Товарів: 0
На суму: 0 грн
УДК 634.8
ВИВЧЕННЯ ВИНОГРАДУ В СТЕПОВІЙ ЗОНІ ПІВДЕННОГО УРАЛУ
Т. Г. Нікіфорової
Державна наукова установа Оренбурзька дослідна станція садівництва і виноградарства ВСТИСП РААН, Оренбург, Росія
Наведено результати вивчення сортів і гібридних форм винограду в ампелографічній колекції в покривній культурі.
Інтерес до культури винограду постійно зростає, відповідно зростає потреба у нових комплексно-стійких сортах. Можливість і економічна доцільність вирощування винограду в північних і східних районах Росії була доведена І.В. Мічуріна, науково-дослідні установи та численні виноградарі-дослідники. Виноградна культура вийшла далеко за межі південного ареалу вирощування, завдяки можливості закритого виноградарства, створенню нових сортів і форм винограду з ультраранніми та ранніми термінами дозрівання; виведення більш зимостійких і морозостійких сортів - все це дозволило просунути культуру винограду від Сибіру і Далекого Сходу до Москви. А.І. Потапенко писав: «Північноросійське виноградарство, прилегле до 50° північної широти, за своїми показниками в майбутньому не поступатиметься класичному південному, а в чомусь і перевершуватиме його» [1].
У більш північних районах вирощування накопичення цукрів у винограді відбувається краще, ніж в приморських районах Дагестану або Краснодарського краю. Т.Г. Катарян, М.С. Потапов, З.А. Міщенко пояснив це більшою континентальністю клімату і більшою інсоляцією, яка також спостерігається на Південному Уралі. Контрастні температури дня і ночі створюють найбільш сприятливі умови для швидкого дозрівання винограду і підвищення його якості в порівнянні з морським кліматом [2,3,4].
Для розробки технології північного виноградарства, вирощування саджанців, вивчення і виведення нових сортів в 1963 р. в Оренбурзі під керівництвом Ф.І. Шатілова була створена Виноградарська фортеця, яка згодом отримала статус Оренбурзької дослідної станції садівництва і виноградарства.
Ампелографічні дослідження мають давню історію і не втрачають своєї актуальності й зараз. Н. В. Вавілов надавав великого значення мобілізації світових рослинних ресурсів для практичної і селекційної роботи. Найбільшою ампелографічної колекцією в північній зоні закритого промислового виноградарства Російської Федерації є колекція Всеросійського науково-дослідного інституту виноградарства і виноробства ім. Я.І. Потапенка, що налічує 1200 сортів і гібридних форм винограду.
В Анапському районі Краснодарського краю створюється російська ампелографічна колекція, яка налічує вже 3200 сортів і гібридних форм винограду [5].
В області підпокривного виноградарства збереження і розширення ампелографічних колекцій пов'язане з труднощами. Несприятливі погодні умови в окремі зими, пізні негативні температури навесні і ранньої осені призводять до сильного ураження рослин винограду, а іноді і до загибелі, особливо сортів південного походження. Але від цього колекції не втрачають свого значення, оскільки в зоні покривної культури винограду найважливішим є збір і використання в селекції сортів і форм, які відрізняються високою морозо- і зимостійкістю, а також високою врожайністю.
Вивчення сортів винограду проводиться на полях Оренбурзької дослідної станції садівництва і виноградарства. Станція розташована в центральній зоні області, в 6 км на схід від Оренбурга. Ґрунт чорнозем південний малогумінований, вміст гумусу 2,1-4%. За механічним складом легкосуглинистий, підстилаючі породи карбонатні супіски. Глибина залягання ґрунтових вод 2-25 м. Напрямок рядків – з півночі на південь, площа живлення – 3,0х2,0 м. Спосіб утримання кущів – вертикальна одноплощинна шпалера, формування кущів – стандартне вільне багатоплечове віяло. Насадження винограду захищені від північно-східних вітрів лісосмугами.
