Товарів: 0
На суму: 0 грн
Як рукопис
ГАНИЧ ВАЛЕНТИНА ОЛЕКСІЇВНА
ВИНОГРАД VITIS LABRUSСA L. ЯК ВИХІДНИЙ МАТЕРІАЛ ДЛЯ ПОКРАЩЕННЯ АСОРТИМЕНТУ ВИНОГРАДУ
НАСАДЖЕННЯ В НИЖНЬОМУ ДОНЮ
Спеціальність 06.01.07 – плодівництво, виноградарство
Анотація
дисертації на здобуття вченого ступеня
кандидат сільськогосподарських наук
стор. Персіановський – 2009
Робота виконана в державній науковій установі «Всеросійський науково-дослідний інститут виноградарства і виноробства ім. Я.І. Потапенка» Російської сільськогосподарської академії.
Науковий керівник:Кандидат сільськогосподарських наук
Красохіна Світлана Іванівна
Офіційні суперники:Доктор сільськогосподарських наук, професор
Дорошенко Наталя Петрівна
Кандидат сільськогосподарських наук
Радчевський Петро Пантелійович
Керівна організація:Державна наукова установа Північно-Кавказький зональний науково-дослідний інститут садівництва і виноградарства Російської академії сільськогосподарських наук.
Захист дисертації відбудеться 31 липня 2009 р. о 10 годині на засіданні дисертаційної ради Д 220.028.02 при ДонДАУ за адресою: 346493, Російська Федерація, Ростовська обл., Октябрьский (с) р-н, с.Персиановский, тел., факс 8-86360-3-61-50, офіц. сайт в Інтернеті Інтернет: www.dongau.ru
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Донського державного аграрного університету
Автореферат розіслано 30 червня 2009 р.
Вчений секретар
дисертаційна рада,
Доктор сільськогосподарських наук Фетюхін І.В.
Актуальність дослідження.Підвищення ефективності виноградарства безпосередньо пов’язане з впровадженням у практику нових сортів винограду, які більш пристосовані до певних умов середовища, мають стійкість до несприятливих абіотичних і біотичних факторів зовнішнього середовища, а також підвищену продуктивність у поєднанні з хорошою якістю врожаю. За своїми природними умовами Нижній Дон є північною зоною промислового виноградарства Російської Федерації. Різкоконтинентальний клімат, критичні для винограду морози, великі амплітуди коливань температури взимку, епіфітотії грибкових захворювань часто призводять до зниження врожайності виноградних насаджень і погіршення якості врожаю. Близько 50% площі виноградників вкривають на зиму, а механічне укриття кущів і подальше відкриття збільшують розрідженість насаджень і знижують їх довговічність.
Найнадійнішим способом отримання високих урожаїв у таких досить несприятливих умовах вирощування є введення в сортимент нових сортів винограду складного міжвидового походження. Поєднуючи в собі господарсько-цінні якості з високою стійкістю до біотичних і абіотичних факторів, такі сорти будуть придатні для вирощування з мінімальним хімічним захистом або без нього навіть у роки сильного епіфітотії грибних захворювань, що значно знизить пестицидне навантаження на довкілля.
Цілеспрямована робота селекціонерів з різних країн, таких як Кастель, Кудерк, Гайяр, Оберлен, Сейбель, Бако, Рават, Саве, Вільяр, Жоаннес Саве, А.С. Мержанян, В.В. Зотов, П.Ф. Царьов та інші привели до створення великої кількості нових сортів винограду на основі міжвидових гібридів, які культивуються з хорошим господарським ефектом. Численні дослідження Я.І. Потапенко, П.Я. Голодриги, Н.І. Гузуна, Л.П.Трошина, І.А. Кострикін та інші відомі вчені спростували думку про те, що в насадженнях мають право бути тільки класичні сорти.
Одним із найшвидших і ефективних методів покращення асортименту є впровадження. Проте для повної реалізації генотипового потенціалу інтродукованих сортів необхідно вивчати їх поведінку в конкретних ґрунтово-кліматичних умовах.
Метою дослідження єВивчити столові і безнасінні сорти винограду, отримані за участю виду Vitis labrusca L. Обґрунтувати доцільність введення їх в сортимент для розширення безукривної культури промислового виноградарства в Російській Федерації. Визначити можливість їх використання в селекції на морозостійкість та імунітет у поєднанні з якістю врожаю.
