Товарів: 0
На суму: 0 грн
УДК 634.8: 631.542
ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ МОРОЗОСТІЙКИХ СОРТІВ ВИНОГРАДУ В НЕУКРИВНОМУ КУЛЬТУРІ
сонце Петров, Т.П. Павлюкова
Державна наукова установа Північно-Кавказький зональний науково-дослідний інститут садівництва і виноградарства Російської сільськогосподарської академії, Краснодар, Росія
У зоні закритого виноградарства Краснодарського краю сорт винограду Катеринодар при вирощуванні в неукривній культурі найбільш повно реалізує потенціал економічної продуктивності при застосуванні оптимізованих агротехнічних регламентів, у тому числі формування кущів за типом двостороннього кордону Казенаве, довжини обрізки плодових лоз на 2 і 4 вічка, навантаження на кущі 50-55 пагонів, лікування винограду с фізіологічно активні речовини.
Промислове виноградарство в Краснодарському краї в центральній сільськогосподарській зоні через суворі температурні умови взимку ведеться переважно в покривних посівах. Сорти винограду з високим потенціалом адаптації до заморозків можна вирощувати в неукривних культурах.
Такий спосіб вирощування винограду, порівняно з покривним, значно дешевший, оскільки не потребує енергоємних, дорогих механізованих робіт із укриття кущів земляним валом восени та розкриття їх навесні. У зв’язку з цим у закритій зоні актуальними є ресурсозберігаючі технології вирощування морозостійких сортів винограду в неукривних посівах.
Дослідження з оптимізації режиму вирощування винограду в неукривній культурі в зоні укривного виноградарства проводили на виноградниках ВАТ «Новокубанське» в довгостроковому польовому стаціонарному досліді на морозостійкому сорті Катеринодарський селекції СКЗНИИСиВ.
Об’єктом дослідження були виноградники в неукривній самокореневій культурі, що мають різні форми та системи утримання кущів протягом вегетаційного періоду.
ЗАТ «Новокубанское» розташоване в центральній сільськогосподарській зоні Краснодарського краю, що характеризується континентальним кліматом. Холодні зими (абсолютний мінімум мінус 36,9°С) супроводжуються частими відлигами. Літо жарке (абсолютний максимум +42°С). Навесні і восени часті морози.
За шестирічний період спостережень (2003-2008 рр.) рослини винограду двічі зазнавали температурного стресу в 2006 і 2007 рр. У 2006 р. температура взимку опускалася до мінус 37°С, а влітку підвищувалася до +40°С. Після різкого зниження температури повітря відмічено повне відмирання бруньок і вимерзання однорічної та багаторічної деревини. Відновлення кущів у подальшому відбувалося за рахунок верхівкових і порослевих пагонів.
Спостереження за станом кущів у стресових умовах дозволили встановити мінімальні пошкодження багаторічної деревини у двобічному кордоні Казенаве. За сприятливих періодів вегетації (2003-2005, 2008 рр.) вони були врожайнішими за інші варіанти в 1,2-1,8 раза.
Відомо, що оптимальне навантаження на кущі сприяє рівноважній відповідності між надземною частиною кущів і кореневою системою рослин, що дозволяє найбільш ефективно використовувати біологічний потенціал винограду для росту, розвитку і плодоношення.
За результатами багаторічних досліджень встановлено, що для сорту Катеринодар найбільш ефективною є система управління кущами, сформованими за типом двостороннього кордону Казенаве. Оптимальне навантаження для них – 50-55 пагонів на кущ. При такому навантаженні в досліді отримано найбільшу прибавку врожаю. Подальше збільшення навантаження не спричинило значного підвищення продуктивності. Так, у варіанті з двостороннім кордоном Казенаве при збільшенні навантаження з 40-45 до 50-55 пагонів на кущ прибавка врожаю склала 15 %; при подальшому нарощуванні з 50-55 до 60-65 пагонів урожай підвищився лише на 1,8%. Подібна закономірність виявилася у варіантах експерименту з подвійним штамповим кордоном. Прибавка врожаю склала 13 і 2% відповідно.
При збільшенні навантаження на кущі відмічено різке зниження продуктивності пагонів. На кущах із двостороннім кордоном Казенаве урожайність пагонів знизилась на 27,9 %, а з двостороннім кордоном – на 20,1 %. Продуктивність пагонів знижувалася в основному за рахунок зменшення маси грон. У виноградниках з двостороннім кордоном Казенаве при збільшенні навантаження кущів пагонами середня маса грона зменшувалася на 6,8%, а з двостовбурним – на 16,7%. Наслідки перевантажень яскраво починають проявлятися на 3-4-й рік у вигляді різкого зниження продуктивності насаджень (табл. 1).
Таблиця 1
Вплив різного ступеня навантаження на врожайність сорту
Катеринодар, ВАТ «Новокубанське», 2003-2005 рр.
