Товарів: 0
На суму: 0 грн
УДК 338.45:634.8+634.7
РЕНТАБІЛЬНІСТЬ КЛОНОВОГО МІКРОПРОПІАЦІЇ ВИНОГРАДУ ТА ЯГІДНИХ КУЩІВ
І.М.Куликов, В.А. Висоцького
Всеросійський селекційно-технологічний інститут садівництва і розсадництва, Москва,
А. А. Шипунова Науково-виробничий центр «Фітогенетика», Тула
На основі досвіду промислової лабораторії клонового мікророзмноження проведено розрахунок економічної ефективності використання біотехнологічних методів у виробництві садивного матеріалу винограду та ягідних кущів. Продемонстровано високу рентабельність клонального мікророзмноження за традиційною технологією та показано резерви підвищення рентабельності при використанні модернізованих технологій.
Як відомо, основною метою системи виробництва садивного матеріалу є створення тривалого, щорічного плодоношення, зручного у використанні, швидкоокупного та стабільного.
вигідні посадки плодово-ягідних культур, адаптованих до місцевих природно-кліматичних і ринкових умов. Потреба російського садівництва в садивному матеріалі, що відповідає сучасним стандартам, не задовольняється в останні 10-15 років, що пояснюється не тільки несприятливими екологічними факторами, але і сильним тиском економічних реформ. Крім того, останнім часом зросла потреба в здоровому посадковому матеріалі, що пов'язано з широким поширенням вірусних, фітоплазмових і грибкових захворювань. Проте в польових умовах ефективних методів масового поліпшення багаторічних насаджень немає. Це ставить завдання отримання здорового садивного матеріалу плодово-ягідних культур у достатній кількості, що неминуче пов’язане з високими технологіями вдосконалення та випробувань.
В даний час в ряді країн Європи і Америки вже неможливо уявити систему виробництва здорового садивного матеріалу без широкого застосування методів ізольованої культури тканин. Використання біотехнологічних технологій дозволяє:
В даний час технології клонального мікророзмноження in vitro на лабораторному рівні розроблені для більш ніж 2400 видів рослин. Однак існує порівняно небагато комерційних лабораторій, які використовують ці методи. Частково це пояснюється тим, що не всі методи, розроблені в чисто лабораторних умовах, безпосередньо застосовуються у виробництві. Часто для конкретних видів рослин необхідно вирішити окремі ключові питання. Важливим є також питання економічної ефективності.
Практичне застосування біотехнологічних методів передбачає створення спеціалізованих лабораторій з відповідним обладнанням, висококваліфікованим персоналом, ретельний відбір вихідних форм за всіма показниками, оскільки домішки та зразки, заражені рядом збудників, не можуть бути видалені перед посадкою рослин у нестерильних умовах. До недоліків методу також можна віднести те, що в умовах in vitro отримують матеріал, погано підготовлений для культивування в нестерильних умовах, що вимагає додаткових витрат рослин для досягнення стандартних показників.
Однак культура ізольованих верхівок, що використовується як лікувальний засіб окремо або в поєднанні з термо- або хіміотерапією, в деяких випадках може бути єдиним способом отримання здорового посадкового матеріалу.
Що стосується власне клонального мікророзмноження рослин, то його економічну доцільність необхідно оцінювати в кожному конкретному випадку. Таким чином, при розмноженні одиничних здорових і перевірених екземплярів для отримання великої кількості вихідних рослин ці методи є цілком виправданими та економічно вигідними, оскільки висока швидкість розмноження та можливість отримання великої кількості матеріалу за короткий час дозволяє значно скоротити час його впровадження у виробництво та витрати на випробування.
Значну частку у собівартості займають амортизаційні відрахування на лабораторне обладнання, тому зниження цього показника можна досягти шляхом збільшення річного виробництва.
Сьогодні сфера використання методів клонального мікророзмноження обмежена переважно розмноженням особливо цінних форм і, насамперед, вихідних здорових досліджених рослин, що зумовлює високу рентабельність використання цих методик.
Спосіб зберігання здорових екземплярів в умовах мінімального росту також дає великий економічний ефект, дозволяючи уникнути витрат на щорічну реабілітацію та випробування скороплідних видів рослин, як-от, наприклад, полуниця.
У нашій роботі ми визначили собівартість виробництва садивного матеріалу винограду та ягідних кущів, розрахували собівартість одержаних рослин та обговорили шляхи її зниження, визначили рентабельність виробництва. На відміну від багатьох робіт, у яких процес розглядається на основі моделювання чи інших теоретичних досліджень, ми використали реальні дані про виробництво садивного матеріалу в модульних лабораторіях клонального мікророзмноження компанії HORTIMIC НВПЦ «Фітогенетика». Умовно ми розділили весь цикл виробництва садивного матеріалу на два етапи. Перший охоплював період від введення в культуру до отримання коренеплодів in vitro. Другий охоплював операції від моменту посадки рослин для адаптації до отримання стандартної однорічної розсади в зимових теплицях. Весь технологічний цикл займав 1,5 року.
