Товарів: 0
На суму: 0 грн
Серед багаторічних насаджень нашої країни значні площі займають виноградники. Виноград вирощують на площі 1 млн. 280 тис. га, що становить близько чверті всіх багаторічних насаджень.
Україна посідає почесне місце в розвитку виноградарства нашої країни. Середньорічний збір винограду за останні 12 років (1966-1977) становив 989408 тонн, або близько 25% загальносоюзного виробництва. Урожайність винограду в республіці в дев'ятій п'ятирічці (1971—1975 рр.) порівняно з урожайністю восьмої (1966—1970 рр.) зросла на 11,5 % — з 42,2 до 48,7 ц/га. Через ураження виноградників на значній площі філоксерою вона наразі наближається до 40 ц/га. Однак така врожайність далека від того, що може дати гектар винограду при інтенсивному вирощуванні.
Науково-дослідними установами України розроблено заходи щодо спеціалізації та концентрації виробництва винограду. У відповідності з природними умовами і доцільністю виробництва окремих видів виноградної і виноробної продукції в республіці виділено 11 природних виробничих зон, в їх межах — 58 природних виробничих зон.
Широке застосування добрив є одним з основних елементів інтенсивного виноградарства. Дослідження наукових установ і досвід провідних господарств свідчать про високу економічну ефективність застосування добрив на виноградниках, особливо в поєднанні зі зрошенням. Водночас застосування добрив є одним із основних методів збереження та підвищення родючості ґрунту, що є невід’ємним елементом раціонального сільськогосподарського виробництва.
У нашій країні з кожним роком зростає виробництво мінеральних добрив і забезпечення ними сільського господарства: у 1965 р. їх було вироблено 31,2 млн. т, у 1970 р. — 55,4, у 1975 р. — 75 млн. т. До кінця десятої п'ятирічки їх виробництво зросте до 115 млн. тонн. Згідно з рішенням липневого (1978 р.) Пленуму ЦК КПРС поставки мінеральних добрив для сільського господарства в одинадцятій п'ятирічці збільшуються до 135-140 млн. тонн. Тому є всі підстави вважати, що в найближчі роки виноградники будуть повністю забезпечені мінеральними добривами під запланований урожай.
Раціональне використання добрив у виноградниках не тільки підвищує врожайність, покращує якість урожаю, але й робить його більш стабільним. Водночас досвід показує, що неправильне застосування добрив призводить до погіршення якості врожаю, знижує зимостійкість, стійкість до хвороб, урожайність насаджень. Тому при інтенсивному вирощуванні винограду і, отже, при широкому застосуванні добрив потрібен значно точніший розрахунок при розробці всіх елементів системи удобрення.
Для більш ефективного використання добрив у виноградниках Всесоюзним науково-дослідним інститутом виноробства і виноградарства (ВНІІВіВ) «Магарач» було складено «Методичні вказівки для зональних агрохімічних лабораторій для широкого агрохімічного дослідження грунтів, проведення польових дослідів з удобренням і складання рекомендацій щодо застосування добрив у виноградниках колгоспів і радгоспи» (1970). З цією ж метою в 1975 році під керівництвом ВНІІВіВ «Магарач» колективом агрономів і агрохіміків були складені «Методичні рекомендації по застосуванню добрив на виноградниках» (1976).
У цій книзі наведені теоретичні основи та практичні відомості щодо застосування добрив при інтенсивному вирощуванні винограду.
При його складанні використано результати досліджень ВНІІВіВ «Магарач», Українського науково-дослідного інституту виноградарства і виноробства (УНІВіВ) ім. В.Є. Таїрова та інших науково-дослідних установ, що вивчають удобрення виноградників.
