Вплив норм навантаження куща на якість сорту винограду Баклановський

ВПЛИВ ЗАВАНТАЖЕННЯ БУРИ ПАГОНАМИ ТА УРОЖАЄМ НА ЯКІСТЬ ВИНОГРАДУ СОРТУ БАКЛАНОВСЬКИЙ

А.Ф.Хісамутдінов, С.І.Красохіна
Державна наукова установа Всеросійський науково-дослідний інститут виноградарства і виноробства ім. Я.І. Потапенка Російської сільськогосподарської академії

Сорт Баклановський виведений у ВНІІВіВ ім. Я.І. Потапенка, в 2002 році переведена в мережу ГСІ з первинними характеристиками, а в 2009 році включена в ГРСД. Однак цей різновид потребує подальшого і детальнішого вивчення. У зв’язку з цим у 2007 році нами проведено польовий дослід з вивчення впливу норм навантаження кущів пагонами та гронами на величину врожаю та якість столового винограду. Для цього ми щепили (більше 300 кущів) методом окулірування встик сорт Баклановський на підщепу Кобер 5 ББ, висаджену в 1986 році (3,5 х 1,5 м) на висоті 80-90 см над поверхнею ґрунту. Протягом 2005 та 2006 років повністю сформовано плечі та інші конструктивні елементи кущів.
Навесні 2009 року за результатами перезимівлі однорічний приріст кущів обрізали на гілки довжиною 3-4 вічка. Потім, після розпускання бруньок, проводили агродослідження і обрізали зайві пагони та грона, залишаючи заплановане навантаження.
Було створено такі параметри завантаження. На кущах залишали 16, 20 і 24 пагони і після цвітіння нормували кількість пучків на них:
1. По одному грону на кожен пагін;
2. На кожен пагін по одному пучку, який потім прищипують;
3. На кожен другий пагін по одному грону, на решті - видаляють;
4. На кожен другий пагін по дві грона, на решті - видалені;

Варто уточнити, що у 2009 р. на сорті Баклановський через ураження центральних бруньок пізніми весняними заморозками (до мінус 3,10 С у другій декаді квітня) ми не витримали навантаження двох грона на 1 пагін плюс 1 неплідна на всіх варіантах досліду. У зв'язку з цим ці рослини випали з обліку та спостережень протягом минулого вегетаційного періоду. Крім того, з цих же причин в інших підваріантах досліду не завжди вдавалося витримувати заплановане за схемою досліду навантаження кущів плодоносними пагонами та гронами. Проте ми привели кущі до спільного знаменника і створили умови, за яких можна отримати відносно об’єктивну інформацію. Всі записи та спостереження проводились вчасно та в повному обсязі.
З даних таблиці 1 видно, що за створених умов кущі варіанту 3, де було залишено підвищене навантаження пагонами, мали вищу врожайність, що відповідно призвело до більшого навантаження рослин плодоносними пагонами та гронами. В інших варіантах досліду врожайність була нижчою. Слід зазначити, що кількість плідних пагонів у підваріантах досліду, де залишали по одному пучку на пагін, становила 62-66 %.

Таблиця 1 – Показники плодоносності та врожайності 2009 р

Аналізуючи дослідні варіанти в поперечному розрізі, можна відзначити, що велика маса грон зафіксована на кущах, де співвідношення плодоносного пагона до безплідного становило 1:1. Однак це не призвело до більшого врожаю. Найкращими в цих умовах були варіанти з прищипуванням пагонів.
Розглядаючи показники розвитку листко-стеблового апарату між варіантами (табл. 2), видно, що найбільше листків розвивалося на кущах із більшим навантаженням зеленими пагонами. Це зрештою призвело до створення більшої поверхні листя рослини. Слід зазначити, що в першому варіанті досліду при невеликій кількості пагонів листки розвивалися більшими і їх маса була більшою, що відповідно вплинуло на параметри листкової поверхні цих рослин.
З точки зору розвитку та накопичення річного приросту найкращим був варіант 1, де залишали невелику кількість пагонів. Відбулося це за рахунок більшої довжини пагонів і діаметра, а також меншої кількості врожаю.

Таблиця 2 – Показники розвитку листко-стеблового апарату за 2009 рік

В цілому, слід сказати, що всі кущі мали нормальний ріст і розвиток. Досліди та спостереження будуть продовжені на тих же установках з тими ж нормами і режимами навантаження.

Висновки.

В умовах проведеної роботи за підсумками вегетації 2009 р. можна зробити наступні попередні висновки.
1. Плодоношення та розвиток сорту Баклановський на четвертому році досліджень більшою мірою залежало від погодно-кліматичних умов та інших зовнішніх факторів, ніж від режиму навантаження. Висока плодоносність вічок цього сорту дозволила сформувати навантаження кущів і отримати врожай.
2. Проведені дослідження щодо встановлення оптимального навантаження на сорт Баклановський показали, що за сучасних умов, коли кількість плідних пагонів не перевищувала 66 %, більша врожайність була зафіксована у варіанті з більшим навантаженням.