Стандартні формації винограду на пологих схилах Терського хребта

УДК 634.8:631.5
СТАНДАРТНІ ФОРМУВАННЯ ВИНОГРАДУ НА ПОВІЛЬНОМУ СХИЛІ ТЕРЕСЬКОГО ГРЯДУ
МЯ Фісун ВПО КБГША ім. В.М. Кокова, м. Нальчик, Російська Федерація, М.Г.Шгипуев
ГНУ СКНІІГіПС, Нальчик, Російська Федерація, E -mail: [email protected]
Наведено результати дослідження росту, розвитку та початкової продуктивності неукривних сортів винограду Левокумський стійловий та Подарок Магарача з одно-, дво- та чотириштамбовим формуванням при вирощуванні на пологих схилах Терського хребта. Висока збереженість вічка була встановлена ​​після зими 2007-2008 років, коли температура повітря опустилася до мінус 21,5 С.
Виноградарство в Кабардино-Балкарії почало розвиватися в тридцятих роках минулого століття, з моменту колективізації сільського господарства. Власне, на схилах масиву Терського хребта дослідні насадження винограду були створені, починаючи з 1965 року, з ініціативи та за безпосередньої участі А.К. Каїров. Під його керівництвом на площі 10 га побудовані тераси для дворядних посадок переважно технічних сортів винограду, в тому числі морозостійких європейсько-амурських сортів селекції ВНІІВіВ.
Північний і фіолетовий ранній Сапераві [1,2]. З 1969 року на Терецькому укріпленні почалося широкомасштабне вивчення різноманітних сортів винограду на широкосхідчастих терасах, побудованих на крутих схилах, а також на пологих і рівнинних ділянках.

