Відновлення щеплених насаджень

Хісамутдінов А.Ф.
Всеросійський науково-дослідний інститут виноградарства і виноробства ім. Я.І. Потапенко

У щеплених виноградниках, незалежно від віку насаджень, сорту, що вирощується, ґрунтово-екологічних та інших умов, щорічно певна кількість рослин гине або знижує свою продуктивність.

На стан насаджень впливає багато факторів. Це якість садивного матеріалу і закладення виноградника, навантаження кущів пагонами і врожаєм, забезпеченість поживними речовинами і вологою, ступінь визрівання пагонів і умови перезимівлі. Недотримання обов'язкового мінімуму агротехнічних заходів по догляду за кущами, а також поширення хвороб і шкідників, механічні пошкодження призводять до зниження врожайності, уповільнення росту і, зрештою, до загибелі кущів.

Серед багатьох причин особливе місце займає передчасне старіння кущів через недотримання рекомендованої технології вирощування винограду. При цьому насадження різко знижують свою продуктивність.

Крім того, відхилення факторів зовнішнього середовища за якісь крайні межі також призводить до появи неспецифічних реакцій у рослин, тобто стресу.

Ці та ряд інших причин сприяють появі розрідженості виноградників, іноді досягає 50% і більше. Такі насадження не відповідають умовам промислових технологій і потребують оперативного втручання.

Нині проріджування щеплених виноградників є однією з основних причин високої собівартості вирощуваної продукції. Попередні розрахунки показують, що витрати на ремонт насаджень окупаються протягом 1-2 років. Однак і на молодих, і на плодоносних виноградниках ремонт краще проводити щорічно. Це дозволяє тривалий час підтримувати посадки в хорошому стані.

Враховуючи високу пластичність рослини винограду, а також виходячи з великого накопиченого наукового та виробничого досвіду, будь-який тією чи іншою мірою пошкоджений виноградник, але зі здоровою кореневою системою, може бути повністю відновлений за 1-2 роки. Про це свідчить робота співробітників нашого інституту та інших наукових установ. Так, раніше найчастіше викорчовували виноградники, кущі яких мали ознаки старіння та загнивання, а на їх місці через 2-3 роки висаджували нові. Нині у зв’язку з високою вартістю садивного матеріалу, дроту, стовпів, паливно-мастильних матеріалів тощо перед господарствами стоїть першочергове завдання продовження життя, а отже, і терміну служби наявних насаджень. Адже вартість посадки одного гектара щеплених виноградників за класичною схемою нині досягає 200-250 тисяч рублів.

Тому в сучасних умовах дуже важливо налагодити раціональні прийоми реконструкції та відновлення продуктивності щеплених насаджень, а також своєчасне омолодження кущів та окремих його частин.

Дослідні насадження розташовані на дослідному полі ВНІІВіВ ім. Я.І. Потапенко. Період дослідження: 2003-2005 рр.
Об’єктом дослідження була реакція рослин винограду на застосування до них різних методів реконструкції та реставрації. Сорт Квітка. Схема посадки 3´1,5 м на підщепі Кобер 5ББ. Висота стовбура 100 см. Побудова являє собою двоплечий горизонтальний кордон. Контроль – старі плодоносні кущі без омолодження.

Перед початком експерименту ми провели обстеження ділянки, площа якої становить близько 0,3 га і включає 12 рядів. Результати наведені в таблиці 1, в якій рослини розділені на 4 групи.

Таблиця 1
Результати обстеження ділянки 2003р

1 група представлена ​​рослинами, надземна частина яких була значно пошкоджена, але в основі кущів були молоді 1-2-річні лози, завдяки яким вдалося відновити надземну структуру. Такі кущі становили 1/5 від загальної кількості посадкових місць на цій території.

2 група – це старі чагарники з незначними пошкодженнями багаторічних частин, здатні давати врожай з ділянки в період реконструкційних заходів. Однак таких кущів накопичилося лише 7%. Надалі необхідно омолодити і надземні споруди цих кущів.

3 група – кущі, які втратили прищепну частину, але мали здорову кореневу систему та пагони підщепи. Ці рослини підлягали зеленому щепленню методом стикового окулірування. Таких рослин було 149.

Група 4 представляє не рослини, а їх відсутність на посадочному місці, що склало майже половину від загальної кількості посадкових місць.

Таким чином, наша інвентаризація ділянки показала, що кількість продуктивних рослин, здатних давати повноцінний урожай, становить 10-20% від загальної кількості насаджень. Це значно здорожує продукцію, що неприпустимо.

Тому головним завданням було показати на прикладі даного виноградника ефективність комплексного використання різних методів відновлення кущів, за допомогою яких можна за 2-3 роки різко знизити розрідженість насаджень і досягти 80-100% наявності високопродуктивних рослин на ділянці. У зв'язку з цим експеримент було поставлено за такою схемою.

Таблиця 2
Схема закладки досвіду

Таким чином, усі варіанти з перещепленням кущів і формуванням відводків у 2003 р. мали позитивні результати (табл. 3). Слід сказати, що на головному пагоні та на відводках проводили по дві окулірування на кожен пагін, тому ступінь відновлення кущів був близький до 100%. Причому на пагонах для відновлення надземного скелета куща щеплення проводили з пробудженням вічок, а на відводках - без пробудження.

Таблиця 3
Показники виживання та розвитку щеплень у 2003 році

Найкраще розвивалися на головному пагоні щепи першого варіанту, а найслабше – третього варіанту, де залишали два відводки. Проте, загалом, усі бутони прижилися та достатньо дозріли. Восени щеплення вкривали земляним валом, а утворені відводки вивозили на відповідну глибину і відстань.

У 2004 році щеплені та селекційні лози активно росли та розвивалися. З даних табл. 4 видно, що кущі варіанту 1 без застосування відводків були найкращими за показниками накопичення однорічної деревини. Відповідно, поверхня листя цих рослин була більшою. Цікавими є результати варіантів 2 і 3, з яких видно, що кількість проведених відводків суттєво не вплинула на розвиток материнських кущів. При цьому на відведених лозах об’єм накопичення однорічного приросту був вищим. Проте найкраще розвиток листкового апарату та його площі були на материнських рослинах. Дозрівання лоз у всіх варіантах пройшло добре.

В цілому слід сказати, що всі щеплені рослини і зняті з них лози розвивалися добре. Це дало змогу за один вегетаційний період сформувати скелет куща та його структурні елементи.

Таблиця 4
Показники листкової поверхні та річного приросту кущів у 2004 р

У 2005 році після зрізання зелених пагонів провели повторне агродослідження, залишивши на кожному кущі навантаження по 15 пагонів. У таблиці 5 наведено показники розвитку та продуктивності омолоджених та відновлених кущів у порівнянні з контрольними рослинами. З таблиці видно, що перещеплені кущі та відводки за всіма параметрами перевершують контрольні кущі. Більш того, розрахунки показують, що різниця між ними істотна.

Інвентаризація цього виноградника восени 2005 р. показала, що розрідженість ділянки не перевищує 20%, а складається він на 90% з омолоджених кущів. В цілому це значно підвищило врожайність виноградника. Однак варто сказати, що на даному етапі реставрація ділянки не завершена. Подальше проведення комплексу реконструкційних заходів дозволить звести до нуля пошкодження цього виноградника і тим самим підвищити його продуктивність.