Вплив виноградного повстяного кліща на врожайність винограду півдня України

УДК 634.8:631.524.84:632.654(477.4)
Є.П. Странішевська, доктор сільськогосподарських наук .професор .завідувач відділу біологічно чистих продуктів і молекулярно-генетичних досліджень;
І.В. Вдовиченко, аспірант кафедри біологічно чистих продуктів і молекулярно-генетичних досліджень
Національний інститут винограду і вина «Магарач»

ВПЛИВ ВИНОГРАДНОГО КЛІЩА НА ПРОДУКТИВНІСТЬ ВИНОГРАДУ В УМОВАХ ПІВДНЯ УКРАЇНИ

У статті наведено чотирирічні дані щодо вивчення впливу виноградного повстяного кліща на показники плодоношення. продуктивність. урожайність та якість винограду Рислінг Рейнський в умовах Причорноморської низовини Південного Степу України.

Ключові слова: виноградний повстяний кліщ. поширення. розвитку. показники плодоношення. продуктивність. якість врожаю.

вступ.

З чотирилапих галових кліщів на винограді найбільш шкідливими вважалися бруньковий і виноградний листовий кліщі. Проте в останні 10 років спостерігається збільшення інтенсивності поширення та розвитку виноградного повстяного кліща (Eriophyesvitis Pgst.), а його шкідливість зростає [2-4, 9]. В умовах південного Степу України шкідник розвивається на всіх районованих сортах винограду. На сильно сприйнятливих сортах у липні-серпні заселяється до 100% усіх рослин, що ростуть на ділянці, до 60-80% листя. Втрати врожаю при інтенсивному поширенні та розвитку шкідника (відсоток уражених листків більше 70, ступінь ураженості більше 35) становлять 25-27%, концентрація цукрів у соку ягід знижується на 12-15% [9]. Проте в сучасній літературі недостатньо відомостей не лише про особливості поширення та розвитку виноградного повстяного кліща у виноградниках Південного Степу України, а й про рівень його шкідливості, зокрема про вплив на розвиток рослини винограду, показники продуктивності, кількість і якість урожаю. Тому дослідження, які ми проводимо в цьому напрямку, є актуальними та мають велике практичне значення.

Місце та методика дослідження.

Стаціонарний дослід з вивчення біології розвитку шкідників; Вплив ступеню осідання на показники плодоношення, росту, розвитку та продуктивності рослини винограду встановлено в ДП «Радгосп «Білозерський» (Херсонська область), розташованому в Правобережній нижньодніпровській виноградарській зоні Причорноморської низовини Південного Степу України Дослідження проводились у 2010-2013 рр. на сорті Рислінг Рейнський.

Погодні умови вегетаційних періодів 2010-2011 рр. були в цілому сприятливими для розвитку рослин винограду та кліщів родини чотирилапих, у 2012-2013 рр. Протягом усього вегетаційного періоду складалися несприятливі умови для розвитку зудня: висока середньодобова температура, на 2,6–4,8 °С вище середньобагаторічної, низька вологість повітря.
Поширення та розвиток виноградного повстяного кліща визначали згідно з «Методичними рекомендаціями щодо застосування фітосанітарного контролю при захисті промислових насаджень винограду на півдні України від шкідників і хвороб» [7].
Методи дослідження: агротехнічні - вимірювання показників продуктивності рослин винограду; математико-статистичний – для визначення достовірності отриманих даних.

Таблиця 1
Агробіологічні показники сорту Рислінг Рейнський, ДП «Радгосп «Білозерський», 2010-2013 рр.

Варіант досвіду: оцінка шкоди (інтенсивність розвитку)	Очок всього, шт./кущ	Нормально розвинені пагони, шт./кущ	Плодоносні пагони, шт./кущ	Суцвіття, шт./кущ	Шанси
					K1	K2
I. 0 - (0%)	50.9	31.9	30.8	42.5	1.33	1.37
II. я - (1-5%)	49.7	31.3	30.2	42.7	1.36	1.41
III. III - (6-25%)	50.7	32.2	30.6	41.6	1.29	1.36
IV. V - (26-50%)	50.5	31.8	30.5	38.1	1.20	1.25
V. VII - (51-75%)	51.1	30.8	29.3	36.1	1.17	1.23

Примітка: К1 - коефіцієнт плодоношення; К2 - плодючість.

Шкідливість виноградного повстяного кліща визначали за загальноприйнятими методиками [5-8], враховуючи показники плодоношення, продуктивність рослини винограду, приріст однорічної лози, площу листкової поверхні та зародкове формування плодових бруньок, втрати врожаю та зниження його якості. Обстеження проводили на кущах одного сорту, уражених різною мірою виноградним повстяним кліщем. Продуктивність рослин винограду до початку досліду (кількість вічок, залишених при обрізку, сформованих і плодоносних пагонів, суцвіть) була однаковою для всіх варіантів досліду. Кількість бруньок, що залишилися під час обрізки кожного року, була однаковою для всіх дослідних варіантів у всі роки дослідження.
Математичну обробку отриманих даних проводили загальноприйнятими методами з використанням дисперсійного (кореляційно-регресійного) аналізу за Б.А. Доспєхов [1].

