Товарів: 0
На суму: 0 грн
УДК 634.8: 631.541
РОЗВИТОК ТА ПЛОДОНОШЕННЯ БУРСІВ, ВІДНОВЛЕНИХ РІЗНИМИ СПОСОБАМИ ВИРОБУВАННЯ ВИНОГРАДУ
А.Ф.Хісамутдінов
Державна наукова установа Всеросійський науково-дослідний інститут виноградарства і виноробства
їх. Я.І. Потапенка Російська сільськогосподарська академія, Новочеркаськ
Ці дослідження спрямовані на вивчення способів і режимів використання зеленого щеплення винограду з метою швидкого відновлення або заміни прищепної частини кущів з мінімальними втратами продуктивності рослин. Наведено показники росту, розвитку та плодоношення рослин нового столового сорту Баклановський, щеплених різними способами зеленого щеплення.
Кожен пошкоджений або знижений урожай виноградник вимагає індивідуального підходу. Завжди приймається одне з двох рішень - або викорчувати насадження з подальшою посадкою нових виноградників, або відновити їх, використовуючи елементи омолодження кущів. Однак через відсутність чітких рекомендацій не завжди правильно обраний спосіб або спосіб реконструкції. Перед нами були поставлені такі цілі та завдання. Визначити найбільш ефективні способи та режими перещеплення кущів винограду з мінімальними втратами врожаю насаджень. Одним із завдань є відпрацювання методів і режимів перещеплення на щеплених сортових насадженнях.
Насадження сорту Муромець висаджено в 1986 році за схемою 3,5х1,5 м на підщепі Кобер 5ББ. Формування являє собою двоплечий горизонтальний кордон з висотою стовбура 100 см. Ці насадження значно постраждали від низьких температур (-27-28 °С) взимку 2005/06 рр. Перещеплення проведено новим сортом Баклановський.
Навесні 2006 р. пошкоджені кущі обрізали на «чорну голівку», а влітку відновлювали зеленим щепленням на 1-2 підщепи способами: розщепленням, копуліровкою, окуліровкою встик (табл. 1). Прищепа – однорічні та зелені пагони.
Виготовлення двох щеп на кущ у всіх варіантах досліду дає вищі показники загальної кількості відновлених кущів, ніж при виготовленні одного щеплення.
Таблиця 1
Методи і режими щеплень, їх виживаність у 2006 році
Вар-т | Шлях | Режим вакцинації | Кущі щеплені, шт. | зроблено | Щеплення прижилися (кущі відновлені) | |
шт. | % | |||||
1 | У щілину зеленого пагона | Здерев'янілий | 30 | 30 | 15 | 50 |
Здерев'янілий | 30 | 60 | 22 | 73 | ||
Зелені живці | 30 | 30 | 21 | 70 | ||
Зелені живці в 2 пагони | 30 | 60 | 30 | 100 | ||
2 | просто | Здерев'янілий | 30 | 30 | 25 | 83 |
Здерев'янілий | 30 | 60 | 28 | 93 | ||
Зелені живці | 30 | 30 | 29 | 97 | ||
Зелені живці в 2 пагони | 30 | 60 | 30 | 100 | ||
3 | Окулірування | Здерев'янілий | 30 | 30 | 25 | 83 |
Два здерев'янілих ока на 1 пагін | 30 | 60 | 26 | 87 | ||
Два здерев'янілих ока на 2 пагони | 30 | 60 | 27 | 90 | ||
Зелений вічко | 30 | 30 | 27 | 90 | ||
Два зелених ока на 1 пагін | 30 | 60 | 28 | 93 | ||
Два зелених ока на 2 втечі | 30 | 60 | 28 | 93 | ||
4 | Окулірування без | Зелений вічко | 30 | 30 | 26 | 87 |
Дві зелені | 30 | 60 | 30 | 100 | ||
Дві зелені | 30 | 60 | 30 | 100 | ||
NSR05 |
|
|
|
| 6.0 | |
Використання зелених частин в якості прищепи також сприяє підвищенню приживлюваності щеп, ніж при використанні здерев'янілих пагонів. У 2006 р. найкращі за ступенем відновлення прищепної частини кущів (100%) були щеплені зеленими живцями на дві підщепи методом розщеплення та копуляції. Варіанти з двома окуліровками на кущ без пробудження вічок також забезпечили високу приживлюваність (100%). Однак слід зазначити, що в цих випадках повного відновлення прищепної частини кущів не відбувається, оскільки щеплені очі починають рости лише в наступну вегетацію.
