Вплив різних антитранспірантів на якість і врожайність щеплених саджанців

УДК 634.8.037
ВПЛИВ РІЗНИХ АНТИТРАНСПІРАНТІВ НА ЯКІСТЬ ТА УРОЖАЙНІСТЬ ГРАФІКОВАНИХ СІЯНЦІВ
Г.П. Маленький
Державна наукова установа Всеросійський науково-дослідний інститут виноградарства і виноробства ім. Я.І. Потапенко, Російська сільськогосподарська академія, Новочеркаськ. Росія
В. П. Ільїна
Федеральна державна освітня установа вищої професійної освіти «Донський державний аграрний університет», селище Персіановський, Ростовська область, Росія
Вивчено способи захисту щеплень від висихання. Визначено найефективніший спосіб – обмотування місця з’єднання підщепи з прищепою липкою фотодеградуючою поліетиленовою стрічкою з терміном руйнування 60-65 днів.
На початку 70-х років минулого століття в ряді країн почалася активна розробка полімерних матеріалів, що розкладаються. Безпосереднім приводом для початку досліджень у цій галузі стало посилення боротьби із забрудненням навколишнього середовища промисловими та побутовими відходами, зокрема пластиком. Висока стійкість пластикових відходів до розкладання є однією з головних причин, що ускладнює їх утилізацію. Оскільки основним джерелом забруднення навколишнього середовища є продукція з коротким терміном служби, і в першу чергу тара та упаковка, метою перших розробок в області пластмас, що розкладаються, було отримання композицій, придатних для виготовлення різних видів упаковки. Згодом для них були запропоновані й інші сфери застосування. Дослідження проводились у напрямку отримання фоторозкладних, біорозкладних та водорозчинних полімерних матеріалів. Усі вони стабільні за певних умов експлуатації, але після використання легко розкладаються сонячним світлом, мікроорганізмами чи водою, що усуває проблему утилізації відходів. Всеросійський науково-дослідний інститут виноградарства і виноробства ім. Я.І. З 1980 року Потапенко спільно з НВО «Пластполімер», Санкт-Петербург, працює над створенням фоторозкладних композицій на основі поліетилену та випробуванням плівок для мульчування ґрунту. Розроблені нами плівки дозволили одночасно прогріти ґрунт і придушити всі види бур’янів. Також нами розроблено фотодеградуючу композицію на основі поліетилену для перев’язки трансплантатів із плівки ПЕ-70 та розроблено на її основі термозбіжний рукав [1,2]. Дослідні партії гільзи випускаються на заводі «Пластполімер» (Санкт-Петербург). У господарствах, де використовується рукавиця, її досить розрізати на окремі частини довжиною 150-200 мм. В даний час випускається з такими фізико-механічними характеристиками:
Внутрішній діаметр гільзи, мм                             15,6-30
Товщина плівки, мм                                                    20-30
Період фотодеструкції, діб                                     60-65
Усадка, %                                                                         150-300
Міцність на розрив (кгс/м2):
в поздовжньому напрямку                                      140
в поперечному напрямку                                      130
Вміст гелевої фракції, %                                      20-60
Пропускання променів в ультрафіолетовій частині спектру, %        90
Відносне видовження при різанні, %       250-300
Виробництво термозбіжних фотодеструктивних гільз здійснюється на заводах методом плоскощілинної екструзії [3]. При радіаційно-хімічному перемішуванні матеріалу доводять вміст гелевої фракції до 20-30% з наступним розтягуванням гільзи в радіальному напрямку в 1,5 рази при температурі 120-150°С.
Раніше перев'язку проводили звичайною поліетиленовою плівкою за технологією, запропонованою С.Ю. Дженєєва та ін., де для кожного трансплантата на громіздку бандажну установку приварювали поліетиленову кришку [4]. Його вартість склала понад 270 тисяч рублів. Деякі наплавлені поліетиленові кришки по шву були зруйновані при усадці, що призвело до зниження виходу розсади при використанні. Звичайна поліетиленова плівка, використовувана для перев'язки, залишилася на трансплантатах практично без змін. Очі потрібно було звільнити вручну [5,6]. Застосування термозбіжної гільзи значно спростило технологію; при зануренні в розплавлену вазелінову олію при температурі +150°С зменшувався в 1,5-3 рази. Фотодеградуюча плівка, поміщена в масло, різко знижує його паропроникність і надійно захищає щеплені компоненти від висихання, при цьому добре пропускаючи кисень і вуглекислий газ.
У 2005-2006 рр. в ТОВ «Виноградар» Семикаракорского р-ну Ростовської області проведено порівняльне дослідження способів епіляції, бинтування і перев'язування трансплантатів фотодеградируемой липкою стрічкою з плівки ПЕ-70. По-перше, були розроблені та випробувані механічні пристрої для обгортання щеплених компонентів фоторозкладаною клейкою стрічкою та проведено дослідження. Верхню частину щепленого живця загортали, зверху приклеювали 2-3 витки стрічки і автоматично зрізали ножем. Під час цієї операції щепник контролював з’єднання підщепи з прищепою і за потреби коригував складові щепи.
Було встановлено, що в парафінованих трансплантатах захисна плівка не заважала розвитку ока. Він почав рости через 6-8 днів. У той же час висока вологість повітря в камері створює сприятливі умови для розвитку грибкових захворювань. Спостерігалося сильне пліснявіння контрольних щеп (оброблених парафіном). При бинтуванні плівка гальмувала розвиток очей. Терміни розвитку ока у варіантах визначалися насамперед механічною міцністю плівки. Щільне обгортання плівкою місця з’єднання ділянок копуляції під час бинтування сприяло успішному формуванню внутрішньої мозолі. Такого терміну служби 0-65 днів було цілком достатньо для повного злиття щеплених компонентів.
Після стратифікації, сортування і зміцнення щепи висаджують у щілини на 6-8 см над поверхнею ґрунту. Плівку на щепі руйнували на світлі, не перешкоджаючи розвитку вічок і росту пагонів. При цьому занурена в ґрунт плівка не руйнувалася, виключала розвиток пагонів на саджанцях у шкілці, запобігала розвитку росяних коренів на корені після висаджування розсади на постійне місце.
Найвищу приживлюваність, а також найвищий вихід стандартної розсади отримано при застосуванні липкої стрічки 67,4%. Тут щеплені сіянці мали кращу якість (табл. 1).
Таблиця 1
Вплив застосування різних засобів захисту від висихання на якість та врожайність саджанців (Сорт Августин, підщепа        Кобер 5 ББ, ТОВ «Виноградар», 2005-2006 рр.)