На першому етапі врожайність укорінених пробіркових рослин залежала від коефіцієнта розмноження та відсотка вкорінення мікропагонів. Використано методику порівняння загальноприйнятої технології клонального мікророзмноження зразка 2000 р. та адаптованої до конкретних умов виробництва нової технології, яка базується на запропонованому нами принципі чергування мінеральних складів середовищ, удосконалених методах укорінення та адаптації пробіркових рослин (технологія зразка 2002 р.).
На другому етапі вихід стандартної розсади залежав від успішності адаптації пробіркових рослин до нестерильних умов і якості догляду за рослинами до моменту їх реалізації. У розрахунках враховано витрати на адаптацію та вирощування рослин у теплицях у цінах 2002 року. Порівнювалися технології адаптації 2000 та 2002 років.
Збільшенню частки рослин, які успішно пройшли адаптацію та подальшу трансплантацію, сприяло підвищення життєздатності рослин у результаті більш гармонійного розвитку рослин in vitro за запропонованою технологією.
При складанні кошторису використовувалися середні дані по одному самостійному структурному модулю лабораторії. Таким чином, кількість операторів передбачалося три, середня місячна зарплата становила 2500 руб. Витрати на електроенергію були розраховані на основі споживання електроенергії світловою кімнатою, автоклавом, сушильною шафою, дистилятором, ламінарною шафою, ультрафіолетовими лампами та загальним лабораторним освітленням. Вартість 1 кВт/год в цінах 2002 року становить 0,80 руб. Усі витрати вказані в цінах 2002 року. Результати розрахунків представлені в табл. 1.
Таблиця 1
Кошторис витрат на один лабораторний модуль на рік
Статті витрат | Сума, руб. |
1. Заробітна плата з нарахуваннями | 90 000 |
2. Електрика | 20366,44 |
3. Посуд, інструменти | 5000 |
4. Хімічні реактиви | 2000 |
Всього | 117 366,44 |
Амортизаційні відрахування, 5% | 5868,32 |
Накладні витрати, 20% | 23473,30 |
Всього | 146 708,00 |
Вартість однієї укоріненої пробіркової рослини визначено виходячи з фактичної кількості рослин, виданих на адаптацію в 2000 і 2002 роках. Запропонована технологія клонального мікророзмноження, заснована на комбінованому використанні регуляторів росту та експериментальних джерел світла, чергуванні середовищ з різними мінеральними основами, дозволила підвищити врожайність коренеплодів на першому етапі на 20 і більше відсотків. Крім того, отримані рослини успішніше адаптувалися до нестерильних умов і вирощувалися в теплиці: відсоток вижилих у 2002 році був у середньому на 5-10% вищим порівняно з 2000 роком.
Витрати на вирощування рослин в теплиці складалися з оплати праці рослинників (3 людини, середня місячна зарплата кожного 2000 рублів), вартості електроенергії та опалення, добрив і засобів захисту, землі і торф'яних горщиків. Результати розрахунків середньорічних витрат у 2000 та 2002 роках, а також собівартості однієї пробірної та готової до реалізації посадки винограду та ягідних кущів (ожини, малини, жимолості, агрусу) наведені в таблиці 2.
Таблиця 2
Рентабельність виробництва саджанців винограду та ягідних кущів та вартість пробіркових рослин
Показники, статті витрат | Техніка 2000 | Техніка 2002 |
Випуск пробіркових рослин | 40 000 | 50 000 |
Лабораторні витрати, руб. | 146 708,00 | 146 708,00 |
Вартість пробіркової установки, руб. | 3.67 | 2.93 |
Урожайність рослин після адаптації, %/шт | 70/28 000 | 77/ 38 500 |
Урожайність рослин після вирощування в теплиці. % / речі | 95 / 26 600 | 95 / 36 500 |
Витрати на вирощування в теплиці, руб. | 232 205,40 | 2,78 926,2 |
Загальні витрати на вирощування, руб. | 378 913,40 | 425 634,20 |
Вартість одного саджанця, руб. | 14.24 | 11.66 |
Середня ціна реалізації одного саджанця, руб. | 35.00 | 35.00 |
Дохід від реалізації, руб. | 931 000,00 | 1 277 500,00 |
Прибуток від реалізації, руб. | 552 087,00 | 851 866,00 |
Рентабельність, % | 145 | 200 |
Розмноження та укорінюваність досліджуваних культур різні, тому основні економічні показники визначали за загальною річною кількістю вироблених лабораторією рослин та середньою ціною реалізації. Як показують розрахунки, наведені в табл. 2, виробництво саджанців чагарникових порід і винограду біотехнологічними методами є досить рентабельним, а модернізована технологія підвищила рентабельність виробництва на 55%.
За матеріалами конференції: Сучасні досягнення біотехнології у виноградарстві та інших галузях сільського господарства, Новочеркаськ, 29-30 червня 2005 р. / ГНУ ВНІІВіВ ім. Я.І. Потапенко.