Результатом досліджень стало експериментальне підтвердження економічної та екологічної доцільності вирощування виноградників на схилах з домінуванням ранньо- та ранньо-середньостиглих сортів у насадженнях на терасових та пологих схилах та різного строку дозрівання на пологих схилах, які є переважно колювіальними відкладами. Доведено можливість, економічну доцільність і високу надійність вирощування європейсько-амурських сортів без укриття кущів на зиму і утримання їх на штамбах висотою 0,6-0,8. Для насаджень на схилах розроблені та апробовані основні технологічні прийоми вирощування столових і технічних сортів винограду в укривних і неукривних культурах [1,3].
З 2006 року в Кабардино-Балкарії почалося відновлення галузі виноградарства. На початковому етапі цього процесу посадку виноградників проводять на пологих схилах, крутизною до 1,5-2,5° в межах Терського хребта. Такі землі представлені переважно карбонатними чорноземами з вмістом гумусу в орному горизонті 3,6-4,1 %, рН = 7,9. У ґрунтовому профілі з глибини 60-70 см спостерігається незначне насичення сульфатами і хлоридами за відсутності соди. Завдяки тому, що ґрунтовий покрив сформувався з лесових відкладень еолового походження, об’ємна маса ґрунту в метровому шарі не перевищує 1,3 т/см3, що є сприятливим для культури винограду. У регіоні рідко бувають зими з морозами нижче мінус 25°С, що дає можливість створювати посадки сортів з підвищеною морозостійкістю, таких як Левокумський стійкий, Платовський, Рисус, Кристал, Північний Сапераві, Біанка та інші.
Навесні 2007 року на пологих схилах колишнього виноробного радгоспу «Курпський» ми висадили перші промислові посадки винограду сортів Левокумський стійкий, Молдова і Кардинал на площі 23 га, а також дослідні посадки на площі 0,6 га сортів Сапераві північний, Подарок Магарача, Левокумський стійкий, Crystal, Bianka, Risus і Riton. У дослідних насадженнях однорічні сіянці розміщували контурно з міжряддями 3 м і міжряддями 1,5 м. Виноградники не зрошуються. Всі сорти вирощують на одній дротяній шпалері висотою 1,2 м з віялоподібним розташуванням рукавів. В дослідних насадженнях було по 200 кущів на ділянку. На сортах Левокумський стійкий і Подарок Магарача випробовуються варіанти розташування чотирьох рукавів на одному, двох і чотирьох стовбурах. Кожен варіант тестується на 50 кущах.
Протягом червня на дослідних насадженнях встановлювали опору та натягували шпалеру, що дало змогу вигнати їх на дріт у перший рік вегетації шляхом обламування та підв’язування решти від одного до чотирьох пагонів. На другому міжвузлі над дротом у серпні прищипують пагони, що досягли довжини понад 1,25 м. До першої декади жовтня першого року вегетації у всіх варіантах форми куща решта пагонів досягла висоти, необхідної для формування стовбура. Взимку кущі стійкого сорту Левокумський відходили з визріванням пагонів на одностандартних кущах - 94%, двостандартних кущах - 91,2% і чотирьохстандартних кущах - 88,1%. Дозрівання пагонів сорту Подарок Магарача восени 2007 р. становило відповідно 95,4; 93,6 і 90,7%. Після прищипування на одностандартних кущах формували 6-8 бічних пагонів, на дво- і чотиристандартних – по 3-6 бічних пагонів.
На зиму кущі залишають без укриття. У січні 2008 року протягом чотирьох днів температура повітря опускалася до мінус 21,5°С. Збереженість бруньок після перезимівлі, незалежно від форми кущів обох сортів, становила 80,6 – 85,4 %. На початку квітня 2008 р. на одно- та двостандартних кущах, чотирьох, двох та чотиристандартних кущах залишали відповідно по одному бічному пагону з чотирма бруньками. В кінці травня, в період бутонізації, їх видаляли біля основи стовбура і по всій його висоті до решти бічних пагонів. На початку червня ми підраховували суцвіття, що утворилися на залишених пагонах (табл. 1). У третій декаді жовтня вимірювали довжину пагонів і ступінь їх визрівання на кущах. Урожай враховували за стандартними висотними параметрами та його механічний аналіз проводили наприкінці першої декади вересня після досягнення повної стиглості ягід.
За підсумками другого року вегетації виявлено, що на одно- та двостовбурних кущах обох сортів, вирощених без укриття, утворилось більше пагонів, ніж на чотиристовбурних. При цьому, чим більше залишилося стовбурів, тим менше довжина одного пагона і кількість суцвіть на кущі. У свою чергу, урожайність кущів тісно корелює з першими трьома показниками (0,58 ± 0,17 < r < 0,67 ± 0,15).
Таблиця 1
Характеристика росту і розвитку кущів винограду в залежності від кількості штамбів, 2008 р.

Характерно, що в перший рік плодоношення спостерігається незвичайна закономірність: із збільшенням кількості стволів середня маса грона значно зменшується, хоча зменшується і їх кількість. Така ситуація пояснюється меншим однорічним приростом лози з одного боку і дрібним розміром суцвіть, що утворилися на слабких пагонах.
Загалом за умов зими 2007-2008 рр. перезимівля головних бруньок в обох сортів виявилася досить високою, що стало передумовою для формування розрахункової маси врожаю. Тобто зібраний урожай не мав промислово-господарського значення, а представлений як об’єкт для вивчення та оцінки його якості в умовах конкретного року. Так, цукристість ягід сорту Левокумський Стайний на кінець серпня 2008 р. на кущах з одно- та двома стандартними формуваннями становила 21, % при кислотності 6,2 г/дм3, а сорту Подарок Магарача на 12 вересня цього ж року відповідно 19,7 % та 8,1 г/дм3. На чотиристандартних кущах цукристість обох сортів була на 0,4-0,7 % вищою, а кислотність на 0,3-0,4 г/дм3 нижчою, ніж на кущах перших двох форм.
Таким чином, кондиції врожаю обох сортів досить високі для його переробки на вино-коньячну продукцію.
Література

За матеріалами Міжнародної науково-практичної конференції «Науково-прикладні аспекти розвитку виноградарства і виноробства на сучасному етапі» - Новочеркаськ, ВНИИВиВ ім. Я.І. Потапенко, 2009