Результати досліджень.

Перед початком досліду (2010 р.) на ділянці для обстеження відбирали модельні рослини (по 5 на варіант) з різним ступенем ураження листкового апарату виноградним повстяним кліщем. Заходи захисту від основного комплексу шкідників були однаковими для всіх варіантів протягом усього періоду досліджень. Обробки проти виноградного повстяного кліща не проводили на рослинах винограду у всіх варіантах.
Чотирирічні дослідження (табл. 1) дали змогу встановити, що значні відмінності показників сформованих плодоносних пагонів (між V та I–IV варіантами) та суцвіть (між I–II та III–V варіантами), у свою чергу, впливали на коефіцієнти плодоношення та плодоносності. Коефіцієнти плодоношення у варіантах IV-V суттєво відрізнялися від показників, отриманих у варіантах I-III. Показники плодючості у варіанті V суттєво відрізнялися від дослідних варіантів I-III. Встановлено, що при середньому та сильному ступені заселення листкового апарату сверблячкою відсоток утворення плодоносних пагонів зменшується на 5, суцвіть – на 10-15; коефіцієнти плодоношення і плодючості знижуються відповідно на 10-12 і 9-10%.
Для вивчення впливу ступеня ураження листкового апарату виноградним повстяним кліщем визначали динаміку росту листкової поверхні на модельних рослинах за дослідними варіантами протягом усього вегетаційного періоду.

Таблиця 2
Формування листкової поверхні сорту Рислінг Рейнський, ДП «Радгосп «Білозерський», 2010-2013 рр.

Варіант досвіду: оцінка шкоди (інтенсивність розвитку)	Динаміка приросту листкової поверхні, м2/кущ
	14-18.06	9-10.07	4-6.08	29-31-08	24-26.09
I. 0 - (0%)	2.79	4.55	6.07	6.88	6.46
II. я - (1-5%)	2.63	4.29	5,97	6.69	6.35
III. III - (6-25%)	2.61	4.14	5.76	6.61	6.28
IV. V - (26-50%)	2.56	4.10	4,96	6.02	5.37
V. VII - (51-75%)	2.53	4.04	4.75	5.57	5.19

Таблиця 3
Урожай та його якість при різній інтенсивності заселення листя винограду, сорт Рислінг Рейнський, ДП «Довгосп «Білозерський», 2010-2013 рр.

Варіанти досвіду: оцінка шкоди (інтенсивність розвитку)	Середня маса грона, г	Урожайність, кг/кущ	Масовий вміст цукрів, г/100 см3	Масовий вміст титрованих кислот, г/дм3
I. 0 - (0%)	116.9	4.9	20.9	8.9
II. я - (1-5%)	114.1	4.8	20.5	8.7
III. III - (6-25%)	111.2	4.6	19.9	8.5
IV. V - (26-50%)	106.7	3.7	19.2	8.4
V. VII - (51-75%)	105.4	3.5	18.7	8.3

При проведенні першого та другого обстежень у всі роки досліджень площа листкової поверхні кущів винограду серед дослідних варіантів не відрізнялась. Достовірні відмінності за досліджуваним показником отримано між варіантами I-III та IV-V у період третього та наступних обліків (після цвітіння винограду) (табл. 2). У І варіанті (без візуальних ознак розвитку свербежу) площа листкової поверхні достовірно (відмінності перевищували показники NSR05) перевищувала значення, отримані у ІІ-V варіантах у період третього та четвертого обліку.
Значне, на 2-20 %, зменшення площі листкової поверхні у варіантах III-V відбувається, насамперед, за рахунок того, що ці рослини утворюють менше листків на пагоні (до 9,5 %) при меншій площі листкових пластинок (на 7-17 %).
При вивченні впливу інтенсивності галлоутворення на врожайність і якість винограду встановлено, що при середньому і сильному ступені заселення листкового апарату сверблячкою (інтенсивність ураження більше 26%) середня маса грона знижується на 8,7-9,8%, урожайність знижується на 24% і більше, порівняно з рослинами, не заселеними виноградним повстяним кліщем, маса концентрація цукру в ягідному соку зменшується на 8,1-10,5% (табл. 3). Суттєві відмінності показника, що характеризує накопичення цукру в гронах, відзначено вже між І та ІІІ варіантами (4,8%).
Розрахунки продуктивності пагонів дали змогу охарактеризувати здатність рослин давати певну продукцію грон на один розвинений пагін (табл. 4).
Встановлено, що на кущах, максимально заселених листковою формою філоксери, один пагін здатний сформувати урожай на 20,7 % (32,1 г) нижчий порівняно з кущами, на яких не відзначено розвитку сверблячки. Достовірні відмінності (більше 7,7%) з І варіантом отримані у ІІІ-V варіантах.
Розвиток виноградного повстяного кліща також негативно позначається на врожайності пагонів, що визначається за масою цукру в гронах. При заселенні листковою формою філоксери кущів винограду на 3, 5 і 7 балів продуктивність пагона за масою цукрів у гроні знижується на 14,3; 23,8 і 28,5% відповідно.