Найгіршим варіантом приживлюваності виявилося живцювання, де в якості прищепи використовувалися здерев'янілі частини, особливо при щепленні в один пагін: розщеплення - 50%, копуліровка - 83% і окулірування встик - 83%. Виготовлення двох таких щеплень на кущ дозволило збільшити цей рівень до 73, 93 і 90% відповідно. Менший ступінь приживлюваності таких щеп пов’язаний насамперед з процесами та умовами зимового зберігання прищепного матеріалу (однорічних живців), а також з різною якістю анатомічної будови з’єднаних компонентів. Математичні розрахунки показують, що відмінності в виживаності щеплень існують як між варіантами, так і всередині них.
За силою росту та розвитком пагонів найкращими були щеплення зеленими живцями на два пагони методом розщеплення та простої копуляції. Ці щепи розвивали найбільшу кількість пагонів, що сприяло утворенню більшої кількості листя та накопиченню річного приросту. Найменше розвинулася окулірування пагонів із зеленими вічками. Це пояснюється пізнішим розчиненням таких щеп. Тому загальний річний приріст у цих варіантах був меншим, ніж при інших способах щеплення.
Слід також зазначити, що листкова поверхня зелених щеп була більш розвиненою порівняно з аналогічними щепами з здерев’янілих живців. Це пов'язано з кращим злиттям зелених компонентів, і за рахунок цього утворенням більшої кількості листя, а також збільшенням маси і площі кожного листка.
В цілому потрібно сказати, що всі щепи мали хороший ріст і розвиток, що дозволило практично повністю сформувати надземну структуру куща. Середня виживаність щеплень за даними досвіду склала 87,6%.
У варіанті 4 на виноградних підщепах, крім щеплення, необхідного для відновлення прищепної частини куща, проводили також окулірування через кожні 45-50 см для отримання щеплених живців (табл. 2). З таблиці видно, що у всіх випадках приживлюваність вічок на лозі досить висока. Більшу кількість щеплених живців, звичайно, одержали від окулірування на двох підщепах. Залишення однієї підщепи призводило до жирування окремих щеплених живців, особливо тих, що прилягали до основи куща.
Таблиця 2
Показники приживлюваності та виходу щеплених живців у 2006р
Вар-т | Шлях | Режим вакцинації | Зроблено щеплення, шт. | Воно прижилося | Середній діаметр різання, см | Вихід | |
шт. | % | ||||||
4 | Окулірування без | Зелений вічко | 155 | 140 | 90 | 1.10 | 4.7 |
Дві зелені | 164 | 156 | 95 | 1.10 | 5.2 | ||
Дві зелені | 306 | 272 | 89 | 0,96 | 9.1 | ||
Висока приживлюваність відновлювальних щеп та їх потужний розвиток дозволили отримати з них значний урожай уже наступного року. Так, у 2007 році був отриманий більший урожай від кущів, щеплених живцями. Причому найкращі результати були зафіксовані на рослинах з двома стовбурами. Це пояснюється кращим розвитком структурних елементів наземної частини кущів. На кущах, щеплених окуліруванням з пробуджуючими вічками, урожай був меншим. Варіант з окуліруванням без пробудження вічка не приніс врожаю, так як всі зусилля були спрямовані на створення скелета кущів і накопичення поживних речовин. Це дозволило рослинам повністю сформувати надземну структуру куща та накопичити більший об’єм пластичних речовин для плодоношення наступного року. Тому саме ці кущі дали найбільший урожай у 2008 році.
Відновлені кущі 2009 р. порівняно з попередніми роками показали нижчу плодоносність бруньок через пошкодження центральних бруньок весняними заморозками (до –3,1°С). Порівнюючи середні показники за варіантами, зафіксовано дещо вищу врожайність на кущах, де використовувалась проста копуліровка. Слід також зазначити, що в цілому врожайність кущів була значно нижчою (в 1,5-2,0 рази) порівняно з минулорічними показниками.
