Товарів: 0
На суму: 0 грн
УДК 632.1
РОЗВИТОК БІОТЕХНОЛОГІЇ В ГАЛУЗІ ЕКОЛОГІЧНО БЕЗПЕЧНОГО КОНТРОЛЮ З АГРОФОЛІЄЮ
А.В. Дергунов, Н.Н. Перов
Державна наукова установа «Анапська зональна дослідна станція виноградарства і виноробства», Анапа
Проблема знищення полинолистої стає все більш актуальною у зв’язку з її широким розповсюдженням у південних регіонах країни та широким спектром негативного впливу як на агрофітоценози, так і на здоров’я людини. В основу біометоду будуть використані експериментальні розробки препарату нового покоління, створеного на основі виявлених закономірностей системи «середовище – рослина – збудник», який має унікальну біологічну пластичність, що зумовлено різною природою агентів, що використовуються в препараті: 1. Травофаг – мікроскопічний галловий кліщ; 2. Збудник - біла іржа (Albugo Tragopogonis); 3. Інгібітор цвітіння – біохімічний препарат, який застосовують у мікродозах.
Екологічна безпека - найважливіша проблема, вирішення якої багато в чому визначає майбутнє реформованої Росії. Тільки через забруднення навколишнього середовища від підвищеної захворюваності людей, зниження продуктивності праці, передчасного зносу будівель і матеріалів країна щорічно втрачає понад 750 млрд. рублів. (у цінах 2000 р.). Всі ці факти свідчать про гостру необхідність і неминучість екологізації захисту рослин в Росії. Тисячі гектарів курортних зон російського Причорномор'я та інших південних регіонів потребують ефективного, екологічно чистого препарату для знищення амброзії. На даний момент в країнах ближнього і далекого зарубіжжя немає надійного, екологічно чистого препарату для знищення амброзії.
Полин амброзія – один із найшкідливіших карантинних бур’янів. Він уражає всі сільськогосподарські культури, і його дуже важко знищити. На сьогоднішній день поличниця займає широкий ареал в південних районах європейської частини Росії, на Україні і в Закавказзі.
Особливістю цього бур’яну є те, що він займає значні площі пустих і малопродуктивних земель (пустищі, узбіччя доріг, узлісся смуг тощо), де агротехнічні та хімічні методи боротьби стають ускладненими та невигідними. Крім того, не повсюдно за санітарно-гігієнічними вимогами (населені пункти, пасовища, курортні території) можна застосовувати гербіциди.
Амброзія є не тільки шкідливим бур'яном, але і збудником масових алергічних захворювань, оскільки містить особливі білки - антигени, які, потрапляючи через слизову оболонку в кров людини, негативно впливають на організм. Особливо небезпечно це властивість для курортів Чорноморського узбережжя Росії і, в першу чергу, для дитячого курорту Анапа. За цих умов найперспективнішим, а часто й єдино можливим методом боротьби з амброзією є біологічний.
У поширеній практиці біометоди боротьби з бур'янами зводяться до завезення бур'яну з батьківщини і заселення одного, максимум двох природних ворогів. Однак для цього потрібна тривала перевірка специфічності фітофагів. Крім того, дуже часто інтродуковані фітофаги призводять до дисбалансу в місцевій екосистемі. Потрібні роки, іноді десятиліття, щоб акліматизуватися та перевірити специфіку харчування та навколишнього середовища.
У середині 60-х років на амброзії в Краснодарському краї була виявлена хвороба біла іржа, яку викликає Albugo tragopogonis. Гриб здатний уражати рослини амброзії від фази сім’ядоль до цвітіння. Незважаючи на високу ефективність грибка, лише в рідкісних випадках вдавалося досягти 100% загибелі заражених рослин. Тому в багатьох країнах продовжуються спроби поєднати використання мікогербіциду з використанням комах-фітофагів.
Університет Арканзасу (США) показали перспективність пригнічення трьох видів бур’янів (A. trifida, A. artemisiifolia, Xanthium strumarium) грибом Promyces gravidus; Не ушкоджено цим грибом 27 видів культурних рослин із 8 родин. Обмеженням у використанні збудника є низька швидкість розвитку інфекції та недостатня вірулентність при зміні ресурсів середовища. Показано також можливість використання нитчастих грибів для зниження насіннєвої продуктивності лощини (у поєднанні з сублетальними дозами гербіцидів).
Продовжуються спроби акліматизації завезеного в 1978 році з Канади на територію Ставропольського краю амброзійного смугастого листоїда – монофага зигограми (Zygogramma suturalis). В ареалі амброзії полиновий жук дає 2-3 покоління. Однак для досягнення ефективного придушення бур’янів необхідно не менше 400-500 дорослих особин на 1 м2.
У Краснодарському краї робилися спроби акліматизувати завезеного із США амброзієвого жука тарахідієвого (Tarachidia canolefacta). Однак ця спроба ще не увінчалася успіхом, можливо, через низьку життєздатність інтродукованої популяції.
У Каліфорнійському університеті (США) вивчали можливість використання цилідки (Stobaera concinna) для боротьби з бур'янами цього роду. Біологія та харчові звички комахи детально вивчені, але інформації про ефективне використання цього фітофага в польових умовах немає.
На сьогоднішній день в нашій країні і за кордоном проведено дослідження ряду біологічних об'єктів, здатних уражати амброзію амброзію та інші види, однак, як свідчать самі вчені, жоден з них не здатний надійно придушити цей бур'ян в умовах півдня Росії.
В АЗОСВіВ ми пропонуємо використовувати метод внутрішньоплощевого розсіювання комплексу локальних фітофагів, неоднорідних за характером впливу на бур’ян, але доповнюють один одного. Для стабільного пригнічення амброзії, яка має величезну насіннєву продуктивність, тривалий період проростання насіння та високу біологічну пластичність до несприятливих факторів навколишнього середовища, необхідна настільки ж життєздатна популяція фітофагів.
В результаті наукових досліджень виділено та перенесено в техноценоз два біологічні агенти системи: 1. Гербофаг і 2. Патоген. В якості гербофага нами був використаний високоспецифічний фітофаг амброзії з ряду Acariformes – галловий кліщ, виявлений в районі Анапи. З відомих науці видів збудників амброзії амброзії нами був використаний збудник білої іржі – гриб Albugo tragopogonis. Для пригнічення цвітіння та різкого зниження насіннєвої продукції амброзії випробувано ряд препаратів із класу гербіцидів, десикантів та регуляторів росту.
Універсальність та екологічна безпека розробленого нами біопрепарату заснована на тому, що:
4) Для розвитку епіфітотій кожному з використаних фітофагів необхідні певні, у нашому поєднанні – кардинально протилежні, погодні умови. Для Albugo Tragopogonis це помірно тепла волога погода з частими ранковими туманами; для галлового кліща, навпаки, сухо і сонячно. Поєднання цих двох різних фітофагів з інгібітором цвітіння хімічної природи в одному препараті робить його універсальним по відношенню до різних погодних умов року.
Використовуючи в нашому проекті всі новітні наукові розробки зарубіжних і вітчизняних вчених, ми пропонуємо низку принципово нових концепцій, які дозволяють вважати розроблений біологічний метод інноваційним, а сам біопрепарат – біопрепаратом нового покоління.
За матеріалами конференції: Сучасні досягнення біотехнології у виноградарстві та інших галузях сільського господарства, Новочеркаськ, 29-30 червня 2005 р. / ГНУ ВНІІВіВ ім. Я.І. Потапенко.