Відповідно до мети, яку ми визначилицілі дослідження:
• провести агробіологічне, увологічне та хіміко-технологічне дослідження 22 нових сортів винограду та двох перспективних сіянців, отриманих за участю виду Vitis labrusca L., та виявити найбільш адаптовані до умов Нижнього Дону.
• методом соціологічних опитувань визначити смакові уподобання респондентів щодо прийнятності аромату ізабелли у смаку свіжого винограду.
• вивчення біохімічного складу винограду під час зберігання.
• розрахувати економічну ефективність вирощування сортів винограду виду Vitis labrusca L., у порівнянні з районованими міжвидовими гібридами.
Об'єкт дослідженняУ США, Латвії, Литві, Білорусі та Росії виведено 22 сорти винограду, створені на основі виду Vitis labrusca L., різних за походженням, термінами дозрівання, стійкістю до хвороб та інтенсивністю лисячого аромату. Два гібридних саджанця виділені в еліту, отримані в ДУ ВНІІВіВ ім. Я.І. Потапенка Російської сільськогосподарської академії під час міжвидових схрещувань із сортами виду Vitis labrusca L. В якості контролю використовувалися сорти: Ізабелла – найпоширеніший і відомий гібрид, отриманий за участю Vitis labrusca L., доступний у промислових насадженнях; корінка російська - для групи безнасінних сортів; Насолода, Агат Донський - для групи столових сортів.
Предмет дослідження- біологічні особливості, морозо- та зимостійкість, стійкість до грибкових захворювань, смакові уподобання споживачів свіжого винограду.
Наукова новизна дослідженняполягає в тому, що вперше в умовах Нижнього Дону: комплексно вивчено нові інтродуковані сорти – складні міжвидові гібриди, отримані за участю виду Vitis labrusca L.; наведено агробіологічну та господарсько-технологічну характеристику досліджуваних сортів, а також рекомендації щодо залучення до селекційного процесу; визначено напрямки використання врожаю та харчову цінність свіжого винограду; Проведено дослідження смакових уподобань споживачів з метою визначення прийнятності аромату ізабелли у винограді.
Практичне значення та впровадження результатів дослідження. Виявлено та рекомендовано сорти, стійкі до біотичних та абіотичних факторів зовнішнього середовища, вирощування яких дозволить отримувати високі врожаї винограду при зниженні затрат праці з мінімальним використанням хімічних засобів захисту рослин.
Аналіз агробіологічних, хіміко-технологічних та господарсько-цінних властивостей досліджуваних сортів і гібридів дав змогу виділити найбільш перспективні батьківські форми та рекомендувати їх для включення в гібридизацію. Оцінка морозостійкості та зимостійкості в польових умовах дозволила виявити сорти та гібриди, здатні не тільки до швидкого відновлення після критично низьких зимових температур повітря, а й до високої продуктивності в екстремальних умовах вирощування.
Визначено напрямки використання врожаю та харчову цінність свіжого винограду. До супереліти відібрано два перспективних сіянці, які поєднують високу морозо-зимостійкість та стійкість до грибкових захворювань, один з них має високу категорію безрозсадності та хороші смакові якості.
Ампелографічна колекція поповнилася вісімдесятьма сортами виду Vitis labrusca L..
Результати досліджень можуть бути використані в роботі науково-дослідних установ, які займаються селекцією винограду, а також у спеціалізованих господарствах різних форм власності, особистих селянських та селянських господарствах громадян.
Результати досліджень впроваджено в господарстві ТОВ «Агро-Бізнес +» Камишинського району Волгоградської області на площі 0,4 га.
Апробація роботи.Основні результати дисертаційної роботи щорічно доповідалися та обговорювалися на засіданнях Науково-технічної ради та Вченої ради Державної наукової установи ВНІІВіВ імені Я.І. Потапенко (2004-2007), на конференціях Ростовського відділення товариства генетиків і селекціонерів (Ростов-на-Дону, 2006, 2008, 2009), в школах молодих учених і спеціалістів «Адаптивне ведення виноградарства» (Новочеркаськ, 2004), «Екологічна генетика культурних рослин» (Краснодарський край, село Криниця, 2005), на науково-практичній конференції «Інноваційні підходи в селекції квіткових, декоративних, субтропічних і плодових культур» (Сочі, 2005), на Першій міжнародній конференції «Північне виноградарство» (Юрмала, Латвія, 2006).
Публікації.За матеріалами дослідження опубліковано 11 наукових статей, у тому числі 2 роботи у виданні, рекомендованому ВАК Міністерства освіти і науки РФ.
