Вплив норми навантаження на продуктивність сорту винограду Денисовський на Дону

Ш.Н. ГУСЕІНОВ, Б.В. ЧИГРИК, В.Н. ГОРДЄЄВ

Всеросійський науково-дослідний інститут виноградарства і виноробства ім. І. Потапенка

В умовах північного індустріального виноградарства протягом багатьох років ведеться пошук червоних технічних сортів винограду, адаптованих до суворих зимових умов, що дозволяють отримувати стабільну, безпокривну культуру винограду з високою врожайністю та якісними ягодами.
Еталоном високої морозостійкості і стабільної врожайності є північний Сапераві селекції ВНІІВіВ ім. Я. І. Потапенка. Проте він схильний до перевантажень, що позначається на цукронакопичувальній здатності сорту та якості виноробної продукції.

У результаті вивчення великої кількості сортів і гібридних форм ми зосередили увагу на сорті Денисівський (сорти Північний х Мускатний), який характеризувався морозостійкістю на рівні сорту Північний Сапераві, вищою врожайністю і цукронакопичувальною здатністю, а також більш раннім терміном дозрівання (кінець серпня). Ці особливості сорту не могли не зацікавити виробників. Висока плодоносність пагонів дозволила використовувати коротку обрізку лоз, що в поєднанні з високоякісною системою управління забезпечує різке скорочення витрат праці на вирощування винограду, тобто дозволяє використовувати промислові технології вирощування. Недостатньо вивчено питання встановлення оптимальної норми навантаження кущів пагонами та врожаєм.

Дослідження проводили на повновікових виноградниках, щеплених на підщепі Кобер 5 ВВ, сформованому у вигляді висячого кордону на Т-подібній опорі з висотою штамба 150 см. Схема посадки 3х1,5 м. Дослід включав 3 варіанти навантаження (25, 35 і 45 пагонів на кущ, або 56, 78 і 100 тис. пагонів на 1 га). На довжину обрізки лози в усіх варіантах досліду залишали 2-4 вічка.

Усі обстеження та спостереження проводили на однакових 30 типових кущах по 10 у кожній повторності.
Реакція рослини на різні норми навантаження проявляється насамперед у стані росту, ступені визрівання пагонів і загальному зростанні куща в цілому. У наших дослідженнях збільшення норми навантаження з 25 до 35 і 45 пагонів на кущ призвело до природного зменшення середньої довжини пагона зі 107 см до 100 і 94 см, тобто різниця між крайніми варіантами становила 12 %. При цьому відзначено зменшення як середнього діаметра пагонів, так і об’єму 1 пагона. Величина загального приросту кущів змінювалася криволінійно. Збільшення навантаження від мінімального до середнього, тобто на 29 %, сприяло збільшенню загального приросту куща на 23 %, а при подальшому збільшенні до максимальної норми призводило до зниження цього показника (табл. 1, середні дані за 2000-2005 рр.).

Таблиця 1

Таблиця 2

Зміни параметрів пагонів у насадженнях з різним навантаженням на кущі можуть впливати на збереження вічок після перезимівлі та плодючість пагонів. Однак наші побоювання з цього приводу не виправдалися.
Показники плодючості за умов проведеної роботи не відрізнялися. В цілому Денисовський вирізнявся високою врожайністю. Так, середня багаторічна частка плодоносних пагонів у загальній структурі навантаження була на рівні 85%, а коефіцієнт плодоношення – 1,41-1,48 (табл. 2, середні дані за 2000-2005 рр.).

Норма навантаження суттєво вплинула на середню масу грона: зі збільшенням навантаження на кущ від 25 до 45 пагонів вона знизилася на 9%, а урожайність, навпаки, підвищилася з 5,6 до 9,2 кг (115-169 ц/га), або на 46%.

Збільшення навантаження на кущ призвело до зниження пагонопродуктивності зі 172 до 149 г і незначного зниження цукристості ягідного соку з 229 до 210 г/дм3 (табл. 3, середні дані за 2000-2005 рр.). Слід зазначити, що навіть у варіанті максимального навантаження досліду, де відзначено найвищу врожайність, рівень цукру залишався високим (210 г/дм3).

Це характеризує Денисівський як сорт із широким спектром використання.
У дослідженнях з розробки окремих агротехнічних прийомів (навантаження на кущі) найбільшу увагу приділяють характеру формування листкової поверхні насаджень (структурі безпосереднього поглинання енергії ФАР, що потрапляє на рослини).

У наших дослідженнях норма навантаження впливала на кількість розвинутих листків на кущах. Так, при збільшенні навантаження з 25 до 35 і 45 пагонів на кущ, або на 40 і 80 %, кількість листків на кущах зросла з 1021 до 1265 і 1485, або на 24 і 45 %. При цьому площа листкової пластинки суттєво не змінилася, а площа листкової поверхні куща та 1 га насаджень закономірно зросла на 26 і 42 % (табл. 4, середні дані за 2000-2005 рр.). Це призвело до збільшення загальної біомаси рослин Ubiol. та господарського врожаю Ухоз. Частка врожаю в загальній біомасі рослин Хоз. в усіх варіантах досліду була однаковою (58%), а частка набутих ФАР зросла з 0,46 до 0,62%.

Таблиця 3

Таблиця 4

Чиста продуктивність фотосинтезу на одиницю листкової поверхні (1 м2) дещо зменшувалася зі збільшенням навантаження. Таким чином, проведені дослідження дозволяють зробити висновок про високу пластичність сорту Денисівський в умовах Нижнього Дону, і для більш повної реалізації його біологічних особливостей необхідно використовувати високоякісні системи утримання з вільним розвитком пагонів зі схемами посадки 3 х 1,5-2 м, довжиною зрізу пагонів на 2-4 вічка і нормою навантаження 80-90 тис. пагонів на 1 га.

Стаття опублікована в журналі «Виноробство і виноградарство» No6 за 2007 рік.