Таблиця 3
Показники врожайності та якості винограду
2006 рік | 2007 рік | 2008 рік | 2009 рік | ||||||||
Варіант | Шлях | Режим вакцинації | Пагони, шт./кущ | Середня маса грона, г | врожай | Пагони, шт./кущ | Середня маса грона, г | врожай | Пагони, шт./кущ | Середня маса грона, г | врожай |
1 | У щілину зеленого пагона | Одрев. чорний в 1 пов. | 10 | 367 | 2.6 | 20 | 350 | 7.0 | 20 | 454 | 4.1 |
Одрев. чорні в 2-х ком. | 14 | 332 | 3.8 | 20 | 330 | 7.8 | 20 | 390 | 5.1 | ||
Зелені живці по 1 реб. | 7 | 395 | 2.5 | 20 | 390 | 5.9 | 20 | 274 | 3.6 | ||
Зелені живці в 2 шт. | 9 | 389 | 4.7 | 19 | 540 | 7.6 | 20 | 417 | 4.6 | ||
2 | просто | Одрев. чорний в 1 втечу | 10 | 320 | 2.1 | 20 | 510 | 7.1 | 20 | 413 | 5.4 |
Одрев. чорні в 2-х ком. | 10 | 395 | 2.8 | 19 | 670 | 6.7 | 20 | 429 | 6.4 | ||
Зелені живці по 1 реб. | 7 | 358 | 3.4 | 20 | 550 | 9.9 | 20 | 467 | 5.6 | ||
Зелені живці в 2 шт. | 6 | 342 | 4.1 | 19 | 420 | 6.7 | 20 | 354 | 4.3 | ||
3 | Окулірування | Одрев. гл. за 1 реб. | 10 | 360 | 2.4 | 20 | 490 | 9.3 | 20 | 395 | 5.9 |
2 дерева гл. за 1 реб. | 8 | 360 | 1.8 | 20 | 420 | 8.4 | 20 | 463 | 6.0 | ||
2 дерева гл. на 2 повтор. | 12 | 386 | 2.7 | 20 | 540 | 8.6 | 20 | 455 | 4.1 | ||
Green Ch. за 1 реб. | 9 | 317 | 1.3 | 20 | 470 | 8.9 | 20 | 343 | 4.1 | ||
2 зелений гл. за 1 реб. | 10 | 264 | 1.3 | 20 | 460 | 9.2 | 20 | 360 | 4.7 | ||
2 зелений гл. на 2 повтор. | 7 | 280 | 0,8 | 20 | 390 | 7.0 | 20 | 376 | 3.8 | ||
4 | Окулірування без | Green Ch. за 1 реб. | 12 | - | - | 20 | 460 | 8.7 | 20 | 365 | 4.7 |
2 зелений гл. за 1 реб. | 12 | - | - | 19 | 500 | 9.5 | 20 | 393 | 5.5 | ||
2 зелений гл. на 2 повтор. | 8 | - | - | 20 | 480 | 9.6 | 20 | 367 | 3.7 | ||
Висновки
За умовами проведеної роботи можна зробити наступні попередні висновки.
1. Живцювання в два пагони при відновленні посадок сприяє більш високому рівню приживлюваності щепи, а також швидкому і якісному формуванню надземного скелета куща.
2. Живцювання з пробудженням вічка на потужних кущах підщепи дозволяє практично за один вегетаційний період повністю сформувати надземну структуру куща і отримати врожай наступного року.
3. При проведенні окулірування без пробудження вічок, спрямованого на відновлення або створення прищепної частини кущів, щеплення можна проводити на продовження вегетативної частини підщепи з метою отримання щеплених живців. Приживлюваність таких окулірувань досягає 100%.
4. У роки після реконструкції плодоношення і розвиток сорту Баклановський більшою мірою залежали від погодно-кліматичних умов та інших зовнішніх факторів, ніж від способу і режиму живцювання. Таким чином, можна зробити попередній висновок, що способи і режими живцювання мають суттєве значення у відновленні насаджень і впливають на наступний вегетаційний період. У наступні роки вплив способів і режимів щеплення нівелюється, і вони не роблять істотного впливу на ріст і продуктивність кущів.