Індикатор | Подвійний стандартний кордон | Двосторонній кордон Казенаве | ||||
Навантаження пагонами, шт./кущ | 40-45 | 50-55 | 60-65 | 40-45 | 50-55 | 60-65 |
Кількість грон на кущі | 70 | 87 | 97 | 78 | 94 | 98 |
Середня маса грона, г | 111.4 | 100.9 | 92.8 | 110.6 | 105.3 | 103.1 |
Урожай з 1 куща, кг | 7.8 | 8.8 | 9.0 | 8.6 | 9.9 | 10.1 |
Урожайність, т/га | 13.0 | 14.7 | 15,0 | 14.3 | 16.5 | 16.8 |
Продуктивність втечі, г | 173.3 | 159.6 | 138.5 | 215,0 | 198,0 | 155,0 |
Цукристість ягідного соку, г/100 см3 | 20.9 | 20,0 | 17.9 | 21.2 | 21.4 | 18.7 |
Кислотність ягідного соку г/дм3 | 6.5 | 6.5 | 8.8 | 5.7 | 6.3 | 7.1 |
Суттєві зміни спостерігались і в якісних показниках винограду. Зі збільшенням навантаження кущів пагонами знижувалася цукристість і підвищувалася кислотність соку ягід винограду. Це було типово як для подвійного штампа, так і для двостороннього кордону Казенава. У виноградниках із двостовбуровим кордоном із збільшенням навантаження на кущі цукристість ягідного соку зменшувалася в середньому за період спостережень на 14,3 %, кислотність підвищувалася на 35,4 %, у виноградниках з двостороннім кордоном Казенаве відповідно на 11,8 % і 24,6 %.
З накопиченням експериментальних даних вдалося встановити оптимальне співвідношення навантаження і довжини плодових лоз, що забезпечує високу врожайність і якість винограду.
З-поміж досліджуваних варіантів за показниками продуктивності в поєднанні з показниками якості винограду визначено агротехнічні норми, що включають обрізку плодового блоку на 2 та 4 вічка, з навантаженням 50 пагонів на кущ. У такому варіанті досліду проявляється оптимальне співвідношення продуктивності та якості винограду (табл. 2).
Урожайність сорту Катеринодар при різних поєднаннях навантаження і довжини обрізки плодових лоз, ЗАТ Новокубанское, 2003-2005 рр. _
Таблиця 2
Індикатор | Довжина стрижки, очі | ||||||||
фрукти посилання 2 | фруктове посилання 2 і 4 | фруктове посилання 2 і 6 | |||||||
Навантаження куща пагонами, шт. | |||||||||
40-45 | 50-55 | 60-65 | 40-45 | 50-55 | 60-65 | 40-45 | 50-55 | 60-65 | |
Кількість грон, шт/кущ | 65 | 83 | 94 | 78 | 94 | 98 | 76 | 87 | 100 |
Середня маса грона, г | 116 | 110 | 101 | 111 | 105 | 103 | 105 | 98 | 90 |
Урожай з куща, кг | 7.6 | 9.1 | 9.5 | 8.6 | 9.9 | 10.7 | 7.9 | 8.5 | 9,0 17,6 |
Цукристість ягідного соку, г/00 см3 | 21.4 | 20.3 | 19.1 | 21.2 | 21.2 | 18.7 | 20.1 | 18.9 | |
Кислотність ягідного соку, г/дм3 | 5.6 | 6.7 | 7.4 | 5.7 | 6.3 | 7.1 | 6.1 | 7.1 | 9.0 |
На думку І.В. Хвостова (2005-2006), для підвищення продуктивності рослин винограду та їх стійкості до абіотичного стресу доцільно використовувати фізіологічно активні речовини. Вони, як правило, високоефективні, використовуються в мікродозах і тому є екологічно чистими.
Результати експериментів показали, що біоянтарна кислота підвищує посухостійкість винограду за рахунок водоутримуючої здатності клітинних колоїдів. На оброблених кущах вологість була вищою, підвищилася термостійкість листя. Останнє дуже важливо, оскільки в південному регіоні зневоднення рослин під час посухи супроводжується пошкодженням від високих температур. Рослини винограду з досить тонкою листовою пластинкою мають досить низьку термостійкість, тому її підвищення після обробки біоянтарною кислотою можна вважати позитивним і вкрай бажаним ефектом.
Сильне зниження негативних температур повітря в січні 2006 року призвело до пошкодження рослин. Обробка їх біоянтарною кислотою на початку літа 2006 р. сприяла підтримці життєдіяльності рослинного організму, хоча в цілому вологоутримувальна здатність листя та потенціал росту були нижчими, ніж у попередньому, більш оптимальному за погодними параметрами (табл. 3).
Катеринодарський, АТ "Новокубанське"
Таблиця 3
Вплив біобурштинової кислоти на продуктивність сортів винограду
Варіант досвіду | Водовтримувальна здатність | Площа листка, см2 | Маса грона, г | Цукристість ягідного соку, г/100 см3 | ||||
2005 рік | 2006 рік | 2005 рік | 2006 рік | 2005 рік | 2006 рік | 2005 рік | 2006 рік | |
КОНТРОЛЬ | 59.2 | 20,0 | 119,0 | 84.7 | 108.7 | 88,0 | 19.9 | 20.4 |
Обробка | 44.3 | 11.4 | 132.2 | 92,0 | 129.4 | 125,0 | 22.8 | 21.2 |
Зимове підмерзання (2006) також вплинуло на зменшення площі живлення листкової пластинки та маси грон. Біянтарна кислота в цьому випадку теж позитивно вплинула на виноградну рослину. В результаті отримано урожай з високими якісними показниками, що перевищує контроль на 42%.
Таким чином, в закритій зоні виноградарства Краснодарського краю сорт винограду Катеринодар при вирощуванні в неукривній культурі найбільш повно реалізує потенціал економічної продуктивності при застосуванні оптимізованих агротехнічних регламентів, включаючи формування кущів за типом двостороннього кордону Казенаве, довжину обрізки плодових лоз на 2 і 4 вічка, навантаження на кущі. 50-55 пагонів, обробка виноград з фізіологічно активними речовинами.
За матеріалами Міжнародної науково-практичної конференції «Науково-прикладні аспекти розвитку виноградарства і виноробства на сучасному етапі» - Новочеркаськ, ВНИИВиВ ім. Я.І. Потапенко, 2009