Висновки.

За результатами досліджень, проведених у 2010-2013 рр. Дослідженнями встановлено, що розвиток виноградного повстяного кліща (3-7 балів за семибальною шкалою) негативно позначається на показниках плодоношення, продуктивності винограду, урожайності та його якості.
При середньому та сильному ступені заселення листкового апарату сверблячкою відсоток утворення плодоносних пагонів зменшується на 5, суцвіть – на 10-15; коефіцієнти плодоношення та плодючості знижуються на 10-12 і 9-10%.
Зменшення площі листкової поверхні на 2-20% у варіантах 3-5 відбувається за рахунок утворення меншої кількості листків на пагоні (до 9,5%) при меншій площі листкових пластинок (на 7-17%).
Урожайність з куща знижується на 24,5-28,6%, середня маса грона зменшується на 8,7-9,8%; масова концентрація цукрів у ягідному соку знижується на 8,1-10,5%; кількість урожаю, який може сформувати один плідний пагін, зменшується на 20,7%; Продуктивність пагона з розрахунку на масу цукру в гронах знижується більш ніж на 23,8%.

Таблиця 4
Пагонопродуктивність за різної інтенсивності заселення листя виноградним повстяним кліщем, сорт Рислінг Рейнський, ДП «Радгосп «Білозерський», 2010-1013 рр.

Варіанти досвіду: оцінка шкоди (інтенсивність розвитку)	Питома економічна продуктивність маса цукрових пучок, г/100 см3	Продуктивність втечі, г
I. 0 - (0%)	21	155.4
II. я - (1-5%)	20	155.1
III. III - (6-25%)	18	143.4
IV. V - (26-50%)	16	128,0
V. VII - (51-75%)	15	123.3

Так, втрата врожаю сорту винограду Рислінг Рейнський, при максимальному (7 балів, 51% і більше) розвитку виноградного повстяного кліща – зудниці, становить понад 28%. Значні втрати врожаю винограду (більше 6%) спостерігаються при ураженні шкідником листкового апарату на 3 бали. Цей показник можна вважати економічним порогом шкодочинності для виноградного повстяного кліща.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Доспєхов Б.А. Методика польового досліду. - М.: Урожай, 1985. - 336 с.

Козар І. М. Хвороби та шкідники винограду, заходи боротьби. — Одеса: ННЦ «ІВіВ ім.В.Є.Таїрова», 2005. - 64 с.

Константинова М.С. Акарофауна виноградної лози півдня України. / Виноградарство і виноградарство: Міжвід. Тематична наук. зб. /UAAN. національного наук. Центр «Інститут виноградарства і виноробства імені В.С.Таїрова». – Одеса: Друк, 2004. – С.66-74.

Лівшиць І.З., Митрофанов В.І., Корнілов А.В. Кліщі - шкідники винограду і заходи боротьби з ними. – Сімферополь : Таврія, 1975. – 21 с.

Методи випробування та стагнації пестицидів // С.О. Трайбель, Д.Д. Сп-арьова, М.П. Секунд, О.О. 1ваненко та в. За ред. Проф.. С.О. Трібель. – К: Свгт, 2001. – 448 с.

Методичні рекомендації щодо агротехнічних досліджень у виноградарстві України / За ред. Авідзба А.М. – Ялта: Інститут винограду і вина «Магарач», 2004. – 264 с.

Методичні рекомендації щодо застосування фітосанітарного контролю при захисті промислових насаджень винограду півдня України від шкідників і хвороб. – Ялтинський НІВіВ «Магарач», 2006. – 24 с.

Методи визначення хвороб і шкідників сільськогосподарських рослин / Пер. з ним. К.В. Попкова, В.А. Шмиглі. —        М.: Агропромиздат, 1987. — 224 с.

Странішевська Є.П., Вдовиченко І.В., Грідчина Т.І. Чотирилапі кліщі на виноградниках південних областей України: Матер. міжнародна науково-практична конференція. - 4-6 червня 2009 р. / Підр. вид. проф. В.М. Курчева.

Мелітополь: ТДАТУ, 2009. – С.296-299.