Сорти винограду – для отримання екологічно чистої продукції

УДК 634.8: 631
СОРТИ ВИНОГРАДУ ДЛЯ ОТРИМАННЯ ЕКОЛОГІЧНО ЧИСТОЇ ПРОДУКЦІЇ
М.І.Тулаєва, М.Г.Банковська, М.І.Стасева, Л,В. Герус, І.А. Баришева
Національний науковий центр «Інститут виноградарства і виноробства імені В. Є. Таїрова», Одеса, смт. Таїрова, Україна
У зв'язку з підвищенням вимог до екологічної чистоти сільськогосподарської продукції необхідно зменшити пестицидне навантаження на посадки винограду. За останні десятиліття були виведені комплексно стійкі сорти винограду, які вимагають мінімальної обробки пестицидами. Вони дозволяють зберегти екологічну чистоту споживаної продукції та навколишнього середовища.
Однією з глобальних проблем людства є забруднення навколишнього середовища різними хімічними речовинами, в тому числі багатьма пестицидами. Подібна проблема актуальна і для виноградарської галузі. Часте застосування комплексних фунгіцидів призвело до значного зниження ефективності хіміотерапії проти патогенів через появу стійкості до системних пестицидів останнього покоління. Таким чином, людство опинилося на межі екологічної катастрофи через забруднення хімічними речовинами води, ґрунту, повітря та продуктів. Одним із найефективніших шляхів вирішення цієї проблеми є вдосконалення сортименту винограду за сукупністю ознак (якість продукції, урожайність, стійкість тощо). Високий рівень комплексної стійкості сорту дозволить знизити пестицидне навантаження на насадження, зберігаючи екологічну чистоту продукції та навколишнього середовища.
Вчені Європи в останні десятиліття минулого століття визнали необхідність впровадження комплексних систем захисту винограду та переходу до системного екологічного виноградарства на основі комплексно-стійких сортів.
За останні 30 років у більшості виноробних країн проводиться цілеспрямована селекція сортів винограду для підвищення адаптивності та стійкості до збудників хвороб. Сорт винограду, до 70-х років; років, що складався виключно з інтродукованих сортів європейсько-азіатського виду (Vitis vinifera L.) та їх внутрішньовидових гібридів, був нестійким до регіональних факторів середовища біотичного та абіотичного характеру. Його створення стало результатом багатовікової народної селекції в різних країнах і майже століття цілеспрямованої регіональної селекції, в тому числі і української (НДІ ім. В. Є. Таїрова, ВНИИ «Магарач», ОШІ та ін.). Без інтенсивного хімічного захисту столові та промислові сорти винограду виду V. vinifera щорічно втрачали до 80-100% урожаю від мілдью, оїдіуму, ягідної гнилі та ін. У 70-80-х рр. Активізувалася селекційна робота науково-дослідних інститутів східноєвропейських країн Причорномор’я та сусідніх країн щодо створення стійких сортів. Вихідним матеріалом для створення міжвидових гібридів із цінними якостями стали відомі французькі сорти першооригінаторів Саве Вільяр, Сейбель та ін. На їх основі в різних країнах створено поліпшені сорти: Ромулус, Зала Дьоньгі, Вертиш Чилага, Гечей Заматош, Гібернал, Оріон, Августин, Поморський бісер, Брумеріу, Молдова, Ляна, Кодрянка, Віоріка, Страсенський, Сурученський білий, Фрумоаза біла, Ювілейний журавель, Кутузовський, Яловень стійкий, Донський агат, Грушевський білий, Сапераві північний, Фестивальний, Квітковий, Насолода, Русвен, Бурмунк, Неркарат та ін.
З використанням багатьох із цих інтродукованих сортів у ННЦ «ІВіВ ім. В. Є. Таїрова» отримано сорти винограду, адаптивні до суворих кліматичних умов неохопленої зони степових районів Одеської, Херсонської та Миколаївської областей. Це різновиди і
форми міжвидового походження, деякі з яких занесені до Реєстру сортів рослин України – Дністер рожевий, Голубок, Рубін Таїровський, Роднічок, Мускат одеський, Іллічівський ранній, Овідіопольський, Золотий стайня, Оригінал, Оригінал білий, Загрей, Таїр, Вишневий ранній, Айваз, Ланка, Зміна, Аркадія, Загадка, Стайний. Докучаєва, Комета, Етюд, Іскорка, Смак, Шкода, Кардишах, Ювілей 150, Флора, Заграва, Огоньок Таїровський, Кобзар, Агат Таїровський, Отрада, Айвенго та ін. Мають генотипово визначену стійкість до стресових умов вирощування в степовій Україні, легко переносять морози до мінус 26°. С і більше (таблиця), а також епіфітотії трьох-чотирьох грибних хвороб (зі стійкістю на рівні 7-8 балів). Столові сорти з високою врожайністю (в середньому 150 ц/га) мають привабливі та товарні грона, а також виділяються смаковими якостями.
Створення таких високопродуктивних технічних сортів з масою грона 200-250 г, як Загрей, Каменський, Іскорка, Мускат Одеський, Бахус, Ювілейний 150 підтверджує перспективність нового генофонду. За якісними характеристиками виноробна продукція схожа або навіть перевершує європейські контрольні сорти (Каберне Совіньон, Аліготе та ін.). Деякі з їхніх вин мають ексклюзивний, неповторний букет з тонами троянди, цитрону, смородини, лісових ягід тощо. Така виноробна продукція витримує конкуренцію на європейському винному ринку.
Майбутнє екологічно стійкого виноградарства базуватиметься на цілісно стійких сортах. Для захисту рослин буде використано комплекс методів довгострокового регулювання розвитку та поширення шкідливих організмів до економічно невідчутного рівня, визначення економічних порогів шкідливості, антагоністичної дії корисних організмів та застосування енергозберігаючих технологій ведення посівів, які забезпечать надійний захист рослин та екологічну рівновагу в агробіоценозах виноградників та в агроекосистемі в цілому.
Для виявлення та захисту авторських прав селекціонерів було проведено аналіз ДНК за допомогою мікросателітних маркерів.
Таблиця
Стійкість районованих і перспективних столових і технічних сортів винограду проти морозів і збудників хвороб