Обсяг і структура дисертації:робота викладена на 156 сторінках машинописного тексту, складається зі вступу, умов, об’єктів і методів дослідження, експериментальної частини, висновку, висновків і практичних рекомендацій, бібліографічного списку використаної літератури, що включає 205 назв, у тому числі 23 іноземними мовами, 5 додатків, викладених на 28 машинописних сторінках. В основній частині роботи дисертація містить 20 таблиць і 19 рисунків.
Дослідження проводилися в період 2004-2007 років. в польових умовах на виноградниках дослідного поля та ампелографічної колекції ДНУ ВНІІВіВ ім. Я.І. Потапенка (м. Новочеркаськ, Ростовська область, географічні координати: широта – 47o 25' пн. ш.; довгота – 40o 06' сх.д.). Ділянки розташовані на степовому плато правого берега Дону, на висоті 80 - 100 метрів над рівнем моря.
Досліджувані сорти щеплено на підщепу Берландьєрі х Ріпарія Кобер 5ВВ; схема посадки 3 х 1,5 м; стандартна форма віяла зі стандартною висотою 80 см. Виноградники не вкриваються, не зрошуються. Дослід проводили для кожного сорту в трьох повторах по три кущі методом зеленого щеплення.
Технологія вирощування виноградників є загальноприйнятою для північної зони промислового виноградарства Російської Федерації.
Метеорологічні показники наводяться за даними метеостанції інституту. Період протягом років спостережень в цілому характеризувався чергуванням сприятливих і менш сприятливих погодних умов. У серпні 2004 р. опадів випало в 2 рази більше норми (97,6 мм (багаторічні 41 мм), що в поєднанні з високою температурою повітря спричинило епіфітотії грибних захворювань; зима 2005 - 2006 рр. характеризувалася низькими критичними температурами: мінімальна температура повітря опустилася до мінус 28°С, відмічено промерзання ґрунту на глибині 40 см; літній період 2007 р. характеризується високою сумою актив температур (3981,3°С при середньому багаторічному показнику 3350,8°С) і дуже низькою вологістю повітря (менше 30%). Такі контрастні погодні умови дали змогу всебічно вивчити та отримати об’єктивну інформацію про біологію досліджуваних сортів.
Фенологічні спостереження, агробіологічний облік, оцінка зимостійкості та групування сортів за цим показником - за методикою М. А. Лазаревського (1963).
Пагонопродуктивність, розрахункова врожайність - за методикою А.Г.Амірджанової та Д.С.Сулейманова (1986).
Стійкість сортів і гібридних форм до грибних хвороб оцінювали за рекомендаціями М. А. Лазаревського (1963) і за 5-бальною шкалою І.Н. Найденова, опублікована в книзі П.Н. Недова (1985).
Увологічна оцінка врожаю - за методикою Н.Н. Простосердова (1946). Масовий вміст цукрів у соку визначали рефрактометричним методом, кислот – титруванням 0,1 н NaOH (1985).
Групування сортів за тривалістю продуктивного періоду (від розпускання бруньок до збирання), урожайністю, розміром ягід і масовою концентрацією цукрів - за єдиною системою ОІВ (1984). Вивчення споживчого попиту - соціологічне опитування з центральною локацією (холл-тест) та Інтернет-опитування (1998, 2006, 2007).
Економічна ефективність - за методикою А.Ф.Чернявського (1990).
Дослідження біохімічного складу ягід проводили в лабораторії виноробства і технології лікеро-горілчаних напоїв ДУ ВНІІВіВ ім. Я.І. Потапенка за загальноприйнятими методами: цукристість, інвертний цукор - за Бертраном, глюкоза - йодометричним методом, фруктоза - розрахунковим (1966); зв'язаної винної кислоти - за модифікованим методом Бертло, загальної винної кислоти - ацидометричним методом, суми пектинових речовин - за Мелітцем, дихання ягід винограду - за методом Кожанової (1966), визначення кальцію - перманганометричним методом (1980). Визначення тривалості зберігання, видів втрат і виходу товарного винограду - за методикою С.Ю. Дженеєва (1978). Якість винограду визначали органолептично за методикою М. А. Лазаревського (1963), а при зберіганні за вдосконаленою методикою - за десятибальною системою. Сушку безнасінних сортів винограду проводили на сонячно-радіаційній сушильній установці (СРУ), розробленій у ВНІІВіВ імені Я.І. Потапенко.
Статистичну обробку результатів досліджень проводили за методиками П.Ф. Рокицького (1973) та О.В. Масюкова [1973, 1979], а також за допомогою комп’ютерної програми Statistica 6.0.
