Зимостійкість нових сортів винограду в Запорізькій області

В.Н. Привітна, завідуюча лабораторією виноградарства
ЗСХОС ІМК
Кузьменко Є.Р., аспірант
Національний інститут винограду і вина «Магарач»

Зимостійкість нових сортів винограду в Запорізькій області

У Запорізькій області досліджено зимостійкість та енергію росту столових і технічних сортів винограду. На фоні зниження температури до -28 °С найбільш перспективними для вирощування в цій зоні виявилися столові сорти Восторг, Русбол, Русвен; технічні сорти - Мускат одеський, Спартан Магарача, Біанка, Цвіточний. Ці сорти відрізнялися високою стійкістю до критичних понижень зимових температур і здатністю відновлювати кущі після пошкодження морозами. 

Лабораторія виноградарства ЗСХОС ІМЦ УААН тривалий час займається вивченням сортів винограду вітчизняної та зарубіжної селекції в агрокліматичних умовах Запорізької області. За результатами сортознавства в 90-х роках були рекомендовані до виробництва технічні сорти: Голубок, Видвіженець, Фіолетовий ранній, Степняк та столові: Муромець, Шевченко, Ляна, Вірул 59, Сурученський білий. Ці сорти, на відміну від раніше вирощуваних у господарствах європейських сортів, які в наших умовах відрізнялися низькою зимостійкістю та врожайністю, мали достатню морозостійкість, що дозволяло вирощувати їх у неукривних посівах.
В останні роки апробовані для вирощування в агрокліматичній зоні Запорізької області такі нові селекційні сорти винограду, як Цитронний Магарача, Мускат Одеський, Біанка, Спартанець Магарача, Аркадія, Августин та інші.
Багаторічна практика показує, що для закладення промислових насаджень у нашій місцевості необхідно використовувати відносно зимостійкі сорти, кущі яких без істотних ушкоджень витримують несприятливі для цієї культури умови, що розвиваються в осінньо-зимовий період. Однією з важливих властивостей сортів винограду, які культивуються в нашій місцевості, повинна бути здатність у відносно короткий час відновлювати нормальний ріст і плодоношення після пошкодження внаслідок періодично повторюваних надзвичайно суворих зим.
Запорізька область розташована в південно-східній частині центральної степової зони України, а її південно-західна частина — у південній степовій зоні. Клімат зони континентальний, характеризується недостатньою кількістю опадів і їх нерівномірним розподілом протягом року, коливаннями теплового режиму, низькою відносною вологістю повітря в літні місяці, сильними вітрами.
Вивчення сортів проводили на ампелографічній колекції лабораторії виноградарства ЗСХОС ІМЦ. Ділянка розташована в південній частині Запоріжжя, на схилі південної експозиції. Ґрунти - чорноземи південні, малогумусні, вміст гумусу до 2-3%. Виноградна культура вкорінена, неукривна. Формування віялове, 4-х рукавне. Довжина обрізки плодових пагонів 6-8 вічок, довжина сучків заміщення 2-3 вічка. Навантаження кущів вічками проводили в залежності від потужності їх розвитку. Шпальта вертикальна, триярусна. Планування - 3,0 х 1,5 м.
Зимові температури є одним із лімітуючих факторів, що визначають можливість вирощування винограду в Запорізькій області. За роки досліджень абсолютний мінімум температури повітря коливався від -14,5 до -28 °С. Були зими як зі сприятливими температурними умовами, так і з вкрай несприятливими умовами для перезимівлі винограду. Зниження температури до критичного рівня відбувається в регіоні один-два рази на 10 років. Зниження температури до -28 °С дозволило оцінити морозостійкість досліджуваних сортів у польових умовах і зробити висновок про можливість їх вирощування без укриття.
Аналіз даних щодо збереження бруньок після перезимівлі у 2005, 2006 та 2007 рр. (табл. 1) дозволяє зробити висновок про реакцію сортів цих груп на низькі температури в умовах Запоріжжя.
Після перезимівлі 2005 і 2007 років, коли температура не опускалася нижче -15°С, збереження вічок у столових і технічних сортів коливалося від 75 до 99%. Серед столових сортів слід виділити найбільш зимостійкі: Восторг, Кодрянка, Таїр, Августин, а серед технічних — Мускат одеський, Спартан Магарача, Біанка.
У 2006 році, коли температура січня протягом тижня опускалася до -28°С, у всіх сортів спостерігалася висока загибель головних бруньок. Збереженість бруньок заміщення у столових сортів коливалася від 3 до 12 % (Восторг — 12, Августин — 8, Оригінал — 3 і Таїр — 3 %). Серед технічних найменше від низьких температур постраждали сорти Спартанець Магарача, Мускат Одеський, Біанка та Цвєточний. Збереженість бутонів технічних сортів коливалася від 25,4 до 41,1%. Кількість бруньок, не пошкоджених морозом, у сорту Спартан Магарача становила 41,1; для сорту Мускат одеський - 40,5;  у сорту Біанка - 38,6 і у сорту Цвєточний 37,9%. Збереженість головних бруньок у технічних сортів коливалася від 5,2 до 15,4%.
Під час дії критичних температур (-28 °C у 2006 році) висота снігового покриву становила 20-35 см. При цьому пошкодження кореневої системи та багаторічної деревини було незначним. Оновлення кущів відбувалося переважно за рахунок сплячих бруньок багаторічної деревини, а також за рахунок бруньок виноградної лози, яка перебувала під снігом.
Важливим біологічним показником стану насаджень є інтенсивність росту. Чим потужніше розвинений кущ, тим довше він плодоносить і тим довговічніший. Про інтенсивність росту куща судять по розвитку надземної частини, головним чином по середній довжині пагонів і загальному приросту. З метою вивчення характеру росту та ступеня визрівання однорічних пагонів досліджуваних сортів винограду проводили лінійні вимірювання загальної довжини пагонів, а також їх визрілої частини (табл. 2).
Процес дозрівання пагонів тісно пов'язаний з накопиченням в них запасних і пластичних речовин у вигляді крохмалю, який при зниженні температури повітря перетворюється в розчинні цукри, що в кінцевому підсумку визначає зимостійкість рослини. Швидкість перетворення запасних пластичних речовин залежить від сортових особливостей рослини та метеорологічних умов року. Ступінь визрівання однорічних приростів визначає стійкість тканин лози до несприятливих зимових умов середовища і насамперед до морозів. Сприятлива осіння погода 2005 року сприяла гарному визріванню пагонів (столові сорти – 65-85%, технічні – 82,0-93,5%), що дало змогу витримати останні критичні температури 2006 року.
Так, в умовах Запорізької області на фоні зниження температур до -28 °С досить стійкими до несприятливих факторів зими виявилися сорти: Восторг, Русбол, Русвен, Мускат одеський, Спартанець Магарача, Біанка, Цвєточний. 

Таблиця 1
Зимостійкість досліджуваних сортів винограду
ЗГСХОС ІМЦ (Запоріжжя)

Таблиця 2
Інтенсивність росту і ступінь визрівання пагонів,
ЗШОС ІМЦ (Запоріжжя)

Список літератури