Примітка: мілдью, оїдіум, гниль ягід, чорна плямистість

На основі літературних даних для мікросателітних локусів відібрано 20 пар праймерів. Критерієм виділення локусів є високий рівень поліморфізму серед досліджуваних сортів, значна кількість алелів, високий рівень гетерозиготності та відсутність нуль-алелей серед досліджуваних сортів.
У результаті досліджень з використанням 10 пар праймерів до мікросателітних локусів (VVS2, WMD5, WMD7, VVMD27, VVMD28, VVMD36, VrZAG62, VrZAG79, VMC2H4, VMC2B3) отримано набір продуктів ампліфікації ДНК 40 сортів винограду, що є вихідними даними для ідентифікації сорти. На основі отриманих даних створено формули ДНК-паспортів 40 сортів винограду.
В даний час триває вивчення інтродукційних колекційних сортів і сортів селекції ННЦ «ІВіВ ім. В.Є. Таїрова» та аналіз наступних мікросателітних локусів.
Отримані результати стануть основою для захисту авторських прав селекціонерів, а також контролю під час вирощування та розповсюдження нових сортів винограду. Застосування отриманих даних проводитиметься для встановлення генетичної спорідненості сортів, створення родоводу сортів селекції ННЦ «ІВіВ ім. В. Є. Таїрова», підбору пар для схрещування та аналізу генеративних популяцій для розробки на їх основі нових технологій для підвищення ефективності селекційного процесу.

За матеріалами Міжнародної науково-практичної конференції «Науково-прикладні аспекти розвитку виноградарства і виноробства на сучасному етапі» - Новочеркаськ, ВНИИВиВ ім. Я.І. Потапенко, 2009