Товарів: 0
На суму: 0 грн
М. В. Волкова, молодший науковий співробітник відділу захисту і фізіології рослин
Національний інститут винограду і вина «Магарач»
Рослиноїдні кліщі в виноградних агроценозах Південного берега Криму та екологізація заходів захисту
За результатами багаторічного вивчення біоекологічних особливостей розвитку кліщів-фітофагів та природних хижаків, що регулюють їх чисельність, у промислових виноградниках Південного берега Криму складено рекомендації щодо захисних заходів з метою запобігання масовому розвитку шкідників та озеленення системи захисту.
Ключові слова: природні хижаки, виноградний агроценоз, фітофаги, акарокомплекс
На основі багаторічних досліджень біоекологічних особливостей розвитку кліщів-фітофагів та місцевих хижаків, що регулюють його чисельність на промислових виноградниках Південного берега Криму, складено рекомендації щодо захисних заходів щодо запобігання масовому розвитку шкідників та екологізації захисної системи.
Екологізована система захисту має базуватися не на повному знищенні шкідників, а на стримуванні їх чисельності на економічно непомітному рівні за допомогою природних хижаків або, при необхідності, обмежених доз спеціалізованих акарицидів, що досягається моніторингом комплексу корисних і шкідливих видів в конкретних умовах виноградного агроценозу [1]. На практиці спостереження за ентомо- та акарокомплексами в сучасних агроценозах є лише загальним фітосанітарним обстеженням з метою виявлення осередків масового розвитку фітофагів.
Метою досліджень було наукове обґрунтування системи захисту від рослиноїдних кліщів в агроценозах виноградних насаджень та екологізація захисних заходів хімічними методами з урахуванням різної якості видового складу акарокомплексу виноградних рослин.
У дослідженнях використовували загальноприйняті методи акарології, ентомології, популяційної екології та захисту рослин [2-4]. Дослідження проводили на промислових виноградниках Південного берега Криму (ПК) у період 2006-2010 рр. на білому Мускат, Аліготе, Каберне Совіньйон. Ми також досліджували дикорослі рослини винограду в прилеглих природних середовищах існування за повної відсутності пестицидного навантаження. Для досліджуваних агроценозів характерна мозаїчність ландшафту, представлена невеликими за особливостями гірського ландшафту ділянками, оточеними смугами різноманітної дикої рослинності.
Акарофауна досліджуваних агроценозів представлена комплексом видів, серед яких виділяють три основні групи: рослиноїдні види, представлені найпоширенішим садовим павутинним кліщем Schizotetranychus pruni Oud. (Tetranychidae), виноградний повстяний кліщ Eriophyes (=Colomerus) vitis Pgst. (Eriophyidae), виноградний кліщ Hystripalpus lewisi McG. (Tenuipalpidae); їхні природні хижаки та кліщі-міксофаги, що характеризуються змішаним типом живлення (Pronematidae, Tydeidae, Tarzonemidae). Серед хижаків найчисельнішими є фітосеїдні кліщі (Phytoseiidae). Хижі стигмові кліщі присутні лише в умовах без акарицидних обробок. Серед фітофагів основним шкідником сільського господарства в виноградних агроценозах Південного берега є садовий павутинний кліщ [5].
У розвитку Schizotetranychits pruni Oud. На Південному березі в останні роки, як правило, спостерігається один пік активності в кінці травня і депресія в другій половині літа, пов'язана з підвищенням денної температури повітря (вище 30 °С) і посушливістю в літні місяці. Термін виходу фітофага з місць зимівлі та швидкість збільшення чисельності визначаються метеорологічними особливостями вегетаційного періоду. Пізня весна з низькою середньодобовою температурою повітря і високою вологістю в ранньовесняний період зумовлює більш тривалу фазу накопичення чисельності та пізніший початок піку активності. Так, в умовах 2009 року пік активності кліщів відзначався в середині серпня. На фоні ранньої весни раніше активізуються рослини винограду і, відповідно, фітофаги [6]. В умовах Південного узбережжя для стримування розвитку популяції протягом усього вегетаційного періоду на економічно непомітному рівні достатньо провести одноразове акарицидне обприскування у другій половині травня, коли чисельність шкідника досягне ВПВ. Проведення захисних заходів у період весняного піку активності Sch. пруні уд. збігається з настанням найбільш вразливої стадії розвитку більшості видів хижих комах і кліщів, зокрема кліщів фітосеїд, хижих трипсів, сонечка Stetorus punctata, тому ізектоакарициди застосовувати не слід, а при виборі акарицидів рекомендуємо використовувати селективні препарати, які не діють на нецільові види кліщів.
