Вплив філоксери листкової на показники плодоношення, урожай та його якість

Є.П. Странішевська, доктор сільськогосподарських наук, провідний науковий співробітник,
А.А. Мізяк, аспірант
Кафедра захисту і фізіології рослин,
Національний інститут винограду і вина «Магарач»

ВПЛИВ ФІЛОКСЕРИ ЛИСТКОВОЇ НА ПОКАЗНИКИ ПЛОДОНОШЕННЯ ВИНОГРАДУ, УРОЖАЙ ТА ЙОГО ЯКІСТЬ

Наведено результати дворічного дослідження впливу інтенсивності розвитку листкової форми філоксери на розвиток рослини винограду, урожайність та накопичення цукрів у соку ягід. Встановлено, що за максимального балу розвитку філоксери відсоток плідних пагонів зменшується на 13,9 %, загальна кількість сформованих суцвіть – на 17,8 %; вихід і масова концентрація цукрів знижуються на 23 і 14%.

вступ.

Сьогодні філоксера винограду залишається одним із найбільш потенційно небезпечних шкідників і в багатьох країнах світу віднесена до зовнішніх і внутрішніх карантинних шкідників [1-3, 7, 8].
При сильному розвитку листкової форми філоксери на американських маточниках значно знижується врожайність живців підщепи і вихід щеплених сіянців у шкільних рослинах. За роки розвитку листкової форми філоксери на плантаціях гібридних сортів прямого виробництва урожайність знижується на 20-40 % [3]. На європейських сортах винограду в щепленій культурі, які займають основні площі на півдні України, філоксера не входить до групи основних шкідників листя винограду, оскільки вважається, що листкова форма філоксери на щеплених виноградниках не розвивається. В останнє десятиліття в літературі з’явилися відомості про розширення ареалу листової філоксери та посилення її шкідливої ​​дії, негативного впливу на врожай та його якість [1, 8, 11]. Відомості про посилену шкідливу дію листкової форми філоксери на європейські сорти винограду містяться також у працях зарубіжних авторів [9-11].
Проте зібраних даних недостатньо для оцінки впливу листкової форми філоксери на продуктивність рослини винограду та визначення економічного порогу шкодочинності. Тому поряд з вивченням особливостей поширення та розвитку листкової форми філоксери на щеплених європейських сортах винограду та розробкою раціональної системи захисних заходів актуальним є визначення впливу листкової форми філоксери на основні агробіологічні показники розвитку рослини винограду, зокрема на врожай та його якість.

Місце, умови, об'єкти та методи дослідження.

Дослідження проводили на виноградниках ВАТ ім. Покришева (Херсонська область) у Лівобережній степовій зоні виноградарства Причорноморської низовини південного Степу України, на сорті Алешковський у 2008-2009 рр. Рік посадки - 2002, схема посадки - 3х1,5, форма - Гюйо двоплечий (висота стебла - 60 см). Виноград самокореневий, поливний.
Серед конкретних методів дослідження, використаних у роботі: маршрутно-польовий – для вивчення динаміки поширення, рівня шкодочинності листкової форми філоксери в промислових насадженнях; мірно-вагові - для визначення агробіологічних показників розвитку та продуктивності рослин винограду.
Для з’ясування біології розвитку філоксери, визначення її шкодочинності та розповсюдження за об’єктом проводили спостереження за допомогою фітосанітарного обстеження [6]. Обліки інтенсивності галоутворення шкідником на листковому апараті винограду проводили згідно з «Методиками випробування та обробки пестицидами» [4].
Агробіологічний облік структури показників навантаження рослин винограду, облік маси врожаю та його кондицій визначали за методикою: «Методичні рекомендації щодо агротехнічних досліджень у виноградарстві України» [5].

Таблиця 1
Агробіологічні показники ВАТ ім. Покришева, сорт Алешковський, 2008-2009 рр.

Експериментальний варіант (бал ушкодження/інтенсивність галлоутворення)	Глазків всього, шт./кущ	Розвинені пагони, шт./кущ	Плодоносні пагони, шт./кущ	Суцвіття, шт./шт	Коефіцієнт
					плодоношення, К1	плідність, К2
I. 0/0%	22.35	19.9	19.3	31.5	1.58	1.63
II. 1/до 1%	22.28	19.5	18.8	31.1	1.59	1.72
III. 2/1-10%	22.02	18.8	18.1	30.6	1.63	1.69
IV. 3/11-25%	21.80	18.2	17.4	29.6	1.61	1.70
V.4/26-50%	21.38	17.5	16.9	27.2	1.55	1.61
VI. 5/більше 50%	21.18	17.1	16.6	25.9	1.51	1.56
NSR05	1.17	0,41	0,31	0,78	0,05	0,05

Постановка досліду відбувалася на однаковому агробіологічному фоні для всіх варіантів досліду. Потенційна продуктивність рослин винограду до початку досліду (різниця між середньою кількістю бруньок на обліковому кущі), агротехнічні прийоми догляду за рослинами та заходи захисту від основного комплексу шкідників були однаковими для всіх варіантів.

Результати досліджень.

Агробіологічні дослідження проводили у 2-й декаді травня на одних і тих же рослинах в усі роки досліджень (табл. 2).
Перед початком досліду на ділянці ізолювали рослини, в яких з різною інтенсивністю йшов розвиток листкової форми філоксери. Заселення листків більше 25% (бал пошкодження - 3) свідчить про тривалий, більше 3 років, розвиток листкової форми філоксери на заселених рослинах.