Ампелографічний збір винограду на дослідній станції є зональним, єдиним для зон із суворими зимовими умовами, коротким періодом вегетації та дефіцитом вологи. Методика дослідження є загальноприйнятою для вивчення сортів винограду [6, 7]. Створення ампелографічної колекції на станції почалося в 1989 році, а її створення тривало з 2001 року. В даний час колекція налічує близько 140 сортів і гібридних форм винограду, в основному завезених з наукових установ Росії, країн СНД і далекого зарубіжжя. Досліджуються переважно сорти винограду з підвищеною морозо- і зимостійкістю, комплексною стійкістю до хвороб і шкідників, ранньостиглістю ягід і лози, високою цукристістю. Під впливом факторів навколишнього середовища, а саме: висоти і стійкості снігового покриву, характеру зимових температур, рельєфу і захисту ділянки, біологічні відмінності морозо- і зимостійкості часто спотворюються. Велику роль в зимостійкості винограду відіграє агротехніка: строки і способи укриття кущів на зиму, товщина укривного шару, забезпечення поливів, особливо молодих посадок.
Ампелографічна колекція дозволяє створити банк даних цінних біологічних і господарських ознак рослин винограду, які в подальшому будуть використані для поповнення асортименту в промисловому та індивідуальному виноградарстві, а також у селекційній роботі з виведення нових сортів, адаптованих до умов степової зони Південного Уралу, Сибіру та Далекого Сходу. Несприятливий комплекс холодного періоду зумовив укриту форму вирощування винограду в нашій зоні.
Спостереження та дослідження проводились у 2004-2008 роках. на 42 сорти. Серед досліджуваних сортів близько 5% ультраранніх, 5% дуже ранніх, 76,2% ранніх, 11,9% середньостиглих і лише 1,9% середньопізніх сортів.
Найбільшою середньою врожайністю за період спостережень відзначилися сорти та гібридні форми: 15-03-1 (171,1 ц/га), 4-9-8-2 (142 ц/га), отримані на дослідній станції Ф.І. Шатілов; Захват (137,8 ц/га), Агат Донський (133,2 ц/га); Алма-Ата, Х-10-23 (120 ц/га); Новоукраїнський (117,8 ц/га); 4-8-9-2 (117,8 ц/га) та сорт Пам’ять Домбковська (100 ц/га) також отримано на Ф.І. станція. Шатілов
За середньою масою грона виділяють казахські сорти (Каз. НИИПиВ, Алмати), Медео (526 г), Алма-Ата (526 г), Восторг (377 г), Агат Донской (344 г), гібридну форму 4-9-8-2 F.I. Шатілова (321,1 г).
За середньою масою ягід вирізнялися сорти Медео (8,1 г), Талісман (6,2 г), Восторг (4,8 г), гібридна форма В-95-22 (4,7 г).
Висока цукристість у гібридної форми В-95-22 (24,7%), сорту Російський ранній (22,9%), гібридної форми № 342 (22,4%), Подарок Шатілова (22,3%), Білорозового (21,7%), Амурського білого безнасінного (21,2%).
Таким чином, вирощування в степовій зоні Південного Уралу виправдано досвідом не тільки дослідної станції, але і величезної кількості садівників-любителів. Виноград, вирощений в нашій зоні, добре переносить різко континентальний клімат і дає досить високі врожаї екологічно чистої високоякісної продукції.
В умовах степової зони Південного Уралу в закритому виноградарстві перспективно вирощувати сорти міжвидового походження, що володіють підвищеною зимо- і морозостійкістю, комплексною стійкістю до хвороб і шкідників, високою врожайністю.
Література
За матеріалами Міжнародної науково-практичної конференції «Науково-прикладні аспекти розвитку виноградарства і виноробства на сучасному етапі» - Новочеркаськ, ВНИИВиВ ім. Я.І. Потапенко, 2009
