Товарів: 0
На суму: 0 грн
Піддобриворозуміти внесення поживних речовин у ґрунт (окремі добрива також вносяться через листя), щоб створити найкращий запас поживних речовин, тим самим забезпечуючи адекватне поглинання виноградом для отримання високих урожаїв високоякісних грон у поєднанні з хорошим ростом деревини. З цього випливає, що дози добрив залежать, з одного боку, від кількості поживних речовин, необхідних для повноцінного розвитку кущів, а з іншого — від вмісту поживних речовин у ґрунті в легкодоступній формі.
З моменту переходу на цільове внесення добрив і по сьогоднішній день для визначення доз добрив використовуються наступні методи:
a) добриво на основі середніх результатів вегетації та поля,
експерименти, а також інші дослідження;
б) добриво за даними аналізу ґрунту;
в) добриво за вмістом поживних речовин у листі.
Цей метод розрахунку доз базується на середніх результатах вегетації та польових дослідів. Результати, отримані в цих експериментах на ґрунті будь-якого середовища проживання, переносяться на всі ґрунти регіону, виходячи з припущення, що їх властивості та запаси поживних речовин у них не відрізняються від ґрунту, який використовується в дослідах, тобто що дози добрив, перевірені в дослідах, дуже ймовірно, однаково впливають на врожайність скрізь. Для підкріплення та остаточного встановлення доз добрив додатково використовується практичний досвід провідних виноградарів області.
Цей метод був успішним, доки всі ґрунти виноградників мали більш-менш низькі або помірні запаси поживних речовин. В даний час, коли в результаті багаторічного інтенсивного внесення добрив і, особливо, в результаті неврахованого внесення добрив із запасом при пересадці виноградників, запаси поживних речовин у виноградниках сильно відрізняються, цей метод вже непридатний. Тут можна допустити грубі помилки, оскільки окремі поживні речовини будуть накопичуватися в надлишкових кількостях і тим самим викликати порушення харчування. Витрати на цей спосіб удобрення високі, а вплив на врожайність і якість ягід неможливо контролювати; Небажані наслідки цілком можливі.
Добриво за даними аналізу ґрунтуПри цьому методі ґрунт кожного місцезростання аналізують за стандартними методиками на вміст легкорозчинних макро- і мікроелементів. Результати аналізу наведено за основними поживними речовинами в міліграмах на 100 г ґрунту, за мікроелементами на 1 кг ґрунту. Для визначення доз добрив результати підсумовують за ступенями або рівнями забезпеченості ґрунту поживними речовинами, а саме низька, середня, висока, дуже висока та надзвичайно висока (табл. 2).
Таблиця 2. Визначення доз фосфорних, калійних і магнієвих добрив для виноградарства за результатами ґрунтових досліджень
Рівень змісту | Розрахунок доз добрив з відповідними елементами живлення | |
по відношенню до виносу | в кг/га поживних речовин | |
Короткий | У 3-5 разів більше | 90-150 кг Р2О5 |
300-400 кг K2O | ||
60-100 кг MgO | ||
Середній | У 2-3 рази більше | 60-90 кг Р2О5 |
200–300 кг KaO | ||
40-60 кг MgO | ||
Високий | Підтримуюча доза (дорівнює прийомній) | 20-40 кг Р2О5 |
100-160 кг K2O | ||
0—20 кг MgO | ||
Дуже високий | 0-1/2 кількості | Добрива не вносять або вносять як догляд кожні два роки |
Надзвичайно високий | Без добрив | За рахунок виключення добрив зменшується надлишок речовин у ґрунті |
Рівні забезпеченості поживними речовинами вже враховують деякі особливості місцезростання виноградників, і поки що розрізняють, чи йдеться про легкі, середні чи важкі ґрунти.
Важливим основним правилом є те, що чим важчий ґрунт або вищий вміст глини в ньому, тим більша його здатність до поглинання (обмінна здатність) і здатність фіксувати поживні речовини, і тим менший ризик вимивання поживних речовин осадами в підґрунтя. Отже, дози добрив збільшуються зі збільшенням вмісту глини в ґрунті. Чим легший ґрунт, тим більше він містить піску і тим нижча його здатність поглинати поживні речовини; процеси фіксації поживних речовин в ньому менш імовірні, але небезпека вимивання поживних речовин в надра значно зростає при великій кількості опадів.
Виходячи з цього, важкі грунти повинні містити більше калію, магнію і вапна, а також деяких мікроелементів, ніж легкі. Якщо це так, то уникають небезпеки обмеженої доступності поживних речовин через процеси фіксації. Для елементів живлення, доступність яких залежить від рН ґрунту, цю властивість необхідно враховувати при віднесенні їх до того чи іншого рівня забезпеченості ґрунту. Те ж саме стосується і марганцю. Стосовно фосфору значення pH ґрунту відіграє певну роль, оскільки перетворення внесених фосфорних добрив у вапняних ґрунтах відбувається інакше, ніж у слабокислих або кислих ґрунтах.
Таким чином, перевага випробувань ґрунту полягає в тому, що кожен виноградар отримує уявлення про кількість макро- та мікроелементів, які містяться в його ґрунті, і для кожного місця існування виноградника можна вирішити, яку поживну речовину потрібно вносити в більшій чи меншій кількості, щоб підтримувати оптимальні бажані значення кожної окремої поживної речовини в ґрунті. Добриво має бути збалансованим, щоб витримувалися межі вмісту кожного елемента живлення, не істотно зменшуючись, але й не збільшуючись до екстремальних значень. Тепер ми знаємо, що надзвичайно високий вміст викликає підвищене поглинання відповідної поживної речовини, тобто процес, який призводить до порушення фізіологічної здатності трансформувати речовини у виноградній рослині.
Ця інформація відображається у впровадженні результатів аналізу ґрунту та чітко представлена в таблиці 12.
За результатами аналізу ґрунту можна заздалегідь спланувати дози добрив. Підвищені дози з низьким вмістом речовин у ґрунті сприяють кращому забезпеченню коренів винограду поживними речовинами і водночас збільшують вміст поживних речовин у ґрунті. Це забезпечує хороше харчування виноградного куща, його врожайність і високу якість ягід. Але якщо в ґрунті міститься оптимальна кількість поживних речовин, то збільшувати дози немає необхідності. У цьому випадку доза добрива визначається таким чином, щоб зафіксувати потрібний вміст поживних речовин, і тоді говорять про так зване «підтримуюче» добриво. Якщо в ґрунті встановлено дуже високий вміст будь-якої поживної речовини, то підживлення цією поживною речовиною припиняють взагалі або значно зменшують дозу залежно від її вмісту та типу ґрунту, щоб уникнути фізіологічних порушень, які іноді можуть знизити врожай або завдати шкоди здоров’ю виноградного куща. Завдяки цьому внесення добрив стає більш рентабельним, запобігає марним витратам, підвищується стабільність врожаю та заздалегідь запобігається пошкодження кущів від надлишку добрив. Виноградарі вважають вартість тестування ґрунту недоліком, але ця недалекоглядність коштує дорого, якщо на ріст і розвиток винограду впливає надмірна кількість поживних речовин у ґрунті.