Таблиця 2
Урожай та його якість при різній інтенсивності заселення листя винограду філоксерою, ВАТ ім. Покришева, сорт Алешковський, 2008-2009 рр.

Варіант досвіду (оцінка шкоди/інтенсивність утворення жовчі)	Середня маса грона, г	Урожайність, кг/кущ	Масовий вміст цукрів, г/100 см3
I. 0/0%	190	5.65	22.90
II. 1/до 1%	190	5.60	22.60
III. 2/1-10%	170	5.05	21.85
IV. 3/11-25%	170	4,85	21.45
V.4/26-50%	170	4.70	20.55
VI. 5/більше 50%	170	4.35	19.60
NSR05	6	0,41	0,57

Агробіологічні дослідження, проведені в перший рік досліджень, показали, що всі відібрані досліджувані рослини мали однакову потенційну продуктивність (різниця між мінімальним і максимальним показниками вічок, залишених під час обрізки між дослідними варіантами, становить 2,2, NSR05 = 0,37). У середньому за два роки досліджень кількість вічок, що залишилися після обрізки, суттєво не відрізнялася між дослідними варіантами, різниця була в межах похибки експерименту (NSR05 = 1,17). Достовірні (на 5% рівні значущості) відзначені відмінності показників розвинутих пагонів та сформованих суцвіть між варіантами І-ІІ та ІІІ-VІ. Варіанти III, IV, V та VI також мали суттєві відмінності між собою за визначеними показниками. Відмінності між І та VI варіантами за кількістю розвинених пагонів та сформованих суцвіть становили 14,1 та 17,8 % відповідно.
Показники кількості плідних пагонів мали достовірні відмінності між усіма варіантами досліду, за винятком V та VI, різниця між якими (0,3) не перевищувала похибки досліду (NSR05 = 0,31). Істотним для визначення залежності розвитку рослини винограду від інтенсивності галлоутворення є наявність суттєвої різниці між І та ІІ-VІ варіантами. Різниця між неураженими рослинами та рослинами, заселеними до середнього (3 бали) та сильного (4 та 5 балів) ступеня становила 9,8 відповідно; 12,4 і 13,9%.
Суттєві відмінності між І та ІІ-VІ варіантами за показниками сформованих суцвіть і пагонів (плідних і неплідних), у свою чергу, вплинули на коефіцієнти плодоношення та плодоносності. Коефіцієнти плодоношення у варіантах V-VI істотно відрізнялися від показників, отриманих у варіантах I-IV. Показники плодючості у варіанті VI суттєво відрізнялися від варіантів досліду I-IV.
При вивченні впливу інтенсивності галлоутворення на врожайність і якість винограду за два роки досліджень встановлено (табл. 2), що при середньому і сильному заселенні філоксерою листкового апарату (інтенсивність галлоутворення 11% і більше) урожай, зібраний з однієї рекордної рослини, знижується на 14-23% (до 4,85-4,35). кг/кущ) порівняно з рослинами, вільними від листкової форми філоксери (5,65 кг / кущ). Інгібуючий вплив на розвиток виноградної рослини прогресує з кожним наступним роком вегетації. У 2008 р. зниження врожайності у IV, V та VI варіантах становило 9,4; 11,3 і 13,2%. На другому році досліджень втрати врожаю на цих же рослинах становили відповідно 18,3; 22,0 і 30%. Втрати врожаю були зумовлені як негативним впливом листкової форми філоксери на формування суцвіть, так і зниженням середньої маси одного грона на 10,5 % (NSR05 = 5,8, або 3,1 %).
Більш виражений негативний вплив на масову концентрацію цукрів у ягідному соку має заселення листя листковою формою філоксери. У перший рік досліджень достовірні, понад 6,3 %, відмінності від І варіанту отримано навіть за низького рівня колонізації листкового апарату у ІІІ варіанті (NSR05 = 0,60, або 2,7 %). При максимальному балу заселення листкової поверхні винограду зниження цукристості ягідного соку в перший рік досліджень становило 13,1 %. На другому році досліджень були отримані аналогічні закономірності. Зниження масового вмісту цукрів у ягідному соку за низького рівня колонізації становило 3,45 % (NSR05 = 0,70, або 3,0 %). При максимальному балу заселення листкової поверхні винограду зниження цукристості соку ягід становило 15,7 %. У середньому за два роки досліджень відмічено достовірні відмінності, понад 1,45 г/100 см3 (NSR05 = 0,57), між варіантами I та III-VI (табл. 2). Максимальні відмінності, 3,3 г/100 см3 (більше 14 %), отримано при порівнянні варіантів без візуальних ознак заселення вегетативних органів листковою формою філоксери та з максимальним балом ураження (інтенсивність галлоутворення більше 50 %).
Таким чином, проведеними дослідженнями достовірно встановлено, що листкова форма філоксери негативно впливає на показники плодоношення виноградної рослини, у тому числі на масу грона та врожайність винограду в цілому; на накопичення цукрів у ягідному соку.
У середньому за два роки досліджень при максимальному балу розвитку листкової форми філоксери (інтенсивність галлоутворення більше 50%) порівняно з варіантом, що не має візуальних ознак заселення філоксерою вегетативних органів, знижуються основні показники плодоношення рослини винограду:

розвинених і плідних пагонів – на 14%;

сформовані суцвіття – на 17,8 %;

середня маса грона - на 10,5%;

продуктивність - на 23%;

масової концентрації цукрів у ягідному соку - на 14,4%.