07.2010 р. № 2456-vi необхідно внести такі зміни.
Частину третю статті 29 доповнити новим абзацом такого змісту:
«14) збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства;»
Частину четверту статті 30 доповнити новим абзацом такого змісту:
«17) реалізація програм розвитку виноградарства, садівництва і хмелярства».
Однак сьогодні, за оцінками експертів, до 30% продукції на ринку є підробкою.
Понад 20 років в НІВіВ «Магарач» проводяться дослідження з розробки методичних засад ідентифікації виноробної продукції з метою її захисту від фальсифікації, за результатами якої розроблено Методичні вказівки «Методика ідентифікації виноробної продукції», захищені патентами України.
Для ідентифікації виноградних вин за кольором запропоновано такі показники: оптичні характеристики, склад і форми фенольних речовин, наявність синтетичного барвника. Для підтвердження автентичності аромату запропоновано співвідношення основного і фонового компонентів аромату, а також тестування на наявність ароматизаторів. Смак підробки визначається вмістом компонентів катіонно-аніонного складу, масовими концентраціями гліцерину, даного екстракту та їх зв'язком з фізико-хімічними показниками.
Розробки НІВіВ «Магарач» пропонують комплексний підхід до процедури ідентифікації виноробної продукції, при якому висновок базується не на значеннях окремих фізико-хімічних показників, а на їх системі, в якій кожен з показників підвищує точність ідентифікації. Методика ідентифікації виноробної продукції включає методичну базу (критерійні показники та методи їх аналізу), алгоритм проведення процедури ідентифікації та банк даних, що містить інформацію про справжні виноградні вина та виноматеріали.
Одним із аспектів впровадження методичних розробок є надання НІВіВ «Магарач» права на видачу Європейською Комісією сертифіката VII, який супроводжує постачання виноробної продукції до країн ЄС (Перелік офіційних агенцій і лабораторій, уповноважених або призначених третіми країнами для видачі документів VII від 4 квітня 2013 року).
Таким чином, НІВіВ «Магарач» почав здійснювати контроль якості виноробної продукції, що поставляється на експорт.
З 2003 року Інститут представляє Україну в Європейській робочій групі з винограду. Відділ біологічно чистої продукції та молекулярно-генетичних досліджень (ОБЧП та МГІ) проводить оцінку якості винограду, а саме ідентифікацію та паспортизацію сортів за біохімічними та молекулярними маркерами, перевірку садивного матеріалу на наявність латентної стадії захворювань методами ПЛР.