Eriophyes vitis Pgst. менш шкідливий в агроценозах виноградних насаджень Південного берега, характеризується локальним поширенням, частіше на узліссях кущів. Щільність заселення рослин кліщами знижується без спеціалізованих обробок із зростанням пагонів і збільшенням зеленої маси. Основний зимуючий запас популяції E. vitis Pgst. (92,9%) на Південному березі знищується механічним способом під час обрізування пагонів на кущах (лютий-березень). Частина кліщів залишається на кущі, де зосереджується більший запас хижих кліщів, що регулюють чисельність фітофагів (95,8%). Так, у промислових виноградниках ПВБ з локальним розповсюдженням шкідника проведення спеціалізованих заходів захисту з використанням хімічних засобів захисту недоцільно. У разі масового розвитку фітофага оптимальні строки для проведення захисних заходів з використанням хімічних засобів захисту – це періоди масової міграції, спричинені старінням листка і, відповідно, ерінеуму, в якому кліщ живиться і розмножується [7]. Міграції передує потемніння повсті сечовини до темно-коричневого кольору, розпушення, висихання і поява численних кліщів на її поверхні. На Південному березі спостерігаються дві-три літні та одна осіння міграції. Перша літня міграція припадає на середину червня.
Elystripalpus lewisi McG. у роки з гідротермічним режимом, близьким до середньобагаторічного, зустрічається, як правило, у другій половині вегетації з низькою чисельністю: до 0,2 екз./лист. Високі середньодобові температури повітря та посушливість у літні місяці несприятливі для розвитку звичайного фітофага Sch. pruni, сприяють збільшенню чисельності фітофагів. Так, за умов 2007 р. чисельність кліщів зросла до 13,3 ос./лист, у 2010 р. – до 1,5 ос./лист. Кліщ пошкоджує листя, пагони і гребені винограду. У зв’язку з відсутністю акарицидних обробок у другій половині вегетаційного періоду на південному узбережжі та наявною тенденцією до потепління клімату можливе зростання чисельності плоскокрилих.
Незважаючи на пестицидне навантаження, в досліджуваних агроценозах присутні природні хижаки кліщі-фітофаги. Найчисельнішими серед них є хижі фітосеїдні кліщі (Phytoseiidae). Фітосеїди з'являються раніше Sch. pruni протягом 7-10 днів, на Південному березі - в кінці квітня, у фазі появи зеленої шишки. На перших листках, що розпускаються, їх кількість досягає 10 екз./лист. До середини травня хижаки поселяються на наростаючій зеленій масі. Чисельність у цей час не перевищує 1,0 екз./лист. Тому ранньовесняне обприскування неспеціалізованими акарицидами проти зимуючих стадій фітофагів також може бути згубним для хижаків. У зв’язку з локальним поширенням більшості кліщів-фітофагів рекомендуємо застосовувати акарициди не по всій площі виноградника, а в місцях масового розвитку кліщів, залишаючи 1-2 ряди всередині виноградника необробленими. Обмежене застосування акарицидів дозволить запобігти масовому поширенню шкідника по всій території виноградника. Залишені недоторканими запаси шкідників залучать корисну ентомо- та акарофауну з обробленої території виноградників, що забезпечить збереження та відтворення хижих видів.
Встановлено високу подібність акарофауни, у тому числі видову схожість кліщово-фітосеїдних комплексів у досліджуваних агроценозах та прилеглих до них природних територіях (К = 0,6-0,8), що свідчить про значну роль дикорослої рослинності біля виноградників в архітектурі виноградних агроценозів для збереження біорізноманіття та накопичення чисельності найважливіших у регуляції популяцій рослин. хижий вид-фітофаг. Відсутність спеціалізованих розпилювачів на крайових рядах виноградника дозволить хижакам легше проникнути глибше у виноградник з узбіч.
На розвиток популяції рослиноїдних кліщів, які є шкідниками сільського господарства, впливають метеорологічні умови вегетаційного періоду, зокрема температура та відносна вологість. Посушливі умови та високі денні температури повітря (вище 30°С) сприяють пригніченню розвитку садового павутинного кліща та збільшенню чисельності ще одного фітофага – виноградного кліща.
Для оцінки фітосанітарної ситуації та складання рекомендацій щодо заходів захисту від кліщів-фітофагів та уточнення термінів їх проведення необхідно враховувати природну регуляцію чисельності шкідників хижими видами кліщів і комах. Застосування рекомендованої системи захисту від садового павутинного кліща в умовах виноградного агроценозу Південного берега Криму (використання спеціалізованих акарицидів у другій половині травня при досягненні чисельності фітофага EPV, мінімізація кратності внесення, відсутність обробок на крайових міжряддях) дозволило максимально озеленити захисні заходи та зберегти заповідники хижих видів.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