Зрощення підщепи і прищепи залежить як від біологічної сумісності та їх фізіологічного стану, так і від фізичних властивостей в'яжучого матеріалу. Вона повинна забезпечувати щільне з'єднання щеплених компонентів, не врізатися в тканину рослини і оберігати місця зрізів від висихання. Підв’язування щеп розробленою нами стрічкою, яка характеризується еластичністю та вологостійкістю, знайшла широке застосування в практиці плодових розсадників, оскільки використання звичайної поліетиленової плівки не вирішувало питання запобігання врізання стрічки в тканину рослини без проведення трудомісткої операції з її видалення.
Дослідження показали, що подолання вищезазначеного недоліку досягається використанням фоторозкладної стрічки з плівки ПЕ-70 для щеплення. Володіючи притаманною ПЕ плівці вологостійкістю і еластичністю, стрічка ПЕ-70 швидко тріскається і відпадає. Визначення економічної ефективності використання досліджуваних антитранспірантів при вирощуванні розсади проводили за фактичними витратами та рівнем рентабельності 1 га щеплення (500 тис. шт.). У порівнянні зі звичайною поліетиленовою плівкою використання ПЕ-70 виключає витрати ручної праці на зняття обв’язки в обсязі 17 людино-днів при вирощуванні 500 тис. щеплень на гектар розсадника. Крім того, при використанні добу живцювання, фоторозкладальну стрічку виготовляють з плівки ПЕ-70. виходить додатковий дохід більше мільйона рублів, в порівнянні з лікуванням парафіновим складом.
Термін служби обв'язки ПЕ-70 багато в чому залежить від погодних умов. Тому дані про його збереження різняться як у кліматичних районах, так і в окремі роки. При зав'язуванні щеп плівка ПЕ-70 фотодеградує на рослинах, її молекулярна маса досягає 2-3 тис. од., а при попаданні в ґрунт залишки зав'язки розкладаються мікроорганізмами. Враховуючи цю обставину, а також незначну витрату обв’язувального матеріалу (на 1 га потрібно 10-12 кг плівки товщиною 0,08 мм у вигляді смуг шириною 10 мм і довжиною 250 мм), можна зробити однозначний висновок про екологічність використання фоторозкладної плівки ПЕ-70 у розсадництві. У 2006 році ТОВ «Виноградар» Семікаракорського району Ростовської області виготовило 30 механічних пристроїв для обмотування щеплень фотодеструктивною клейкою стрічкою і виготовило 5,50 тис. щеплень. Таким чином, наші дослідження показали, що обгортання швів щеплень фотодеградуючою клейкою стрічкою дозволяє отримати найвищий урожай саджанців за найменших витрат порівняно з іншими дослідженими варіантами.

Література

За матеріалами Міжнародної науково-практичної конференції «Науково-прикладні аспекти розвитку виноградарства і виноробства на сучасному етапі» - Новочеркаськ, ВНИИВиВ ім. Я.І. Потапенко, 2009